Рішення

від 02.09.2013 по справі 911/586/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 911/586/13-г

Господарський суд Київської області в складі колегії суддів: головуючий суддя: Скутельник П.Ф. , судді: Лилак Т.Д. , Ярема В.А. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши матеріали справи №911/586/13-г у відкритому судовому засіданні

за позовом ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 01042, АДРЕСА_3,

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», ідентифікаційний код: 31871186, місцезнаходження: 12301, Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт Черняхів, вул. Куйбишева, 77,

відповідача-2: ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 02092, АДРЕСА_1,

та відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», ідентифікаційний код: 32268723, місцезнаходження: 08341, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки, вул. Л. Українки, 70,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: 02002, АДРЕСА_2,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД»,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 26.04.2013 року, яка зареєстрована в реєстрі за №1316;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився, -

Обставини справи:

ОСОБА_1 (далі за текстом: Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» (далі за текстом: Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі за текстом: Відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» (далі за текстом: Відповідач-3) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД».

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем-1, в порушення вимог ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та п. 8.3. статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», без отримання дозволу від учасників товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відчужено належну йому частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» шляхом укладення з Відповідачем-2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2013 року (суддя Лопатін А.В.) порушено провадження у справі №911/586/13-г, розгляд якої призначено на 20.03.2013 року.

В судовому засіданні 20.03.2013 року суд заслухав пояснення представника Позивача. Відповідачі та Третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 19.02.2013 року не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2013 року розгляд справи відкладено на 09.04.2013 року.

09.04.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Лопатіна А.В. на лікарняному, судове засідання не відбулось. Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2013 року розгляд справи призначено на 17.04.2013 року.

17.04.2013 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який вимоги ухвали суду від 19.02.2013 року в повному обсязі не виконав. Відповідачі та Третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 19.02.2013 року не виконали. В судовому засіданні представником Позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2013 року продовжено строк розгляду спору у справі №911/586/13-г. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2013 року призначено колегіальний розгляд справи №911/586/13-г.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області від 23.04.2013 року №97а-АР призначено колегію з розгляду справи №911/586/13-г у складі: головуючий суддя Лопатін А.В., члени колегії судді Саванчук С.О., Лилак Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2013 року справу №911/586/13-г прийнято до розгляду у колегіальному складі суду, а саме: головуючий суддя - Лопатін А.В., судді - Лилак Т.Д. та Саванчук С.О.; розгляд справи призначено на 15.05.2013 року.

14.05.2013 року у зв'язку з закінченням повноважень судді Лопатіна А.В., справу №911/586/13-г відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 14.05.2013 року за №114-АР передано для проведення повторного автоматизованого розподілу (для визначення головуючого судді), за результатами якого головуючим колегії суддів у справі №911/586/13-г визначено суддю господарського суду Київської області Скутельника П.Ф.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2013 року справу №911/586/13-г прийнято до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Скутельник П.Ф., судді: Лилак Т.Д., Саванчук С.О., розгляд справи призначено на 17.06.2013 року.

У судовому засіданні 17.06.2013 року суд заслухав пояснення представника Позивача. Відповідачі та Третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 14.05.2013 року не виконали. У судовому засіданні представник Позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою суду від 17.06.2013 року продовжено строк розгляду спору до 29.07.2013 року та відкладено розгляд справи на 22.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Саванчук С.О. у відпустці справу №911/586/13-г прийнято до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Скутельник П.Ф., судді: Лилак Т.Д., Ярема В.А., розгляд справи призначено на 22.07.2013 року.

У судовому засіданні 22.07.2013 року суд заслухав пояснення представника Позивача. Відповідачі та Третя особа у судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 14.05.2013 року не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 02.09.2013 року.

В судове засідання 02.09.2013 року з'явився представник Позивача, який вимоги ухвали суду від 14.05.2013 року в повному обсязі не виконав, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідачі та Третя особа в судове засідання в черговий раз не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 14.05.2013 року не виконали. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 02.09.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідачі належним чином повідомлені про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адреси Відповідачів, суд дійшов висновку, що Відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідачі про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, доказів, на які вони б посилалися, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надали, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

Згідно ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 140 визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про господарські товариства», товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» зареєстровано 13.11.2002 року, про що свідчить запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 20.02.2008 року державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренко Олександром Володимировичем проведено державну реєстрацію змін до установчих документів - статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», редакцію якого затверджено протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 15.02.2008 року №01/01/08 (далі за текстом: Статут товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД»).

Згідно п. 1.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», учасниками товариства є: юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»; фізична особа-громадянин ОСОБА_3; фізична особа-громадянин ОСОБА_1.

Відповідно до п.п. 4.4, 4.5. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», статутний капітал товариства становить 2 250 000,00 грн. та складається з внесених учасниками вкладів. У статутному капіталі частки учасників складають: юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» - 1 125 000,00 грн., що становить 50,00% розміру статутного капіталу; фізична особа-громадянин ОСОБА_3 - 562 500,00 грн., що становить 25,00% розміру статутного капіталу; фізична особа-громадянин ОСОБА_1 - 562 500,00 грн., що становить 25,00% розміру статутного капіталу.

Частинами 1, 2 ст. 147 Цивільного кодексу України, а також ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Згідно п.п. 8.2., 8.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником своєї частки (її частини) третім особам допускається за згодою учасників.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що 10.05.2011 року на адресу Позивача надійшла нотаріально посвідчена заява Відповідача-1 від 21.04.2011 року про те, що даний учасник має наміри відступити належну йому частку у розмірі 50% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД».

Як вбачається з заяви Відповідача-1 від 21.04.2011 року, адресованої приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, адресованого ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» повідомляє, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» повідомляє про намір відступити шляхом продажу належну йому частку в розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ».

Згідно ч. 3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до п. 8.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Судом встановлено, що у відповідь на заяву Відповідача-1 від 21.04.2011 року, Позивач у заяві від 18.05.2011 року, адресованій приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, а в свою чергу приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 у листі від 18.05.2011 року, адресованому товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» повідомляв, що отримавши 06.05.2011 року заяву Відповідача-1 від 21.04.2011 року про намір відступити шляхом продажу належну йому частку у розмірі 50% від загального статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» за 5 000 000,00 грн., ОСОБА_1, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», якому належить 25% від загального статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» бажає скористатися своїм переважним правом на купівлю частини частки товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» в розмірі 0,001% від запропонованої для продажу частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД».

Заяву Позивача від 18.05.2011 року передано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 19.05.2011 року та відповідно до дублікату рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана Відповідачем-1 23.05.2011 року, підтвердженням чого є свідоцтво від 19.06.2012 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстроване в реєстрі за №1927.

Таким чином, шляхом надіслання заяви ОСОБА_1 від 18.05.2011 року товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», Позивач, у відповідності до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та п. 8.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», скористався переважним правом купівлі частини частки товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» у розмірі 0,001% від запропонованої для продажу частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД».

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 передбачено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Судом встановлено, що 26.05.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» та громадянкою України ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого, продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передає у власність покупця свою частку розміром 50% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймає та зобов'язується оплатити вказану частку.

Згідно п.п. 2.1., 3.1. Договору, ціна договору (вартість частки, яку продавець відступає продавцю шляхом купівлі-продажу) становить 5 000 000,00 грн. Право власності на частку переходить від продавця до покупця з моменту підписання цього договору обома сторонами та його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. 5.1.4. Договору, продавець стверджує, що відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» він належним чином повідомив інших учасників товариства про продаж частки. ОСОБА_3, як учасник товариства і власник 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ «НОВОБУД», відмовився від переважного права купівлі-продажу частки, що підтверджується заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 27.04.2011 року за реєстр. №166, про що нотаріусом доведено до відома покупця. ОСОБА_1, як учасник товариства і власник 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ «НОВОБУД», була належним чином повідомлено про відчуження частки, що підтверджується заявою про передачу заяви ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» ОСОБА_1, переданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 21.04.2011 року за реєстровим №1106 та доставленої ОСОБА_1 10.05.2011 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не використала свого переважного права купівлі частки за ціною та на умовах, на яких частка пропонувалася для продажу покупцю , про що нотаріусом доведено до відома покупця.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним договором.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва від 19.06.2012 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, яке зареєстроване в реєстрі за №1927, станом на момент укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» було належним чином повідомлене про намір учасника товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», який володіє 25% від загального розміру статутного капіталу товариства, - ОСОБА_1, придбати частину частки товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» у розмірі 0,001%.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» як продавця за Договором, викладені у п. 5.1.4. договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, про те що, ОСОБА_1, як учасник товариства і власник 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ «НОВОБУД», не використала свого переважного права купівлі частки за ціною та на умовах, на яких частка пропонувалася для продажу покупцю, є такими що не відповідають дійсності.

Відповідно до п. 3.2.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 року № 04-5/14, учасник товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю має право на відчуження частки (її частини) у статутному капіталі третім особам за умови дотримання переважного права інших учасників товариства на придбання відчужуваної частки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», шляхом укладення з громадянкою України ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, у зв'язку з недотриманням вимог ч. 3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», та п. 8.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», порушено переважне право учасника товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» - ОСОБА_1, на купівлю частини частки статутного капіталу, що є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року.

Згідно п. 3.2.4. Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 року № 04-5/14, Судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України «Про господарські товариства» надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження. Недотримання встановленого статутом порядку відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із вимогами ст.ст. 204, 205 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» та громадянкою України ОСОБА_2, укладено з порушенням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки в силу вимог ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та п. 8.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», вказаний Договір суперечить інтересам учасника товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» - ОСОБА_1, який володіє 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ «НОВОБУД», та порушує переважне право Позивача на купівлю частини частки товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» у розмірі 0,001%, внаслідок чого позовні вимоги Позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, укладеного 26.05.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» та громадянкою України ОСОБА_2 є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідачів господарські витрати у вигляді судового збору.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147,00 (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються судом на Відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 01042, АДРЕСА_3) до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код: 31871186), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 02092, АДРЕСА_1), товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» (ідентифікаційний код: 32268723) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, - задовольнити повністю.

2. Визнати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», ідентифікаційний код: 31871186, місцезнаходження: 12301, Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт Черняхів, вул. Куйбишева, 77, та громадянкою України ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 02092, АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД» від 26.05.2011 року, - недійсним з моменту укладення.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», ідентифікаційний код: 31871186, місцезнаходження: 12301, Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт Черняхів, вул. Куйбишева, 77, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 01042, АДРЕСА_3, судовий збір у розмірі 382,33 грн. (триста вісімдесят дві гривні 33 коп.).

4. Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 02092, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 01042, АДРЕСА_3, судовий збір у розмірі 382,33 грн. (триста вісімдесят дві гривні 33 коп.).

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», ідентифікаційний код: 32268723, місцезнаходження: 08341, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки, вул. Л. Українки, 70, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 01042, АДРЕСА_3, судовий збір у розмірі 382,33 грн. (триста вісімдесят дві гривні 33 коп.).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуючий суддя П.Ф. Скутельник

Судді Т.Д. Лилак

В.А. Ярема