Постанова

від 26.03.2009 по справі 39/242

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/242

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.03.2009 р.                                                                          справа №39/242

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Стойка  О.В.

суддів Діброви  Г.І. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Павленко О.І. за  довіреність,

від відповідача:Бойко М.І. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м.Макіївка Донецької області  

на рішення господарського суду

Донецької області

від03.02.2009 року

по справі№39/242 (Морщагіна Н.С.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-Комплект" м.Дніпропетровськ

доЗакритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м.Макіївка Донецької області

про стягнення 117894,04грн.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2008 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-Комплект" м.Дніпропетровськ (позивач) із позовом до Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м.Макіївка (відповідач)   про  стягнення  заборгованості   у   сумі 111645,42 грн. за  договором  №252/08  від 04.02.08р.

В процесі  розгляду  справи  позивачем в  порядку  ст. 22 ГПК України  був  збільшений  розмір  позовних  вимог у  зв»язку  з  чим  позивач  просив  стягнути      суму  боргу  у  розмірі   111645,42 грн. та  пеню  у  розмірі  6248,62грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.02.09р. року позовні вимоги позивача задоволені   у  повному  обсязі та   з  відповідача  на  користь  позивача  стягнуто  спірну  суму.  

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким  відмовити  у задоволенні  позовних  вимог  позивача.

          В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на  недоведеність   обставин,  що  мають  значення  для  справи,  які  господарський  суд  визнав   встановленими.

Позивач   вважає  рішення  суду   першої  інстанції  законним  та  обґрунтованим.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши  пояснення представників  сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами  був укладений Договір №252/08  від  04.02.08р. на    придбання  інструмента (далі-Договір), згідно до якого   позивач  зобов»язався  поставити,  а  відповідач   прийняти  та  оплатити   інструмент  (далі - товар) на  умовах  передбачених  договором.

Відповідно  до  п.2.1.Договору  об»єм, вартість    та   строки  постачання  товару   визначаються  в  специфікаціях  до  Договору,  які  є   нвід»ємною   його  частиною.

Умовами п.5.2., 5.3 Договору  сторони  встановили, що   оплата   відповідачем   товару   здійснюється  по  факту  поставки  товару  на  протязі   5  днів  з  дати   надання   рахунку.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що  у  разі   порушення   строків   оплати,  відповідач  сплачує пеню у розмірі  0,04%   від  суми   заборгованості  за  кожень   день  прострочення, но  не  більш подвійної облікової ставки НБУ,  що діяла  у  відповідний  період.

На  виконання  умов  Договору    позивачем на  адресу  відповідача  було  поставлено  товар, в тому числі, за спірними накладними - №44  від 09.07.08р. на  суму  7104 грн., № 49  від 25.07.08р. на суму 67942,30грн., №60 від 30.09.08р. на  суму 8959,94грн.,  №59 від 30.09.08р. на  суму  9939,95грн., №62 від 07.10.08р. на  суму  17699,23грн.

Одночасно на відповідні партії товару були надані рахунки для  оплати  за  поставлений  товар: № 61 від 09.07.2008 р.,  67 від 25.07.2008 р.,  №80 від 30.09.2008 р., № 81 від 30.09.2008 р., № 87 від 07.10.2008 р.

Повноваження відповідної особи, підпис якої міститься на зазначених рахунках та накладних -  не оспорюється відповідачем.

Відповідач  взяті  на  себе  зобов»язання   по  сплаті  отриманого  товару   належним   чином   не  виконав,  у  зв»язку  з  чим  за  останнім  виникла   сума  боргу  у  розмірі 111645,42 грн.

Відповідно до  ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно  до  ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Отже висновок  суду  першої  інстанції про  стягнення заборгованості за поставлений товар  в сумі 111645,42 грн. та   пені  в  сумі  6248,62грн. є обґрунтованим, а відповідний розрахунок   цих  сум  - вірним.

Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення факту отримання відповідачем рахунків та відсутністю, у зв»язку з цим,  обов»язку на оплату отриманої продукції.

Вказані доводи судовою  колегією   до  уваги  не  приймаються, оскільки  спростовуються наявністю     підпису    його  представника на  рахунках  із  зазначенням  дати  їх  отримання, а порядку надіслання відповідачу вказаних рахунків на оплату саме поштою-вимогами договору не передбачено.

          Отже  рішення  суду  першої  інстанції   про задоволення   позовних  вимог  є  законним  та  обґрунтованим, доводи  апеляційної скарги не спростовують висновку  суду  першої  інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від  03.02.09 року у справі №39/242ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги покладаютья на відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

           Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м.Макіївка Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 03.02.09 року у справі №39/242- без змін.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Г.І.  Діброва

          Т.А.  Шевкова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС