Постанова

від 19.09.2013 по справі 2а-14062/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. (10:55) Справа №2а-14062/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - Некіги С.М., довіреність № б/н від 10.01.2013 року, представника позивача - Дрогана І.Е., довіреність № б/н від 10.01.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмас" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югмас" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002572301 (вих.№2803/10/22-0), №00022562301 (вих.№2804/10/22-0).

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями придбання товарів у сумнівного контрагенту, що має ознаки "нікчемності" та безтоварність зазначених господарських операцій. Також з цих підстав позивач вважає протиправними висновки податкової щодо безпідставності віднесення до валових витрат сум, які сплачені за угодами, та визначення виходячи із цього податкових зобов'язань із податку на прибуток.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення за суттю спору, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югмас" є юридичною особою, зареєстрованою Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим (ідентифікаційний код 32749888), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.17,19), перебуває на податковому обліку в Сімферопольській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу №635 від 11.09.2012 року посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку документальну перевірку ТОВ «ЮГМАС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-плюс», ПП «Райс-М», ПП «Гранд продукт», ТОВ «ВТК «Окнопль», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Команд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройіндутрія», ТОВ «Аквамарин», ПП «Євроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, про що складено акт перевірки від 02.10.2012 року № 1683/22-0/32749888 (а.с.21, надалі - акт перевірки).

Перевіркою було встановлено наступні порушення:

- відсутність у ТОВ «Югмас» об'єктів, які підпадають під визначення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст..185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, 200 ПК України та дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди: внаслідок не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарський операцій з суб'єктами господарювання, а саме: КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг» встановлено:

- заниження податку на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 44494 грн., у тому числі: за січень 2010 року на суму 1750,0 грн., за березень 2010 року на суму 4250,0 грн., за травень 2010 року на суму 1667,0 грн., за червень 2010 року на суму 83,0 грн., за серпень 2010 на суму 1667,0 грн., за вересень 2010 року на суму 83,0 грн., за липень 2011 року на суму 2222,0 грн., за вересень 2011 року на суму 17066,0 грн., за жовтень 2011 року на суму 7105,0 грн., за грудень 2011 року на суму 5354,00 грн., за січень 2012 року на суму 2731,0 грн., за лютий 2012 року на суму 516,00 грн.

- порушення пп.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, ст..185, п.188.1 ст.188, п.188.1 ст.188, ст..200 ПК України, встановлено заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 52904,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 7500 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 2188,00 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 6215,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 9865,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 18475,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 5252,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 3409,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що за період який перевірявся позивач мав взаємовідносини із суб'єктами господарювання з ознаками "фіктивності" - КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд», господарська діяльність яких не спрямована на реальне настання правових наслідків. В обґрунтування зазначеної позиції посадова особа відповідача посилається на дані актів про проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд» з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

На підставі акту перевірки посадовими особами відповідача прийняті податкові повідомлення-рішення №0002572301 (вих.№2803/10/22-0) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47161 грн., за штрафними санкціями у розмірі 11790,25 грн. (а.с.82, т.1), №00022562301 (вих.№2804/10/22-0) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 52904 грн., за штрафними санкціями у розмірі 7295,25 грн. (а.с.83, т.1).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Оскільки спірні господарські операції позивача частково відбулися до 01.01.2011 року, тобто до набрання законної сили Податковим кодексом України, спірні правовідносини в цій частині регулювалися Законом України Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-97-ВР (далі - Закон №168), Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334 (далі - Закон № 334). З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України), згідно якого правовідносини з оподаткування податком на додану вартість регулюються вказаним Кодексом.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо податкового кредиту) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.7.7.1. ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Аналогічні підстави та порядок виникнення у платника податку права на податковий кредит визначені статтями 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм Закону №168 та ПК України випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна. При цьому, такі товари(роботи, послуги) повинні придбаватися платником податку з метою подальшого використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Ухвалою суду від 04.06.2013 року призначено у справі судово-економічну експертизу.

