Ухвала

від 03.10.2013 по справі 23/87

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 жовтня 2013 року Справа № 23/87

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Владимиренко С.В. суддів:Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 10.06.2013 у справі№ 23/87 за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Сєвєродонецькі теплові мережі" простягнення 9 708,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" подало позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення 9 708,40 грн. за поставлену теплову енергію.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.03.2013 у справі № 23/87, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013, відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2013 у справі № 23/87 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 залишено без змін.

Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2013 у справі № 23/87, у якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, прийняти у справі нове рішення про задоволення позову.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.10.2010 у справі № 14/156, від 05.07.2012 у справі № 27/190/2011, від 15.05.2013 у справі № 5017/2891/2012, від 29.07.2010 у справі № 2-15/11272-2007, від 13.02.2013 у справі № 5023/1610/12 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 23/87 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 10.06.2013 у справі № 23/87, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 20.10.2010 у справі № 14/156, від 05.07.2012 у справі № 27/190/2011, від 15.05.2013 у справі № 5017/2891/2012, від 29.07.2010 у справі № 2-15/11272-2007, від 13.02.2013 у справі № 5023/1610/12, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Так, в постанові від 10.06.2013 у справі № 23/87, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлену теплоенергію, в зв'язку з ненаданням позивачем відповідачу житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та нездійсненням продажу теплової енергії як товарної продукції відповідно до договору № 403 від 01.03.2007. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що приміщення відповідача не приєднано до теплових мереж позивача, об'єкт відповідача - приміщення знаходиться у житловому будинку та підключений до внутрішньобудинкових теплових мереж цього будинку і дані внутрішньобудинкові теплові мережі позивачу не належать.

Проте, у постановах від 20.10.2010 у справі № 14/156, від 05.07.2012 у справі № 27/190/2011, від 15.05.2013 у справі № 5017/2891/2012, від 29.07.2010 у справі № 2 15/11272 2007, від 13.02.2013 у справі № 5023/1610/12, на які заявник посилається, Вищий господарський суд України, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення з відповідачів заборгованості за надання послуг з теплопостачання, виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що:

- відповідачем не сплачено вартість поставленої йому за договором теплової енергії, не доведено відповідачем факт припинення дії договору (справа № 14/156);

- позивачем належним чином виконані умови договору про теплопостачання щодо поставки теплової енергії у вигляді гарячої води, натомість відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг не виконані в повному обсязі, що є підставою для задоволення позову та стягнення заборгованості (справа № 27/190/2011 (в частині, що стосується доводів заявника));

- відповідач неповністю розрахувався за отриману теплоенергію, сторонами не подано доказів припинення дії договору, його розірвання чи визнання недійсним; відсутні докази здійснення у відповідності до вимог чинного законодавства відключення системи опалення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (справи № 2 15/11272-2007; № 5017/2891/2012);

- факт споживання відповідачем теплової енергії позивач доводить єдиною для споживачів будинку системою теплоспоживання та актами на включення/відключення будинку до джерела теплової енергії; відповідач не надав доказів про здійснення ремонту тепловикористального обладнання (справа № 5023/1610/12).

Таким чином неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" у допуску справи № 23/87 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:С.Владимиренко Судді:А.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук