Рішення

від 20.01.2014 по справі 02/5026/1536/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Справа № 02/5026/1536/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна», м. Київ, вул. Кіровоградська, 35/58, оф. 10

до фізичної особи - підприємця Зайцевої Валентини Юріївни, Черкаська область, Смілянський район, с. Холоднянське, вул. Степова, 21

про стягнення 200 000,00 грн. санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Сівов Ю.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: Богославець О.М. - за довіреністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Зайцевої Валентини Юріївни про стягнення 200 000,00 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору ексклюзивної співпраці від 30.09.2010р. №325226 з мотивів, що ФОП Зайцева В.Ю. припинила свою співпрацю з позивачем та активно співпрацювала із страховою компанією ТОВ «АРТ ФІНАНС ГРУП», оскільки відповідно до пункту 3.3.1. договору від 30.09.2010р. відповідачу, як консультанту, заборонено працювати в інших підприємствах та консультувати працівників, та порушення такої заборони тягне за собою відповідальність, передбачену в пункті 5.4. договору у виді штрафу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Зазначив, що беззаперечними доказами співпраці ФОП Зайцевої В.Ю з страховою компанією ТОВ «АРТ ФІНАНС ГРУП» є фото з Інтернету та роздруківка сторінки з Інтернет-ресурсу «Face book», які наявні в матеріалах справи. Вказав, що договір від 30.09.2010р. №325226 є чинний, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Своє порушене право як підстава для звернення до суду представник позивача визначив як неможливість отримання грошових санкцій з відповідача.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказав, що умов договору ексклюзивної співпраці від 30.09.2010р. №325226 відповідачка не порушувала. Вважає, що позивач не довів порушення свого права та спричинення йому негативних наслідків.

До початку судового засідання, що відбулось 01.08.2013р., від відповідача до суду надійшов відзив від 30.07.2013р. на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження припущення позивача стосовно укладення відповідачем договорів з підприємством «Арт Фінанс Груп». За змістом п. 5.1 договору жодна відповідальність за його порушення не встановлена, а право визначати підстави позову належить виключно позивачу. У вересні 2011 року директор ТОВ «Салве Файненс Україна» повідомив усіх зацікавлених осіб про те, що змінилось податкове законодавство, а тому старі договори вже не діють і необхідно підписувати нові договори. Були роздані нові примірники договорів доручення. Відповідачем було підписано договір доручення від 30.09.2011р. №325226. З того часу відповідач співпрацює з позивачем відповідно до умов договору доручення, а попередній договір було припинено внаслідок укладення нового договору.

Положення підпункту 3.3.1 спірного договору в частині заборони відповідачу бути співробітником інших компаній, які здійснюють бізнес, аналогічний бізнесу позивача, суперечить вимогам ст. 43 Конституції України. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що при вчиненні договору зі сторони позивача використано факсимільне відтворення підпису. При цьому між позивачем та відповідачем не існує письмової згоди на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису генерального директора позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що фото та роздруківка сторінки з ресурсу «Face book» не можуть бути беззаперечними доказами співпраці ФОП Зайцевої В.Ю. зі страховою компанією ТОВ «АРТ ФІНАНС ГРУП». Жодного договору чи правочину про роботу відповідачки з компанією ТОВ «АРТ ФІНАНС ГРУП» позивачем в судове засідання не надано.

Інших доказів сторонами не подано. Сторони не заявили клопотань про витребування додаткових доказів чи необхідності дослідження інших доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення учасників, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за спірними договорами доручення та співпраці є суб'єктами господарювання та зареєстровані в ЄДР, що підтверджено їх свідоцтвами про державну реєстрацію. Місце здійснення господарської діяльності відповідно до положень ст. 93 ЦК України відповідає місцю їх реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлені договори

від 30.09.2010р. №325226 (том 1 а.с. 8-9);

від 30.09.2011р. №325226 (том 1 а.с. 105-106 )

є змішаними договорами доручення та надання послуг і відповідають вимогам ст. 1000 ЦК України (Гл. 68 ЦК як загальна норма), та є договорами агентської діяльності (Гл. 31 ГК України як спеціальна норма), відповідно до якої за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, в тому числі посередництва на користь третіх осіб.

Позивачем надано перелік Договорів страхування життя, що укладені Зайцевою В.Ю. за період з 16.12.2010р. по 11.11.2011р. (том 2 а.с. 54).

При цьому позивачем не надано доказів оформлення ліцензії позивачем на

страхову діяльність, надання такої ліцензії уповноваженій особі ФОП Зайцевій В.Ю. від імені страховиків та оформлення передоручення на ім'я Зайцевої В.Ю.

Вивченням витягу з ЄДР серія АВ №473947 основним видом діяльності позивача визначено діяльність страхових агентів і брокерів з кодом 66.22 , а також «інші види страхування, крім страхування життя» з кодом 65.12 , та «консультування з питань комерційної діяльності й керування» з кодом 70.22 (том 2 а.с. 57).

Спору в частині об'ємів, вартості та якості виконаних робіт Зайцевою В.Ю. на користь третіх осіб чи позивача ТОВ «Салве Файненс Груп» - немає.

