Ухвала

від 23.09.2013 по справі 3400-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

23.09.2013Справа №5002-19/ 3400-2010 За скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк "Фінанси та Кредит» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії КРУ ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит», м.Сімферополь,

до Приватного підприємства «Югпромсервіс», Сакський район, с.Прибережне,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лакшмі-Ко», м.Сімферополь,

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слободяна Володимира Михайловича, м.Київ

про стягнення 1763207,45 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства «Югпромсервіс»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії КРУ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лакшмі-Ко»,

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слободяна Володимира Михайловича,

про визнання недійсним договору іпотеки

Суддя Гризодубова А.М.

Представники:

Від заявника Медведєв Ф.С., довіреність від 18.07.2013 року у справі

Від ВДВС - не з'явився

Від зацікавлених осіб - не з'явився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства "Югпромсервіс" про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що є предметом іпотеки.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2010 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Югпромсервіс" про визнання недійсним укладеного 13.06.2007 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПП "Югпромсервіс" іпотечного договору.

Рішенням господарського суду від 04.10.2010 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Господарським судом на примусове виконання рішення за первісним позовом видані накази.

23.08.2013 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" надійшла скарга на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить:

1. Поновити строк для подання скарги.

2. Визнати незаконними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876389) від 29.12.2012 року.

3. Визнати незаконною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. щодо не направлення на адресу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876389) від 29.12.2012 року та наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-19/3400-2010, виданого 25.10.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю АЗС з авто зупинкою, яка розташована за адресою: Сакський район, с. Прибрежне, вул.. Каламитська.

4. Визнати недійсною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876399) від 29.12.2012 року.

5. Зобов'язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. поновити виконавче провадження (ВП № 32876389) з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-19/3400-2010, виданого 25.10.2010 року звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю АЗС з авто зупинкою, яка розташована за адресою : Сакський район, с. Прибрежне, вул.. Каламитська.

Відповідно до статті 121 -2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Вищий господарський суд України в пунктах 9.7 та 9.7-1 постанови Пленуму від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначив, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. Якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

У відповідності до пункту 8 частини 1 та пункту 4 частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи той факт, що скаржником постанова про повернення виконавчого документу отримана не була, суд дійшов висновку, що строк на звернення зі скаргою пропущений не був, а отже й відсутні підстави для його поновлення.

Як вбачається зі скарги, заявник в обґрунтування вимог щодо незаконності повернення виконавчого документу покладає такі обставини, що 13.11.2012 року в рамках виконавчого провадження відбулись прилюдні торги з реалізації обладнання АЗС, проте аукціон з реалізації наведеного майна визнаний недійсним рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Приписи статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до пункту 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оспорювана постанова про повернення виконавчого документу прийнята 29.12.2012 року, отже на момент прийняття виконавцем вказаної постанови, проведення аукціону не було оскаржене, а його результат не був визнаний недійсним.

Обставини, на які посилається скаржник, як на твердження про незаконність дій виконавця мали місце пізніше винесення самої оспорюваної постанови.

Таким чином, при винесенні постанови, державний виконавець не міг знати наперед, що у майбутньому результати проведеного аукціону будуть визнані недійсними. Отже в чому саме полягала незаконність дій на момент їх вчинення, заявник не вказав, що унеможливлює задоволення скарги в частині визнання незаконними дій Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876389) від 29.12.2012 року, визнання недійсною та скасування постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876399) від 29.12.2012 року.

У відповідності до пункту 8 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Посилання скаржника на вищенаведену статтю щодо ненадходження грошових коштів на момент винесення оскаржуваної постанови на розрахунковий рахунок стягувача не надавали права ВДВС виносити зазначену постанову, не є спроможними з огляду на те, що коментована стаття передбачає надходження грошових коштів від реалізації заставленого майна на спеціальний рахунок Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, що підтверджується випискою банку, відповідно до якої грошові кошти на розрахунковий рахунок стягувача надійшли саме зі спеціального розрахункового рахунку Головного управління юстиції. Таким чином, скаржник допускає вільне тлумачення зазначеної статті, що виключає задоволення вимог скаржника із визначених ним підстав.

Стосовно вимоги про зобов'язання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. поновити виконавче провадження (ВП № 32876389) з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-19/3400-2010, виданого 25.10.2010 року звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю АЗС з авто зупинкою, яка розташована за адресою : Сакський район, с. Прибрежне, вул.. Каламитська, суд вважає за необхідне зауважити, що вона обґрунтована заявником саме наявністю підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документу, проте оскільки суд дійшов висновку про неспроможність доводів скаржника, підстави для задоволення вище переліченої вимоги також відсутні.

Визнання незаконною бездіяльності Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. щодо не направлення на адресу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876389) від 29.12.2012 року та наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-19/3400-2010, виданого 25.10.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю АЗС з авто зупинкою, яка розташована за адресою: Сакський район, с. Прибрежне, вул.. Каламитська стягувачеві є обґрунтованим з огляду на наступне:

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

ВДВС не скористався можливістю надання заперечень на скаргу та не надав суду доказів виконання вимог вищенаведеної статті в частині направлення постанови та наказу стягувачеві.

Таким чином, не направлення зазначених вище документів грубо порушило права стягувача, що є неприпустимим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. щодо не направлення на адресу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 32876389) від 29.12.2012 року та наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-19/3400-2010, виданого 25.10.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю АЗС з авто зупинкою, яка розташована за адресою: Сакський район, с. Прибрежне, вул.. Каламитська.

3. В іншій частині скаргу відхилити.

Суддя А.М. Гризодубова