Ухвала

від 23.09.2013 по справі 5284-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

23.09.2013Справа №5002-32/ 5284-2011 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фаворит» та товаристваа з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ода» на неправомірні дії державного виконавця Сімферопольського районного управління юстиції у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост - Авто - Крим»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фаворит»

про стягнення 18 435,58 грн.

Суддя Гризодубова А.М.

Представники:

від скаржника (боржника) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» - не з'явився.

від скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ода» - не з'явився.

від Київського ВДВС - Шарагіна Є.І., представник за довіреністю №0350/14898 від 25.06.2013 року.

від Сімферопольського ВДВС - Подолян А.О., представник за довіреністю № 4228/03-50 від 05.04.2013 року.

від стягувача - не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост-Авто-Крим» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фаворит" про стягнення 18 435, 58 грн. заборгованості, у тому числі 15 906, 46 грн. - суми основного боргу, 2 370, 06 грн. - інфляційних втрат, 159, 06 грн. - суми 3% річних.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012р. у справі №5002-32/5284-2011 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Авто-Крим» задоволено частково, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фаворит» суму заборгованості в розмірі 15713,76 грн. - основного боргу, 159,06 грн. - 3% річних, 2175,27 грн. - інфляційні втрати, 1 381,83 грн. судового збору.

07.03.2012 р. на виконання рішення суду видано наказ.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012р. у справі №5002-32/5284-2011 залишено без змін.

27.08.2013р. до господарського суду Автономної Республіки Крим від ТОВ «Торговий Дім «Фаворит» та ТОВ «Торговий Дім «Ода» надійшла скарга на дії головного державного виконавця Сімферопольського районного управління юстиції Чусова С.В. при здійсненні опису та арешту майна, згідно акту опису та арешту майна від 16.08.2013р., та зобов'язання виключити з акту опису та арешту майна майно, згідно з переліком. Окрім цього, скаржники вимагали зупинити виконавче провадження №ЕДРВП3455954 по стягненню з ТОВ «Торговий Дім «Фаворит» заборгованості у розмірі 247703,59грн.

Скарга мотивована тим, що підстави для арешту майна, яке визначено в акті опису та арешту майна від 16.08.2013, відсутні, у в зв'язку із його належністю ТОВ «Торговий дім «Ода» а не боржникові, в приміщенні якого й здійснювалися виконавчі дії, про що представники ТОВ «Торговий дім «Ода» повідомили ВДВС під час виконавчих дій, та зробили відповідне зауваження в зазначеному акті.

У судовому засіданні 12.09.2013р. представник державної виконавчої служби надав пояснення, відповідно до яких державний виконавець просив суд в задоволенні скарги боржника та ТОВ «Торговий Дім «Ода» відмовити, з мотивів відсутності в діях ВДВС під час здійснення виконавчих дій порушень закону.

Представник стягувача в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте надав письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких, із посиланням на статтю 60 Закону України «Про виконавче провадження» просить відмовити в її задоволенні.

Представник боржника у судовому засіданні подану скаргу у справі підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу боржника та ТОВ «Торговий Дім «Ода», дослідивши усі обставини справи, які мають суттєве значення для її розгляду, господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями частин 2 та 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 17.06.2012, винесеною державним виконавцем Київського відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції Юрченко М.Ю., виконавче провадження №33126020 приєднано до виконавчого провадження №34525954 з примусово виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.03.2012р. за №5002-32/5284-2011.

У відповідності до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» , про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

16.08.2013р. державним виконавцем Сімферопольського районного управління юстиції Чусовим С.В. проведено опис та арешт майна боржника, а саме описано та накладено арешт на таке майно:

Кондиціонер «Сенси» білого кольору - 1шт.

Стол письменний темного кольору - 2 шт.

Тумбочка с трьома шухлядками темного кольору - 1 шт.

Шафа світло-коричневого кольору - 1 шт.

Ксерокс «samaung» модель SCX-400 білого кольору - 1 шт.

Кондиціонер «FERROL» білого кольору - 2 шт.

Принтер «Cenon» білого кольору - 2 шт.

Про що складено акт опису та арешту майна від 16.08.2013р.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В обґрунтування скарги, на дії державного виконавця, поданої в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, боржник - ТОВ «Торговий дім «Фаворит» не обґрунтував яким саме чином дії державного виконавця із опису та арешту майна, яке йому взагалі не належить, за його твердженням, та було проведено в приміщенні, до якого він жодного відношення не має, порушили його права та законні інтереси. Належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів оскаржувальними виконавчими діями суду не надав, що свідчить про неспроможність вимог скаржника, викладених у скарзі.

Щодо вимог ТОВ «Торговий Дім «Ода», викладених в вищенаведеній скарзі, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України , скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, прокурором.

Як вбачається з матеріалів справи №5002-32/5284-2011 та, відповідно, Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (т.3 а.с.52), виконавче провадження №33126020 приєднано до виконавчого провадження №34525954 з примусово виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.03.2012р. за №5002-32/5284-2011, в якому боржником визначено - ТОВ «Торговий Дім «Фаворит», а стягувачем - «ТОВ «Рост-Авто-Крим».

Жодних відомостей щодо заміни сторін у виконавчому провадженні на ТОВ «Торговий Дім «Ода» на час розгляду скарги суду не надано.

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено суб'єктний склад осіб, яким належить право на оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, до яких не віднесено осіб, що не є сторонами у виконавчому провадженні, майнові права яких було порушено під час здійснення виконавчих дій.

З вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ТОВ «Торговий Дім «Ода» викладених у скарзі на дії органів ВДВС.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на положення частини 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» , відповідно до якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 9.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 визначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК ) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, в рамках розгляду скарги на дії органів ВДВС, в порядку статті 121-2 ГПК України , суд не праві вирішувати спір про право, а саме визнавати належність майна, на яке накладено арешт, відповідачу або іншим особам, зокрема ТОВ «Торговий Дім «Ода», яке не є стороною у даній справі.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. №9 визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин скарга судом підлягає відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86 , 121 . 2 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги ТОВ «Торговий Дім «Фаворит» та ТОВ «Торговий Дім «Ода».

Суддя А.М. Гризодубова