Постанова

від 11.09.2013 по справі 906/850/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 906/850/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Соловйова О.І.;

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Житомирської області від 09.07.13 р. у справі № 906/850/13 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Товариство о обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління механізації"

до Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про стягнення 30320,96 грн.

ВСТАНОВИВ :

В червні 2013 року ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" звернулося з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 30 320,96 грн., з яких 29 000,00 грн. боргу по орендній платі згідно договорів оренди № 15 від 05.12.11р., № 16 від 26.12.11р., № 5 від 01.02.12р., № 8 від 01.03.12р., № 9 від 31.03.12р., № 11 від 30.04.12р., № 13 від 31.05.12р., № 14 від 30.06.12р., № 17 від 01.09.12р., № 18 від 01.11.12р., 1 320,96 грн. 3 % річних та судових витрат, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2 500,00 грн. /а.с.2-5/.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09 липня 2013 року у справі № 906/850/13 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління механізації" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 30320,96 грн. задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 29000,00 грн. боргу по орендній платі, 1320,96 грн. 3 % річних, 1720,5 грн. судового збору та 2500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката /а.с.81-83/.

Відповідач ФОП ОСОБА_3, не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся через господарський суд Житомирської області з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити /а.с.95-99/.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- місцевим господарським судом неправомірно задоволено вимоги позивача про відшкодування витрат, понесених на оплату послуг адвоката в розмірі 2 500,00 грн., поскільки надану виписку з банківського реєстру від 08.07.2013 року не є підтвердженням оплати послуг адвоката у відповідності із част.3 ст.341 ГК України;

- на виконання укладених договорів оренди, сторонами було нараховано 42 000,00 грн. орендних платежів, які оплачені відповідачем в повному обсязі з переплатою в 1 000,00 грн.;

- договір оренди №14 від 30.06.2012 року, договір оренди №17 від 01.09.2012 року, договір оренди № 18 від 01.11.2012 року з ФОП ОСОБА_3 не укладалися.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Житомирської області від 09 липня 2013 року у справі № 906/850/13 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Житомирської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с. 115-117/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 906/850/13 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. та призначено до розгляду на 29.08.2013 року /а.с.93-94/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І. /а.с.105/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року розгляд справи № 9/563 відкладено у зв'язку з необхіднісю витребування нових доказів /а.с.109-110/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді відповідно до затверджених складів колегій та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. /а.с.113/.

11 вересня 2013 року в судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги і доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та заперечив проти призначення судової експертизи. Судом оглянуто надані позивачем на вимогу ухвали суду від 29.08.2013р. оригінали документів, про що зазначено в протоколі судового засідання.

11 вересня 2013 року в судовому засіданні відповідач підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі; подав клопотання про проведення судово-технічної експертизи, в якому просить визначити в якій послідовності виконувалося роздрукування тексту, підпис та відтиск печатки ФОП ОСОБА_3 на договорах оренди № 14, №17, №18; приймально-здавальних актах від 30.06.2012 року, 01.09.2012 року, 01.11.2012 року; довідках № 8, № 9, № 10, № 11.

Судом відхилено клопотання відповідача про призначення судової експертизи, оскільки чинне законодавство не встановлює послідовності вчинення дій при укладенні письмового договору, складанні приймально-здавальних актів та довідок і не пов'язує недійсность вчиненого правочину з недотриманням такої послідовності. Окрім того, підпис підприємцем чистого аркушу паперу та проставляння на ньому печатки без нанесення тексту суперечить загальноприйнятим правилам укладення договорів, підписання будь-яких документів.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, з огляду на таке.

05.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління механізації" (надалі - позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - відповідач, орендар, апелянт) укладено договір оренди № 15 (надалі - Договір 15), відповідно до п.1 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування: вантажний МАЗ 5551 самоскид, НОМЕР_1, для перевезень будматеріалів /а.с.11/.

Згідно з п.2 Договору № 15, зазначені в п.1 цього договору "цінності" передаються орендарю в технічному стані, згідно з актом, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.8 договору № 15, орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 1500,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно п.9 Договору № 15, строк дії договору встановлено з 05.12.2011р. по 25.12.2011р.

Факт прийняття відповідачем вантажного МАЗ 5551 самоскиду, НОМЕР_1 в оренду підтверджується приймально-здавальним актом від 05.12.11р. /а.с.12/.

В подальшому, а саме в період з 26.12.2011 року по 01.11.2012 року між ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" та ФОП ОСОБА_3 укладено низку договорів оренди та підписано приймально-здавальні акти, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, на підтвердження факту прийняття відповідачем вантажного МАЗ 5551 самоскиду, НОМЕР_1 в оренду, а саме:

- договір оренди № 16 від 26.12.2011р. та приймально-здавальний акт від 26.12.2011р. /а.с.13,14/;

- договір оренди № 5 від 01.02.2012р. та приймально-здавальний акт від 01.02.2012р. /а.с.15-16, 17/;

- договір оренди № 8 від 01.03.2012р. та приймально-здавальний акт від 01.03.2012р. /а.с.18-19, 20/;