Відповідно до ч.5 ст.81 КАС України експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

За результатами судово-економічної експертизи, експертом надано висновок №1069/1070 по адміністративній справі №801/3394/13-а (далі - висновок №1069/1070), в якому досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку які фіксують спірні господарські операції.

За взаємовідносинами позивача із КП «Альянс» досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та встановлено наступні обставини.

Відповідно до акту перевірки за взаємовідносинами позивача із КП «Альянс» позивачем включено до складу податкового кредиту у 2010 році суми ПДВ у розмірі 9500 грн., у тому числі за січень 2010 року на суму 1750,00 грн., березень 2010 року на суму 4250,00 грн., травень 2010 року на суму 1666,67 грн., червень 2010 на суму 83,33 грн., серпень 2010 року на суму 1666,67 грн., вересень 2010 року на суму 83,33 грн.

11.01.2010 року між КП «Альянс» (сторона-1) та ТОВ "Югмас" (сторона-2) укладений договір №б/н про надання консалтингових послуг у сфері бухгалтерського обліку, відповідно до якого сторона-1 бере на себе обов'язки з надання послуг, пов'язаних з веденням бухгалтерського обліку, а також підготуванню та здачі податкової звітності (а.с.111, т.1).

Відповідно до п.2.1 договору Сторона-1 зобов'язується якісно та в термін надавати необхідні документи, звіти та консультації, а також вести бухгалтерський та податковий облік.

Відповідно до п.2.2. договору Сторона-2 зобов'язується активно співпрацьовувати зі стороною-1 та своєчасно оплачувати послуги стороні-1 в розмірі та строки, передбачені договором.

Відповідно до п.3.1 вартість послуг визначена за згодою сторін та складає 42000грн. з урахуванням ПДВ.

За договором від 11.01.2010 року №б/н КП «Альянс» було надано ТОВ «Югмас» 4 акти з надання консалтингових послуг в сфері бухгалтерського обліку за 2010 рік, а саме акт №СФ-133 від 29.01.2010 року, №СФ-725 від 30.04.2010 року, № б/н від 30.07.2010 року, №1102 від 31.12.2010 року (а.с.116, 118, т.1). ТОВ «Югмас» вищеназвані послуги прийняті (акти підписані та скріплені відбитками печаток) та оплачені в готівковому порядку в загальній сумі 42000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7000,00 грн., що підтверджується касовими чеками, рахунками-фактурами, звітами про використані кошти (а.с.131-148, т.3).

Позивачу у 2010 році за взаємовідносинами із КП «Альянс» надані податкові накладні №150 від 29.01.2010 року на суму ПДВ 1750,00 грн., №725 від 31.03.2010 року на суму ПДВ 1750,00 грн., №1900 від 31.05.2010 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №1901 від 01.06.2010 року на суму ПДВ 83,33 грн., №2979 від 31.08.2010 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №3079 від 01.09.2010 року на суму ПДВ 83,33 грн. (а.с.94, 97, 98, 99, 100, 101, т.3).

Зіставленням актів з надання консалтингових послуг у сфері бухгалтерського обліку, чеків про оплату вищевказаних послуг та податкових накладних встановлено, що податкова накладна від 31.03.2010 року №725 з надання консалтингових послуг у сфері бухгалтерського обліку за 2 квартал 2010 року не надає права на податковий кредит у березні 2010 року, так як відповідно до наданих документів, станом на 31.03.2010 року не виникає жодної із подій, встановлених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: - або дати списання коштів, або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку (робіт, послуг).

Оплата консалтингових послуг в сфері бухгалтерського обліку за 2 квартал 2010 року здійснена в готівковому порядку 01.04.2010 року в сумі 10000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн. та 06.04.2010 року в сумі 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 83,33 грн., послуги отримані за актом від 30.04.2010 року №725 в сумі 10500,00 грн., в тому числі ПДВ - 1750,00 грн.

Таким чином, станом на дату виписки податкової накладної №725 ТОВ «Югмас» ще не отримало послуг та не здійснило оплату за ці послуги.

У зв'язку із зазначеним, у ТОВ «Югмас» не виникає права на податковий кредит в березні 2010 року при його формуванні в податковій звітності на суму ПДВ - 1750,00 грн. за податковою накладною №725 від 31.03.2010 року, дана податкова накладна повинна бути відображена у складі податкового кредиту у квітні 2010 року.

Проте, вказані обставини не були підставою для зменшення відповідачем позивачу податкового кредиту та як наслідок нарахування податкового зобов'язання з ПДВ оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

В березні 2010 року ТОВ «Югмас» та КП «Альянс» підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №671 від 01.03.2010 року та №726 від 31.03.2010 року, відповідно до яких КП «Альянс» надало ТОВ «Югмас» консалтингові послуги з підготування тендерної документації на електронному носії за об'явами на загальну суму 15000,00 грн., в тому числі ПДВ - 2500,00 грн. (а.с.103-104, т.3).

Тендерна документація готувалась з приводу участі ТОВ «Югмас» у тендерах з надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів з Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим Управління ради Міністрів АР Крим, Управлінням справами Ради міністрів АР Крим.

Згідно з наданими первинними документами (акти та податкові накладні між ТОВ «Югмас» та КП «Альянс»), ТОВ «Югмас» було надано два акти з надання консалтингових послуг з підготовки тендерної документації за 2010 рік. ТОВ «Югмас» вищезазначені послуги прийняті (акти підписані та скріплені відбитками печаток) та оплачені в готівковому розрахунку в загальній сумі 15000,00 грн., в тому числі ПДВ - 2500,00 грн., що підтверджується чеком від 02.04.2010 року №3690 на суму 10000 грн., в тому числі ПДВ - 1666,67 грн., від 06.04.2010 року №3704 на суму 5000,00 грн., в тому числі ПДВ - 833,33 грн. (а.с.139,141, т.3).

Використання ТОВ «Югмас» придбаних послуг у власній господарській діяльності полягало у намірі отримати економічну вигоду від перемоги у тендері на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим Управління ради Міністрів АР Крим, Управління справами Ради міністрів АР Крим, про що свідчать укладені ТОВ «Югмас» договори, зокрема:

- від 17.03.2010 року №67-20 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів з українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта»;

- від 19.03.2010 року №16-а на суму 7930,00 грн.,

- від 19.03.2010 року №17-а на суму 16812,00 грн.,

- від 19.03.2010 року №18-а на суму 109755,00 грн.,

- від 19.03.2010 року №19-а на суму 82960,00 грн.,

- від 19.03.2010 року №20-а на суму 43160,00 грн.,

- від 19.03.2010 року №21-а на суму 18400,00 грн. (а.с.159-205, т.3).

Щодо обґрунтованості висновків акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2011 року на суму 16065,67 грн., судом встановлено таке.

01.09.2011 року між ТОВ «Югмас» (покупець) та КП «Альянс» (постачальник) укладено договір поставки №38 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити запасні частини для автомобілів та сільськогосподарської техніки в асортименті, кількості та за ціною, вказано в рахунках та/чи накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Поставка продукції здійснюється партіями, при чому на кожну партію постачальник надає покупцю рахунок та накладну, в яких вказується найменування, асортимент, кількість та ціна продукції. Вся продукція, поставлена в період дії договору, вважається продукцією, поставленою/сплаченою порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з наданими договором КП «Альянс» була поставлена продукція на загальну суму 96394,00 грн., в тому числі ПДВ - 16065,67 грн., що документально підтверджується видатковими накладними №1401 від 05.09.2011 року, №1407 від 08.09.2011 року, №1417 від 14.09.2011 року, №1425 від 19.09.2011 року, №1456 від 22.09.2011 року, №1474 від 26.09.2011 року, №1503 від 28.09.2011 року(а.с.80-86, т.3).

За результатами поставки продукції КП «Альянс» виписані податкові накладні №29 від 05.09.2011 року, №53 від 08.09.2011 року, №95 від 14.09.2011 року, №130 від 19.09.2011 року, №159 від 22.09.2011 року, №186 від 26.09.2011 року, №213 від 28.09.2011 року (а.с.88-93, т.3).

26.09.2011 року між ТОВ «Югмас» та КП «Альянс» був підписаний Акт взаємозаліку, згідно до якого сторони визнають заборгованість ТОВ «Югмас» перед КП «Альянс» за ТМЦ у сумі 93947,60 грн. та заборгованість КП «Альянс» перед ТОВ «Югмас» за ТМЦ у сумі 93947,60 грн. У пункті 3 вищевказаного акту зазначено, що сторони вирішили провести «погашення заборгованостей на суму 93947,60 грн. (а.с.76-78).

Залишок заборгованості за договором №38 від 01.09.2011 року був оплачений в безготівковій формі у сумі 2446,40 грн., у тому числі ПДВ 407,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2011 року №22 (а.с.79, т.3).

Як вбачається із висновку судово-економічної експертизи №1069/1070, згідно з наданими на дослідження первинними документами (видаткові накладні, акти виконаних робіт та акти списання ТМЦ) запасні частини ТОВ «Югмас» використовувало у власній господарській діяльності при наданні послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів замовників.

За взаємовідносинами позивача із ПП «Базис Торг» досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та встановлено наступні обставини.

01.11.2010 року між ТОВ «Югмас» (замовник) та ПП «Базис Торг» укладено договір №228 про надання комплексу інформаційних та консультаційних послуг за участю в тендерах, відповідно до п.2 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з підготовки тендерної документації для участі у торгах на електронному носії за об'явами №52014 від 13.12.2010 року, №43998 від 15.11.2010 року, №42035 від 08.11.2010 року (а.с.53, т.3).

Відповідно до п.3.1 договору, за надання послуг, передбачених договором, замовник сплачує виконавцю 16000 грн., у тому числі ПДВ - 2666,7 грн. Оплата за договором повинна бути призведена грошовими коштами в касу виконавця у повному обсязі до 01.01.2011 року.

Факт передачі та отримання послуг у грудні 2010 року підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №1759 від 30.12.2010 року, №1717 від 01.12.2010 року, №1733 від 03.12.2010 року (а.с.55-57, т.3).

Сплата позивачем договірної вартості послуг (всього 16000,00 грн., у тому числі ПДВ - 2666,67 грн.) підтверджується розрахунковими документами (а.с.130, т.3).

Позивачем у грудні 2010 року віднесено до складу податкового кредиту 2666,67 грн. на підставі податкових накладних №1759 від 30.12.2010 року, №1717 від 01.12.2010 року, №1733 від 03.12.2010 року (а.с.58-60, т.3).

Судом встановлено, що зміст зазначених документів перевірено під час розгляду адміністративної справи №2а-8546/11/0170/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмас" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000882302 та №0000892302. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.08.2011 року задоволено адміністративний позов у повному обсязі, яку ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 року залишено без змін.

За взаємовідносинами позивача із ПП «Візіт Торг» досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та встановлено таке.

03.10.2011 року між ТОВ «Югмас» (покупець), з одного боку, та ПП «Візіт торг» (постачальник), з іншого боку, укладений договір поставки №41, відповідно до п.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити запасні частини для автомобілів та сільськогосподарської техніки в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в рахунках та/чи накладних, які невід'ємною частиною цього договору (а.с.129,т.1).

Відповідно до п.2.2 договору поставка продукції здійснюється партіями, при чому на кожну партію постачальник надає покупцю рахунок та накладну, у яки х вказується найменування, асортимент, кількість та ціні продукції. Вся продукція, поставлена у період дії договору, вважається продукцією, постановленою/сплаченою у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.3.1 покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 30 днів з дати поставки цієї партії продукції.

За даним договором ПП «Візіт Торг» була поставлена продукція на загальну суму 63927,17 грн., у тому числі ПДВ -10654,53 грн. протягом 4 кварталу 2011 року, що підтверджується видатковими накладними №849 від 03.10.2011 року, №858 від 05.10.2011 року, №963 від 13.10.2011 року, №1052 від 21.10.2011 року, №1058 від 27.10.2011 року, №1498 від 25.11.2011 року, №1549 від 02.12.2011 року, №1702 від 15.12.2011 року (а.с.132-134, т.1).

За результатами поставки продукції ПП «Візіт Торг» виписані податкові накладні №13 від 03.10.2011року, №29 від 05.10.2011 року, №73 від 13.10.2011 року, №118 від 21.10.2011 року, №156 від 27.10.2011 року, №301 від 25.11.2011 року, №54 від 02.12.2011 року, №216 від 15.12.2011 року (а.с.45-52, т.3).

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Югмас» оплатило ПП «Візіт Торг» продукцію за вищевказаним договором в загальній сумі 63927,17 грн., у тому числі ПДВ - 10654,53 грн. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів:

- від 27.10.2011 року №35 на суму 22700,60 грн., в тому числі ПДВ - 3783,43 - 3783,43 грн. (а.с.31, т.3);

- від 27.10.2011 року №37 на суму 19278,90 грн., в тому числі 3213,15 грн. (а.с.28, т.3);

- від 04.11.2011 року №40 на суму 649,40 грн., в тому числі ПДВ - 108,23 грн. (а.с.37,т.3);

- від 30.11.2011 року №56 на суму 3093,60 грн., в тому числі ПДВ - 515,60 грн. (а.с.39, т.3);

- від 26.11.2011 року №68 на суму 18204,80 грн, в тому числі ПДВ - 3034,13 грн. (а.с.33, т.3).

Як вбачається із висновку експерта №1069/1070, згідно з документами, наданими на дослідження, в тому числі видатковими накладними, актами виконаних робіт та актами списання ТМЦ, запасні частини ТОВ «Югмас» використовувало у власній господарській діяльності при наданні послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів замовників, що відображено у додатку №2 до висновку №1069/1070.

01.07.2011 року між ТОВ «Югмас» та ПП «Візіт торг» підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №450/07, відповідно до якого ПП «Візіт торг» надало ТОВ «Югмас» консалтингові послуги з підготування тендерної документації на електронному носії за об'явами на загальну суму 13334,00 грн., у тому числі ПДВ - 2222,33 грн. (а.с.15, т.3).

ТОВ Югмас» вищевказані послуги прийняті та оплачені в готівковому порядку в загальній сумі 13334,00 грн., у тому числі ПДВ 2222,33 грн., що підтверджується чеками від 28.07.2011 року №2247 на суму 10000,00 грн., від 29.07.2013 року №2263 на суму 3334,00 грн. (а.с.25,27, т.3). Виконавцем надана на адресу ТОВ «Югмас» податкова накладна від 01.07.2011 року №9 на вартість виконаних робіт в сумі 13334,00 грн., у тому числі ПДВ - 2222,33 грн. (а.с.43, т.3).

01.09.2011 року між ТОВ «Югмас» (замовник) та ПП «Візіт торг» (виконавець) укладений договір оплатного надання послуг №150, відповідно до п.1.1 якого виконавець бере на себе обов'язки з надання комплексу інформаційних та консультаційних послуг щодо участі в тендерах, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. (а.с.10, т.3).

Відповідно до п.2 договору виконавець зобов'язаний надати замовнику послуги з підготування та виготовлення тендерної документації для участі в торгах на електронному носії за об'явою №15681 від 12.09.2011 року замовник зобов'язується надати виконавцю документацію та інформацію, необхідні для виконання виконавцем взятих на себе обов'язків та своєчасно призвести оплату роботи виконавця згідно з умов договору.

Відповідно послуг в сумі 6000,00 грн. з ПДВ за рік.

Договір діє з моменту підписання та до виконання сторонами умов договору.

Відповідно до наданих на дослідження документів, за оголошенням №156851, вказаного у договорі з ПП «Візіт Торг» від 01.09.2011 року №150, з бюлетеня 109 (5555) від 12.09.2011 року ТОВ «Югмас» брало участь у тендері. Предметом закупівлі за цим оголошенням є транспортні засоби, технічне обслуговування, транспортні послуги.

Згідно з наданими первинними документами (акти, податкові накладні, чеки) за даним договором ПП «Візіт торг» було надано акт від 30.09.2011 року №842/09 з надання консалтингових послуг з підготування тендерної документації для участі і банківську гарантію в сумі 6000,00 грн., у тому числі - 1000,00 грн. (а.с.134, зв.б., т.1).

ТОВ «Югмас» вищевказані послуги прийняті та оплачені шляхом перерахування безготівкових грошових у сумі 6000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2011 року №21 на суму 6000,00 грн., у тому числі - 1000,00 грн. (а.с.143, т.1). Виконавцем надана податкова накладна від 30.09.2011 року №126 на суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1000,00 грн. (а.с.141, т.1).

За взаємовідносинами позивача із ПП «Скипер» досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та встановлено таке.

25.10.2011 року між ТОВ «Югмас» (замовник) та ПП «Скипер» (виконавець) укладений договір оплатного надання послуг №312 відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки з надання комплексу інформаційних та консультаційних послуг за участі в тендерах, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (а.с.91, т.1).

Відповідно до п.3 договору виконавець зобов'язаний надати замовнику з підготування та виготовлення тендерної документації для участі в торгах на електронному носії за період з 25.10.2011 року по 31.12.2011 року. Замовник виплачує виконавцю 7500 грн., в тому числі ПДВ - 1250 грн.

За даним договором ПП «Скипер» було складено акти виконаних робіт з надання консалтингових послуг з підготування тендерної документації за об'явою №219060 від 24.11.2011 року (Південна філія Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнічний університет»), за об'явою №191755 від 31.10.2011 року (Служба автомобільних доріг в АР Крим), за об'явою №213264 від 28.11.2011 року (Рада Міністрів в АР Крим). Загальна сума за актами №1712/12/1 від 28.12.2011 року, №1712/12/2 від 28.12.2011 року, №1712/12/3 від 28.12.2011 року складає 7500,00 грн., у тому числі ПДВ - 1250,01 грн. (а.с.96-98, т.1). Вищевказані послуги прийняті та сплачені ТОВ «Югмас» шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2011 року №120 на суму 7500,00 грн., в тому числі ПДВ - 1250,00 грн. (а.с.89, т.1).

Згідно з наданим актом виконавцем надана податкова накладна від 28.12.2011 року №298 на суму 7500,00 грн., у тому числі ПДВ - 1250,00 грн. (а.с.93, т.1).

01.12.2011 року між ТОВ «Югмас» (замовник) та ПП «Скипер» (виконавець) був укладений договір надання рекламних послуг №311, відповідно до п.1 якого виконавець бере на себе обов'язки по наданню рекламних послуг, зв'язаних з розміщенням реклами (а.с.90, т.1).

Відповідно до п.3 договору вартість наданих послуг визначена в сумі 19900,00 грн., у тому числі ПДВ - 3316,67 грн.

За даним договором ПП «Скипер» був наданий акт від 28.12.2011 року №1711/12 з наданням рекламних послуг в сумі 19900,00 грн., у тому числі ПДВ - 3316,67 грн. (а.с.95, т.1).

Вищевказані послуги прийняті та сплачені ТОВ «Югмас» шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням №71 від 29.12.2011 року на суму 19900,00 грн., у тому числі ПДВ - 3316,67 грн. (а.с.89, т.1).

Згідно з актом від 28.12.2011 року №1711/12 виконавцем надана податкова накладна від 28.12.2011 року №297 на суму 19900,00 грн., у тому числі ПДВ - 3316,67 грн. (а.с.94, т.1).

За взаємовідносинами позивача із ПП «Комманд» досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та встановлено таке.

В січні 2012 року ТОВ «Югмас» отримало від ПП «Комманд» запасні частини на загальну суму 7842,90 грн., у тому числі ПДВ - 1247,15 грн., що підтверджується видатковими накладними від 23.01.2012 року №205 на суму 2906,20 грн., у тому числі ПДВ - 484,37 грн. та від 25.01.2012 року №219 на суму 4576,70 грн., у тому числі ПДВ - 762,78 грн. (а.с.86, т.1).

ТОВ «Югмас» оплатило ПП «Комманд» продукцію за вищевказаними накладними у сумі 7842,90 грн., у тому числі ПДВ - 1247,15 грн. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 30.10.2012 року №1 (а.с.87, т.1).

Згідно з наданим видатковими накладними ПП «Команд» виписані податкові накладні №211 від 23.01.2012 року на суму 2906,20 грн., у тому числі ПДВ - 484,37 грн. та від 25.01.2012 року №280 на суму 4576,70 грн., у тому числі ПДВ - 762,78 грн. (а.с.87-88, т.1).

Як вбачається із висновку експерта №1069/1070, згідно з наданими на дослідження первинними документами (видаткові накладні, акти виконаних робіт та акти списання ТМЦ) запасні частини ТОВ «Югмас» використовувало у власній господарській діяльності при наданні послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів замовників.

Судом перевірено зміст зазначених документів та їх відповідність вимогам законодавства, що ставляться до документів первинного бухгалтерського обліку. Порушень щодо порядку їх оформлення, зазначення реквізитів та інших даних згідно із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку судом не встановлено. Зазначені документи відповідають вимогам п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд також зазначає, що виписані КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд» податкові накладні, які залучені до матеріалів справи, відповідають вимогам п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону №168, ст.201 ПК України, що не заперечується відповідачем, оскільки виявлені порушення відповідач обґрунтовує виключно відсутністю у платника податку права на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд», оскільки не підтверджено зустрічними перевірками фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від зазначених контрагентів.

Таким чином, первинними документами які наявні в матеріалах справи підтверджено виконання сторонами правочинів, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Судом враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Закону №168 та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що податковим органом не доведено невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів.

Суд зазначає, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності наміру у сторін на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Слід зазначити, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд», зокрема доказів умисного укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, доказів не використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача одержаних від КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд» товарів (робіт, послуг).

Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Крім того, підставою за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту є неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами позивача.

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на декларування понесених витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що віднесення позивачем до податкового кредиту сум з ПДВ за господарськими угодами із КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд» є правомірним, а висновки акту перевірки безпідставними та не підтверджені фактичними обставинами.

Оскільки судом встановлено, що сума основного платежу визначена неправомірно та підлягає скасуванню, відтак, також підлягають скасуванню суми штрафних санкцій, які нараховані на суму такого основного платежу.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0002572301 (вих.№2803/10/22-0) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47161 грн., за штрафними санкціями у розмірі 11790,25 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначення відповідачем грошового зобов'язання із податку на прибуток підприємств податковим повідомленням-рішенням №00022562301 (вих.№2804/10/22-0), суд зазначає наступне.

Пунктом 1.32. ст.1 Закону України №334 було встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону №334 встановлено, що не належать до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У свою чергу пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.8. ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначалось вище, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що позивачем не було включено до складу валових витрати по взаємовідносинам із КП «Альянс», ПП «Базис Торг», ПП «Візіт Торг», ПП «Скипер», ПП «Комманд» за перевіряємий період, висновок податкового органу про заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат суд відхиляє як необґрунтований, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00022562301 (вих.№2804/10/22-0) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 52904 грн., за штрафними санкціями у розмірі 7295,25 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1192 грн., які сплачені до бюджету за квитанцією №к/7/С/56 від 12.12.2012 року, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.09.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 23.09.2013 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0002572301 (вих.№2803/10/22-0) від 08.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 47161 грн., за штрафними санкціями у розмірі 11790,25 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №00022562301 (вих.№2804/10/22-0) від 08.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 52904 грн., за штрафними санкціями у розмірі 7295,25 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмас" (ідентифікаційний номер 32749888) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1192,00 (одна тисяча сто дев'яносто дві) грн. 96 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (97503, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Бєлова, буд. 2А, ідентифікаційний код 38051444).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.