Постанова

від 30.09.2013 по справі 826/10594/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року № 826/10594/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мк-Буд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 №№0000172260, 0000182260. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Буд ЛТД» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 №№0000172260, 0000182260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/10594/13-а до судового розгляду в судовому засіданні на 06.08.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми податкового кредиту та витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємством, яке на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентом є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту та витрат. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №1556/22-60/33406986 від 27.05.2013, прийнято наступні спірні податкові повідомлення - рішення, а саме:

- 0000172260, яким позивачу, за порушення п.п.138.2, 139.1.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 240424грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 192339грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48085грн.

- 0000182260, яким позивачу, за порушення п.п.198.1, 198.2, 198.6, 185.1, 188.1, 187.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 228975грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 183180грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 45795грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах наявності ознак фіктивності контрагента позивача ТОВ «Спецтехнопласт».

Зокрема, відповідачем від ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецтехнопласт», в якому відображено інформацію про те, що ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС складено висновок про наявність ознак фіктивності даного Товариства, внаслідок відсутності підприємства за місцезнаходженням, а також відсутності у ТОВ «Спецтехнопласт» основних засобів, трудових ресурсів і виробничих можливостей для провадження господарської діяльності.

Податковий орган вважає дані обставини належними, достатніми та допустимими доказами протиправності формування позивачем податкового кредиту та витрат за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Спецтехнопласт».

Оцінивши письмові докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає вказані висновки відповідача передчасними та помилковими, враховуючи наступне.

Так, частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.72 КАС України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності ТОВ «Спецтехнопласт», яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як то акт перевірки позивача та акт про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2012 між позивачем (надалі - Генпідрядник) та ТОВ «Спецтехнопласт» (Субпідрядник) укладено договір №0829, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконати за замовленням Генпідрядника, а Генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити роботу: завантаження, перевезення, розвантаження, монтаж опор згідно проекту в кількості 158шт.

Для виконання робіт Субпідрядник використовує опори і траверси, отримані від Генпідрядника на підставі актів приймання-передачі.

На підтвердження фактичності виконання даного договору, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії акта №1 прийомки виконаних робіт за жовтень 2012, акта на передачу матеріалів №1 від 03.10.2012, згідно якого позивач передав на субпідрядника опори в кількості 158шт. та траверси на 2 гаки в кількості 158шт.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завіреної копії видаткової накладної №5 від 02.10.2012 та податкових накладних від 24.09.2012 №43, від 27.09.2012 №57, від 31.10.2012 №66, від 02.10.2012 №5.

Також, 03.10.2012 між позивачем та ТОВ «Спецтехнопласт» укладено договір №1003, згідно якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт Київського міського клінічного центру по вул. Пушкінській, 22 в Шевченківському районі м. Києва.

В підтвердження належного виконання сторонами даного договору взятих на себе господарських зобов'язань, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії акта №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КВ-2в за жовтень 2012, згідно якого субпідрядником було здійснено капітальний ремонт покрівлі та супутні роботи; акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012, згідно якого субпідрядником виконано роботи по ремонту пожежних сходів; акта №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012, згідно якого субпідрядником виконано внутрішні оздоблювальні роботи по об'єкту Київський міський клінічний центр.

За наслідками виконання даного Договору, ТОВ «МК-Буд ЛТД» на користь позивача виписано податкові накладні, суми ПДВ по яким було віднесено позивачем до податкового кредиту відповідних податкових періодів, а саме: ПН. від 10.10.2012 №14, ПН. від 17.10.2012 №17, ПН. від 20.11.2012 №71.

Відповідно до умов Договору №0802 від 02.08.2012, укладеного між позивачем та ТОВ «МК-Буд ЛТД» субпідрядник зобов'язується у 2012 за завданням Генпідрядника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Генпідрядник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування робіт: «Роботи з обладнання навігаційними покажчиками нової сучасної спортивної споруди зі штучним льодом, що розташована по вул. Молодіжна, 36 у м. Біла Церква Київської області».

Згідно Додатку №2 до Договору, між сторонами погоджено графік виконання робіт, а згідно довідки договірної ціни, складеної станом на 02.08.2012, між сторонами погоджено ціну договору в загальній сумі 55584грн., при цьому зазначено, що ціна договору є динамічною.

Актом на передачу матеріалів №1 від 28.09.2012 підтверджується передача зі сторони позивача на Субпідрядника матеріалів, необхідних для виконання договору.

Субпідрядником належним чином виконано роботи згідно умов даного договору, що підтверджується актом №1/0802 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012.

В свою чергу ТОВ «МК-Буд ЛТД» на користь позивача виписано податкову накладну №8 від 02.11.2012, сума ПДВ по якій в розмірі 6514грн. була віднесена позивачем до податкового кредиту за листопад 2012. Належним чином завірена копія даної податкової накладної долучена позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до договору №0802/2 від 02.08.2012 субпідрядник (ТОВ «Спецтехнопласт») зобов'язується за завданням Генпідрядника (ТОВ «МК-Буд ЛТД») виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Генпідрядник - прийняти і оплатити роботи.

Найменування робіт «Роботи з обладнання навігаційними покажчиками нової сучасної спортивної споруди зі штучним льодом, що розташована за адресою вул.. Загородна Балка, 1 у м. Севастополі».

Кількісні характеристики виконуваних робіт за цим Договором визначаються розрахунком договірної ціни.

Підпунктом 5.7 договору передбачено, що здавання - приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил то оформлюється Актом.

На підтвердження належного виконання сторонами даного договору взятих на себе господарських зобов'язань та, в свою чергу, правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту, останнім до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Графіку виконання робіт, Довідки погодження договірної ціни, акта №1/0802/2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012, акта на передачу матеріалів від 28.09.2012, податкової накладної №9 від 02.11.2012.

Відповідно до договору №0801 від 01.08.2012 субпідрядник (ТОВ «Спецтехнопласт») зобов'язується за завданням Генпідрядника (ТОВ «МК-Буд ЛТД») виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Генпідрядник - прийняти і оплатити роботи.

Найменування робіт «Роботи з обладнання навігаційними покажчиками нової сучасної спортивної споруди зі штучним льодом, що розташована за адресою вул. Севастопільська, 5 у м. Дружковка».

Кількісні характеристики виконуваних робіт за цим Договором визначаються розрахунком договірної ціни.

Підпунктом 5.7 договору передбачено, що здавання - приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил то оформлюється Актом.

На підтвердження належного виконання сторонами даного договору взятих на себе господарських зобов'язань та правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту, останнім до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Графіку виконання робіт, Довідки погодження договірної ціни, акта №1/0802 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012, акта на передачу матеріалів від 28.09.2012, податкової накладної №7 від 02.11.2012.

Відповідно до договору №0723 від 23.07.2012 субпідрядник (ТОВ «Спецтехнопласт») зобов'язується за завданням Генпідрядника (ТОВ «МК-Буд ЛТД») виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Генпідрядник - прийняти і оплатити роботи.

Найменування робіт «Роботи з обладнання навігаційними покажчиками нової сучасної спортивної споруди зі штучним льодом, що розташована в кв. Стєпной (біля будівлі школи №59) у м. Луганськ.

Кількісні характеристики виконуваних робіт за цим Договором визначаються розрахунком договірної ціни.

Підпунктом 5.7 договору передбачено, що здавання - приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил то оформлюється Актом.

На підтвердження належного виконання сторонами даного договору взятих на себе господарських зобов'язань та, в свою чергу, правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту, останнім до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Графіку виконання робіт, Довідки погодження договірної ціни, акта №1/0723 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012, акта на передачу матеріалів від 28.09.2012, податкової накладної №5 від 02.11.2012.

Відповідно до договору №0722 від 22.07.2012 субпідрядник (ТОВ «Спецтехнопласт») зобов'язується за завданням Генпідрядника (ТОВ «МК-Буд ЛТД») виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Генпідрядник - прийняти і оплатити роботи.

Найменування робіт «Роботи з обладнання навігаційними покажчиками нової сучасної спортивної споруди зі штучним льодом, що розташована в парку ім.. ОСОБА_1 у м. Кривий Ріг».

Кількісні характеристики виконуваних робіт за цим Договором визначаються розрахунком договірної ціни.

Підпунктом 5.7 договору передбачено, що здавання - приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил то оформлюється Актом.

На підтвердження належного виконання сторонами даного договору взятих на себе господарських зобов'язань та, в свою чергу, правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту, останнім до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Графіку виконання робіт, Довідки погодження договірної ціни, акта №7/0722 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012, акта на передачу матеріалів від 28.09.2012, податкової накладної №4 від 02.11.2012.

Слід зазначити, що одним з доказів належного виконання сторонами вказаних договорів, взятих на себе зобов'язань є те, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено відсутність кредиторської/дебіторської заборгованості поміж ТОВ «Мк-Буд ЛТД» та ТОВ «Спецтехнопласт» (ст.5 акта).

При цьому, не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в зазначених вище документах, тим самим приходячи до переконання про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, податковий орган посилається на те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентом позивача, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

За таких обставин, суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, в розумінні ч.4 ст. 70 КАС України, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст. 16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат, а зміни в бухгалтерському обліку позивача, за наслідками взаємовідносин з контрагентом, підтверджуються копіями карток-рахунків 631 по контрагенту.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентом підтверджується належним чином завіреними копіями письмових доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Роботи, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання таких будівельних робіт також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

При цьому, ділова мета позивача на укладення договорів з ТОВ «Спецтехнопласт», підтверджується належним чином завіреним копіями Договорів №22/07-12-1 від 22.07.2012, №23/07-12/1, №03/08-12, №04/08-12, №02/08-12, №06/08-12 та документів на підтвердження на їх виконання, згідно яких позивач виконував будівельні роботи на користь третіх осіб та, в даному випадку, скористувався правом залучення до виконання частини цих робіт ТОВ «Спецтехнопласт».

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11.06.2013 №№0000172260, 0000182260.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд ЛТД» (код ЄДРПОУ 33406986, адреса: 04119, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 21, ЛІТ.Г) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві (код ЄДРПОУ 38728711 адреса: 04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 26).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.