Рішення

від 12.03.2009 по справі 2/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/460

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" березня 2009 р.                                                     Справа № 2/460

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Черниш І.М.

за участю представників сторін

від позивача Кишеня В.С. (довіреність від 12.03.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротонді-Укр" (м. Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська швейна фабрика "Ельфа" (м. Малин)

про стягнення 41223,26 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська швейна фабрика "Ельфа" (м.Малин)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротонді-Укр" (м. Київ)

про розірвання договору купівлі-продажу №22/03-41 від 28.03.2006р. в частині монтажу та пусконалагоджувальних робіт та стягнення збитків в розмірі 15968грн.97коп.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 41223грн.26коп. з яких: 28228грн.76коп.- боргу за відвантажене гладильне обладнання і комплектуючі до нього та монтажні роботи; 2662грн.32коп. - пені; 10332грн.18коп. штрафу.

31.07.08р. позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 42723,26грн., з яких: 28228,76грн. боргу за відвантажене обладнання та монтажні роботи, 2662,32грн. пеня, 10332,18грн. штраф, 1500,00грн. послуги адвоката (а.с.39-43).

18.08.2008р. відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд розірвати договір купівлі-продажу №22/03-41 від 28.03.2006р. в частині монтажу та пусконалагоджувальних робіт та стягнути збитки в розмірі 15968грн.97коп.

Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та заперечив проти зустрічного позову підтримавши заперечення викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.71-74).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядаєтиься за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника первісного позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротонді-Укр" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинська швейна фабрика "Ельфа" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №22/03-41 з додатковою угодою №1 від 10.04.06р., відповідно до яких продавець (первісний позивач) зобов'язався поставити гладильне обладнання і комплектуючі до нього, здійснити монтаж системи паропроводу, вакуумної централі і електричних підключень, а покупець (первісний відповідач) оплатити його вартість та вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За пунктом 4 додаткової угоди до договору, вартість поставленого товару становить 123420,20 ЄВРО,  вартість монтажних робіт системи паропроводу, вакуумної централі і електричних підключень становить 37831,20грн.

Умови оплати передбачені пунктом 5 договору, за яким відповідач зобов'язався оплатити 30% від суми договору в рахунок передоплати на протязі 7 банківських днів після виставлення рахунку позивачем, але не пізніше 28.04.06р.; 60% від суми договору по факту готовності товару при отриманні первісним відповідачем листа-повідомлення від позивача про його готовність до відвантаження; 7% від суми договоу - на протязі 10 робочих днів після поставки товару і 3% від суми договору - через три календарні місяці після вводу в експлуатацію товару.

16 квітня 2007 року сторони уклали додатковий договір №3 до договору купівлі-продажу №22/03-41 від 28.03.06р., за яким первісний відповідач зобов'язався розрахуватися за обладнання до 15.07.2007року.

На виконання умов договору, первісний позивач передав первісному відповідачу товар на суму вказану у договорі, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом прийому-передачі обладнання, монтажу і виконання пуско- налагоджувальних робіт від 27.07.06р. (а.с.16).

Всупереч умовам договору, відповідач розрахувався з позивачем частково,  перерахувавши кошти в сумі 823106,02грн., що становить 119851,02 ЄВРО по курсу НБУ та підтверджується банківськими виписками від 06.05.06р. на суму 239566,68грн., 06.07.06р. на суму 479133,36грн., 27.07.06р. на суму 55898,89грн., 17.11.06р. на суму 20167,09грн. ,  24.05.07р. на суму 14170,00грн., від 05.07.07р. на суму 14170,00грн. (а.с.18-23).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов договору у первісного відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 3569,18ЄВРО , що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 28228,76грн. (курс НБУ 1 ЄВРО - 7,792150грн.+1,5%=7,909032х3569,18) , яка на день розгляду справи не змінилась та підлягає стягненню.

За несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань, позивач на підставі  п.7.5. договору просить стягнути з відповідача пеню, що відповідно до розрахунку позивача становить 2662,32 грн.(а.с.4).

Відповідно до п.7.5 договору, за несвоєчасну оплату, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним, обрахованим у відповідності до умов договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та таким, що підлягає задоволенню (а.с.4).

На підставі п.2 додаткової угоди №3 від 16.04.07р. до договору купівлі-продажу від 28.03.07р., за порушення строків оплати, первісний позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 0,2% за кожний день вчасно неоплаченого боргу, що відповідно до розрахунку становить 10332,18грн. (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 від 16.04.07р. до договору купівлі-продажу від 28.03.07р. сторони передбачили , що при порушенні строків оплати встановлюються штрафні санкції в розмірі 0,2% за кожний день неоплаченої суми боргу (а.с.17).

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 10332,18грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки визначена сторонами у договорі неустойка в розмірі 0,2% фактично є не штрафом а пенею, оскільки нарахування залежить від кількості днів прострочення, а не від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Крім того, уточнивши позовні вимоги, первісний позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на послуги адвоката в сумі 1500,00грн.

Позивач посилається на те, що 11 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія лєкс консалтінг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротонді-Укр" був укладений договір про надання правової допомоги, у відповідності до якого товариство сплатило - ТОВ"Юридична компанія лєкс консалтінг Україна"  1500грн., що підтверджується платіжним дорученням №381 від 14.07.08р. (а.с.45,49-52).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Як вбачається із протоколів судового засідання від 31.07.08р., від 02.09.08р., від 02.10.08р. та від 12.03.09р., інтереси позивача у суді представляв Кишеня В.С., який діяв за дорученням позивача від 12.03.09р. та який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.48).

Однак, платіжним дорученням №381 від 14.07.08р. позивач сплатив за юридичні послуги - ТОВ"Юридична компанія лєкс консалтінг Україна", а не адвокату.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В зв'язку з тим, що позивачем не подано доказів того, що кошти в сумі 1500,00грн. були сплачені адвокату, а відповідно до ст.44 ГПК України до судових витрат відносяться лише оплата послуг адвоката, то в стягненні 1500грн. за надання правової допомоги суд відмовляє.

Враховуючи викладене, первісна позовна заява підлягає задоволенню частково  в сумі  30891,08грн., з яких: 28228,76грн. борг за відвантажене обладнання та монтажні роботи, 2662,32грн. пеня. В частині стягнення 1500грн. за надання правової допомоги суд відмовляє. В решті первісного позову суд відмовляє.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита, за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

18.08.2008р. відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу №22/03-41 від 28.03.2006р. в частині монтажу та пусконалагоджувальних робіт та стягнути збитки в розмірі 15968грн.97коп. посилаючись на те, що роботи з монтажу обладнання були виконані відповідачем (за зустрічною позовною заявою) з порушенням технологічних схем виробника, а також не у відповідності з ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності та проектно-кошторисної документації, що  призвело до виходу з ладу обладнання, випуску неякісної продукції та порушення техніки безпеки на підприємстві, що робить неможливим використання обладнання за призначенням.

Позивач (за зустрічною позовоною заявою) у позові посилається на ст. 651 ЦК України, зокрема на ч.2, відповідної до якої  договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З метою визначення причин неякісної роботи обладнання та його частої поломки позивач (за зустрічним позовом) звернувся до виробника обладнання та отримав технологічну схему монтажу обладнання.

Після цього, позивачем (за зустрічним позовом) було створено комісію, якою проведено обстеження на предмет встановлення відповідності монтажу обладнання технологічній схемі виробника та визначення причин поломки обладнання та виявлено невідповідність монтажу парової лінії, системи паропроводу, електронної частини обладнання технологічній схемі виробника  про що зазначено в акті обстеження обладнання №01/07-1 від 01.07.08р. (а.с.80).

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 28.03.06р. відповідач (за зустрічним позовом) виконав умови договору, відвантажив і передав позивачу (за зустрічним позовом) товар на суму вказану у договорі та здійснив монтаж системи паропроводу, вакуумної централі і електричних підключень. Виконання зобов'язань підтверджується актом приймання-передачі обладнання, монтажу і виконання пусконалагоджувальних робіт складений та підписаний сторонами 27.07.06р.

За п.2.3 договору, гарантійні зобов'язання продавця на обладнання складають 12 місяців з дня підписання акту приймання-передачі обладнання, монтажу і здійснення пусконалагоджувальних робіт.

Строк дії гарантії закінчився 27.10.07р.

Позивач (за зустрічним позовом) вказує на те, що в ході роботи, обладнання постійно виходило з ладу, про що позивач постійно повідомляв відповідача (за зустрічним позовом) та регулярно викликав його для виправлення недоліків, однак в матеріалах справи відсутні докази звернення покупця з питань гарантійного обслуговування обладнання.

Таким чином, позивачем (за зустрічним позовом) не доведено істотного  порушення  договору відповідачем (за зустрічним позовом) .

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічної позовної заяви за недоведеністю.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська швейна фабрика "Ельфа" (11601,м.Малин, вул.Фрунзе,21-а; код 33774831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротонді-Укр" (03179, м.Київ, проспект Перемоги,123, код 31926643) - 28228,76грн. боргу, 2662,32грн. пені, 308,91грн. витрат на оплату державного мита, 88,42грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1500грн. за надання правової допомоги відмовити.

4.В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

5.В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                               Дата підписання 19.03.09

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати: 3 прим.