Рішення

від 16.10.2013 по справі 907/843/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.2013 Справа № 907/843/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар", м. Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне об'єднання „Тиса", м. Хуст про стягнення матеріальних збитків на суму 211266,20 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

представники сторін:

позивача - Ленько А.Ю., представник за довіреністю;

відповідача - Шаркаді І.І., представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 211266,20 грн. як суми пайового внеску замовника будівництва об'єкта критого ринку по вул. Духновича у м. Хуст за приписами ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хуст та відповідно до умов договору про дольову участь у проекті від 12.09.05 в частині зобов'язань відповідача щодо здачі об'єкта в експлуатацію, здійснення юридичних дій по оформленню права спільної часткової власності сторін на об'єкт відповідно до договору та його реєстрації. Посилається на те, що відповідач - інвестор-1 та забудівник за договором про дольову участь у проекті з часткою, що дорівнює 7/20 кошторисної вартості об'єкта будівництва - всупереч наведених власних договірних зобов'язань (п. 3.1 договору) не вчинив юридично значимих дій щодо укладення з Хустською міською радою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати відповідних коштів у встановлених розмірі та порядку, які є обов'язковими для замовників будівництва та передують здачі об'єкта будівництва в експлуатацію.

За таких обставин позивач - інвестор-2 та забудівник за договором про дольову участь у проекті з часткою, що дорівнює 13/20 кошторисної вартості об'єкта будівництва, - виконавши свої договірні зобов'язання - здійснення фінансування будівництва об'єкта та укладення 1.10.2005р. договору підряду на виконання робіт з будівництва виключно з відповідачем як генеральним підрядником - змушений був також укласти з Хустською міською радою вищезазначений договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Хуст та сплатити кошти за цим договором на суму 211266,20 грн., що за змістом договору про дольову участь сторін у проекті є обов'язком відповідача. Вважає сплату зазначених коштів додатковими витратами та збитками, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом та його представник у ході судового розгляду заперечують проти позову у повному обсязі. При цьому відповідач не заперечує наведені позивачем обставини щодо існування правовідносин сторін як інвесторів за договором про дольову участь у проекті від 12.09.05 у будівництві об'єкту критого ринку у м. Хуст у зазначених частках та за договором підряду від 1.10.2005р. на виконання будівельних робіт на цьому об'єкті. Крім того, посилається на існування ще одного договору підряду укладеного 7.09.10 щодо цього ж об'єкту цими ж сторонами. Відповідач заперечує проти позову, зокрема, з огляду на те, що оскільки за умовами наведених договорів підряду позивач виступав замовником будівництва, а відповідач - підрядником, то і пайову участь у розвитку інфраструктури м. Хуст позивач здійснив як замовник будівництва, уклавши з Хустською міською радою договір про пайову участь та сплативши пайовий внесок. Укладення цього договору не вважає зобов'язанням жодної із сторін за договором про дольову участь у проекті, натомість вважає, що позивач добровільно та на власний розсуд прийняв пайову участь у розвитку інфраструктури м. Хуст, за що відповідач не може нести відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні відносини сторін у даній справі стосуються питань пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населених пунктів, на території яких здійснюється таке будівництво. Наведені питання врегульовані приписами Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Так, ст. 40 Закону у редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин передбачено, зокрема, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту; порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону; величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами; договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Матеріалами справи встановлено, що позивач сплатив спірну суму 221260,00 грн. Хустській міській раді на підставі укладеного з нею 11.07.11р. договору № 20 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (далі - договір про пайовий внесок). Даний договір укладений сторонами відповідно до ст. 40 Закону, про що зазначено у його преамбулі, і позивач виступив як замовник, який продовжує будівництво об'єкта містобудування - критого ринку з улаштуванням торгівельного центру-супермаркету.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що замовниками будівництва критого ринку у частках, визначених умовами укладеного ними 12.09.05 договору про спільну дольову участь у проекті здійснення дольового будівництва незавершеного торгового комплексу „Критий Ринок" (далі - договір дольового будівництва) є обидві сторони даних спірних відносин, однак обов'язок оформлення та вчинення всіх юридичних дій, пов'язаних зі здачею об'єкта в експлуатацію, до яких відноситься і укладення договору про пайовий внесок та його сплата, за змістом п. 3.1 договору дольового будівництва покладений на відповідача. Невиконання останнім зазначених договірних зобов'язань та неможливість здати завершений будівництвом об'єкт критого ринку в експлуатацію спричинили до укладення позивачем з Хустською міською радою договору про пайовий внесок та сплати ним цього внеску у сумі 221226,00 грн.

Відповідач вважає, що, власне, будівництво об'єкта критий ринок здійснювалося на підставі договорів підряду, за умовами яких позивач є замовником будівництва, а відповідач - підрядником. На підтвердження саме такого статусу сторін посилається також на рішення господарського суду Закарпатської області від 26.12.12 у справі № 5008/1014/2012 за позовом ТОВ «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» до ТОВ «Бульвар» про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи на будівництві критого ринку у м. Хуст, яким встановлено, зокрема, що замовником зазначених робіт було ТОВ «Бульвар» - позивач у даній справі. За таких обставин вважає логічним і укладення договору про пайовий внесок з Хустською міською радою саме позивачем як замовником будівництва, і сплату ним пайового внеску, та відсутніми підстави для стягнення на користь позивача сплаченої суми пайового внеску з відповідача, який не підписував та не погоджував умов договору про пайовий внесок.

Суд, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі поданих сторонами документів, встановив, що сторони, здійснюючи на протязі 2005-2011рр. будівництво критого ринку у м. Хуст, сплата пайового внеску за який є предметом даного спору, уклали ряд господарських договорів, в яких виступали у різних статусах залежно від предмету договору та обов'язків сторін.

Так, за договором про дольову участь у проекті від 12.09.05 (договір дольового будівництва), предметом якого було здійснення сторонами дольового будівництва незавершеного торгового комплексу „Критий ринок" у м. Хуст (п. 1.1 договору), сторони іменуються як інвестори (позивач - інвестор-2, відповідач - інвестор-1), які домовилися здійснити цільові вклади для проведення необхідних будівельних робіт та зведення об'єкта під ключ, а саме:

- інвестор-1 вносить власний цільовий вклад у вигляді належного йому на праві власності об'єкта незавершеного будівництва (п. 6.1 договору), що є об'єктом будівництва за даним договором, вартістю 916548 грн. згідно специфікації майнового внеску як додатку № 1 до договору. Загальний внесок інвестора-1, включаючи здійснення власними коштами і засобами проектних робіт, оцінюється у сумі 1076923 грн. і становить його частку в загальній вартості будівництва, що дорівнює 7/20 кошторисної вартості об'єкту;

- інвестор-2 зобов'язується профінансувати будівництво на суму 2000000 грн., що становить 13/20 кошторисної вартості об'єкту (п. 1.2 договору).

Умовами договору сторони передбачили набуття ними права спільної часткової власності на об'єкт після його спорудження та здачі в експлуатацію з розподілом часток відповідно до встановлених часток сторін у будівництві об'єкту (п. 1.3 договору).

За умовами договору (п.3.1) на інвестора-1 покладено обов'язки щодо підготовки проектно-технічної документації, забезпечення умов для виконання будівельних та монтажних робіт, здачі об'єкта в експлуатацію, здійснення юридичних дій по оформленню права спільної часткової власності сторін на об'єкт відповідно до договору, здійснення реєстрації нерухомості та передачі інвестору-2 правовстановлюючих документів на об'єкт у належній йому частці.

Зобов'язання інвестора-2 згідно п.п. 2.1, 2.2 договору полягало у фінансуванні будівництва грошовими коштами та в тому, що з метою виконання будівельних робіт, які ним фінансуються у межах визначеної договором частки, він зобов'язався укласти договір підряду виключно з інвестором-1 як підрядником.

Таким чином, за договором дольового будівництва сторони, що іменуються інвесторами, домовилися про будівництво критого ринку, по завершенню якого вони набувають права спільної часткової власності, та визначили вид участі у будівництві кожного з них, а саме: позивача - шляхом фінансування робіт з будівництва, яке може здійснювати виключно відповідач на підставі укладеного з ним позивачем договору підряду; відповідача - шляхом надання власного об'єкта незавершеного будівництва під будівництво критого ринку та здійснення будівельних робіт на об'єкті, фінансування яких здійснює позивач.

Саме на виконання цих умов договору дольового будівництва сторони 1.10.05 та 7.09.10 уклали договори підряду на виконання робіт із будівництва критого ринку, за умовами яких позивач у справі виступив замовником робіт, а відповідач - підрядником.

Матеріалами справи, зокрема рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.12.12 у справі № 5008/1014/2012, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 9091 від 25.11.11 , встановлено та не заперечується ніким з учасників, що будівництво об'єкта критого ринку завершено; об'єкт 18.09.11 здано в експлуатацію із зазначенням, що замовником його є ТОВ «Бульвар», а генеральним підрядником - ТОВ ПБО «Тиса»; оформлено право власності сторін на критий ринок у частках визначених договором про дольове будівництво.

Суд, проаналізувавши на підставі наведених договорів сторін зміст їх правовідносин та приймаючи до уваги предмет спору, дійшов висновку, що станом на час виникнення спору сторони за змістом Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" є замовниками будівництва критого ринку у м. Хуст відповідно до договору про дольове будівництво об'єкту та в частинах, передбачених цим договором, який у спірних правовідносинах сторін є основним. За таких обставин пайова участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Хуст є обов'язковою та здійснюється відповідно до умов укладеного з органом місцевого самоврядування договору про пайовий внесок.

У даній справі такий договір з органом самоврядування укладено 11.07.11, тобто до здачі в експлуатацію об'єкта будівництва, договором визначено у відповідності до рішення Хустської міської ради № 304 від 30.06.11 „Про затвердження порядку пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної структури міста Хуст" умови пайової участі замовника шляхом сплати на рахунок міської ради коштів на загальну суму 211266,20 грн., що становить 5 % від вартості будівництва критого ринку, визначеної проектно-кошторисною документацією, яка затверджена рішенням виконкому Хустської міської ради № 280 від 29.06.11. Зазначена сума пайового внеску сплачена позивачем у повному розмірі.

Суд з огляду на імперативний характер приписів ст. 40 Закону про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури населених пунктів, на території яких розташовані об'єкти будівництва та приймаючи до уваги встановлення у ході даного судового розгляду факту, що сторони є замовниками будівництва критого ринку у м. Хуст у частках визначених договором про дольове будівництво об'єкту, дійшов висновку, що обов'язок пайової участі також покладається на сторони відповідно до їх часток у будівництві.

При цьому, не має визначального значення той факт, що за договорами підряду замовником будівництва зазначений позивач, який також як замовник підписав договір пайової участі, з огляду на те, що договори підряду є похідними від договору про дольове будівництво, оскільки укладені на його виконання і фактично регламентують технічне виконання передбачених ним зобов'язань сторін.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково - з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 73943,17 грн., що становить 7/20 від загальної суми пайового внеску та відповідає розміру частки відповідача у будівництві, - в іншій частині вимог позивача належить відмовити.

За приписами Закону України «Про судовий збір» за розгляд даної справи виходячи із розміру заявлених майнових вимог, заяви про забезпечення позову, що була подана у ході судового розгляду, належна до сплати сума судового збору становила 5945,82 грн., позивачем сплачено 1747,00 грн., тому з останнього належить стягнути в доход державного бюджету України судовий збір на суму 4198,82 грн. За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на суму 2081,04 грн., що є пропорційним до суми задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне об'єднання „Тиса ( 90400 м. Хуст Закарпатської області, вул. Львівська, 247, код ЄДРПОУ 03584183) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар" (90202 м. Берегово Закарпатської області, вул. Б.Хмельницького, 163, код ЄДРПОУ 30175449) суму 73943,17 грн. (сімдесят три тисячі дев"ятсот сорок три грн. 17 коп.) та у відшкодування судового збору - 2081,04 грн. (дві тисячі вісімдесять одна грн. 04коп. ).

2. В іншій частині позовних вимог- відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар" (90202 м. Берегово Закарпатської області, вул. Б.Хмельницького, 163, код ЄДРПОУ 30175449) в доход державного бюджету України судовий збір на суму 4198,82 грн. (чотири тисячі сто дев"яносто вісім грн. 82 коп.) із зарахуванням його до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір», отримувач коштів - ГУДКУ у Закарпатській області МФО 812016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38015610, рахунок отримувача 31211206783002.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 24.10.13.

Суддя Ушак І.Г.