Відповідач надав суду докази розірвання угод з ТОВ «Салве Файненс Груп» - письмові заяви з описом вкладення та квитанцією поштового відділення (том 2 а.с. 43-46) - з посиланням на п. 7.4 Договору доручення №325226 від 30.09.2011р., та п.п. 6.2, 6.5 Договору ексклюзивної співпраці №325226 від 30.09.2010р. Письмові докази відповідача не спростовані позивачем в належний спосіб в розумінні положень ст.ст. 33-34 ГПК України.

Відповідно положень ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Відповідно положень ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Використання примусової праці забороняється.

Відповідно положень п. 8 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва.

Ст. 2 Кодексу законів про працю України встановлює основні права громадян України на працю, в тому числі на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Ці права не є вичерпними.

Згідно ст. 5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує громадянам України вільний вибір виду діяльності.

Суд враховує, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та має право здійснювати будь-яку діяльність з метою отримання прибутку, що не заборонено законом - положення ст.ст. 42-43 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що предметом договору №325226 від 30.09.2010р. є господарські відносини доручення та виконання певної послуги посередництва в інтересах третіх осіб чи позивача на його замовлення. Цей договір не є трудовим договором відповідно до положень ст.ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України, оскільки сторонами за спірним договором є суб'єкти господарювання на ринку послуг України.

Спірний договір №325226 від 30.09.2011р. між відповідачем та позивачем є змішаним договором доручення та агентських послуг на ринку страхування.

Суд зазначає, що в судовому засіданні ним оглянуто оригінал договору №325226 від 30.09.2010р. ексклюзивної співпраці (копія в справі - том 1 а.с. 9 зворот внизу), в якому підпис за директора позивача виконано способом факсиміле. Застереження про застосування факсимільного відтиску підпису в договорах з ФОП Зайцевою В.Ю. позивач не надав, як не надав і доказів укладення окремого договору про використання факсиміле підпису керівника позивача. Суд дійшов висновку, що спірний договір належно не підписаний позивачем як стороною угоди, отже не є таким, що вчинений у письмовій формі з дотриманням всіх вимог спеціальної норми - ст.ст. 179, 181 ГК України, тому є неукладеним. Договір від 30.09.2010р. не відповідає положенням ст. 207 ЦК України, оскільки не скріплений особистим підписом керівника позивача, не набрав чинності та не породив обов'язків для ФОП Зайцевої В.Ю.

Законодавець визначив у п. 7 ст. 179 ГК України, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей ГК України.

Проведення позивачем оплати відповідачу за виконану роботу на користь третіх осіб (том 2 а.с. 54) не є безумовним підтвердженням дійсності спірного договору від 30.09.2010 №325226, оскільки в листі відсутні посилання на договірні відносини ФОП Зайцевої В.Ю. з позивачем.

Крім того, Позивач не надав належних, достовірних та допустимих доказів співпраці Зайцевої В.Ю. та ТОВ «Арт Фінанс Груп» саме в області страхування осіб на підставі договору, чи іншої угоди (правочину).

Посилання позивача на фотографію з відкритого Інтернет - ресурсу, де серед кола осіб знаходиться Зайцева В.Ю. - як на доказ її співпраці з ТОВ «Арт Фінанс Груп» саме в області страхування осіб - є некоректним та не відповідає принципам відносності та допустимості доказів в господарському процесі. Певні обставини можуть бути доведені тільки певними доказами. ТОВ «Арт Фінанс Груп» листом повідомила, що станом на 14.11.2012р. не має діючих договорів про співробітництво з гр. Зайцевою В.Ю. чи ФОП Зайцевою В.Ю. (том 1 а.с. 27).

Посилання позивача на лист від 05.12.2012р. (том 1 а.с. 40) суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки листи не є правовстановлюючими документами. Крім того, ТОВ «Арт Фінанс Груп» листом від 29.03.2013р. (том 1 а.с. 117) відкликала свій лист від 05.12.2012р. (том 1 а.с. 40).

Надання відповідачем послуг та допомоги ТОВ «Арт Фінанси Груп» в сфері бухгалтерського обліку (лист - том 1 а.с. 40) не протирічить умовам договору від 30.09.2010р. №325226 про співпрацю з позивачем. Відповідачем зареєстровано вид діяльності за КВЕД: код 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів, код 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (том 2 а.с. 37 зворот).

Спірні відносини відповідача з ТОВ «Арт Фінанси Груп» не містять ознак господарських відносин. Відповідно до положень ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Ст. 2 Кодексу законів про працю України - право громадянина на працю, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи - забезпечується державою.

Відповідно до положень ст. 5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує громадянам вільний вибір діяльності.

Суд вважає, що обмеження позивачем права Зайцевої В.Ю. на вибір занять не відповідає вимогам Конституції України та Кодексу законів про працю України, тому п. 3.3.1. спірного неукладеного договору №325226 (том 1 а.с. 8 зворот) не може бути застосований до спірних правовідносин при прийнятті рішення судом, оскільки законодавець у ст. 13 ЦК України встановив недопустимість зловживання правом.

Позивач не довів порушення Зайцевою В.Ю. своїх прав та настання негативних наслідків для себе.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та стягнути на користь відповідача 2000 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Савле Файненс Україна» м. Київ, вул. Кіровоградська, 35/58, оф. 10, код ЄДРПОУ 33777942, рахунок в банку невідомий

на користь відповідача - фізичної особи підприємця Зайцевої Валентини Юріївни, с. Холоднянське Смілянського району, вул. Степова, 21, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків 2749701823, рахунок в банку невідомий

2000 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 23.01.2014р.

Суддя Г.М. Скиба