Постанова

від 07.04.2014 по справі 02/5026/1536/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 02/5026/1536/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Сівов Ю.Ю.,

від відповідача -ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна» від 30.01.2014 б/н

на рішення господарського суду Черкаської області від 20.01.2014

у справі № 02/5026/1536/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Салве Файненс Україна», м. Київ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, Черкаська область, с. Холоднянське

про стягнення 200 000грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.12.2012 у справі №02/5026/1536/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013, задоволено позов ТОВ "Салве Файненс Україна" та стягнуто з відповідача на користь позивача 200000грн. штрафу та 4000 грн. судового збору. Рішення та постанова мотивовані тим, що відповідачем в період дії договору ексклюзивної співпраці укладено договір з товариством "Арт Фінанс Груп", яке здійснює аналогічний бізнес, чим порушено пункт 3.3.1 договору укладеного з позивачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року вищезазначені рішення та постанову скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Зокрема у постанові зазначалось, що судами не досліджено та не надано належну оцінку листу ТОВ "Арт Фінанс Груп" № 05/13 від 29.03.2013 року, в якому останній зазначає: угоди між ТОВ "Арт Фінанс Груп" та ФОП ОСОБА_5 чи ОСОБА_5 щодо фінансової чи страхової діяльності або здійснення консультацій з таких питань, не укладались. Крім того, в постанові зазначалось, що судами обох інстанцій не перевірено: чи відповідає пункт 3.3.1 договору вимогам чинного законодавства, зокрема, статті 42, частинам 1, 4 статті 43, пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України, статтям 2, 2-1, 5-1 Кодексу законів про працю України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.01.2014 (суддя Скиба Г.М.), яке є предметом даного апеляційного оскарження, відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Салве Файненс Україна» про стягнення з ФОП ОСОБА_5 200000грн.00коп. штрафу за порушення умов договору ексклюзивної співпраці №325226 від 30.09.2010 щодо припинення співпраці з позивачем та активної співпраці з страховою компанією ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП", оскільки відповідно до пункту 3.3.1. договору відповідачу, як консультанту, заборонено працювати в інших підприємствах та консультувати працівників, та порушення такої заборони тягне за собою відповідальність, передбачену в пункті 5.4. договору у виді штрафу. Судом стягнуто з позивача на користь відповідача 2000грн. судового збору за подання касаційної скарги. Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Зокрема суд зазначив про неукладеність договору, оскільки зі сторони позивача його підписано з застосуванням факсиміле за відсутності відповідного застереження про його застосування. Також, зазначено судом і про те, що позивачем не надано належних доказів співпраці ОСОБА_5 з ТОВ "Арт Фінанс Груп", співпраця з яким є підставою для стягнення штрафу.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції. Зазначає про дійсність та укладеність договору, оскільки підпис представника позивача на ньому скріплений печаткою товариства. Доказами співпраці відповідача з ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП" є лист ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП" від 05.12.2012 та витяг з сторінки "Face book".

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказав на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

30.09.2010 між ТОВ "Салве Файненс Україна" та ФОП ОСОБА_5 (консультант) укладено договір ексклюзивної співпраці, за умовами якого відповідач зобов'язалась здійснювати посередницьку страхову діяльність та діяльність з консультаційного обслуговування клієнтів за погоджену винагороду, від імені, за дорученням та в інтересах "Салве Файненс" та/або партнерів "Салве Файненс" в Україні.

Відповідно до пункту 3.3.1. договору, консультант під час співпраці з "Салве Файненс" і протягом одного року після закінчення цієї співпраці не може бути співробітником або мати цивільно-правові відносини з іншими компаніями, які здійснюють аналогічний бізнес, не може створювати власну компанію в сфері фінансового бізнесу, не може бути консультантом юридичних або фізичних осіб, що працюють на фінансовому та страховому ринку.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що за порушення пункту 3.3.1. цього договору консультант сплачує на користь "Салве Файненс" суму в розмірі 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян, протягом десяти днів з моменту пред'явлення "Салве Файненс" такої вимоги.

В зв'язку з встановленням позивачем факту співпраці відповідача з ТОВ "Арт Фінанс Груп", що здійснює аналогічну діяльність у сфері страхування, тобто порушення відповідачем обов'язку, передбаченого пунктом 3.3.1. договору, позивач звернувся з претензією до відповідача про стягнення 1017000грн., нарахованих відповідно до пункту 5.4. договору.

Не отримавши відповіді на претензію позивача б/н від 24.07.2012, позивач звернувся з позовом про стягнення 200000грн. штрафу передбаченого пунктом 5. 4 договору. При цьому, враховуючи значну суму штрафу позивачем було зменшено його до 200000грн.

Як зазначалось вище господарський суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, вказавши на їх необґрунтованість та відсутність належних доказів порушення відповідачем умов договору.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду враховуючи наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами підписано даний договір, сторонами виконувались умови договору.

Виходячи зі змісту п.6.1, 6.2 договору, останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до невизначеного часу; дія договору припиняється: - достроково за взаємною згодою сторін, - достроково з ініціативи однієї із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, договір є дійсним, дія договору не припинялась, пропозицій щодо його розірвання від сторін не надходило, договір не визнавався недійсним.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України та статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. У даних правовідносинах та за даних обставин не передбачено права на односторонню відмову від зобов'язання.

За приписом частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Листом ТОВ "Арт Фінанс Груп" від 05.12.2012 р. за підписом директора товариства ОСОБА_7 (а.с. 40), надісланим на виконання вимоги місцевого господарського суду, повідомлено, що між ТОВ "Арт Фінанс Груп" та ФОП ОСОБА_5, 01.03.2012 року було укладено договір №014052 про виконання разової роботи, щодо бухгалтерських послуг по складанню балансу й оперативних зведених звітів про доходи і витрати підприємства, формування іншої бухгалтерської звітності.

В листі ТОВ "Арт Фінанс Груп" від 05.12.2012 р. вказано, що угоди щодо фінансової чи страхової діяльності або здійснення консультування з таких питань не укладалися. Однак вказане не спростовує факту укладення відповідачем угоди від 01.03.2012 р. та виконання її, оскільки в листі повідомлено про сплату відповідачу винагороди по цій угоді.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33) вбачається, що види діяльності ТОВ "Арт Фінанс Груп" - діяльність страхових агентів і брокерів, інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; керівником товариства зазначено ОСОБА_7

Тобто, відповідач в період дії договору ексклюзивної співпраці уклала договір із товариством, яке здійснює аналогічний бізнес, чим порушила вказану в пункті 3.3.1. договору заборону.

Колегія суддів критично оцінює лист ТОВ "Арт Фінанс Груп" вих. №05/13 від 29.03.2013 р. за підписом директора ОСОБА_9 щодо спірних обставин, зокрема, повідомлення, що директором ТОВ "Арт Фінанс Груп" є ОСОБА_9, а тому вся кореспонденція від імені ТОВ "Арт Фінанс Груп" є дійсною тільки за наявності підпису директора ТОВ "Арт Фінанс Груп" ОСОБА_9 та прохання не брати до уваги лист б/н від 05.12.2012 р., з огляду на те, що суду не надано належних доказів на підтвердження того, що на час підписання листа ТОВ "Арт Фінанс Груп" від 05.12.2012 р. ОСОБА_7 не являлась керівником ТОВ "Арт Фінанс Груп".

Враховуючи, що договір є дійсним та укладеним, оскільки підпис представника позивача на ньому скріплений печаткою товариства, докази співпраці відповідача з ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП", а саме: лист ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП" від 05.12.2012 та витяг з сторінки "Face book", відповідачем порушено умови договору, зокрема п.3.3.1. Отже вимога позивача щодо стягнення з відповідача 200000 грн. штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.5.4 договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Є надуманим посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що застереження в договорі (п. 3.3.1) для ФОП ОСОБА_5 є обмеженням права на працю та вільний вибір професії, є примусовою працею ("рабством"). ОСОБА_5 не є "власністю" позивача. Підприємницька діяльність в господарських правовідносинах врегульована в межах свободи договору, а обмежені в часі застереження пов'язані з можливостями використання клієнтської бази у страхуванні та недобросовісній конкуренції. ОСОБА_5 не забороняється як фізичній особі вільний вибір професії, право на працю тощо. Також представник ФОП ОСОБА_5 правомірно не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини не містять ознак господарських правовідносин про які вказано вище. Крім того, трудова книжка ОСОБА_5 не видавалась.

За викладних обдставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Черкаської області від 20.01.2014 у справі №02/5026/1536/2012.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати у справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.01.2014 у справі №02/5026/1536/2012 скасувати і прийняти нове рішення.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Савле Файненс Україна" (18005, м. Київ, вул. Кіровоградська, 35/58, оф. 10, код ЄДРПОУ 33777942) 200000 (двісті тисяч) грн. 00коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Савле Файненс Україна" (18005, м. Київ, вул. Кіровоградська, 35/58, оф. 10, код ЄДРПОУ 33777942) 2000 (дві тисячі)грн. 00коп. витрат за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Черкаської області.

6. Повернути до господарського суду Черкаської області матеріали справи №02/5026/1536/2012.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко