Рішення

від 14.10.2013 по справі 14/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2013 Справа № 14/31

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Макарової Ю.В., Сажневої М.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ

до відповідачів :

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос", м.Донецьк

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл", м.Донецьк

3) Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир", м.Донецьк

4) Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт", м.Іловайськ

про стягнення 2 550 057,70 грн. та 142 181 153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Світанок" недиверсифікованого виду закритого типу

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос", м.Донецьк

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл", м.Донецьк

3) Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир", м.Донецьк

4) Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт", м.Іловайськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79грн., про стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно

за участю представників:

від позивача та третьої особи: Лєлюх О.М.- за довіреністю,

від відповідачів: не з'явились.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

14.10.2013р. з 13.40 год. по 13.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Харцизьк Донецької області" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос", Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл", Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" про стягнення 2 550 057,70 грн. та 142 181 153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-1 зобов'язань з повернення грошових коштів та сплати відсотків, передбачених кредитним договором №22 від 14.09.2007р., у зв'язку нараховує штрафні санкції у вигляді пені та інфляційну складову заборгованості і притягує до солідарної відповідальності майнових поручителів позичальника - відповідачів-2-4.

Ухвалою суду від 05.02.2010р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №14/31.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 23.03.2010р. строк розгляду справи №14/31 продовжений на один місяць. За клопотанням відповідача-1 строк розгляду справи №14/31 продовжений на 15 днів ухвалою суду від 18.10.2011р.

02 листопада 2010р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", Київ, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду „Світанок" недиверсифікованого виду закритого типу, яке заявляє в межах справи №14/31 самостійні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос", Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл", Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79грн. та стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно. Ухвалою суду від 16.03.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду.

15 травня 2013р. третьою особою подано пояснення щодо визначення початкової вартості продажу майна, на яке ним вимагається звернення стягнення кредитної заборгованості в межах справи №14/31.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України провадження по справі №14/31 до вирішення пов'язаної справи №14/68пд, до вирішення пов'язаної справи №2/246пд та у зв'язку з оскарження ухвали суду від 26.04.2011р. про повернення позовної заяви ТОВ «Готель «Централь», поданої в межах справи №14/31 в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, які полягають у визнанні правочинів недійсними. За клопотанням відповідачів розгляд справи неодноразово відкладався у відповідності до ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 14.10.2013р. представник позивача та третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

За змістом п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 Господарським процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судом, згідно зі ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2007р. між Акціонерним комерційний промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пелагос» (далі - позичальник) укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 (далі - кредитний договір), відповідно до п.2.1 (в редакції договору про внесення змін від 15.02.2008р.) якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 30 000 000,00 грн., з можливістю видачі в гривні, в російських рублях, в доларах США, на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 23.02.2009р. ліміт встановлюється в сумі 3 000 000,00 грн., з 10.09.2010р. ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.

Згідно з п.2.2 кредитного договору, датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 10.09.2010р. У разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до п.п.3.2, 3.3 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка не сплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

У відповідності до п.3.2 (в редакції договору про внеенян змін від 03.10.2008р.), проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи зі встановленої банком процентної ставки в розмірі 20% річних за кредитом, наданим в гривні, 12% річних за кредитом, наданим в російських рублях, 14% річних за користування кредитом, наданим в доларах США. Проценти підлягають сплаті протягом 25 календарних днів з дати їх нарахування.

Згідно з п.3.4 (в редакції договору про внесення змін від 03.10.2008р.), у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 28% річних за кредитом, наданим в гривні, 20% річних за кредитом, наданим в російських рублях, 22% річних за користування кредитом, наданим в доларах США.

