Ухвала

від 15.10.2013 по справі 905/5442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

15.10.2013р. Справа № 905/5442/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології в бізнесі", м. Донецьк

за участю Прокуратури м. Донецька

про визнання недійсним договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги

За участю представників сторін:

від прокуратури: Пономарьов А.О. за посвідченням;

від позивача: Пальчикова І.Г. за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології в бізнесі", м. Донецьк про визнання недійсним договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність безпосереднього інформаційного обміну між ним та відповідачем, що свідчить про те, що передбачені договором №1-ОБУ від 21.03.2011р. послуги відповідачем не надавались з огляду на відсутність технічної можливості їх виконання. З огляду на наведені обставини Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" розцінює договір №1-ОБУ від 21.03.2011р. як укладений під впливом обману з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології в бізнесі".

Ухвалою суду від 30.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5442/13.

12 серпня 2013р. від прокуратури м. Донецька надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи на боці позивача в порядку ст. 29 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.08.2013р. по справі №905/5442/13 призначено комплексну інженерно-технічну експертизу (компютерно-технічну експертизу та експертизу телекомунікаційний систем та засобів), у зв'язку з чим провадження по справі зупинено. Проведення судової експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

27 вересня 2013р. до господарського суду надійшло повідомлення зазначеної експертної установи про неможливість надання висновку, оскільки поставлені перед експертом питання виходять за межі компетенції експертів Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

З наданих до матеріалів справи копій документів вбачається, що 21.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології в бізнесі" (далі - виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - банк, правонаступником якого є позивач) укладено договір №1-ОБУ на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 копії договору, банк доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню інформаційно-аналітичних послуг установам банку з надання доступу до інформації про особисті рахунки та стан дебіторської заборгованості споживачів житлово-комунальних послуг, яка є необхідною установам банку для виконання операцій по прийманню платежів від населення. Інформація шифрується засобами кріптозапису, які належать банку (п.1.4 договору).За умовами п.2.1, виконавець зобов'язується надавати банку у використання при приманні платежів інформаційну базу особових рахунків та стан дебіторської заборгованості споживачів житлово-комунальних послуг шляхом надання доступу. Розділом 3 договору сторонами узгоджено порядок розрахунків.

Пунктом 8.2 встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін й діє протягом одного року з дати його підписання.

За твердженням позивача, після припинення договірних відносин з відповідачем позивач у травні 2013р. проводив внутрішній аналіз операцій по прийманню платежів від населення в національній валюті за житлово-комунальні послуги і встановив ознаки відсутності безпосереднього інформаційного обміну між ним та відповідачем, що, на його думку, свідчить про те, що відповідач робіт не виконував і не мав технічної можливості їх виконувати. Як зазначає позивач, вищевказані обставини свідчать про введення його в оману Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології в бізнесі" при укладенні договору №1-ОБУ від 21.03.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, на момент вчинення правочину, зокрема, щодо вільного волевиявлення учасника правочину та його відповідності внутрішній волі сторони правочину. Згідно із ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.57 ГПК України, до заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього. Водночас, за нормами ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Враховуючи, що предметом судового розгляду по справі №905/5442/13 є дійсність договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку про необхідність дослідження саме оригіналу оспорюваного акту та його залучення до матеріалів справи. З огляду на наведені обставини, ухвалами суду від 12.08.2013р., 1.10.2013 року у позивача витребувано оригінал договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг.

Проте, вищевказану вимогу судом позивачем не виконано, натомість у клопотанні від 16.08.2013р. зазначено, що оригінал оспорюваного договору договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. передано адвокату Ширі О.В. за актом приймання-передачі від 09.01.2013р. згідно укладеного з ним договору про надання правової допомоги від 9.01.2013 року.

Ухвалою суду від 01.10.2013р. позивача повторно зобов'язано надати для доручення до матеріалів справи оригінал договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги та, разом з цим, в разі неможливості позивача зобов'язано надати пояснення про причини невиконання ухвали суду.

Проте, зазначені вимоги суду позивачем не виконано, оригінал оспорюваного договору до матеріалів справи не надано. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що оригінал договору знаходиться у адвоката. Зазначене обґрунтування невиконання ухвал з боку позивача судом не приймаються, оскільки позивач не надав обґрунтованих доводів неможливості витребування ним оспорюваного договору у адвоката для захисту власних прав в суді. Клопотань в порядку ст.38 ГПК України щодо витребування доказів судом в разі неможливості їх самостійного надання від позивача не надходило.

За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідними доказами, що мають відповідати вимогам належності та допустимості, встановленим ст.34 ГПК України. Письмові докази подаються у певній матеріальній формі, визначеній ст.36 ГПК України.

Проте, позивачем не виконано приписи вищевказаних норм, неодноразово витребуваний оригінал договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги на вимогу суду позивачем не наданий. Водночас, перебування витребуваного документа у адвоката не може розцінюватись судом як поважна причина невиконання викладених в ухвалі вимог, оскільки оспорюваний договір переданий позивачем адвокату з метою надання останнім правової допомоги на підставі договору від 09.01.2013р., а тому оригінал договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. може бути безперешкодно повернутий власнику, яким виступає клієнт, за його вимогою.

Судом звернуто увагу на те, що договір між позивачем та адвокатом Широю А.О. підписаний 9.01.2013 року, на виконання якого 9.01.2013 року складено акт приймання передачі документів, в тому числі оспорюваного договору (арк. справи 100-103 т.2). Проте, до позовної заяви надано копію зазначеного договору, на якому мається відмітка « З оригіналом згідно Заступник начальника юрид.відділу Донецького ОУ АТ «Ощадбанк» Ткач Г.В. 25.07.2013 року». Повноваження Ткач Г.В. на завірення копій документів не підтверджені , до того ж вбачається, що завірення копій відбулося 25.07.2013 року при відсутності оригінала договору у позивача.

За змістом п. 2.2 Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Отже, з огляду на ненадання без поважних причин позивачем документів, необхідних для об'єктивного, повного, всебічного розгляду справи, суд наголошує на тому що розгляд справи тільки за наявними в неї документами перешкоджає вирішенню спору.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

За приписами п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи зі змісту ст. 81 ГПК України, залишення позову без розгляду є процесуальною дією, яка вчиняється судом за наявності передбачених законом підстав, що перешкоджають вирішенню справи по суті, однак можуть бути усунені в майбутньому. Згідно з ч.4 ст.81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду у загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології в бізнесі", м. Донецьк, за участю Прокуратури м. Донецька про визнання недійсним договору №1-ОБУ від 21.03.2011р. на надання інформаційно-аналітичних послуг з надання доступу до даних при виконанні банківських операцій по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні послуги - залишити без розгляду.

Суддя П.В. Демідова