Ухвала

від 10.10.2013 по справі 6/117-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ УХВАЛА 10 жовтня 2013 року Справа № 6/117-11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого :                           Кравчука Г.А., суддів:                                         Мачульського Г.М., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛФК Груп" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. у справі Господарського суду№ 6/117-11Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛФК Груп" до третя особаЗаготівельно-виробничого приватного підприємства "Регіон-2001"Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста-2007" простягнення 659 111,63 грн. В С Т А Н О В И В: Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛФК Груп" (далі – Товариство) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. п. 3, 4, 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2013 р. касаційну скаргу Товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. було повторно повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 6 частини першої ст. 1113 ГПК України, у зв'язку із неусуненням скаржником недоліків, визначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 26.03.2013 р. Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2013 р. касаційну скаргу Товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. було втретє повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 2 частини першої ст. 1113 ГПК України. 06.09.2013 р. Товариство вчетверте звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. яка не може бути прийнята Вищим господарським судом України до провадження, враховуючи наступне. Згідно з частиною четвертою ст.  111 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно з пп. пп. 1, 5 п. 2 частини 2 статті  4 вказаного Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання касаційної скарги на рішення суду в справі зі спору майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Київської області від 06.12.2011 р. позов задоволено частково: стягнуто з Заготівельно-виробничого приватного підприємства "Регіон-2001" на користь Товариства 418 814,50 грн. боргу, в решті позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. зазначене рішення скасовано, у позові відмовлено повністю. Товариство до касаційної скарги додало платіжне доручення № 101 від 16.04.2013 р. про сплату судового збору в розмірі 892,58 грн., яке колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати належним доказом сплати судового збору в розмірі встановленому Законом, оскільки скаржник просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. у справі скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 06.12.2011 р. залишити в силі. На підставі викладеного, за подання касаційної скарги Товариство мало сплатити судовий збір у розмірі 4 188,14 грн., проте сплатило лише 892,58 грн., тобто розмір недоплаченого судового збору складає 3 295,56 грн. Відповідно до п.  4 частини першої ст.  1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Окрім цього, згідно ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття. В порушення зазначених норм ГПК України Товариство з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. звернулось до Вищого господарського суду України 06.09.2013 р., що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, в якому вона містилась, тобто з значним пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України двадцятиденного строку для подачі касаційної скарги, без клопотання про відновлення цього строку. Згідно з п. 5 частини першої ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна скарга Товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. підлягає поверненню скаржнику без розгляду відповідно до п. п. 4, 5 частини першої ст. 1113  ГПК України. Керуючись ст. 86, п. п. 4, 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України   У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛФК Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. у справі № 6/117-11 Господарського суду Київської області повернути скаржнику без розгляду. Головуючий суддя                                                             Г.А. Кравчук Суддя                                                                                Г.М. Мачульський             Суддя                                                                                А.Г. Полянський