Відповідно до п.4.2.2, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також передбаченої цим договором неустойки. За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно з п.п.6.1, 6.5, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

У забезпечення вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що випливають з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р., за його участю в якості кредитора укладений ряд договорів:

- іпотечний договір №22/3 від 19.09.2007р., укладений з Малим приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Богатир» в якості іпотекодавця - майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос», предметом іпотеки за яким виступає будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Калинове, вул. без назви, буд. б/н, складові якого деталізовані в п.1.2 договору іпотеки;

- договір іпотеки №22/9 від 26.10.2008р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росукройл» в якості іпотекодавця - майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос», предметом іпотеки за яким виступають будівля автозаправочного комплексу з кафе, реєстраційний номер в РПВН 19444059, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 4Б (окремі складові зазначеного майна конкретизовані в п.1.2 договору іпотеки);

- договір іпотеки №22/10 від 04.07.2008р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росукройл» в якості іпотекодавця - майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос», предметом іпотеки за яким (окрема складові зазначеного майна конкретизовані в п.1.2 договору іпотеки) та земельна ділянка за кадастровим номером 1413800000:03:019:0007 площею 1,0316 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Московська, 51

- договір застави №22/8 від 26.10.2007р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росукройл» в якості заставодавця - майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос», предметом застави за яким виступає обладнання автомобільної газонаповнювальної компресорної станції на 540 умовних заправлень, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Московська, 51, складові якого деталізовані в п.1.2 договору застави;

- договір іпотеки №22/6 від 12.10.2007р., укладений з Відкритим акціонерним товариством «Іловайськнафтопродукт» в якості іпотекодавця - майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос», предметом іпотеки за яким виступає майновий комплекс, реєстраційний номер в РПВН 768912, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Ломоносова, 191 (п.1.2 в редакції договору про внесення змін від 17.07.2008р.);

- договір застави №22/7 від 11.10.2007р., укладений з Відкритим акціонерним товариством «Іловайськнафтопродукт» в якості заставодавця - майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос», предметом застави за яким виступає обладнання майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Ломоносова, 191, та обладнання автозаправної станції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Ломоносова, 191, складові якого деталізовані в п.1.2 договору застави

За своєю правовою природою вищевказані договори застави та іпотеки носять забезпечувальний характер та підпадають під правове регулювання §6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законів України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", «Про іпотеку».

Відомості щодо обтяження вищевказаного майна відповідачів заставою (іпотекою) внесено до відповідних державних реєстрів. У зв'язку зі зміною основного зобов'язання відповідні зміни внесено до вищевказаних договорів застави та іпотеки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, у відповідності до п.2.1 кредитного договору банк окремими траншами надавав відповідачу грошові кошти в гривнях та російських рублях в межах узгодженого сторонами кредитного ліміту. В свою чергу, позивальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти не повертав, відсотки за користування ними своєчасно та в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим банк неодноразово звертався до нього про сплату дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним і штрафних санкцій (а.с.127-130, том І). У відповіді від 10.03.2009р. ТОВ «Пелагос» запропонувало ПАТ Промінвестбанк надати допомогу його майновим поручителям щодо порушу покупців заставленого майна, реалізація якого надасть можливість сплатити кредитну заборгованість (а.с.131, том І). Аналогічні за змістом відповіді на претензії банку надані МПП «Науково-виробнича фірма «Богатир», ТОВ «Росукройл» та ВАТ «Іловайськнафтопродукт» (а.с.133, 136, 139, том І).

Разом з цим, 29 квітня 2010р. між Публічним акціонерним банком „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі -первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" (далі -новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №39/13.

Відповідно до п.1.1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пелагос» - кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №22 від 14.09.2007р. разом з договорами про внесення змін до нього, перелік яких наведений в п.1.1 договору відступлення.

За договором відступлення (п.1.3) до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 2 211 886,00 грн. та 35 029 904,27 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 129 851 000,00 рос.руб., повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 302 998,07 грн. та 2 797 043,10 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладення цього договору суми 10 368 251,10 рос.руб.; сплати неустойки в формі та розмірах, визначених кредитним договором, інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

Згідно з п.1.4 договору відступлення права вимоги, до нового кредитору переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором.

У зв'язку з укладанням цього договору, первісним кредитором здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, перелік яких наведений в п.п.1.8.1-1.8.2 договору відступлення, зокрема, іпотечним договором №22/3 від 19.09.2007р., іпотечним договором №22/6 від 12.10.2007р., іпотечним договором №22/9 від 26.10.2007р., договором іпотеки №22/10 від 04.07.2008р., договором застави №22/7 від 11.10.2007р., договором застави №22/8 від 26.10.2007р.

Відповідно до п.1.7, з моменту зарахування у повному обсязі відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок первісного кредитора, зазначений в п.2.1.1 цього договору, до нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до боржника, що належали до цього первісному кредитору за кредитним договором. За змістом п.2.1.1, новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору на рахунок №29096922 в філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харцизьк Донецької області", код банку 334345, отримувач - філія „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харцизьк Донецької області", код ЄДРПОУ 09334346, відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором суму 40 341 831,44 грн.

Платіжним дорученням №353 від 29.04.2010р. ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» сплатило на користь філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харцизьк Донецької області" відшкодування за договором відступлення права вимоги №39/13 від 29.04.2010р. в сумі 40 341 831,44 грн., внаслідок чого набуло право вимоги про сплату заборгованості ТОВ «Пелагос» за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №22 від 14.09.2007р. та права заставодавця (іпотекодавця) за укладеними в його забезпечення іпотечним договором №22/3 від 19.09.2007р., іпотечним договором №22/6 від 12.10.2007р., іпотечним договором №22/9 від 26.10.2007р., договором іпотеки №22/10 від 04.07.2008р., договором застави №22/7 від 11.10.2007р., договором застави №22/8 від 26.10.2007р.

З огляду на наведені обставини, суд робить висновок, що наразі кредитором за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пелагос» кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №22 від 14.09.2007р. та забезпечувальними угодами до нього виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №02/1-241 від 21.08.2008р. та звернення її стягнення на майно, передане в іпотеку за договором іпотеки №02/4-245 від 21.08.2008р., наразі є безпідставними через відсутність у позивача прав кредитора за вищевказаною угодою внаслідок його передачі третій особі на підставі договору відступлення права вимоги №39/71 від 28.07.2010р., тому задоволенню не підлягають.

Як зазначає третя особа, станом на 02.11.2010р. у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 550 057,70 грн. та 129 851 000 рос.руб., гривневий еквівалент якої станом на 29.04.2010р. складає 35 029 904,27, заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 01.02.2009р. по 06.11.2009р., в сумі 302 998,07 грн. та 10 368 251,10 рос.руб., гривневий еквівалент якої станом на 29.04.2013р. складає 2 797 043,10 грн. В підтвердження викладеного ТОВ «КУА «Ізі Лайф» надано довідку №291 від 17.09.2013р. за підписом керівника, відповідно до якої станом на 05.09.2013р. заборгованість ТОВ «Пелагос» за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. (з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційної складової, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань) складає 42 798 842,79 грн., що дорівнює заявленій до стягнення сумі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Крім того, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів наведених та п.5.3 кредитного договору третьою особою нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за період з 24.04.2009р. по 02.11.2010р. за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 71 850,88 грн. та 652 740,03 грн., що є гривневим еквівалентом 2 539 844,47 рос.руб. станом на 01.11.2010р., інфляційну індексації заборгованості з відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, нараховану за період з 01.03.2009р. по 05.11.2009р., в сумі 335 844,42 грн., інфляційну складову позичкової заборгованості за період травень 2010р.-вересень 2010р. в сумі 1 076 209,90 грн., 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та відсотками загальною сумою у гривневою еквіваленті 40 341 831,44 грн., за період з 29.04.2010р. по 02.11.2010р., що складає 623 364,19 грн.

Проаналізувавши надані третьою особою розрахунки вищевказаних сум, суд дійшов висновку про їх арифметичну правильність та відповідність закону, за виключенням нарахування інфляційної складової за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, у період з 01.11.2009по 05.11.2009р. в сумі 6 565,10 грн., що не відповідає Рекомендаціям щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданим Верховнми судом України в листі №62-97р від 03.04.97 г. Водночас, нарахування інфляційної складової заборгованості за кредитом, наданим в російських рублях, та відсотків за користування ним не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Аналогічну позицію з цього питання висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2012р. у справі №18/113-53/81).За таких обставин, застосування індексу інфляції до заборгованості, яка за договором виражена і іноземній валюті суперечить правової природі інфляції та законодавству.

Стосовно стягнення заборгованості в національної валюті, суд виходить з наступного, відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Встановлений законодавцем обов'язок приймати на території України виконання будь-яких зобов'язань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідачів, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що не суперечать закону.

