КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2013 р. Справа№ 02/5026/1536/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача Сівов Ю.Ю. (дов. №б/н від 03.10.2012 року);
від відповідача ОСОБА_3 (дов. №790 від 20.03.2013 року);
розглянувши матеріали апеляційної скарги
товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна»
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.08.2013р.
у справі №02/5026/1536/2012 (суддя - Скиба Г.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Салве Файненс Україна", м.Київ,
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1
про стягнення 200 000,00 грн. -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 200 000,00 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору ексклюзивної співпраці від 30.09.2010 року №325226 з мотивів, що ФОП ОСОБА_4 припинила свою співпрацю з позивачем та активно співпрацювала із страховою компанією ТОВ «АРТ ФІНАНС ГРУП», оскільки відповідно до пункту 3.3.1. договору від 30.09.2010 року відповідачу, як консультанту, заборонено працювати в інших підприємствах та консультувати працівників, та порушення такої заборони тягне за собою відповідальність, передбачену в пункті 5.4. договору у виді штрафу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.12.2012 року у справі №02/5026/1536/2012 (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого - Іоннікової І.А., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.), задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна». Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн. штрафних санкцій та 4 000,00 грн. судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого - Капацин Н.В., суддів Бернаньсокої Ж.О., Кривда Д.С.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 25.12.2012 року у справі № 02/5026/1536/2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
У постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року у справі №02/5026/1536/2012, зокрема, зазначалось, що судами обох інстанцій не досліджено та не надано належну оцінку листу товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Фінанс Груп» № 05/13 від 29.03.2013 року, в якому останній зазначає: угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Фінанс Груп» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 чи ОСОБА_4 щодо фінансової чи страхової діяльності або здійснення консультацій з таких питань, не укладались. Крім того, в постанові зазначалось, що судами обох інстанцій не перевірено: чи відповідає пункт 3.3.1 договору вимогам чинного законодавства, зокрема, статті 42, частинам 1, 4 статті 43, пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України, статтям 2, 2-1, 5-1 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.07.2013 року прийнято справу № 02/5026/1536/2012 до провадження та призначено розгляд справи на 23.07.2013 р.
22.07.2013 року до господарського суду Черкаської області надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_4, в якій просила суд: - визнати недійсним п.п. 3.3.1 Договору ексклюзивної співпраці №325226 від 30.09.2010 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.07.2013 року зустрічну позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_4 повернуто без розгляду, оскільки в супереч ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява була подана після початку розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.08.2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 200 000,00 грн. залишено без розгляду. Ухвала суду була мотивована тим, що ухвалами суду від 08.07.2013 року, 23.07.2013року, 01.08.2013 року позивача було зобов'язано надати суду оригінали документів, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, в тому числі - оригінали спірних договорів співпраці та доручення - з відповідачем; ліцензія на страхову діяльність; матеріальні докази роботи відповідачки в ТОВ «Арт Фінанс Груп» - вид діяльності, негативні наслідки для позивача. Однак позивач витребувані судом документи, необхідні для розгляду справи судом, вчетверте, без поважних причин не подав.
Не погодившись з вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.08.2013 року у справі №02/5026/1536/2012 скасувати повністю та направити справу на розгляд до господарського суду Черкаської області. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача, наданих до суду документів достатньо для вирішення справи по суті.
У судове засідання 25.09.2013 року представники позивача не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили. Позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача подав суду заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року на підставі ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 09.10.2013 року та продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні 09.10.2013 року представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.08.2013 року, а справу №02/5026/1536/2012 направити на розгляд до господарського суду Черкаської області.
Представник відповідача надав усні пояснення, розгляд апеляційної скарги залишив на розсуд суду.
Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду господарський суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що неподання позивачем документів, які необхідні для вирішення спору, робить неможливим розгляд справи по суті та позбавляє суд можливості встановити усі обставини справи.
Відповідно до змісту п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 частини першої ст.81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний повно з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи не вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом за загальними правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено колегією суддів, з ухвали господарського суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не вбачається, яким чином неподання позивачем витребуваних доказів перешкоджає розгляду спору по суті заявлених вимог та чи з'ясовувалися судом поважність причин, які ускладнюють чи унеможливлюють неподання позивачем витребуваних документів.
Крім того, враховуючи той факт, що даний спір розглядається в друге судом першої інстанції, розглядався судами апеляційної та касаційної інстанцій та протягом розгляду даної справи позивачем були надані суду документи, які він вважав належними та достатніми доказами на підтвердження своїх вимог.
За таких обставин, оскільки господарський суд першої інстанції при винесенні ухвали від 27.08.2013 року не з'ясував та не надав оцінки поважності причин, які ускладнюють чи унеможливлюють неподання позивачем витребуваних документів, ухилився від вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку про скасування зазначеної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Крім того, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у постанові має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Згідно із абзацом 2 ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки на даній стадії судового провадження не виявляється можливим встановити, на користь якої зі сторін відбудеться судове рішення у даній справі, то у суду апеляційної інстанції відсутня можливість визначити особу, на яку буде покладено судовий збір. При цьому, суду першої інстанції під час розподілу господарських витрат після прийняття рішення у даній справі по суті слід вирішити питання щодо відшкодування судового збору в тому числі і за перегляд ухвали про повернення позовної заяви у апеляційній інстанції з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.08.2013р. у справі №02/5026/1536/2012 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.08.2013р. у справі №02/5026/1536/2012 скасувати.
3. Справу №02/5026/1536/2012 передати на розгляд господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Суховий В.Г.
Чорногуз М.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2013 |
Оприлюднено | 15.10.2013 |
Номер документу | 34086639 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні