Рішення

від 31.03.2009 по справі 38/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/74

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.09 р.                                                                                                       Справа № 38/74                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Іресталь Україна” м. Харків

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м. Слов”янськ, Донецька область

про стягнення  177 248грн.58коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Кригіна Н.О. - за дов. №б/н від 20.03.2009р.

від відповідача: Синицька Л.В. - за дов. №1/3140 від 10.12.2008р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Іресталь Україна” м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м.Слов”янськ, Донецька область про стягнення за договором купівлі-продажу №1502/08-1 від 13.02.2008р.  боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі  168 804грн.14коп., 3% річних у розмірі 938грн.27коп.,  пені у розмірі              7 506грн.17коп., а всього 177 248грн.58коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір   купівлі-продажу №1502/08-1  від 13.02.2009р.  

          25.03.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 19.03.2009р. № 14/4-20/1133, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство “Слов”янськолія” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 25105616) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84112, м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Свободи,85, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

 31.03.2009р. відповідач представив суду відзив від 31.03.2009р. №7/689,  в якому зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення боргу визнає частково у розмірі                          149 490,55грн., так як згідно платіжного доручення №832 від 19.03.2009р. борг у сумі               13 590грн. сплачений.

Крім того, відповідач звернувся із  клопотанням про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців, враховуючи вищенаведені у відзиві обставини.

         Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

         Позивач до судового засідання 31.03.2009р. з'явився та надав суду заяву у порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд з урахуванням часткової оплати боргу, стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 149 490,55грн., інші вимоги відносно інфляції в розмірі 5723,59грн., 3% річних у розмірі 938,27грн. та пені 7506,17грн. залишаються без змін.

           Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 31.03.2009р. підтвердив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                     ВСТАНОВИВ:

13.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Іресталь Україна” м.Харків (за договором – продавець, далі-позивач) та Закритим акціонерним товариством “Слов”янськолія” м.Слов”янськ, Донецька область (за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір купівлі-продажу №  1502/08-1 (далі - договір), згідно п.1.1, якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вироби з нержавіючого металу та комплектуючі в асортименті (далі - товар) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 1.2 договору зазначено, що сторони припускають постачання товару партіями. Кількість, асортимент, якість, ціна і загальна вартість товару в партії визначається накладними на передачу товарно-матеріальних цінностей, та/або специфікаціями, та/або додатками, які підписані представниками сторін (далі - накладні на передачу товарно -  матеріальних цінностей), що є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 8.1 договору сторони визначили, що продавець продає покупцеві товар  протягом не більше трьох календарних днів з дати надходження передплати на партію товару на рахунок продавця.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється в наступному порядку: 100% від загальної вартості партії товару –передоплата на підставі рахунку продавця, пред”явленого по заявці покупця.

Розділом 12 сторони визначили відповідальність сторін, а саме пунктом 12.8 визначили, що у разі прострочення оплати покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

На виконання вимог договору згідно з видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи,  відповідачу було поставлено товару на суму 213 080грн.55коп.

Відповідач  отримав товар, що підтверджено довіреностями до накладних серії ЯОЯ №837398 від 10.04.2008р., серії ЯОЯ №837398 від 10.04.2008р., серії НМБ №931920 від 15.04.2008р., серії НМБ №931925 від 16.04.2008р., серії НМБ №931920 від 15.04.2008р., серії НМБ №931983 від 12.05.2008р., але  розрахувався частково на суму 50000грн., що підтверджено платіжним дорученням №3312 від 07.08.2008р.

Крім того, в процесі розгляду справи відповідач сплатив позивачу ще 13 590грн., що підтверджено наданими суду документами.

Отже, остаточно визначившись, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми заборгованості, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог,  у розмірі 149 490,55грн., інфляції в розмірі 5723,59грн., 3% річних у розмірі 938,27грн. та пені 7506,17грн.

Позивач  звертався з листом від 28.11.2008р. № 89 до відповідача з проханням погасити існуючу заборгованість, але відповідач розрахувався частково.

До теперішнього часу відповідачем заборгованість за поставлений товар у розмірі      149 490,55грн. не погашена, яку позивач просить стягнути з відповідача та проти якої, відповідач не заперечує, про що останній повідомив у судовому засіданні 31.03.2009р.

Крім того, позивач наполягає на стягненні, з урахуванням заяви від 31.03.2009р., індексу інфляції у розмірі 5723,59грн., 3% річних у розмірі 938,27грн. та пені 7506,17грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу №1502/08-1 від 13.02.2008р.,  видаткові накладні,  довіреності,  розрахунок ціни позову,

лист №89 від 28.11.2008, заяву від 31.03.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №7/689 від 31.03.2009р., клопотання про розстрочку виконання рішення,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач  звертався з листом від 28.11.2008р. № 89 до відповідача з проханням погасити існуючу заборгованість, але відповідач розрахувався частково.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу частково не розрахувався за поставлений товар на суму  149 490,55грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку  України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як видно з розрахунку пені, наданого позивачем, сума нарахованої пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, яка є граничним розміру пені і може бути стягнута за прострочку виконання грошового зобов'язання та становить  7 506грн.17коп.  за період згідно розрахунку з 23.12.2008р. по 02.03.2009р.

Таким чином вимоги щодо стягнення пені є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 938грн.27коп. та інфляційних збитків у розмірі 5 723грн,59 грн.,  є такими, що підлягають задоволенню.

 Відповідачем по справі №38/74 Закритим акціонерним товариством “Слов”янськолія” надане   клопотання за №7/690 від 31.03.2009р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №38/74  строком на 12 місяців.

 Свої вимоги відповідач обґрунтовує фінансово-економічною кризою в Україні, крім цього, підприємство відповідача є єдиним  із підприємств  у м. Слов”янську, яке здійснює заходи по наповненню місцевого та державного бюджетів, на підприємстві відбувається скорочення чисельності та штату працівників, що підтверджено наказом № 35 від 21.01.2009р.

 Згідно вимог ст. 121 ГПК України розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

 При розстрочці виконання рішення для стягувача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси стягувача, віддаляючи реальне виконання.

  В той же час суд враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та вважає, що обставини, викладені у клопотанні  відповідача є поважними, і на теперішній час у нього не має можливості виконати рішення.  

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.  

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 230, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 546, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Іресталь Україна” м.Харків до Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м.Слов”янськ, Донецька область про стягнення за договором купівлі-продажу №1502/08-1 від 13.02.2008р.  боргу   у розмірі  149 490грн.55коп., індексу інфляції у розмірі 5723грн.59коп., 3% річних у розмірі 938грн.27коп.,  пені у розмірі 7 506грн.17коп., а всього 163 658грн.58коп. задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м.Слов”янськ, Донецька область (84122, Донецька область, м.Слов”янськ, вул.Свободи,85,                                 п/р 26008039104202 в АКІБ Укрсиббанк, м.Харків, МФО 351016, ЄДРПОУ 25105616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Іресталь Україна” м. Харків (61030, м.Харків, 2-й Староверещаківський в”їзд, 1 п/р 26003811745250 в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Харків,  МФО 351016, ЄДРПОУ 34017064) борг  у розмірі                           149 490грн.55коп., індекс інфляції у розмірі 5723грн.59коп., 3% річних у розмірі 938грн.27коп.,  пеню у розмірі 7 506грн.17коп., а всього 163 658грн.58коп.,  держмито  1772рн.49коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Розстрочити виконання рішення по справі № 38/74 шляхом погашення суми у розмірі 163 658грн.58коп. рівними частками строком на дванадцять  місяців у розмірі                       13 638грн.22коп., починаючи з квітня 2009р.

Рішення оголошено у судовому засіданні 31.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі