Постанова

від 01.10.2013 по справі 826/12914/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2013 року письмове провадження № 826/12914/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 №0000742240 та №0000752240

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № 0000742240 від 18.06.2013 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 1 490 753,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями 372 688,00 грн., а всього на суму 1 863 441,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000752240 від 18.06.2013 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1 565 291,00 гри, та штрафними (фінансовими) санкціями 391 323,00 грн., а всього на суму 1 956 614,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також про нікчемність господарських операцій з ТОВ «Майстерня» не відповідають дійсності та зроблені без відповідних на те повноважень, реальність операцій спростовується належними первинними документами, а за податкові зобов'язання свого контрагента позивач не може відповідати. Вважає, що податковий орган не має права робити висновки про нікчемність правочинів, вчинених позивачем. З цих підстав просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Писмових заперечень проти позову суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - Будівельна Компанія" (ідентифікаційний код 32735084) зареєстровано 30.10.2003 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.10.2003 року за № 18523 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 п. 78.4 ст. 78 п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період липень-жовтень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Майстерня" (код ЄДРПОУ 31565580).

За результатами перевірки складено Акт від 23 травня 2013 року № 1506/2240/32735084 (далі -Акт перевірки від 23.05.2013 року № 1506/2240/32735084).

Згідно акту перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ТОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія" вимог п.п. 198.3, 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано податку на додану вартість за період липень-жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ 1 490 753,00 грн.; п.п. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 565 291,00 грн., в т. ч 2 півріччя 2012 року на суму 1321744 грн. та три квартали 2012 року на суму 243 548,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 23.05.2013 року № 1506/2240/32735084 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2013 року № 0000752240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 565 291,00 грн. за основним платежем, 391 323,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 18.06.2013 року № 0000742240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 490 753,00 грн. за основним платежем, 372 688,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишені без змін, a заперечення - без задоволення.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемними правочинів між ТОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія" та ТОВ «Майстерня», а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається з акту перевірки, вказані вище порушення пов'язані з придбанням позивачем у ТОВ «Майстерня» послуг на капітальний ремонт, будівництво доріг інщі послуги в будівництві.

Так, на думку посадових осіб відповідача, контрагент позивача має ознаки фіктивності.

Відповідачем під час перевірки підприємства позивача не встановлено факту реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів/послуг від постачальника ТОВ «Майстерня» з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності управлінського або технічного персоналу, обортних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

На думку податкового органу, господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Майстерня» не спричинили настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Виходячи з тверджень про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Майстерня», відповідач вважає, що внаслідок здійснення операцій з ТОВ «Майстерня», позивач завищив витрати з придбанням послуг, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, а також посадові особи податкового органу також дійшли висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначає Закон України «Про автомобільні дороги».

Автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.

Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації (ст. 7 Закону).

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади.

Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, крім іншого, є: організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами; видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів та ін.

Згідно ст. 41 вказаного Закону фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Розподіл коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться, з метою збереження та розвитку вулично-дорожньої мережі відповідно до пріоритетів, визначених державними програмами та перспективними планами розвитку транспортної системи міст та інших населених пунктів, з урахуванням фактичного стану вулично-дорожньої мережі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону, України "Про здійснення державних закупівель" від 30.06.2010 року № 2289-VI із змінами і доповненнями, цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII 1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що період з 01.06.2011 року по 31.03.2013 року між Департаментом капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Інвестиційно - будівельна компанія» було укладено 38 договорів на виконання робіт (надання послуг) на загальну суму 32 231 763,71 грн. в т.ч. в 2011 році на суму 12 444 662,41 грн. та в 2012 році - 19 787 101, 30 грн.

За 2011 рік між Департаментом капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Інвестиційно - будівельна компанія» було укладено 2 договори на ремонт вулиць і доріг та благоустрій доріг на суму 12 444 662,41 грн.

Позивач роботи по будівництву, реконструкції та ремонту доріг виконував з залученням субпідрядних організацій: Індивідуальне приватне підприємство «НАІРІ», ПрАТ «БШБУ №50», ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Майстерня», ТОВ «Автобанн».

Судом встановлено, що між генпідрядником ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Компанія та субпідрядником ТОВ «Майстерня» було укладено наступні договори:

- договір № 1-03-07/12 від 03.07.2012 р. на «Капітальний ремонт дороги по вул. Заплавна на ділянці від №1 до № 30 у с. Велика Стариця Бориспільського району Київської області» за умовами якого Субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами, засобами технікою, оснащенням та матеріалами, в межах договірної ціни та у встановлений строк, виконати і здати Генпідряднику роботи з капітального ремонту дороги. Роботи виконуються Субпідрядником згідно кошторисної документації межах ціни цього Договору. Ціна договору становить 1 143 553,20 грн ., у тому числі 20% ПДВ -190 592,20 грн.; строки надання послуг до 01.10.2012 року.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату робіт до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за роботи, контрагентом виписані позивачу наступні первинні документи: акти виконаних робіт за вересень 2012 року: №1 на суму 356 391 грн ., № 2 на суму 58 061,12 грн., №3 на суму 59 477,75 грн., № 4 на суму 56 645,70 грн., № 5 на суму 58 916,99 грн., № 6 на суму 47 853,41 грн., № 7 на суму 55 715,71 грн., № 8 суму 57577,81 грн., № 9 на суму суму 57577,81 грн., № 10 на суму 58 843,73 грн., № 11 на суму 57 664,09 грн., № 12 на суму 57 664,09 грн., № 13 на суму 56 412,29 грн., № 14 на суму 54 579,84 грн.та податкові накладні від 01.09.2012 р. № 1 на суму 56 391,39 грн., в т.ч. ПДВ - 9398,57 грн., від 01.09.2012 р. № 2 на суму 54 579,84 грн., в т.ч. ПДВ - 9096,64 грн.; від 03.09.2012 р. № 5 на суму 58061,12 грн., в т.ч. ПДВ - 9676,85 грн.; від 04.09.2012 р. № 8 на суму 59 477,75 грн., в т.ч. ПДВ - 9 912,96 грн.; від 05.09.2012 р. № 9 на суму 56 645,70 грн., в т.ч. ПДВ - 9440,95 грн.; від 06.09.2012 р. № 16 на суму 58 916,99 грн., в т.ч. ПДВ - 9819,50 грн.; від 07.09.2012 р. № 18 на суму 57 424,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9570,68 грн.; від 09.09.2012 р. № 20 на суму 56 412,29 грн., в т.ч. ПДВ - 9402,05 грн.; від 08.09.2012 р. № 19 на суму 55 715,71 грн., в т.ч. ПДВ - 9285,95 грн.; від 10.09.2012 р. № 22 на суму 57 577,81 грн., в т.ч . ПДВ - 9596,30 грн.; від 11.09.2012 р. № 36 на суму 57577,81 грн., в т.ч. ПДВ - 9596,30 грн.; від 13.09.2012 р. № 52 на суму 57 664,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 610,68 грн.; від 14.09.2012 р. № 53 на суму 57 664,09., в т.ч. ПДВ - 9 610,68 грн.;

Судом оглянуто вказані первинні документи та встановлено порушення при їх складанні, а саме: у договорі № 1-03-07/12 від 03.07.2012 р. не вказано на виконання якого договору він укладений, у актах виконаних робіт невірно вказано дату договору № 1-03-07/12 та містяться протиріччя у сумах виконаних робіт та виписаних податкових накладних.

- договір № 2-03-07/12 від 03.07.2012 р. «Капітальний ремонт дороги по вул. Першотравнева на ділянці від вул. Крупської № 46 до вул. Першотравнева № 8а у с. Вороньків Бориспільського району Київської обл. Ціна Договору становить 1 850 012,40 грн ., у тому числі 20% ПДВ - 308 335,40 грн.;

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, контрагентом виписані позивачу наступні первинні документи: акт виконаних будівельних робіт б/н за вересень 2012 року на суму 555 004,00 грн . та податкові накладні від 24.07.2012 р. № 22 на суму 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн., від 26.09.2012 р. № 109 на суму 58 385,56 грн., в т.ч. ПДВ - 9730,93 грн.; від 26.09.2012 р. № 110 на суму 55 004,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 167,33 грн..

- договір № 3-03-07/12 від 03.07.2012 р. «Реконструкція вул. Леніна в с. Іванків Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 7 075 710,00 грн., у тому числі 20% ПДВ - 1 179 285,00 грн. Строк надання послуг (виконання робіт) - до 01.10.2012 року, якщо інше не встановлено календарним графіком.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, контрагентом виписані позивачу наступні первинні документи: акти виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року №1 на суму 2 000 000,00 грн.; № 2 на суму 54 750, 65 грн.; № 3 на суму 54 750,65 грн.; № 4 на суму 13 211,70 грн.та податкові накладні від 27.07.2012 р. № 33 на суму 1500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250 000,00 грн., від 30.07.2012 р. № 34 на суму 189 324,00 грн., в т.ч. ПДВ - 31 554,00 грн.; від 14.08.2012 р. № 7 на суму 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333.33 грн..(аванс за реконструкцію), від 12.09.2012 р. № 42 на суму 54 750,65 грн., в т.ч. ПДВ - 9 125,11 грн.; від 14.09.2012 р. № 54 на суму 54 750,65 грн., в т.ч. ПДВ - 9 125,11 грн.; (аванс за реконструкцію), від 19.09.2012 р. № 89 на суму 13 211,70 грн., в т.ч. ПДВ - 2 201,95 грн.(аванс за реконструкцію);

- договір № 4-03-07/12 від 03.07.2012 р. Будівництво автомобільної дороги по вул. Б. Хмельницького в с. Проців Бориспільського району Київської області. Ціна Договору становить 2 874 118,80 грн ., у тому числі 20% ПДВ - 479 019,80 грн.;

- договір № 16-01-07/12 від 16.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Горького, с. Голокурів Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 149 668,80 грн., у тому числі 20% ПДВ - 24 944,80 грн.;

- договір № 16-02-07/12 від 16.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Братуся, с. Рогозів Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 195 254,40 грн. у тому числі 20% ПДВ - 32 542,40 грн.;

- договір № 16-03-07/12 від 16.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Боровського, с. Рогозів Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 146 440,80 грн. у тому числі 20% ПДВ - 24 406,80 грн.;

- договір № 23-01-07/12 від 23.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Мічуріна, с. Перегуди Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 195 254,40 грн. у тому числі 20 % ПДВ - 32 542,40 грн.;

- договір № 23-02-07/12 від 23.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Кірова, с. Голову рів Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 156 750,00 грн. у тому числі 20% ПДВ - 26 125,00 грн.;

- договір № 23-03-07/12 від 23.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт пр. Садовий, с. Старе Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 195 247,20 грн. у тому числі 20 % ПДВ - 32 541,20 грн.;

- договір № 23-04-07/12 від 23.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. П. Морозова, с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 195 180,00 грн., у тому числі 20% ПДВ - 32 530,00 грн.;

- договір № 23-05-07/12 від 23.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Іващенка, с. Мирне, Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 195 248,40 грн. у тому числі 20 % ПДВ - 32 541,40 грн.;

- договір № 31-05-07/12 від 31.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Леніна, с. Лебедин, Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 225 052,80 грн. у тому числі 20% ПДВ - 37 508,80 грн.;

- договір № 31-06-07/12 від 31.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Шевченка, с. ЛебединБориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 278 767,20 грн. у тому числі 20 % ПДВ - 46 461,20 грн.;

- договір № 31-08-07/12 від 31.07.2012 р. Послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Крупської, с. Вороньків, Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 195 177,60 грн. у тому числі 20 % ПДВ - 32 529,60 грн.;

- договір № 1-22-08/12 від 22.08.2012 р. «Поточний ремонт вул. Дзержинського в с Красилівка Броварського району Київської області». Ціна Договору становить 123 505,15 грн. у тому числі 20% ПДВ - 20 584,19 грн.

- договір № 6-22-08/12 від 22.08.2012 р. «Поточний ремонт вул. Шкільна в с. Шевченкове Броварського району Київської області». Ціна Договору становить 116 893,20 грн. у тому числі 20 % ПДВ - 19 482,20 грн.

На виконання умов вказаних договорів між Підрядником та Субпідрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (додатки №№1,2).

Під час розгляду справи позивачем також надано суду погоджені договірні ціни до вказаних договорів та по окремим договорам довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

ТОВ "Майстерня" було виписано податкові накладні, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 126-212 додаток 2).

Суми ПДВ були віднесені позивачем до податкового кредиту на підставі виданих ТОВ «Майстерня» податкових накладних . Сума в розмірі 5 009 669 грн. була віднесена позивачем до валових витрат за підсумками ІІІ-ІV кварталу 2012 року.

За результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Майстерня» позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість та визначив витрати.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Отже, істотними умовами договору будівельного підряду (субпідряду) є предмет - перелік та обсяг робіт, ціна, строк виконання зобов'язань та кошторисна документація.

За умовами вищевказаних договорів, які фактично є однаковими, Субпідрядник - ТОВ «Майстерня» зобов'язується на свій ризик, власними силами, засобами, технікою, оснащенням та матеріалами, в межах договірної ціни та у встановлений строк, виконати і здати Генпідряднику роботи з будівництва, капітального ремонту доріг (п.п.1.1).

Роботи виконуються Субпідрядником згідно кошторисної документації в межах ціни Договору (п.1.2).

Субпідрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам іншим нормативно-правовим актам та кошторисній документації на даний об'єкт (п.2.1).

Також згідно п.п.91 - 9.3 Примірного договору підряду на будівництво (капітальний ремонт, реконструкцію) автомобільної дороги, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг, від 28.04.2009, №188 підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників, при цьому Підрядник зобов'язаний виконати не менше 60 відсотків робіт за договором.

Підрядник залучає субпідрядників в разі наявності у них необхідних для виконання робіт потужностей, ліцензії, достатньої професійності, фактів дотримання договірних зобов'язань у минулому, відсутності фактів щодо порушення проти них справи про банкрутство, задовільного фінансового становища та відсутності обставин, які негативно впливатимуть на виконання ними умов цього Договору.

Залучення субпідрядників здійснюється Підрядником з обов'язковим погодженням із Замовником. Замовник має право відхиляти залучення професійно або фінансово неспроможних субпідрядників.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія", в ході перевірки підприємства використано:

- інформацію комп'ютерної Інформаційної системи ДПС України «Податковий блок», БД ДПС, БД АІС ОР;

- декларації з податку на додану вартість за липень-жовтень 2012 року;

- Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 26.10.2012 року № 3845/22-222-31565580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Майстерня» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року;

- Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 04.12.2012 року № 5442/22-621-31565580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Майстерня» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками ТОВ «Спендер», ТОВ «Компанія ІКС», ТОВ «Універсал - Сток Маркет» та контрагентами покупцями за вересень 2012 року.

- Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 03.01.2013 року № 9/22-222-31565580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Майстерня» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року.

Податковий орган зазначає, що згідно з вказаними Актами перевірок, від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС надійшов висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Майстерня», діяльність зазначеного підприємства підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55 1 Господарського кодексу України.

Згідно інформації І-ДФ на підприємстві працевлаштована одна особа. Середнє податкове навантаження підприємства за 2012 рік біля 0,1 % . Будь-яких транспортних засобів, якими можливо було б здійснювати поставки товарів на ТОВ «Майстерня» відсутні. Все це свідчить про відсутність у ТОВ «Майстерня» будь-яких технічних та інших можливостей здійснювати будь-які поставки товарів чи надавати послуги, що свідчить про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Майстерня».

Перевіркою ТОВ «Майстерня» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями.

Зважаючи на вказане, відповідач під час перевірки дійшов висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія" при придбанні товарів/послуг від постачальника ТОВ «Майстерня» з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності управлінського або технічного персоналу, обортних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Судом дані факти прийняті до уваги та їм надано правову оцінку.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд звертає увагу, що наявність підтверджених документально (договорами, належно оформленими видатковими накладними, податковими накладними,) віднесення понесених витрат до валових та формування податкового кредиту є обов'язковою обставиною, але не вичерпною.

Посилання позивача на те, що вещевказанні договори виконані з огляду на надані докази є непереконливими, і останні підлягають повній і всебічній перевірці.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судом оглянуто надані позивачем первинні документи та встановлено недоліки у їх складанні, а саме: у вищезазначених договорах за якими виконувались роботи субпідрядною організацією позивача відсутні номер та дата договору генпідряду, умовами вказаних договорів передбачено, що поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи Генпідрядник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних представниками Сторін. До актів виконаних робіт Субпідрядник надає Генпідряднику виконавчу документацію. Також умовами договорів передбачено складання календарного графіку виконання робіт.

Під час розгляду справи по окремим договорам надано довідки про вартість виконаних робіт /та витрат (форма № КБ-3) за 2012 рік, виконавчої, технічної документації, календарного графіку виконання робіт суду не надано.

У актах виконаних робіт невірно вказано дати договорів на виконання яких їх складено, також містяться протиріччя у сумах виконаних робіт та виписаних податкових накладних по договорам.

Позивачем також не надано суду розрахункових документів (банківських виписок), які б підтвердили фактичний рух коштів в оплату вищезазначених договорів з контрагентом, будь - яких інших доказів здійснення замовником фінансування субпідрядних робіт, що виключає можливість підтвердження реальності здійснення відповідних господарських операцій.

Крім іншого, позивачем не надано суду копії договорів укладених Замовником із Генпідрядником на виконання яких укладено вказані договори субпідряду на будівництво та ремонт доріг, відповідних розрахунків між сторонами, актів про розмір ген підряду та субпідряду отриманий генпідрядником від субпідрядної організації - ТОВ «Майстерня».

Отже, позивачем не доведено, що роботи за укладеними договорами виконувались фактично.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання підрядних робіт фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Кодексу).

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.44.1. ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Майстерня» ґрунтувалися на договорах субпідряду, які на думку суду фактично не укладалися, істотні умови вказаних договорів скопійовані із договорів генпідряду, а також відсутність всіх необхідних первинних документів на підтвердження виконання договорів підряду та субпідряду, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати подані позивачем документи на підтвердження податкового кредиту та валових витрат, первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг) від контрагентів, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 р. № 0000752240 та № 0000742240, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій