Рішення

від 10.09.2013 по справі 5011-73/10558-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/10558-2012 10.09.13

За позовом Прокурора Бородянського району Київської області

в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Український індустріальний альянс"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області

Про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Станік С.Р.

Представники:

прокурор: Дутчин І.М.- посвідчення

від позивача: не з'явився

від відповідача: Матвійчук В.А. - представник за довіреністю

від третьої особи не з'явився

В судовому засіданні 10.09.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процессуального кодексу україни проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Український індустріальний альянс" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткові угоди до нього від 20.04.2011, 04.04.2012 укладені між Немішаєвською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український індустріальний альянс" та стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету боргу по орендній платі за земелю в розмірі 235 830,92 грн. Прокурор, посилаючись на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 28.10.2008 щодо внесення орендної плати, заборгованість по якій станом на момент звернення до суду становить 235 830,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 порушено провадження у справі №5011-73/10558-2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 у справі №5011-73/10558-2012 припинено провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український індустріальний альянс" 235 830,92 грн. орендної плати за землю. В іншій частині позовних вимог позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткові угоди до нього від 20.04.2011, 04.04.2012, укладені між Немішаєвською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український індустріальний альянс".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013 Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 у справі № 5011-73/10558-2012 - скасовані в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткових угод до нього від 20.04.2011, 04.04.2012, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення та постанова залишені без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 суддя Станік С.Р. прийняв для нового розгляду до свого провадження справу № 5011-73/10558-2012 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткових угод до нього від 20.04.2011, 04.04.2012. Розгляд справи призначив на 25.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 розгляд справи відкладено на 16.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 розгляд справи відкладено на 26.07.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 справу № 5011-73/10558-2012 передано для подальшого розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-73/10558-2012 до свого провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 справу № 5011-73/10558-2012 передано для подальшого розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження справу № 5011-73/10558-2012 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткових угод до нього від 20.04.2011, 04.04.2012, розгляд справи в цій частині розпочав заново та призначив її розгляд на 10.09.2013.

В судовому засіданні 10.09.2013 прокурор підтримав заявлені вимоги в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради та просив суд позов задовольнити, а саме: розірвати договір оренди та додаткові угоди до нього від 20.04.2011, 04.04.2012. Вимоги прокурора у позові мотивовані тим, що відповідачем всупереч п. 8, 10, 30 договору оренди та ст. 96 ч. 1 Земельного кодексу України, не сплачує оренду плату за земельну ділянку, чим порушує умов укладеного договору, що згідно п. 37 укладеного договору є підставою для його розірвання, а також розірвання укладених до нього додаткових угод.

Позивач в судове засідання 10.09.2013 представників не направив, причин неявки представників в дане судове засідання - суд не повідомив. Також, суд враховує і те, що в судовому засіданні 16.07.2013 був присутній представник позивача, який підтримав позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткових угод до нього від 20.04.2011, 04.04.2012.

Третя особа в судове засідання 10.09.2013 представників не направила, проте через канцелярію суду надала письмові пояснення по суті позовних вимог, які розглядаються при новому розгляді справи. Зокрема у письмових поясненнях по суті спору третя особа вказувала на те, що відповідачем всупереч ст.. 288 Податкового кодексу України, ч. 1 статті 96 Земельного кодексу України не сплачено самостійно визначені суми зобов'язань по орендній платі за землі державної та комунальної власності згідно договору від 28.10.2008, визначені в деклараціях № 1722 від 31.01.201 та № 8382 від 25.03.2011, що є порушенням умов договору оренди і додаткових угод до нього, а отже і підставами для розірвання договору.

Представники відповідача в судовому засіданні 10.09.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, прокурором вірно визначено позивача - Немішаєвську селищну раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

28.10.2008 між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ "Український індустріальний альянс", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди від 28.10.2008), згідно п. 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв за відповідним актом приймання- передачі в довгострокове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування підприємства з виготовлення електронної побутової, оргтехніки, складських приміщень (для виробничої діяльності) та торгівельно-виставкового центру площею 7,1428 га., яка знаходиться на території Немішаєвської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер - 3221055900:02:001:0071 (п. 1, п. 2 догвору), договір укладено на 49р. (п. 7 договору).

Відповідно до п. 8 договору оренди від 28.10.2008, орендна плата нараховується відповідно до Закону України "Про плату за землю", Закону України "Про оренду землі"та вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і становить 138 130,59 грн. на рік. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 11 510,88 грн. орендарем виключно у грошовій формі з коригуванням індексу інфляції за кожен рік.

Згідно п. 10 договору оренди від 28.10.2008, орендна плата вноситься до 15 числа наступного місяця.

Пунктом 37 договору оренди від 28.10.2008 визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

20.04.2011 між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ "Український індустріальний альянс", як орендарем, було укладено додаткову угоду до договору оренди від 28.10.2008, якою сторонами узгоджено внесення змін в п. 1 договору оренди від 28.10.2008.

04.04.2012 між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ "Український індустріальний альянс", як орендарем, було укладено додаткову угоду до договору оренди від 28.10.2008, якою сторони обумовили, що орендна плата нараховується відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі"та вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік. Орендна плата вносить щомісячно виключно у грошовій формі з коригуванням коефіцієнту інфляції за кожен рік.

Як зазначав прокурор у позові, та вказувалось у письмових поясненнях Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, на момент звернення прокурора із позовом ТОВ "Український індустріальний альянс" має податкову заборгованість по орендній платі за 2011-2012 роки в сумі 235 830,92 грн. Борг складається з сум, нарахованих за узгодженими зобов'язаннями відповідно до податкових декларацій та нарахованих на підставі податкових-повідомлень-рішень зобов'язань.

Наявність заборгованості підтверджується також актами податкових перевірок, податковими вимогами, та постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2011 у справі №2а-12379/11/2670, від 01.03.2012р. у справі №2а-19293/12/2670 за позовом ДПІ у Бородянському районі Київської області про стягнення податкового боргу, якими задоволено позовні вимоги.

Згідно з довідкою ДПІ у Бородянському районі Київської області №1012/9/19 від 15.11.2012р., в якій зазначено, що станом на 15.11.2012р. у ТОВ "Український індустріальний альянс" наявна заборгованість по платі за землю в сумі 471 613,73 грн. Також, наявність заборгованості підтверджується копіями карток облікового рахунку платника.

Згідно п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"№6 від 18.05.2011р., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі"основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з вимогами статті 34 Закону України "Про оренду землі» в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Ч. 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт д).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч п. 8, 10, 30 договору оренди та ст. 96 ч. 1 Земельного кодексу України, не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою площею 7,1428 га., яка знаходиться на території Немішаєвської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер - 3221055900:02:001:0071, що підтверджується актами податкових перевірок, податковими вимогами, та постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2011 у справі №2а-12379/11/2670, від 01.03.2012р. у справі №2а-19293/12/2670 за позовом ДПІ у Бородянському районі Київської області про стягнення податкового боргу, якими задоволено позовні вимоги, звітними податковими деклараціями з орендної плати за земельну ділянку по строкам сплати за 2011-2012 роки, а отже несплата відповідачем орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою є порушенням істотної умови договору оренди (щодо сплати орендної плати), що згідно п. 37 договору оренди від 28.10.2008 та статті 32 Закону України «Про оренду землі» - є підставою для його розірвання, а також розірвання укладених до нього додаткових угод.

Також, суд враховує і те, що несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою носить систематичний характер, про що свідчать звітні податкові декларації відповідача з орендної плати за земельну ділянку по строкам сплати за 2011-2012 роки.

З огляду на викладене, вимога прокурора у позові в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткових угод до нього 20.04.2011, від 04.04.2012, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з порушенням відповідачем його істотної умови щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою - є законною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує приписи п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», яким визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Отже, судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, виходячи з ставок судового збору за вимогу немайнового характеру, які були чинні на момент звернення прокурора з відповідним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради в частині вимоги про розірвання договору та додаткових угод до нього - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткові угоди до нього від 20.04.2011, від 04.04.2012, укладені між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс», як орендарем.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 33152995) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 16.09.2013

Суддя С.Р.Станік