Ухвала

від 02.09.2013 по справі б8/075-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № Б8/075-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/075-12

за заявою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 01422832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л.Українки, буд. 26-А (ініціюючий кредитор),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

розпорядник майна Боржника: арбітражний керуючий Шкабрій Михайло Петрович, який діє на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 08 лютого 2013 року та ухвали господарського суду Київської області у справі від 20 серпня 2012 року у справі № Б8/075-12;

Кредитор 1 - Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 361 (надалі за текстом: «Кредитор 1»);

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Ініціюючого кредитора: Пилипюк Ю.В., який діє на підставі довіреності від 02 вересня 2013 року №806/1/1/7-10;

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Шкабрій М.П. особисто, який діє на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 08 лютого 2013 року та ухвали господарського суду Київської області у справі від 20 серпня 2012 року у справі № Б8/075-12;

від Боржника, Кредитора 1: не з'явились, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/075-12 за заявою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (ідентифікаційний код: 01422832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л.Українки, буд. 26-А) (далі за текстом: «Кредитор»/«Ініціюючий кредитор» ) про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» (ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9) (далі за текстом: «Боржник» ), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 06 липня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 серпня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги Ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Шкабрія М.П. розпорядником майна Боржника; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 19 листопада 2012 року; призначено на 18 лютого 2013 року засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 19 листопада 2012 року, від 10 грудня 2012 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі № Б8/075-12 на один місяць та один місяць відповідно; відкладено попереднє засідання у справі № Б8/075-12 на 10 грудня 2012 року та на 14 січня 2013 року відповідно; відкладено судові засідання для розгляду заяв Заявників 1 та 2, Кредитора з вимогами до Боржника на 10 грудня 2012 року та на 14 січня 2013 року відповідно; призначено судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 18 березня 2013 року та на 15 квітня 2013 року відповідно; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі № Б8/075-12 на два місяці від раніше продовжених; зобов'язано ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС; зобов'язано повідомити господарський суд Київської області про результати перевірки по її завершенню; відкладено розгляд заяви Заявника 1 з вимогами до Боржника на 11 березня 2013 року; призначено справу до розгляду у попередньому засіданні на 11 березня 2013 року; призначено на 10 червня 2013 року судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; визнано вимоги Кредитора (ініціюючого) у сумі 87 681,38 грн.; визнано вимоги Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби до Боржника у сумі 283 112,15 грн.; вирішено інші процедурні питання у справі.

11 березня 2013 року через відділі діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшло клопотання б/№ від 11 березня 2013 року (вх. № 4238 від 11 березня 2013 року) про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 березня 2013 року продовжено строк, встановлений абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі № Б8/075-12 на два місяці від раніше продовженого; відкладено попереднє засідання у справі № Б8/075-12 на 22 квітня 2013 року; відкладено судове засідання для розгляду заяви Заявника 1 б/№ б/дати (вх. № 17020 від 25 жовтня 2012 року) на 22 квітня 2013 року; призначено судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 19 серпня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року відмовлено повністю у задоволенні заяви ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) б/№, б/дати (вх. №17020 від 25 жовтня 2012 року); включено до реєстру кредиторів Боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» в наступному складі та обсязі: ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (ідентифікаційний код: 01422832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 26-А) в сумі 354 167,00 грн. (триста п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят сім гривень 00 коп.) заборгованості, в сумі 3 541,67 грн. (три тисячі п'ятсот сорок одна гривня 67 коп.) державного мита, в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 61 625,06 грн. (шістдесят одна тисяча шістсот двадцять п'ять гривень 06 коп.) інфляційних втрат, в сумі 24 335,64 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять п'ять гривень 64 коп.) 3% річних та в сумі 1 720,68 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 68 коп.) судового збору, - що на загальну суму 445 626,05 грн. (чотириста сорок путь тисяч шістсот двадцять шість гривень 05 коп.) підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, витрати на оплату судового збору в справі № Б8/075-12 в сумі 6 543,00 грн. (шість тисяч п'ятсот сорок три гривні 00 коп.), що відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів; Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 361) у сумі 283 112,15 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сто дванадцять гривень 15 коп.), що складаються з недоїмки по сплаті плати за землю в сумі 229 394,81 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири гривні 81 коп.), які підлягають задоволенню в третю чергу задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій в сумі 46 938,68 грн. (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 68 коп.), які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 6 778,66 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 66 коп.), які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів; 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.) судового збору, які підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів стягнутого з Боржника на користь Державного бюджету України за наслідками розгляду заяви Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року (вх. № 17028 від 25 жовтня 2012 року) про визнання кредитором у справі № Б8/075-12 про банкрутство Боржника, яка звільнена від сплати судового збору.

19.08.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшов звіт про проведену роботу № Б8/075-12 від 19.08.13 р. з долученими документами.

19.08.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ініціюючого кредитора надійшла заява № 747/7/1/7-10 від 19.08.13 року з клопотаннями про розгляд питання щодо усунення розпорядника майна Шкабрія М.П. в зв'язку з невиконанням обов'язків; про продовження строків та перенесення судового засідання; Міністерству юстиції перевірити діяльність арбітражного керуючого Шкабрія М.П.

В судове засідання 19 серпня 2013 року з'явились Ініціюючий кредитор та розпорядник майна Боржника, які надали пояснення по справі. Боржник та Кредитор 1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. В судовому засіданні розпорядником майна Боржника подано звіт розпорядника майна про проведену роботу у справі №Б8/075-12 від 19 серпня 2013 року №Б8/075-12 (вх. №17749 від 19 серпня 2013 року) з доданими до нього документами. Ухвалою господарського суду Київської області від 19 серпня 2013 року продовжено строк, встановлений абз. 6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі № Б8/075-12 на один місяць від раніше продовженого; призначено судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 02 вересня 2013 року.

02 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ініціюючого кредитора від імені голови комітету кредиторів Боржника надійшло клопотання від 02 вересня 2013 року б/н (вх. №18588 від 02 вересня 2013 року), у якому вказує, що протоколом засідання зборів комітету кредиторів Боржника від 02 вересня 2013 року, комітетом кредиторів було розглянуто заяву від 27 серпня 2013 року №46 товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» про бажання взяти участь у санації Боржника шляхом залучення інвестицій, у зв'язку з чим Пилипюк Ю.В. у якості голови комітету кредиторів Боржника просить розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» від 27 серпня 2013 року про санацію Боржника. До вказаного клопотання додано кольорову фотокопію заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» від 27 серпня 2013 року №46, у якій товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» повідомляє, що бажає взяти участь у санації Боржника шляхом залучення інвестицій товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування», а також не засвідчену копію протоколу зборів кредиторів Боржника від 02.09.13 року. З метою погашення заборгованості перед кредиторами Боржника, визначення розміру такого погашення, товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» планується проведення заходів щодо оцінки активів, майнових/немайнових прав Боржника, установчих документів, документів фінансової та господарської діяльності (відання), тощо. У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» просить обрати останнє інвестором у санації Боржника.

02 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшла заява б/н, б/д (вх. №18521 від 02 вересня 2013 року), у якій розпорядник майна Боржника вказує, що в зв'язку з завершенням строків розпорядження майном цією заявою надє згоду та просить призначити 1ого керуючим санацією або ліквідатором боржника в разі прийняття судом рішення про початок (перехід) в процедуру санації або ліквідації боржника.

Провадження у справі знаходиться в судовій процедурі розпорядження майном боржника, - в судовому засіданні, визначеному абз. 6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом «Закон про банкрутство») в ред. Закону про банкрутство (від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI) (у підсумковому засіданні у процедурі розпорядження майном боржника, на якому підлягає вирішенню питання винесення ухвали про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство).

В судове засідання 02 вересня 2013 року з'явились Ініціюючий кредитор та розпорядник майна Боржника, які надали свої пояснення у справі; розпорядник майна Боржника підтримав свою позицію, викладену у звіті розпорядника майна про проведену роботу у справі №Б8/075-12 від 19 серпня 2013 року №Б8/075-12 щодо доцільності переходу до процедури ліквідації та визнання Боржника банкрутом, оскільки у Боржника відсутнє рухоме/нерухоме майно, у зв'язку з чим просить визнати Боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру у справі. Представник Ініціюючого кредитора проти визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі заперечує, та, посилаючись на заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» від 27 серпня 2013 року №46, просить суд розглянути заяву ТОВ «Бюро генерального планування» від 27.08.13 р. про санацію Боржника. Кредитор 1 та Боржник в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Керуючись ст. 40 Закону про банкрутство судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Детально дослідивши наявні матеріали справи, в тому числі долучені до них докази та подані учасниками провадження у справі про банкрутство клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, присутніх у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1-1 розд. 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство, в ред., що набрала чинності 19.01.13 року (надалі за текстом «нова редакція Закону про банкрутство»), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом ; положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру , застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у справі порушено 06 липня 2012 року, а отже - до набрання законної сили новою редакцією Закону про банкрутство, відповідно (до абз. 1 ч. 1-1 розд. 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство в новій редакції), питання проведення зборів кредиторів, створення комітету кредиторів підлягає регламентації попередньою редакцією Закону про банкрутство.

Відповідно до п.п. 1-7 ст. 16 Закону про банкрутство (в ред. від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI, яка набрала чинності 04.11.12 року (надалі за текстом «попередня редакція Закону про банкрутство»), протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 16 Закону про банкрутство в попередній редакції, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 п. 3.1.3. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - «Рекомендації»), при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет кредиторів.

Відповідно до п.п. 56, 57 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15 (надалі за текстом: «Постанова № 15»), при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 31, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом . Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи 21.05.13 року відбулись збори кредиторів Боржника у смт Бородянка на яких була присутня ДПІ у Бородянському районі Київської області, а ініціюючий кредитор був відсутній, проте, відповідно до матеріалів справи обидва кредитори були повідомлені про збори кредиторів Боржника. На вказаних зборах обрано комітет кредиторів у складі двох кредиторів, - ініціюючого кредитора та ДПІ у Бородянському районі Київської області, що підтверджено протоколом зборів кредиторів від 21.05.13 року.

21.05.13 року проведено збори комітету кредиторів Боржника, на яких була присутня ДПІ у Бородянському районі Київської області, а ініціюючий кредитор був відсутній та на яких обрано головою комітету кредиторів Боржника ДПІ у Бородянському районі Київської області, визначено питання оплати праці арбітражного керуючого. Судом встановлено, що відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів Боржника від 21.05.13 року, всі члени комітету кредиторів повідомлені про час і місце проведення зборів рекомендованими листами, проте до матеріалів справи доказів повідомлення членів комітету кредиторів про проведення зборів комітету кредиторів не додано та останнє не доведено суду за допомогою належних доказів.

Відповідно до матеріалів справи 27.06.13 року проведено збори комітету кредиторів Боржника, на яких відсторонено ДПІ від виконання обов'язків голови комітету кредиторів Боржника та призначено головою комітету кредиторів Боржника ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ». Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що доказів повідомлення ДПІ у Бородянському районі Київської області про проведення зборів комітету кредиторів Боржника 27.06.13 року до матеріалів справи не долучено, а безпосередньо збори проведено не за місцезнаходженням Боржника.

Відповідно до матеріалів справи 08.0813 року проведено збори комітету кредиторів Боржника, що підтверджено протоколом від 08.08.13 року, на який присутні обидва кредитори комітету кредиторів Боржника.

Розглядаючи заяву ініціюючого кредитора № 747/7/1/7-10 від 19.08.13 року з клопотаннями про розгляд питання щодо усунення розпорядника майна Шкабрія М.П. в зв'язку з невиконанням обов'язків; про продовження строків та перенесення судового засідання; Міністерству юстиції перевірити діяльність арбітражного керуючого Шкабрія М.П., судом встановлено, що до господарського суду Київської області від розпорядника майна Шкабрій М.П. надходив звіт складений під час виконання ним обов'язків розпорядника майна у справі про свою діяльність (а.с. 2, Т. 2, вх. № 18569 від 19.11.12 року), до якого як складову частину було долучено Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника з викладеними у ньому висновками, фінансовими показниками, з дорученням документів на підтвердження об'єктивності викладених відомостей, що включають запити та відповіді до державних органів, установ щодо встановлення майнових активів боржника та відповіді на них. Жодних заперечень від Боржника, членів комітету кредиторів стосовно відомостей, викладених у звіті та доказів які б їх спростовували суду не надано, що в свою чергу спростовує посилання ініціюючого кредитора про відсутність звіту арбітражного керуючого про фінансове становище Боржника. В свою чергу клопотання, вкладене у п. 2 прохальної частини вказаної заяви щодо проведення Міністерством юстиції перевірки діяльності арбітражного керуючого Шкабрія М.П., вказане клопотання не адресовано господарському суду та не належить до його компетенції. В зв'язку з викладеним вимоги ініціюючого кредитора, викладені у досліджуваній заяві відхиляються судом як безпідставні та не доведені за допомогою належних та допустимих доказів.

У клопотанні від 02 вересня 2013 року б/н (вх. №18588 від 02 вересня 2013 року), голова комітету кредиторів Боржника вказує, що протоколом засідання зборів комітету кредиторів Боржника від 02 вересня 2013 року, комітетом кредиторів було розглянуто заяву від 27 серпня 2013 року №46 товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» про бажання взяти участь у санації Боржника шляхом залучення інвестицій, у зв'язку з чим голова комітету кредиторів Боржника просить розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування» від 27 серпня 2013 року про санацію Боржника.

Детально дослідивши матеріали справи при розгляді клопотання б/№ від 02 вересня 2013 року голови комітету кредиторів Боржника, судом встановлено наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Дослідивши клопотання б/№ від 02 вересня 2013 року голови комітету кредиторів Боржника та долучені до нього документи судом встановлено, що голова комітету кредиторів Боржника просить розглянути заяву ТОВ «Бюро генерального планування № від 27.08.2013р. про санацію Боржника, а не клопотанням комітету кредиторів Боржника, як того вимагає абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство.

Розглядаючи доводи голови комітету кредиторів Боржника, судом встановлено, що відповідно до положень п. 84 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15 від 18.12.09 р.»), особи, які бажають взяти участь у санації боржника (інвестори ), відповідно до частини сьомої статті 14 Закону можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації чи план санації. Закінчення тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 14 Закону для виявлення кредиторів, не є підставою для відмови у прийнятті та розгляді таких заяв. Розпорядник майна зобов'язаний розглянути заяви інвесторів, довести їх до відома суду, кредиторів і боржника незалежно від часу їх надходження. Особа, що подала заяву про участь у санації, набуває прав та обов'язків іншого учасника провадження у справі про банкрутство, в тому числі право оскарження судових актів, які стосуються її прав та обов'язків. Інвестори в разі виконання плану санації можуть набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства і плану санації.

Досліджуючи додані до клопотання голови комітету кредиторів Боржника б/№ від 02 вересня 2013 року документи, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно абз.абз. 1, 2, 4, 5 п.п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору . Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності) .

Судом встановлено, що долучені до клопотання голови комітету кредиторів Боржника б/№ від 02 вересня 2013 року документи не є оригіналами, а кольоровими фотокопіями заяви № 46 від 27 серпня 2013 року ТОВ «Бюро генерального планування» та протоколу зборів комітету кредиторів Боржника від 02 вересня 2013 року та незасвідчені належним чином в зв'язку із чим не є належними та допустимими доказами.

Суд вважає істотним та звертає увагу на наступне.

Згідно абз. 3 ч. 3 ст. 16 Закону про банкрутство (в ред. від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI, яка набрала чинності 04.11.12 року, збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до поданого протоколу зборів комітету кредиторів Боржника від 02 вересня 2013 року, збори кредиторів Боржника, які відбулись 02 вересня 2013 року у м. Києві, проведені з порушенням вимог ч. 3 ст. 16 Закону про банкрутство, зокрема, збори кредиторів проведено не за місцезнаходженням Боржника, що унеможливлює висновок суду про відповідність проведення зборів кредиторів Боржника, що відбулись 02 вересня 2013 року у відповідності вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вище викладене, в зв'язку з тим, що у клопотанні б/№ від 02 вересня 2013 року голова комітету кредиторів Боржника просить суд розглянути заяву ТОВ «Бюро генерального планування № від 27.08.2013р. про санацію Боржника, а не клопотанням комітету кредиторів Боржника про перехід до процедури санації Боржника, як того вимагає абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство, в зв'язку з тим, що заява № 46 від 27 серпня 2013 року ТОВ «Бюро генерального планування» та протокол зборів комітету кредиторів Боржника від 02 вересня 2013 року, які долучені до вказаного клопотання, не є належними та допустимими доказами у справі, суд відмовляє у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів Боржника б/№ від 02 вересня 2013 року як безпідставного та необґрунтованого.

Згідно абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, санація - система заходів , що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування , реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону про банкрутство, фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації) .

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні пропозиції осіб, які бажають взяти участь у санації Боржника. Поряд з цим, судом встановлено, що безпосередньо від товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро генерального планування», яке, з тверджень голови комітету кредиторів Боржника, виявило бажання виступити інвестором та взяти участь у санації Боржника, не надійшло до суду заяви про участь у санації Боржника та пропозицій щодо санації Боржника (план санації).

Як зазначено, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном , установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що протягом п'яти місяців комітетом кредиторів Боржника не приймалось рішення щодо подальших процедур у справі; строки, визначені ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, неодноразово продовжувались судом.

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні заяви осіб, які бажають взяти участь у санації Боржника, а також те, що в процедурі розпорядження майном Боржника, строки, передбачені абз.абз. 4-6 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», продовжувались судом неодноразово, суд дійшов висновку, що дії голови комітету кредиторів Боржника з внесення пропозицій щодо введення процедури санації Боржника спрямовані на затягування справи №Б8/075-12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС».

Згідно ч.ч. 1, 5 п. 67 Постанови №15, процедура розпорядження майном боржника, якщо інше не передбачено Законом, вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство і триває до моменту винесення судом ухвали про проведення санації боржника чи затвердження мирової угоди або прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або припинення провадження у справі з інших підстав, передбачених статтею 40 Закону; повноваження розпорядника майна припиняються з дня затвердження судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено Законом.

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як вказує розпорядник майна Боржника у звіті розпорядника майна про проведену роботу у справі №Б8/075-12 від 19 серпня 2013 року №Б8/075-12, з метою виконання вимог ухвали суду в частині встановлення майна боржника, розпорядником майна було направлено запити до Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Київській області, Інспекції державного технічного нагляду Київської області, КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації», Головного управління Держкомзему у Київській області, ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС. За інформацією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку станом на 30 червня 2012 року ТОВ «Укр-Буд-Сервіс» серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутнє. За даними Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Київській області транспортні засоби у боржника відсутні. Інспекція державного технічного нагляду повідомила, що за ТОВ «Укр-Буд-Сервіс» немає та не було зареєстровано тракторів, самохідних шасі , самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів. За даними КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» за ТОВ «Укр-Буд-Сервіс» станом на 12 жовтня 2012 року право власності на об'єкти нерухомого майна на території Бородянського району Київської області не зареєстровані. Головне управління Держкомзему у Київській області та ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС відповіді на запити розпорядника майна не надіслали.

На підтвердження відсутності майна у Боржника, розпорядником майна Боржника надано суду копії листів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 жовтня 2012 року №09/03/18304/нк, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 22 жовтня 2012 року №18/12256, інспекції Державного технічного нагляду від 04 жовтня 2012 року№078-3808, комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» від 13 жовтня 2012 року №656, Державної авіаційної служби України від 18 рудня 2012 року №20.19-12496, Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті від 06 грудня 2012 року №4381-4.1/9.2/45-12.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - "Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності", - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність з перелічених ознак, більшості ознак, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема збитковість діяльності протягом двох років і відхилення показників ліквідності від граничного значення, що підтверджено висновками розпорядник майна на підставі проведеного аналізу; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Боржником не надано на виконання вимог суду жодних доказів, що свідчать про платоспроможність, наявність у нього майна, його обсяг та вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.

Пунктом 85 Постанови № 15 встановлено, що згідно з частиною першою статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом. До таких випадків належать: 1) клопотання комітету кредиторів про введення процедури ліквідації у процедурі розпорядження майном боржника (частина восьма статті 16 Закону).

Таким чином, у відповідності до ст. 1, 16, 22 Закону про банкрутство, наявні підставі для визнання Боржника банкрутом та переходу до інших процедур в провадженні у справі про банкрутство.

Як зазначалось, згідно ч. 1-1 розд. 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство, в ред., що набрала чинності 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом ; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру , застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури .

Детально дослідивши положення нової редакції Закону про банкрутство судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, в новій редакції, - відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Ліквідаційна процедура як одна з процедур банкрутства врегульована розділом 3 Закону про банкрутство в новій редакції. Відповідно до ст. 37 Закону про банкрутство (в новій редакції), ліквідаційна процедура розпочинається постановою про визнання боржника банкрутом й відкривається ліквідаційна процедура у справі; під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно ч. 4 ст. 27 нової редакції Закону про банкрутство, у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутнє прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та належним чином оформлене рішення комітету кредиторів Боржника щодо подальших процедур у справі, а також відсутність в матеріалах справи плану санації Боржника, враховуючи стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 37 нової редакції Закону про банкрутство, за клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.

Частиною 2 п. 11.3. Рекомендацій визначено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Від арбітражного керуючого Шкабрія Михайла Петровича надійшла заява б/н, б/д (вх. №18521 від 02 вересня 2013 року) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором боржника в разі прийняття судом рішення про початок (перехід) в процедуру санації або ліквідації боржника. Жодних інших заяв у справі щодо призначення ліквідатором у справі або призначення керуючим санацією, не надходило.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону про банкрутство, комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів). Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.п. 9.4 Рекомендацій, рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. У прийнятті судових актів у справі про банкрутство суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги , якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності .

Відповідно до ч. 2 п. 10.2. зазначених вище Рекомендацій, одночасно з введенням процедури санації господарський суд ухвалою призначає керуючого санацією. У призначенні керуючого санацією суду слід враховувати ті ж обставини, що й у призначенні розпорядника майна .

Відповідно до п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18 грудня 2009 року, в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані . При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Аналіз наведених положень дає підстав для висновку про те, що остаточне рішення про призначення кандидатури керуючого санацією у справі приймає суд. Аналогічну позицію за аналогічних обставин справи займає Вищий господарський суд України (постанова у даній справі від 18.06.13 року), зокрема, в постанові від 18.06.13 р. Вищий господарський суд України дійшов наступного висновку: "Таким чином, право призначити арбітражного керуючого (керуючого санацією) належить суду, при цьому суд, враховуючи вимоги ст. 43 ГПК України, повинен належним чином обґрунтувати призначення арбітражного керуючого".

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про призначення керуючого санацією Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення керуючим санацією Боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 3№, п. 3 ст. 3№, абз. 1 п. 2 ст. 3№ Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором ) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Як зазначено, арбітражним керуючим Шкабрієм Михайлом Петровичем подано до суду заяву б/н, б/д (вх. №18521 від 02 вересня 2013 року), у якій арбітражний керуючим Шкабрій М.П. вказує, що в зв'язку з завершенням строків розпорядження майном цією заявою надає згоду та просить призначити його керуючим санацією або ліквідатором боржника в разі прийняття судом рішення про початок (перехід) в процедуру санації або ліквідації боржника. До своєї заяви арбітражним керуючим додано копію Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 08 лютого 2013 року.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.

Дослідивши заяву та вказані документи, суд дійшов висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Шкабрія М.П. відповідає встановленим вимогам до особи арбітражного керуючого та він може бути призначений ліквідатором у справі про банкрутство; судом враховано відсутність будь-яких інших заяв щодо призначення інших кандидатур арбітражних керуючих ліквідатором у справі, а також те, що від присутніх учасників провадження жодних заперечень щодо призначення кандидатури Шкабрія М.П. ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» до суду не надійшло та не заявлено, виходячи з чого суд вважає доцільним призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» арбітражного керуючого Шкабрія М.П. та задовольняє заяву арбітражного керуючого Шкабрія М.П. б/н, б/д (вх. №18521 від 02 вересня 2013 року).

Як зазначено, відповідно до ч. 1-1 розд. 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство, в ред., що набрала чинності 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 38 Закону про банкрутство в новій редакції, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника . Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури . Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута . З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Повідомлення про визнання боржника. банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону про банкрутство в нов. редакції, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Керуючись ст.ст. 1, 3-1, 5, 11, 13, 16, 22, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в попередній ред., ч.ч. 1, 1-1 розд. 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство, в ред., що набрала чинності 19.01.13 року, ст. ст. 7, 37, 38, 41, 46 Закону про банкрутство в новій редакції, ст.ст. 4№, 33-36, 43, 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, Рекомендаціями Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» № 747/7/1/7-10 від 19.08.13 року (вх. № 17718 від 19 серпня 2013 року) з клопотаннями про розгляд питання щодо усунення розпорядника майна Шкабрія М.П. в зв'язку з невиконанням обов'язків; про продовження строків та перенесення судового засідання; Міністерству юстиції перевірити діяльність арбітражного керуючого Шкабрія М.П.;

2. Відмовити у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів Боржника - ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» б/№ від 02 вересня 2013 року (вх. № 18588 від 02 вересня 2013 року).

3. Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9.

4. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9, арбітражного керуючого Шкабрія Михайла Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 08 лютого 2013 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3; місце проживання: АДРЕСА_1);

Заяву арбітражного керуючого Шкабрія М.П. б/н, б/д (вх. №18521 від 02 вересня 2013 року), - задовольнити.

Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови колишньому керівнику, головному бухгалтеру і власникам (учасникам) товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», передати ліквідатору Шкабрію М.П. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, що не були передані раніше.

Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасників) Боржника визнаного банкрутом, які раніше не було передано.

Ліквідаторові банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 41-44, 46-48, розд. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що набрала чинності з 19 січня 2013 року), докази чого надати суду, в тому числі провести інвентаризацію майна банкрута та його оцінку;

5. Зобов'язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9, арбітражного керуючого Шкабрія М.П. у п'ятиденний строк з дати отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарського суду.

Газетне оголошення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

6. Зобов'язати ліквідатора банкрута надавати раз на три місяці господарському суду Київської області звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та на відповідну дату звітування в ліквідаційній процедурі, про використання коштів банкрута.

7. Припинити повноваження власника (власників/учасників) боржника, визнаного банкрутом та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

8. Скасувати арешт, накладений на майно товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9, скасувати інші обмеження щодо розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС»; звільнити з податкової застави активи платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9.

9. Призначити судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 10 лютого 2014 року на 14 год. 00 хв. , яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

Ліквідатору надати суду до 06 лютого 2014 року звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута з додатками, визначеними Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та належними доказами всіх вжитих ним заходів в ліквідаційній процедурі, в тому числі продажу майна банкрута та погашення вимог кредиторів.

10. Явку ліквідатора Банкрута у призначеному судовому засіданні визнати обов'язковою.

11. Попередити учасників провадження про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

12. Постанову надіслати : державному реєстратору за місцезнаходженням Банкрута; органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням Банкрута; ВДВС за місцезнаходженням Банкрута;

копію постанови надіслати : всім учасникам у справі про банкрутство; Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України; податковому органу за місцем знаходження Банкрута.

Дата набрання чинності постановою - 02 вересня 2013 року.

Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання - до 02 вересня 2014 року.

Суддя Скутельник П.Ф.