Ухвала

від 20.09.2013 по справі 19/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua У Х В А Л А           20.09.2013                                                                                                Справа № 19/134 Суддя Безрук Т.М.,      розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" на бездіяльність Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського   управління  юстиції при виконанні наказу по справі № 19/134, порушеної за позовом  Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат", вул. Хлібозаводська, буд.1, м. Горлівка, Донецька область, 84630 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Юсіл", вул. Калініна, буд.12/8, кв.32,  м. Полтава, 36021 про  стягнення 246799,15 грн. встановив: Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на  дії  чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень,  ухвал, постанов господарських судів можуть  бути подані стягувачем,  боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення  оскаржуваної  дії,  або  з  дня,  коли зазначеним особам стало про неї відомо,  або з дня,  коли дія мала бути вчинена. В даній скарзі стягувач оскаржує бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні з виконання наказу від 06.10.2009р. по справі № 19/134 та ставить вимоги про зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії. Як свідчить зміст скарги та додані докази, державним виконавцем було прийнято постанову від 30.05.2013р. про повернення вказаного виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".  Виконавчі дії, що є предметом скарги, повинні були бути вчинені під час виконавчого провадження. Доказів повторного подання наказу до виконання після повернення виконавчого документу та доказів відкриття виконавчого провадження скаржник суду не надав. Дана скарга була первісно подана до суду 18.07.2013р., тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ст.121-2 ГПК України. Заява про відновлення вказаного строку до скарги не була додана. Ухвалою від 25.07.2013р. господарський суд залишив дану скаргу без розгляду в зв'язку з пропуском скаржником десятиденного строку для подання скарги, та неподанням     клопотання про його поновлення. Повторно скаржник подав скаргу 13.09.2013р. (згідно поштового штемпелю на конверті), тобто маже через шість місяців після закінчення виконавчого провадження та  майже через два місяці після залишення скарги без розгляду за ухвалою від 25.07.2013р. Одночасно зі скаргою стягував подав клопотання про відновлення строку подачі скарги. В обґрунтування необхідності відновлення даного строку скаржник посилається  на те, що він надсилав листи до Октябрського ВДВС з проханням зробити запити щодо майна боржника та повідомити про проведені виконавчі дії, державний виконавець не повідомив про стан виконавчого провадження та проведені виконавчі дії. Відповідно до ч.1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, за даною нормою стягувач повинен довести поважність причин попуску вказаного процесуального строку. В п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути  відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.  Скарга,  пропущений строк подання якої не відновлений, залишається  без розгляду, про що  з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК  судом без виклику сторін виноситься ухвала. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження (п.9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”). Постанова  про повернення вказаного виконавчого документа стягувачеві була прийнята державним виконавцем  30.05.2013р. Тобто, стягувач вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Скарга подана з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її подання. Скаржник не надав жодного доказу щодо причин пропуску строку подання скарги  та жодних доказів в обґрунтування поважності причини такого пропуску. В п. 9.71  постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” визначено, якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку. Частиною 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постанова про повернення стягувачеві виконавчого документа може бути оскаржена  в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Скаржником пропущено десятиденний строк для подання скарги, доказів наявності поважності підстав такого пропуску скаржником суду не надано, тому скарга підлягає залишенню  без розгляду. При цьому, суд повторно роз'яснює скаржнику, що відповідно до   ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.  При цьому слід враховувати також положення ч. 3 ст. 23 вказаного Закону. В постанові від 30.05.2013р. про повернення виконавчого документу державним виконавцем встановлено строк для пред'явлення наказу до виконання до 30.05.2014р. В разі якщо після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не будуть вчинені відповідні виконавчі дії протягом шести місяців, стягувач не позбавлений права подати відповідну скаргу в порядку ст. 121-2 ГПК України у встановлені законом строки. Керуючись ст. 53, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                                                                                            У Х В А Л И В: Відмовити у відновленні пропущеного строку подання скарги. Залишити скаргу  без розгляду.            Суддя                                                                                                            Безрук Т.М.