Рішення

від 05.10.2010 по справі 19/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10 Справа№ 19/134

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ТзОВ В«ТОП-ТрансбудВ» , м.Кременчук, Полтавської обл.;

До Відповідача: ТзОВ В«Львівське ШБУ №40В» , м.Львів;

Про: стягнення 16791,84грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

За участю представників Сторін:

Позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 09.06.2010р.);

Відповідача: не з’явився;

Позивачу, який взяв участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ В«ТОП-ТрансбудВ» , м.Кременчук, Полтавської обл. до відповідача: ТзОВ В«Львівське ШБУ №40В» , м.Львів про стягнення 16791,84грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 25.08.2010р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 05.10.2010р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судове засідання 05.10.2010р. з’явився представник позивача, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю. В судове засідання відповідач не з’явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвала про призначення судового розгляду справи направлялась на адреси позивача та відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення і до суду повернулось повідомлення про вручення повідомлення із розпискою тому відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце проведення судового розгляду.

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи, за наявними у ній документами керуючись вимогами ст.75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи у їх сукупності, суд встановив наступне:

04.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про виконання транспортних послуг №04/02-А відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу, а відповідач в свою чергу прийняти такі послуги та оплатити їх.

На виконання умов вказаного Договору, позивач 15.05.2009р. здійснив перевезення, вартість якого сторони узгодили в розмірі 16791,84грн., про що свідчить Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000012 від 15.05.2009р.

Вказану вартість відповідачем не було сплачено.

06.07.2010р. на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу в семиденний термін. Зазначену вимогу відповідач не виконав та коштів не сплатив.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договору про виконання транспортних послуг №04/02-А від 04.02.2009р. становить 16791,84грн.

Невиконання відповідачем свого грошового зобов'язання порушує охоронювані законом права позивача, оскільки згідно із ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України ввстановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Отже, відповідно до взятих зобов'язань боржник повинен сплатити загальну суму заборгованості в розмірі 16791,84грн.

Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших атів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зібраними та дослідженими доказами у справі судом встановлено під ставність та обґрунтованість позовних вимог позивача.

Після з’ясування всіх обставин справи суд виходить до нарадчої кімнати, дотримуючись таємниці нарадчої кімнати, керуючись вимогами ст. 82 1 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу в сумі 16791,84грн.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.525,549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ПП ТзОВ В«Львівське ШБУ №40В» (79040, м.Львів, вул. Авіаційна, 7А, код ЄДР 32408720, р/р 26005621187311, ДОФ АКБ В«УкрсоцбанкВ» , м.Львів, МФО 325019) на користь ТзОВ В«ТОП-ТрансбудВ» (Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Деповська, 76, КОД ЄДР 32738512, р/р 26003050001247, АКБ В«ІндустріалбанкВ» , МФО 331304) основний борг в сумі 16791,84грн., державне мито у розмірі 167,92грн. та вартість витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.