Постанова

від 13.02.2014 по справі 5011-73/10558-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2014 р. Справа№ 5011-73/10558-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Матвійчук В.А. (представник за довіреність);

від прокуратури - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс»

на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013р.

по справі № 5011-73/10558-2012 (судді - Станік С.Р.)

за позовом Прокурора Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2013р., новий розгляд, позов прокурора Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Немішаєвської селищної ради в частині вимоги про розірвання договору та додаткових угод до нього - задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 28.10.2008 та додаткові угоди до нього від 20.04.2011, від 04.04.2012, укладені між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс», як орендарем.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. по справі № 5011-73/10558-2012, яким задоволено вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008 р., додаткові угоди до нього від 20.04.2011 р., від 04.04.2012 р., укладені між відповідачем та селищною радою та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що порушення строків внесення орендної плати при відсутності поточної заборгованості та чинних податкових (повідомлень-рішень) не є достатньою підставою для ініціювання питання про розірвання договору та його припинення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний альянс» прийнято до провадження.

Прокуратура, Немішаєвська селищна рада, Державна податкова інспекція у Бородянському району Київської області своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, апеляційна скарга розглядається за відсутності представників сторін, які повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

28.10.2008 р. між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ «Український індустріальний альянс», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв за відповідним актом приймання-передачі в довгострокове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування підприємства з виготовлення електронної побутової, оргтехніки, складських приміщень (для виробничої діяльності) та торгівельно-виставкового центру площею 7,1428 га., яка знаходиться на території Немішаєвської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер - 3221055900:02:001:0071 (п. 1, п. 2 договору), договір укладено на 49р. (п. 7 договору). /а.с. 32-36, т. 1/.

Згідно пункту 8 договору орендна плата нараховується відповідно до Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі» та вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і становить 138 130,59 грн. на рік. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 11 510,88 грн. орендарем виключно у грошовій формі з коригуванням індексу інфляції за кожен рік.

Згідно п. 10 договору орендна плата вноситься до 15 числа наступного місяця.

Пунктом 37 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

20.04.2011 р. між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ «Український індустріальний альянс», як орендарем, було укладено додаткову угоду до договору оренди від 28.10.2008 р., якою сторонами узгоджено внесення змін в п. 1 договору оренди від 28.10.2008 р. /а.с. 31, т.1/.

04.04.2012 р. між Немішаєвською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ «Український індустріальний альянс», як орендарем, було укладено додаткову угоду до договору оренди від 28.10.2008 р., якою сторони обумовили, що орендна плата нараховується відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік. Орендна плата вносить щомісячно виключно у грошовій формі з коригуванням коефіцієнту інфляції за кожен рік. /а.с. 30, т.1/.

Як було встановлено, на момент звернення прокурора із позовом до суду ТОВ «Український індустріальний альянс» з 2011 р. систематично не виконує належним чином зобов'язання щодо своєчасної сплати та у повному обсязі орендної плати за користування земельною ділянкою, та має податкову заборгованість по орендній платі за 2011-2012 роки в сумі 235 830,92 грн. Борг складається з сум, нарахованих за узгодженими зобов'язаннями відповідно до податкових декларацій та нарахованих на підставі податкових-повідомлень-рішень зобов'язань.

Наявність заборгованості підтверджується: актами податкових перевірок, податковими вимогами та постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2011 у справі №2а-12379/11/2670, від 01.03.2012р. у справі №2а-19293/12/2670 за позовом ДПІ у Бородянському районі Київської області про стягнення податкового боргу, якими задоволено позовні вимоги.

Згідно з довідкою ДПІ у Бородянському районі Київської області №1012/9/19 від 15.11.2012р., в якій зазначено, що станом на 15.11.2012р. у ТОВ «Український індустріальний альянс» наявна заборгованість по платі за землю в сумі 471 613,73 грн. Також, наявність заборгованості підтверджується копіями карток облікового рахунку платника.

Відповідно до пункту 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 18.05.2011р., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, внаслідок завданої, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другою сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Таким чином, систематичне порушення відповідачем зобов'язань по договору, що призвело до виникнення заборгованості є істотним порушенням.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт д).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі № 5011-73/10558-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі № 5011-73/10558-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-73/10558-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк