Постанова

від 16.09.2013 по справі 8/5005/5970/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2013 року Справа № 8/5005/5970/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Мацекос І.М.

за участю представників

позивача - Савченко О.А.

відповідача-1 - Кулаков В.В.

відповідача-2 - не з'явився.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2013р. у справі № 8/5005/5970/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ

до

В-1 товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ТІ ЕЛ», м. Київ

В-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Літосфера», м. Дніпропетровськ

про стягнення 74 041,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно з ТОВ «БІ ТІ ЕЛ» та ТОВ «Літосфера» суми 96 390,0 грн., що складається із 81 000,0 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 298 від 05.06.2012р. та 15 390.0 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В подальшому заявою позивач змінив ціну позову, зменшивши суму заборгованості до 47 689,70 грн. та збільшивши суму процентів за користування чужими грошовими коштами до 26 351,38 грн. Загальна сума позовних вимог склала 74 041,08 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року у справі № 8/5005/5970/2012 (суддя Дубінін І.Ю.) у задоволенні позову було відмовлено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на доводи відповідача-1 про фальсифікацію договору про надання послуг, які не були спростовані позивачем.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалене господарським судом на підставі недоведених обставин, які мають значення для справи і які місцевим судом визнані встановленими.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачем-2 відзив на апеляційну скаргу наданий не був, представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 05.06.2012р. між ТОВ «Агросфера» (Замовник) та ТОВ «БІ ТІ ЕЛ» (Виконавець) був укладений договір № 298 про надання послуг, згідно якого відповідач зобов'язався надати позивачу послуги з організації та проведення семінару в Чорногорії з 14.06.2012р. по 18.06.2012р.

Сторонами були узгоджені предмет, ціна, порядок надання послуг, строки оплати послуг, інші умови договору та визначена відповідальність за порушення останніх.

За умовами договору вартість послуг склала 254 333,44 грн. (п.2.1 договору), до 11.06.2012р. відповідач був зобов'язаний підготувати та передати позивачу за актом приймання-передачі Програму семінару (п.3.1 договору), до 20.06.2012р. сторонам належало підписати акт приймання-передачі послуг (п.3.2 договору), замовник був зобов'язаний сплатити вартість послуг по договору до 06.06.2012 року (п.8.1 договору), строк дії договору встановлений з дати його підписання до 30.06.2012р. (п.11.1 договору).

На виконання умов договору в установлені строки позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 254 333,44 грн., що посвідчується платіжним дорученням № 48551 від 06.06.2012 року; відповідачем зобов'язання за договором щодо підготовки та передачі позивачу за актом приймання-передачі Програми семінару та надання послуг з проведення останнього виконані не були.

13.06.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом про повернення сплачених по договору коштів (лист №12 від 12.06.12р.).

Відповідно до п. 9.2 договору у разі порушення Виконавцем строку підготовки та передачі Замовнику Програми семінару (пункт 3.1 Договору), Виконавець зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання від Замовника листа про повернення коштів, повернути Замовнику сплачену ним суму вартості послуг по договору.

На вимогу позивача відповідачем здійснено часткове повернення грошових коштів, отриманих за договором у сумі 206 643,74 грн., у т.ч. 173 333,44 грн. платіжним дорученням № 2472 від 18.06.2012р. та 33 310,30 грн. платіжним дорученням № 3059 від 20.07.2012р.

Сума у розмірі 47 689,70 грн. відповідачем повернута не була. Неможливість повернення останньої відповідач пояснив внесенням передоплати за проживання в готелях Чорногорії та штрафними санкціями за ануляцію замовлення на проживання в готелях (т.І а.с. 66, 67).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст..612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що відповідачем зобов'язання за договором виконані не були; Програма семінару в установлені строки (до 11. 06.2012 року), як того вимагали умови договору, позивачу не передана; грошові кошти, перераховані в оплату послуг по спірному договору, у повному обсязі не повернуті; заборгованість становить 47 689,70 грн., колегія суддів вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню в частині основного боргу.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України, відповідно до ч.1 якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 9.3 договору у разі порушення Виконавцем строку повернення коштів Замовнику, узгодженого у п. 9.2 договору, Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% від неповернутої в строк суми, за кожен день прострочення строку повернення.

Проценти за користування грошовими коштами позивача за період з 21.06.2012р. по 25.07.2012р. становлять 26 351,38 грн. і підлягають стягненню з відповідача.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В своїх запереченнях відповідач оспорює дійсність договору № 298 від 05.06.2012р. про надання послуг, наданого позивачем, та договору поруки № 298-ПОР від 06.06.2012р., укладеного між ТОВ «Агросфера» та ТОВ «Літосфера».

Колегія суддів не входить в обговорення доводів апелянта щодо фальсифікації вищезазначених договорів, оскільки визнання останніх недійсними не є предметом даного позову.

Наданий позивачем договір про надання послуг за №298 від 05.06.2012р. (т.І а.с. 14) є двостороннім документом, підписаним та скріпленим печатками як позивача, так і відповідача. В установленому порядку зазначений договір недійсним не визнаний, не змінений, не розірваний і є чинним в розумінні положень ст. 204 ЦК України.

Посилання відповідача на не укладення спірного договору не обґрунтовуються будь-якими фактичними даними, оскільки у якості доказів відповідачем надані документи, складені ним в односторонньому порядку, без відповідних підтверджень про те, що позивач у будь-який спосіб був обізнаний зі змістом останніх, внаслідок чого документи, прилучені відповідачем до справи, як-то: договір про надання послуг № 298 від 05.06.2012р. в редакції відповідача, додаткові угоди до нього (т.І а.с. 58-64) не є належними доказами та не приймаються до уваги колегією суддів.

Інші доводи скаржника щодо прострочення позивачем строку оплати послуг, відмови позивача від авіа перельоту, перенесення семінару на інший термін, внесення відповідачем передоплати за проживання в готелях Чорногорії, нарахування даними готелями штрафних санкцій відповідачу за ануляцію замовлення та сплата останнім вказаних санкцій взагалі не підтверджуються жодними доказами.

Листування сторін в електронному вигляді також не може вважатися належним доказом у справі, оскільки на поданих листах відсутній електронний цифровий підпис автора, як того вимагають норми Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Окрім того, зміна договору відповідно до ст. 654 ЦК України, вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір про надання послуг з проведення семінару укладений сторонами у письмовій формі; наразі будь-яких змін щодо перенесення строків проведення семінару сторони в установленому порядку не узгоджували.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються обґрунтованими і підлягають задоволенню. Витрати по сплаті судового збору у сумі 2 891,70 грн., у т.ч. за подання апеляційної скарги, покласти на відповідача на підставі ст.. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року у справі № 8/5005/5970/2012 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ТІ ЕЛ» (01133, м. Київ, пров. Щорса, 5 А, кв.237, код ЄДРПОУ 34881690) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Літосфера» (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Таганрозька, 321-А, код ЄДРПОУ 35124268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд.1, код ЄДРПОУ 31320991) 47 689,70 грн. основного боргу, 26 351,38 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 891,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька