Постанова

від 11.09.2013 по справі 5011-58/118-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 5011-58/118-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційні скарги Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", Заступника прокурора м. Києва.

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2013р. (повний текст підписано - 03.06.2013р.)

у справі №5011-58/118-2012 (головуючий суддя - Блажієвська О.Є, судді - Босий В.П., Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Індастрі"

до Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"

за участю Прокуратури м. Києва

про стягнення збитків у сумі 9 692 014,00 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Закритого акцыонерного товариства "Лукор" до Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення збитків у сумі 9 692 014,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було неправомірно відчужено та ліквідовано ділянку теплофікаційної мережі від стійки 321 до стійки 451, отриману ЗАТ «Лукор» у власність на підставі біржової угоди купівлі-продажу майна №10 від 30.01.2008 р., внаслідок чого ЗАТ "Лукор" позбавлено можливості використовувати тепломережу за призначенням, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді вартості демонтованої теплофікаційної мережі та робіт з її відновлення.

У судовому засіданні господарського суду м. Києва було задоволено клопотання представника позивача та на підставі ст. 25 ГПК України замінено позивача Приватне акціонерне товариство «Лукор» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі».

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 5011-58/118-2012 від 29.05.2013 р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Раскової, будинок 23, код ЄДРПОУ 33298371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Індастрі" (83007, Донецька обл., м. Донецьк, Київський район, вул. Жмури, будинок 1, код ЄДРПОУ 36102952) 8 260 980, 00 грн.(вісім мільйонів двісті шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.) суми збитків, судовий збір в розмірі 48123, 63 грн. (сорок вісім тисяч сто двадцять три грн. 63 коп.). В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю позивачем наявності усіх необхідних складових для констатування факту завдання відповідачем власними діями збитків позивачу у сумі вартості незаконно демонтованої теплової траси та робіт на її відновлення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 року у справі № 5011-58/118-2012, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 5011-58/118-2012 від 19.07.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-58/118-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-58/118-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 року по апеляційній скарзі порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 11.09.2013 року.

Крім того не погоджуючись із вказаним рішенням, з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду звернувся також Заступник прокурора м. Києва, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 року у справі № 5011-58/118-2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 5011-58/118-2012 від 19.07.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-58/118-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-58/118-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 року по апеляційній скарзі порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 11.09.2013 року.

23.07.2013 року представником відповідача через відділ документального забезпечення роботи Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні на обговорення сторін було поставлено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Заслухавши думку сторін по справі колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступні обставини.

Як вбачається зі змісту заявленого представником відповідача клопотання, підставу для зупинення провадження у справі відповідач вбачає у перебуванні в провадженні господарського суду Івано-Франківської області справи № 909/624/13 за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» до Приватного акціонерного товариства «Лукор» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 18.04.2013 року між ПрАТ «Лукор» та ТОВ «Транс Індастрі». На думку представника відповідача рішення прийняте на користь Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» позбавить ТОВ «Транс Індастрі» права вимоги та призведе до втрати цим підприємством процесуального статусу позивача у розгляді даної справи.

У відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи ту обставину, що предмет розгляду справи № 909/624/13 у господарському суді Івано-Франківської області (про визнання недійсним договору відступлення права вимоги) не входить безпосередньо до предмету доказування у даній господарській справі, а також на наявність відповідних законодавчо визначених процесуальних механізмів на врегулювання питання правонаступництва на будь-якій стадії розгляду справи чи на стадії його виконання, колегія суддів вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання відповідача.

Апелянти в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг підтримали, просили суд апеляційні скарги задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 року у справі № 5011-58/118-2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів, викладених в апеляційних скаргах та просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 року у справі № 5011-58/118-2012.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно п. 2-4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Частини 2 - 4 цієї статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від , задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Лукор" до Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд": визнано за позивачем право власності на тепломережу від стійки 321 до стійки 451 (інвентарний номер 12577).

