Постанова

від 25.09.2013 по справі 8/26-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 8/26-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є.(доповідач у справі) суддів:Коваленка В. М., Хандуріна М. І. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сумах на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року господарського суду Сумської області від 25.04.2013 року у справі№ 8/26-08 за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансової компанії "Прометей" Відкритого акціонерного товариства "Спартак" пробанкрутство В судове засідання з'явились представники: Арбітражний керуючий - Закорка В.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.04.2013 року у справі № 8/26-08 у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Сумах про збільшення грошових вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у справі № 8/26-08 ухвалу господарського суду Сумської області від 25.04.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Державна податкова інспекція у м. Сумах звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 25.04.2013 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.09.2013 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку вищезазначене рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з наступного.

У відповідності зі ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з п. п. 1, 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

26.01.2008 року господарським судом Сумської області порушено провадження у справі №8/26-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Спартак".

22.02.2010 року постановою господарського суду Сумської області у справі №8/26-08 Відкрите акціонерне товариство "Спартак" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.

Державна податкова інспекція у м. Сумах в лютому 2013 року звернулась до суду з кредиторськими вимогами в сумі 2 949 062,74 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги у розмірі 10444,21 грн. є поточними та підлягають включенню до четвертої черги кредиторських вимог, а вимоги в сумі 746,64 грн. - пеня за період з 02.01.2008 року по 17.09.2008 року, та в сумі 33,41 грн. - пеня за період з 04.01.2008 року по 17.09.2008 року є конкурсними тому повинні були заявлені кредитором до суду в порядку ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Стосовно вимог в сумі 2937838,48 грн. суди зазначили, що вони нараховані податковим органом після визнання боржника банкрутом, однак без належних на те правових підстав, оскільки в ліквідаційній процедурі у банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до статей 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Державна податкова інспекція у м. Сумах з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції не погодилась.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін мораторій на задоволення вимог кредиторів вживається у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Стаття 11 цього ж Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушення справи про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про відмову у визнанні вимог Державної податкової інспекції у м. Сумах, що виникли за період з 02.01.2008 року по 26.01.2008 року, оскільки останні є конкурсними, адже виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій заявлені вимоги податкового органу в сумі - 2937838, 48 грн. виникли після визнання боржника банкрутом, тому не можуть бути задоволені виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд касаційної інстанції вважає, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином судами попередніх інстанцій правомірно задоволено кредиторські вимоги скаржника в сумі - 10444,21 грн., які є поточними та відмовлено в задоволенні кредиторських вимог боржника в сумі 2937838, 48 грн., так як вказані вимоги виникли після визнання боржника банкрутом.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 25.04.2013 року у справі № 8/26-08 залишити без змін.

Головуючий - Короткевич О. Є.

Судді - Коваленко В. М.

Хандурін М. І.