Ухвала

від 04.10.2013 по справі 12/239-33/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 12/239-33/159 04.10.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у М. Києві щодо виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №12/239-33/159 та наказу №12/239-33/159

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент"

про визначення вартості належної частки майна і проведення розрахунків

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" про визначення вартості (розміру) належної частки майна і проведення розрахунків відповідно до установчих документів.

Рішенням господарського суду м. Києва № 12/239-33/159 від 31.01.2011 року, позов задоволено повністю, з товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" на користь ОСОБА_1 стягнуто 3 976 420,00 грн. частини вартості майна товариства, що належить до виплати ОСОБА_1, у зв'язку із його виходом зі складу учасників товариства, 25 500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 830,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

14.02.2012 року, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2011 року, видано наказ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2013 року задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення.

03.10.2013 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла скарга на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у М. Києві щодо виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №12/239-33/159 та наказу №12/239-33/159.

Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 2 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як вбачається з акту відділу діловодства Господарського суду м. Києва від 03.10.2013 року б/н, серед документів доданих до позовної заяви не виявилось доказів надсилання відповідачеві (товариству з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент") копії скарги з додатками.

Крім того, як вбачається з наданого опису вкладення у цінний лист направленого на адресу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у М. Києві скаржником направлялася скарга від 15.05.2013 року, а в суд подана скарга без номера і дати, яка зарєєстрована судом 03.10.2013 року.

Наданий опис вкладення у цінний лист без касового чеку, (квитанції) не може бути прийнятий судом в якості доказу надсилання УправліннюДВС Головного управління юстиції у м.Києві копії скарги і доданих до неї документів, оскільки він підтверджує лише вміст поштового відправлення, а факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв'язку посвідчується розрахунковим документом, що підтверджує надання даної послуги (касовий чек, квитанція, тощо).

Згідно "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.

Таким чином, скаржником не надано належних доказів надсилання копії скарги на бездільнічть державного виконавця та доданих до неї документів боржнику та УправліннюДВС Головного управління юстиції у м.Києві у відповідності із ст. ст. 56, 57 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії та відтиску печатки юридичної особи, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у М. Києві щодо виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №12/239-33/159 та наказу №12/239-33/159 повернути скаржнику без розгляду.

Суддя С.М. Мудрий