Рішенням господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 суд встановив, що згідно протоколу №1 установчих зборів ЗАТ "Лукор" від 05.12.2000р. та згідно розділів 4,5 статуту ЗАТ "Лукор", затвердженого даними зборами та зареєстрованого розпорядженням Калуського міського голови від 06.12.2000р. №210-рп ВАТ "Оріана" є засновником даного товариства, внеском якої в статутний фонд стало майно нафтохімічного комплексу, перелік якого вказано в актах прийому-передачі. Листом ФДМУ №10-24-14034 від 15.11.2000р. підтверджено відсутність зауважень до проектів установчого договору та статуту ЗАТ "Лукор", що створюється на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ "Оріана". Передача майна нафтохімічного комплексу ВАТ "Оріана" в якості його внеску до статутного фонду ЗАТ "Лукор" відбулась згідно акту приймання-передачі від 05.12.2000р., погодженого Калуською ДПІ та ТОВ "ЛУКОЙЛ-Нафтохім". В п.4 даного акту вказано головне управління з енергозабезпечення (згідно з переліком №4). Ці дані також відображені в зведеній відомості переліків приймання-передачі майна. В переліку №4 майна цеху паропостачання під порядковим №63, інвентарний № 42008 вказано тепломережі від ТЕЦ до стійки 451, а під порядковими номерами 17,18 - залізобетонні естакади від ТЕЦ до стійки 346, і від стійки 347 до 451.

Поміж тим, рішенням господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 встановлено, що на замовлення ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" експертно-консалтинговою фірмою "ЕКА-Захід" проведено оцінку недіючої тепломережі діаметром 630мм, товщина стінки -7мм, довжиною 2136м.п станом на 30.09.2007р. для подальшого продажу на аукціоні і визначено початкову вартість даного майна в суму 210 540 грн. В розділі "загальна характеристика об'єкта оцінки" вказано, що тепломережа введена в експлуатацію в 1991 році і до моменту оцінки не експлуатувалась, вказано на здійснення огляду трубопроводу теплотраси від опори №321 до опори №451 (інвентарний №30). Такі ж дані значаться в акті обстеження технічного стану трубопроводу теплотраси, складеному комісією ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" 05.10.2007р. На підставі договору про організацію роботи по продажу об'єктів державної власності №47 від 29.10.2007р. за наслідками проведення аукціону (протокол №195/1 від 27.12.2007р.) згідно біржової угоди купівлі-продажу майна №10 від 30.01.2008р. вказана трубопровідна тепломережа була продана ПП "Атарес-Євро" за 212 100 грн. і передана покупцю згідно акта приймання-передачі від 27.02.2008р. Актом комісії, створеної позивачем, від 16.12.2008р. підтверджується те, що ділянку теплофікаційної мережі від стійки 321 до стійки 451 демонтовано.

У відповідності до біржової угоди купівлі-продажу майна №10 від 30.01.2008р ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (продавець) та Приватне підприємство ПП "Атарес-Євро" (покупець) відчужено трубопровідну тепломережу діаметром 630 мм довжиною 2136 м, товщина стінки 7 мм; м. Калуш, вул.. Б.Хмельницького 88, власник ДАТ "БК "Укрбуд".

Згідно письмових пояснень відповідача від 08.02.2012 року, що у 2006 році частина спірної ділянки тепломережі (від стійки 321 до стійки 451) довжиною 96 погонних метрів була викрадена невідомими особами, та надав для доручення до матеріалів справи заяву та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.10.2006 року.

У Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. у справі № 19/183-20/46-22/104 судом зазначено, що ЗАТ "Лукор" доведено своє право власності на спірне майно: тепломережу від стійки № 321 до стійки № 451, і, враховуючи, відсутність у Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" спірного майна на час прийняття оскарженого рішення від 08.02.2010 року, він не позбавлений можливості витребувати дане майно у його володільця, чи вимагати відшкодування його вартості.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем неправомірно відчужено та ліквідовано ділянку теплофікаційної мережі від стійки 321 до стійки 451, внаслідок цього ЗАТ "Лукор" позбавлено можливості використовувати тепломережу за призначенням, тому просить стягнути вартість демонтованої теплофікаційної мережі та вартість робіт з її відновлення.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Складовою правопорушення є сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки, негативних наслідків такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Тобто, нормами Господарського кодексу України передбачений перелік застосування потерпілою стороною заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Отже, позивач повинен був довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування, а відповідач в сою чергу повинен був доводити відсутність своєї вини.

Як вбачається з матеріалів справи, неправомірна поведінка відповідача полягає у незаконному відчуженні ПП «Антарес-Євро» на підставі біржової угоди від 30.01.08 № 10 купівлі-продажу майна ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» тепломережі від стійки 321 до стійки 451 за адресою м. Калуш, вул. Хмельницького, 88, право власності на яку у відповідності до рішення господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 визнано за Закритим акціонерним товариством "Лукор", що в свою чергу завдало ЗАТ «Лукор» збитків у вигляді вартості демонтованої тепломережі та робіт на її відновлення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з метою визначення ціни позову ЗАТ "Лукор" звернулося до TOB "Енерго-Інвест" з проханням виготовити проект відновлення тепломережі та підготувати кошторис необхідних робіт. Згідно "Робочого проекту (Тепломеханічні рішення теплових мереж 7/10-ТМ) відновлення тепломережі Ду 600 ЗАТ "Лукор" від ст. 347/321 до ст.451", а також "Зведеного кошторисного розрахуноку вартості будівництва "Відновлення теплофікаційної мережі Ду 600 ЗАТ "Лукор" від ст. 347/321 до ст. 451" розрахунок вартості робіт з відновлення тепломережі становить 9 692 014 грн.

Таким чином згідно розрахунку позивача загальна сума понесених ним збитків становить - 9 692 014 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України "Про судову експертизу ").

Для встановлення розміру завданої матеріальної шкоди позивачу (ЗАТ «Лукор»), враховуючи відсутність заперечень щодо її проведення, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.12 у справі № 5011-58/118-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку № 0815 судової будівельно-технічної експертизи, складеним 29.08.12, ринкова вартість матеріалів та робіт з відновлення 1 (одного) метра траси демонтованої теплофікаційної мережі ПрАТ "ЛУКОР" Ду 600 від стійки 321 до стійки 451 становить 3 867,50 гривень.

Отже, ринкова вартість матеріалів та робіт з відновлення 2 136 (дві тисячі сто тридцять шість) метрів траси демонтованої теплофікаційної мережі ПрАТ "ЛУКОР" Ду 600 від стійки 321 до стійки 451 становить 8260980 гривень (2136x3867,50=8260980).

Таким чином оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 8 260 980, 00 грн.

18.04.2013 року між ПрАТ "Лукор" та ТОВ "Транс Індастрі" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії). Відповідно п.п 1,2 договору цесії, до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (надалі іменується "Боржник") належного та реального виконання зобов'язання щодо відшкодування Боржником вартості демонтованої теплофікаційної мережі Ду 600 від стійки 321 до стійки 451, інвентарний №12577.

Отже з урахуванням укладеної між ПрАТ "Лукор" та ТОВ "Транс Індастрі" угоди у відповідності до положень Цивільного кодексу України до цесіонарія (ТОВ "Транс Індастрі") переходить право вимагати від Боржника сплати суми збитків, яка буде визначена судовим рішенням про її стягнення.

Враховуючи те, що судом першої інстанції достовірно встановлено наявність у діях відповідача протиправної поведінки, яке полягає у незаконному відчуженні тепломережі, власником якої являється позивач; спричинення негативних наслідків для позивача у вигляді втрати самої тепломережі та витрат понесених ним на відновлення її функціонування, наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та завданими позивачу збитками та вини у діях відповідача, встановленої під час розгляду справи господарським судом Івано-Франківської області, часткового підтвердження висновком проведеної судової експертизи заявленої позивачем до відшкодування суми збитків, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та Заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 по справі № 5011-58/118-2012 від 29.05.2013 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-58/118-2012 повернути до Господарського суду м. Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Іоннікова І.А.

Чорна Л.В.