- договір оренди № 9 від 31.03.2012р. та приймально-здавальний акт від 31.03.2012р. /а.с.21-22, 23/;

- договір оренди № 11 від 30.04.2012р. та приймально-здавальний акт від 30.04.2012р. /а.с.24-25, 26/;

- договір оренди № 13 від 31.05.2012р. та приймально-здавальний акт від 31.05.2012р. /а.с.27-28, 29/;

- договір оренди №14 від 30.06.2012р. та приймально-здавальний акт від 30.06.2012р. /а.с.30-31, 32/;

- договір оренди № 17 від 01.09.2012р. та приймально-здавальний акт від 01.09.2012р. /а.с.33-34, 35/;

- договір оренди № 18 від 01.11.2012р. та приймально-здавальний акт від 01.11.2012р. /а.с.36-37, 38/.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 16 від 26.12.11р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 5000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 26.12.11р. по 25.01.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 5 від 01.02.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 7500,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.02.12р. по 29.02.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 8 від 01.03.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 10 000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.03.12р. по 31.03.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 9 від 31.03.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 6000,00 грн . на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.04.12р. по 30.04.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 11 від 30.04.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 6000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.05.12р. по 31.05.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 13 від 31.05.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 6000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.06.12р. по 30.06.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 14 від 30.06.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 6000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.07.12р. по 31.08.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 17 від 01.09.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 6000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.09.12р. по 31.10.12р.

Відповідно до п.3.8 договору оренди № 18 від 01.11.12р., орендар взяв на себе зобов'язання вносити місячну орендну плату за договором до 5 числа поточного місяця в розмірі 6000,00 грн. на р/р орендодавця.

Згідно з п.9 даного договору, строк дії договору встановлено з 01.11.12р. по 30.11.12р.

Таким чином, за період існування між сторонами орендних відносин, з 26.12.2011 року по 30.11.2012 року, відповідач повинен був сплатити позивачу 72 000,00 грн. орендної плати.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості та наявних в матеріалах справи прибуткових касових ордерів, платіжних доручень, відповідачем здійснено оплату орендних платежів за користування вантажним МАЗ 5551 самоскид, НОМЕР_1 частково на суму 43000,00 грн. /а.с.9-10, 41-44/.

Станом на 27.06.2013 року заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" становить 29 000,00 грн. /а.с. 64, 77/.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3, в порушення п.3.8 договорів оренди, свої зобов'язання по орендній платі не виконав, станом на дату звернення ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 29 000,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 29 000,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 1 320,96 грн. - 3 % річних.

Відповідно до част.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведеного, несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по орендній платі має місце, тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних є підставними та підлягають задоволенню в сумі 1 320,96 грн. за розрахунком позивача, перевіреним колегією суддів та визнаним вірним /а.с.9-10/.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ст.44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст.49 ГПК України.

Згідно з част.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Матеріали справи містять докази понесених позивачем ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" витрат у сумі 2500,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, представництво позивача ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" у суді здійснював адвокат ОСОБА_5, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 09.11.2007р., що діяв на підставі ордеру серія ЖТ № 01414 на надання правової допомоги та договору про надання правової допомоги від 06.06.2013р., на виконання умов якого ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації" сплачено адвокату гонорар у сумі 2500,00 грн. згідно платіжного доручення № 78 від 10.06.2013р. /а.с.118/ та банківської виписки по рахунку НОМЕР_3 /а.с.60-62, 78/.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про те, що кошти за послуги адвоката були сплачені ФОП ОСОБА_5, а тому ці витрати не можуть покладатися на відповідача, з огляду на таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статтею 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Виходячи з викладеного, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до пункту 6.9 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300, зі змінами (далі - Порядок обліку), взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється за місцем постійного проживання на підставі поданих такою особою документів, визначених підпунктом 6.9.1 пункту 6.9 розділу VI Порядку обліку.

Відповідно до п.6.7.4 Порядку обліку, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа - підприємець із ознакою того, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Тобто фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть зареєструватись фізичними особами - підприємцями за відсутності обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не заборонено займатись адвокатською діяльністю фізичній особі, яка зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Таким чином, у відповідності до п.6.7.4 Порядку обліку адвокат ОСОБА_5 зареєстрована в органах державної податкової служби як фізична особа-підприємець.

Відповідно до п.8 Договору про надання правової допомоги від 06.06.2013р., укладеному між адвокатом ОСОБА_5 та ТзОВ "Спеціалізоване управління механізації", ОСОБА_5 має р/р НОМЕР_4 в ЖОД АППБ "Райфайзенбанк Аваль", адвокат є платником єдиного податку III категорії - 5 %.

Отже, перерахування позивачем коштів у сумі 2500,00 грн. за платіжним дорученням № 78 від 10.06.2013р. з призначенням платежу "надання правової допомоги по договору від 06.06.2013р. без ПДВ" на р/р НОМЕР_4 в Житомирському ОД "Райфайзенбанк Аваль" є належним доказом оплати позивачем послуг адвоката ОСОБА_5

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1720,50 грн. та витрати позивача, пов'язані з оплатою послуг адвоката у сумі 2500,00 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Житомирської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 09.07.13 р. у справі № 906/850/13 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/850/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.