З огляду на наведені обставини та беручи до уваги, що вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. відповідають чинному законодавству та не спростовані належними та допустимими доказами, суд задовольняє їх в обґрунтованій частині та стягує з ТОВ «Пелагос» заборгованість за кредитом 37 241 790,27 грн., з них 35 029 904,27 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 129 851 000,00 рос.руб., відсоткову заборгованість за період з 01.02.2009р. по 06.11.2009р. в сумі 3 100 041,17 грн., з яких 2 797 043,10 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 10 368 251,10 рос.руб., пеню за період з 24.04.2009р. по 02.11.2010р. за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 71 850,88 грн. та 652 740,03 грн., що є гривневим еквівалентом 2 539 844,47 рос.руб., інфляційну індексації заборгованості з відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, нараховану за період з 01.03.2009р. по 31.10.2009р., в сумі 329 279,32 грн., інфляційну складову позичкової заборгованості за кредитом, наданим в гривні, за період травень 2010р.-вересень 2010р. в сумі 63 918,18 грн., 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та відсотками загальною сумою у гривневою еквіваленті 40 341 831,44 грн., за період з 29.04.2010р. по 02.11.2010р., що складає 623 364,19 грн.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу", ст.7 Закону України «Про іпотеку».

У відповідності до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу", ст.7 Закону України «Про іпотеку».

З урахуванням викладеного, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» вимагається звернення стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. одночасно на майно, передане в заставу (іпотеку) за іпотечним договором №22/3 від 19.09.2007р., іпотечним договором №22/6 від 12.10.2007р., іпотечним договором №22/9 від 26.10.2007р., договором іпотеки №22/10 від 04.07.2008р., договором застави №22/7 від 11.10.2007р., договором застави №22/8 від 26.10.2007р. Звернення стягнення зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується копіями витягів з вищевказаних реєстрів, наявними в матеріалах справи.

Водночас, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідачів-2-4 відповідати перед ТОВ «КУА «Ізі Лайф» за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. має ознаки солідарного, в якому боржник-заставодавець відповідає за виконання основного зобов'язання з вартості заставленого майна. З огляду на викладене, суд застосовує до спірних правовідносин за аналогією закону ч.1 ст.543 ЦК України, за якою кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Аналогічної позиції з цього приводу дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 08.06.2011 по справі №55/249-10.

Як встановлено судом, постановою господарського суду Донецької області від 24.10.2012р. по справі №45/14Б Товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру.

З огляду на вищевикладене, відповідачем набуто спеціальний статус, пов'язаний з певними обмеженнями щодо розпорядження майном, встановленням особливого порядку задоволення вимог кредиторів та встановленням особливостей відчуження майна.

Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного в новій редакції згідно з Законом України №4212-VIП від 22.12.2011р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

За приписами ч.1, 3 ст.30 зазначеного Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Разом з цим, у відповідності до преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Отже, виходячи зі змісту вищевикладеного, норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні перед нормами інших нормативно-правових актів до правовідносин за участю суб'єкта, до якого застосовується процедура банкрутства. Аналогічну правову позицію про наявність у Законі спеціальних норм, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, висловлено Верховним Судом України у п.1 постанови №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство», яка за приписами ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування.

Водночас, судом враховані положення ст.12, розділу ІІІ „Ліквідаційна процедура" Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередній редакції, ст.ст. 49, 67 Закону України „Про виконавче провадження", які включають можливість здійснення продажу майна підприємства, відносно якого відкрито ліквідаційну процедуру, в загальному порядку, встановленому для виконання судового рішення. Отже, виходячи зі змісту наведених норм, в умовах банкрутства боржника фактичне виконання рішення суду про звернення стягнення на його майно поза межами ліквідаційної процедури є таким, що не відповідає закону та не може бути виконано, що призводить до порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про неможливість звернення стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості на майно ТОВ «РосУкрОйл», що входить до ліквідаційної маси, поза межами справи про банкрутство №45/14Б, а тому відмовляє в задоволені позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Ізі Лайф" до відповідача-2 .

Разом з цим, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості ТОВ «Пелагос» за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. шляхом звернення стягнення на майно Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт", передане в заставу (іпотеку) за договором іпотеки №22/6 від 12.10.2007р. і договором застави №22/7 від 11.10.2007р. та на майно Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир", передане в іпотеку за договором №22/3 від 19.09.2007р. підлягають задоволеню.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, серед іншого, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації та відомості щодо інших обтяжувачів заставленого майна.

Як встановлено судом, наразі єдиним обтяжувачем майна Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт", переданого в заставу за договором №22/7 від 11.10.2007р., виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» до матеріалів справи надано копії звітів суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитне брокерське агентство» (оцінювач Шевченко В.А.), відповідно до яких станом на 15.04.2013р. вартість нерухомого майна - предмету іпотеки за договором №22/3 від 19.09.2007р. складає 2 970 800,00 грн. без ПДВ, вартість нерухомого майна - предмету іпотеки за договором №22/6 від 12.10.2007р. з обладнанням - предметом застави за договором застави №22/7 від 11.10.2007р. складає 3 454 000,00 грн. без ПДВ.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги норми ст.ст.58, 62 Закону України „Про виконавче провадження", судова колегія встановлює початкову вартість продажу майна, на яке в межах справи №14/31 звертається стягнення кредитної заборгованості, на рівні, визначеному суб'єктом оціночної діяльності.

Враховуючи приписи ст.49 ГПК України, згідно якої розподіл судових витрат відбувається в порядку, визначеному зазначеною нормою, суд покладає зобов'язання відшкодувати третій судові витрати на відповідачів-1,3,4, судові витрати позивача залишаються на ньому.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 216, 525, 526, 629, 648, 575, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 345-346 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Харцизьк Донецької області" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос", Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл", Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" про стягнення 2 550 057,70 грн. та 142 181 153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно - відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", Київ, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду „Світанок" недиверсифікованого виду закритого типу до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос", Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл", Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79грн. та стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно - задовольнити частково.

Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» (83005, м. Донецьк, вул. Араратська, 1, ЄДРПОУ 24315984), Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 87, ЄДРПОУ 20376210) та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" (86793, м. Іловайськ Донецької області, вул. Ломоносова, 191, ЄДРПОУ 03483938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. заборгованість за кредитом 37 241 790,27 грн., з них 35 029 904,27 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 129 851 000,00 рос.руб., відсоткову заборгованість в сумі 3 100 041,17 грн., з яких 2 797 043,10 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 10 368 251,10 рос.руб., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 71 850,88 грн. та 652 740,03 грн., що є гривневим еквівалентом 2 539 844,47 рос.руб., інфляційну складову індексації заборгованості з відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, в сумі 329 279,32 грн., інфляційну складову позичкової заборгованості за кредитом, наданим в гривні, в сумі 63 918,18 грн., 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 623 364,19 грн.

Стягнення вищевказаної заборгованості з Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 87, ЄДРПОУ 20376210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) здійснити за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007 р., а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Калинове, вул. без назви, будинок б/н, встановивши початкову ціну його продажу в розмірі 2 970 800,00 гривень та спосіб реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів.

Стягнення вищевказаної заборгованості з Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" (86793, м. Іловайськ Донецької області, вул. Ломоносова, 191, ЄДРПОУ 03483938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) здійснити за рахунок наступного майна, встановивши початкову ціну його продажу наступним чином:

- нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/6 від 12.10.2007 року, а саме майновий комплекс, РПВН 768912, загальною площею 1421,70 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Ломоносова, буд. 191 та складається з наступних об'єктів:

№Назва об'єктуЗагальна площа (кв.м.) 1Будівля бухгалтерії - цегла 238,5 2Склад - цегла 12,9 3Склад - цегла 6,8 4Склад - цегла 21,8 5Уборна - цегла 4,3 6Сховище - цегла 270,7 7Щитова - цегла 31,5 8Санітарно-побутовий блок - цегла 226,1 9Сарай - цегла 70,6 10Уборна - цегла 5,6 11Насосна - цегла 117,1 12Розливочна - цегла 115,4 13Операторська - шлакоблочні 44,3 14Будівля лімітного відділу - цегла 177,1 15Склад - цегла 14,1 16Насосна - цегла 64,9 17Ангар - металеві 18Розливочна естокада - металеві встановити початкову ціну продажу 259256,00 грн.

- рухоме майно, передане в заставу на підставі договору застави №

22/7 від 11.10.2007 р., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Ломоносова, буд. 191 та складається з наступного:

№НайменуванняОд вимКількістьПочаткова ціна (грн.) без ПДВ 1Резервуар № 10 для хранения нефтепродуктов, вместимостью 68 м/3шт 1 30000,00 2Резервуар № 12 для хранения нефтепродуктов, вместимостью 4,5 м/3шт 1 2000,00 3Резервуар № 13 для хранения масел, вместимостью 4,2 м/3шт 1 2000,00 4Резервуар № 14 для хранения масел, вместимостью 3 м/3шт 1 1500,00 5Резервуар № 15 для хранения масел, вместимостью 2,8 м/3шт 1 1500,00 6Резервуар № 16 для хранения масел, вместимостью 2,6 м/3шт 1 1500,00 7Резервуар № 17 для хранения масел, вместимостью 2,3 м/3шт 1 1500,00 8Резервуар № 19 для хранения масел, вместимостью 53 м/3шт 1 25000,00 9Резервуар № 1 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 278 м/3шт 1 140000,00 10Резервуар № 2 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 368 м/3шт 1 180000,00 11Резервуар № 3 для хранения темных нефтепродуктов, вместимостью 176 м/3шт 1 88000,00 12Резервуар № 4 для хранения темных нефтепродуктов, вместимостью 176 м/3шт 1 88000,00 13Резервуар № 11 для хранения темных нефтепродуктов, вместимостью 99 м/3шт 1 50000,00 14Резервуар № 9 для хранения темных нефтепродуктов, вместимостью 68 м/3шт 1 30000,00 15Резервуар № 5 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 98 м/3шт 1 50000,00 16Резервуар № 25 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 704 м/3шт 1 300000,00 17Резервуар № 6 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 1924 м/3шт 1 960000,00 18Резервуар № 7 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 70 м/3шт 1 30000,00 19Резервуар № 29 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 70 м/3шт 1 30000,00 20Резервуар № 30 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 2026 м/3шт 1 500000,00 21Резервуар № 31 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 16,2 м/3шт 1 8000,00 22Резервуар № 24 для хранения ПО - 1, вместимостью 73 м/3шт 1 30000,00 23Резервуар № 18 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 1,4 м/3шт 1 700,00 24Резервуар № 35 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 900 м/3шт 1 45000,00 25Резервуар № 36 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 905 м/3шт 1 200000,00 26Резервуар № 37 для хранения светлых нефтепродуктов, вместимостью 900 м/3шт 1 200000,00 27Резервуар № 34, вместимостью 400 м/3шт 1 200000,00 28Пожарный водоем № 2 подземныйшт 1 1 29Открытый пожарный водоем № 3шт 1 1 30Фронт слива нефтепродуктовшт 1 1 31Фронт налива светлых нефтепродуктовшт 1 1 32Узел налива темных нефтепродуктов 1 33Ограждение нефтебазышт 1 1 34Асфальтобетонные площадки и подъездные пути к нефтебазе 1 35Иловайские автоматические блоки питания 1 36Гидранты ПГ - 5, 10шт. диам.125мм 1 37Внеплощадочные подъездные пути (рельсы), Р - 50 1 38Внутриплощадочные подъездные пути, Р - 50 1 39Канализация 1 40Водопровод питьевой воды 1 41Водопровод технической воды 1 42Сеть электроснабжения нефтебазы 1 43 Внутриплощадочные трубопроводым 1816 м 1 м 623 м м 821 м м 1280 м м 296 м м 472 м м 90 м 44Насос 6 НДВ*5шт 2 2 45Насос 6 НДЭ*9шт 2 2 46Насос 3В 63шт 2 2 47Насос вакуумный ВВП1 - 3Ушт 1 1 48Насос СЦЛшт 10 10 49Насос НШшт 2 2 Встановити спосіб реалізації предметів застави та іпотеки - шляхом їх продажу з публічних торгів.

Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» (83005, м. Донецьк, вул. Араратська, 1, ЄДРПОУ 24315984), Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 87, ЄДРПОУ 20376210) та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт" (86793, м. Іловайськ Донецької області, вул. Ломоносова, 191, ЄДРПОУ 03483938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 073,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,05 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", Київ, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду „Світанок" недиверсифікованого виду закритого типу до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл" - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 21.10.2013р.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя М.В. Сажнева