cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 вересня 2013 року Справа № 5011-53/15119-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової Т.Б., Козир Т.П., Малетича М.М., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Яр Транс Лоджістік" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі№ 5011-53/15119-2012
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Автобрат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яр Транс Лоджістік" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна технічна служба" про стягнення 31 094,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2012 позовні вимоги задоволені частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Яр Транс Лоджістік" на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Автобрат" 30764,50 грн. боргу; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі №5011-53/15119-2012 рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Яр Транс Лоджістік" подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі №5011-53/15119-2012, в якій просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 09.07.2013, а справу передати на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2011 у справі №12/1463-10, від 02.04.2013 у справі №5008/587/2012, обґрунтовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №5011-53/15119-2012 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Приймаючи постанову від 09.07.2013 у справі № 5011-53/15119-2012, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередній інстанцій обставин про те, що позивачем підтверджено факт надання відповідачу послуг, передбачених заявкою № 14 від 06.10.2011, вартість яких складає 2800 Євро, що за курсом НБУ складає 30764,50 грн.; позивачем не доведено вимоги про стягнення 30 Євро - додаткових витрат пов'язаних з виконанням заявки № 14 від 06.10.2011 на перевезення.
При прийнятті постанови від 22.03.2011 у справі № 12/1463-10, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову щодо стягнення суми плати за перевезення вантажу та штрафних санкцій, з огляду на відсутність доказів щодо наявності між сторонами договірних правовідносин з перевезення вантажу, оскільки заявка, на яку посилається позивач, містить лише умову про можливість укладення договору за допомогою факсимільного зв'язку, водночас між сторонами не було в письмовій формі погоджено зразки власноручних підписів, які будуть використовуватись при електронному надсиланні договорів.
У постанові від 02.04.2013 у справі №5008/587/2012, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу та адвокатських послуг. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин про те, що одержаний позивачем по електронній пошті договір-заявка на транспортно-експедиційне обслуговування, не є належним доказом того, що зазначений договір було відправлено саме відповідачем та скріплено сторонами накладенням цифрового підпису у відповідності до статті 207 ЦК України з тим, щоб можна було допустити електронну копію договору як доказ його дійсного укладення саме з відповідачем по справі.
Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та наведеної постанови, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто, судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи №5011-53/15119-2012 до провадження Верховного Суду України
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Яр Транс Лоджістік" у допуску справи №5011-53/15119-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ.Данилова Судді:Т.Козир М.Малетич С.Могил І.Панова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2013 |
Оприлюднено | 02.10.2013 |
Номер документу | 33832351 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Данилова T.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні