Рішення

від 13.04.2009 по справі 37/22пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/22пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.04.09 р.                                                                                                       Справа № 37/22пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Паліводі Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Першотравневому районі, смт. Мангуш, Донецької області, ідентифікаційний код 3448843

до Відповідача 1: Головного управління юстиції у Донецькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби,  м. Донецьк,   ідентифікаційний код 34898941

до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультимедія софт” в особі Донецької філії, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33343701

до Відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю „Каліпсо-2”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34723463

про: визнання прилюдних торгів недійсними.

із залученням до участі у справу у якості:

Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Державного підприємства „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний” в особі філії База відпочинку „Нева”, с. Юр'ївка, Донецької області, ідентифікаційний код 01061110

Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції, смт. Мангуш, ідентифікаційний код

Третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції), смт. Мангуш, Донецької області, ідентифікаційний код 24165071

за участю уповноважених представників:

від Прокурора -

від Позивача – Черниця Н.І. (за довіреністю № 4088/10/10-113 від 09.04.2009р.);

від Відповідача 1  - Буханцов О.В. (за довіреністю № 22-8 від 22.07.2008р.);

від Відповідача 2  - не з'явився;

від Відповідача 3  - Ільїна Є.О. (за довіреністю №б/н від 27.06.2008р.);

від Третьої особи 1 - не з'явився;

від Третьої особи 2 - не з'явився;

від Третьої особи 3 – Філатова І.А. (за посвідченням №1087 від 01.12.2010р.).

та викликаних посадових осіб:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області - Буханцов О.В. (за посвідченням № 1173 дійсним до 02.04.2011р.);

Керівник Відділу ДВС Першотравневого районного управління юстиції – не з'явився;

Керівник Відділу ДВС Володарського районного управління юстиції – Філатова І.А. (за посвідченням №1087 від 01.12.2010р.).

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.          

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 10.03.2009р. на 24.03.2009р., з 24.03.2009р. на 31.03.2009р., з 31.03.2009р. на 13.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Першотравневому районі, смт. Мангуш, Донецької області (далі – Позивач)  звернулася до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби (підрозділу примусового виконання рішень) Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (далі – Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультимедія софт” в особі Донецької філії, м. Донецьк (далі – Відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Каліпсо-2”, м. Донецьк (далі – Відповідач 3) за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Державного підприємства „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний” в особі філії База відпочинку „Нева”, с. Юр'ївка, Донецької області (далі – Третя особа 1) та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 1: Державної виконавчої служби Володарсько-Першотравневому районі (правонаступники Відділ державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції та Відділ державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції), смт. Мангуш, Донецької області (далі – Третя особа 2) про визнання прилюдних торгів недійсними.

В обґрунтування позовних вимог Позивач  посилається на незаконні дії Відповідачів при продажі активів, шляхом проведення прилюдних торгів з порушеннями законодавства, факт здійснення яких призвів до неможливості задоволення вимог щодо погашення податкового боргу Третьої особи 1.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав: розпорядження про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, положення про філію підприємства „База відпочинку „НЕВА”, довідку про взяття на податковий облік, облікові картки підприємства, податкові вимоги, акт перевірки №1/15 від 27.01.2009р., рішення №1 від 19.01.2004р. постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2004р., акт про проведення прилюдних торгів від 14.03.2007р., постанову про зведення виконавчих проваджень №2/3-6П від 16.08.2006р., облікову картку на зведене виконавче провадження №2/3-6П, акт прийому-передачі виконавчих проваджень від 04.08.2006р., акт опису й арешту майна від 15.08.2006р., договір купівлі-продажу №743, постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 16.08.2006р., договір про проведення незалежної оцінки майна від 16.08.2006р., акт прийому-передачі робіт від 21.08.2006р., повідомлення №2-3/6П від 21.08.2006р., №1198.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 2, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”; ст.ст. 4, 11, 14, 17, 19, 24, 26, 50, 54-57, 64, 66 Закону України „Про виконавче провадження”; ст.ст. 25, 26 Закону України „Про міжнародне приватне право”, ст.ст. 4-7, 51-54 Конвенції про правову допомогу і правових відносинах у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р., приписами Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 15.12.1999р. № 74/5 Інструкції про проведення виконавчих дій, роз'ясненнями Вищого господарського суду України.  

Позивачем надавалися додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.65-67,7-10 т.2) як на вимогу суду, так і задля підтвердження своєї позиції.

Відповідач 1 у судовому засіданні 13.04.2009р. надав заперечення №14/22-05, в яких позов не визнав, посилаючись на: неможливість звернення ДПІ у Першотравневому районі до суду у якості позивача, оскільки боржником у виконавчому провадженні була Філія Третьої особи 1; державний виконавець мав всі законні підстави для проведення опису майна, його реалізації та закриття виконавчого провадження; зміст певних пунктів Положення про філію Третьої особи 1 та відсутність жодних скарг з боку боржника на дії державного виконавця; діюче законодавство не містить правових норм, які б передбачали підстави та право звертатися до суду із позовом про визнання публічних торгів недійсними. Крім того, Відповідачем 1 надані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.1-4,11-31 т.2).  

Відповідач 2 у судові засідання не з'являвся, процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, отримання яких підтверджується  повідомленнями про вручення поштової кореспонденції (а.с.а.с.119-120 т.1)

Відповідач 3 у судовому засіданні 13.04.2009р. надав відзив з додатками (а.с.а.с.42-63 т.2), в якому проти позову заперечив, вказуючи на: визнання Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2007р. у справі № 2/352  дійсним правочину щодо придбання ТОВ „Каліпсо-2” майна за результатами спірних прилюдних торгів та визнання за ним право власності на спірне майно; відсутність у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження майна, яке виступало об'єктом відчуження на спірних торгах, у вигляді податкової застави на дату проведення торгів.

Третя особа 1 у судові засідання не з'являлась, процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.  

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”  від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним.

Третя особа 2 у судові засідання не з'являлась, витребуваних документів не надала, зазначивши у письмових поясненнях від 23.03.2009р. №160/05-42 (а.с. 85-97 т.1) та у листі від 10.04.2009р. №0542 (а.с.105 т.1), що відповідні виконавчі документи у неї не знаходяться, оскільки по реорганізації ДВС у Володерсько-Першотравневому районі не передавалися, у зв'язку з чим просила розглянути справу без участі свого представника.  

Третя особа 3 у судове засідання 13.04.2009р. з'являлась, надала документи  для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.32-41 т.2), по суті спору певної позиції не висловила, зазначивши про можливість його вирішення на розсуд суду, вказавши у листі від 03.03.2009р. №2308 (а.с.71 т.1), що після реорганізації ДВС у Володерсько-Першотравневому районі всі виконавчі документи  щодо Бази відпочинку „Нева” були передані за інвентаризаційним актом Третій особі 2.

Листом від 07.04.2009р. №660 (а.с.а.с.5-6 т.2) Прокурор Першотравневого району Донецької області повідомив про вступ у справу з огляду на те, що при її розгляді зачіпаються інтереси держави в особі Позивача. Прокурором було зазначено, що за результатами проведеної перевірки були встановлені порушення з боку посадових осіб Відповідача 1 при здійсненні реалізації майна Бази відпочинку „Нева”, що призвело до значної шкоди у вигляді не можливості податкової заборгованості, у зв'язку з чим 06.04.2009р. за вказаними фактами порушено кримінальну справу відносно посадових осіб Відповідача 1 за ч.1 ст.365 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні 13.04.2009р. Прокурор зазначив про підтримання заявлених позовних вимог у повному обсягу та повідомив, що всі документи виконавчого провадження, в межах якого були здійснені спірні прилюдні торги, було вилучено в ході здійснення слідчих дій за порушеною кримінальною справою.

Представники учасників справи у судовому засіданні 13.04.2009р. підтримали свою позицію, викладену письмово.  

Суд, задля формування належної доказової бази і створення в порядку ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України для встановлення обставин справи і правильного застосування законодавства, суд, крім витребування відповідних документів та відомостей щодо виконавчого провадження:

- ухвалою від 24.03.2009р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребував у Бурої М.С. відомості з підтверджуючими доказами щодо перебування в Реєстрі атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян на дати її залучення до проведення оцінки проданого на спірних торгах майна та дату складання і передачі нею відповідного висновку.

- ухвалою від 31.03.2009р. в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України у судове засідання у якості посадових осіб для надання письмових пояснень викликалися керівники Відділів ДВС Першотравневого районного управління юстиції та Володарського районного управління юстиції, а також – головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області Буханцов О.В. Крім того, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у адміністратора Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян – Держаного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України були витребувані відповідні відомості відносно Бурої М.С.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки всі вжиті заходи для витребування додаткових документів у зв'язку з їх (заходів) протиправним ігноруванням з боку певних учасників судового розгляду не призвели до належного результату, а вжиття інших заходів не вбачається за можливе, оскільки на дату оголошення цього рішення добігають кінця встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду справи.

Судом також враховується, що у світлі ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України тягар доведення своєї позиції у справі покладається на кожну сторону, яким було надано достатньо часу задля забезпечення можливості представити суду сутність такої позиції з приводу заявлених позовних вимог.

Поряд із цим, наявних у справі документів  цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області від 05.03.1994р. №046 (а.с.15 т.1) зареєстрована філія Державного підприємства „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний” (далі -Третя особа 1) - База відпочинку „Нева”, с. Юр'ївка.

Згідно Положення про філію Третьої особи 1 (а.с.а.с.16-22 т.1) База відпочинку „Нева” не має статусу юридичної особи, проте самостійно веде баланс, обліковує податки та інші платежі, що підлягають внесенню до бюджету України, та в своєї діяльності керується, серед іншого, законодавством Російської Федерації та України.

У зв'язку із наявністю у Філії Третьої особи 1 податкового боргу, починаючи з 20.10.2003р. майно Бази відпочинку „Нева” перебуває у податковій заставі, що підтверджується податковими вимогами (а.с.30 т.1). Існування зазначеного обтяження станом на поточний момент підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.32 т.1, 46 т.2), що за змістом п. 1 Наказу Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України від 07.02.2003р. №9/5/59 „Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна” зумовлює висновок про його (обтяження) розповсюджується і на об'єкти нерухомості.

19.01.2004р. Рішенням №1 (а.с.33 т.1) начальника Мангушської міжнародної державної податкової інспекції встановлено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків філії Державного підприємства „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний” - База відпочинку „Нева”, а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

У зв'язку із тим, що вчиненні Державною податковою інспекцією у Першотравневому районі заходи, направлені на погашення заборгованості Третьої особи 1 перед бюджетом не дали жодного результату, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2007р. у справі №2-а-6564/07 (а.с.а.с.86-89 т.1)  з Третьої особи 1 на користь Позивача стягнуто відповідну суму податкового боргу. З огляду на Постанови ВДВС від 09.06.2008р. (а.с.а.с.90-93 т.1) за вказаними рішенням адміністративного суду розпочато процедуру примусового виконання.

Між тим, 04.08.2006р. за актом приймання-передачі виконавчих проваджень (а.с.40 т.1) відповідні провадження за вимогами стягувачів згідно наведеного переліку відносно боржника База відпочинку „Нева” були передані з ДВС у Володарсько-першотравневому районі до відділу примусового виконанні рішень ДВС Донецької області.

Актом опису та арешту майна від 15.08.2006р. (а.с.а.с.41,42 т.1) в межах зведеного виконавчого провадження №2/3-6П відносно боржника База відпочинку „Нева” здійснено опис та арешт майна зазначеної Бази.

Як вбачається із договору купівлі-продажу та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.а.с.43,44 т.1) право власності на Базу відпочинку „Нева” належить  Державному підприємству „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний”

Постановою від 16.08.2006р. (а.с.37 т.1) виконавчі провадження, передані за актом від 04.08.2006р. (а.с.40 т.1), об'єднані у зведене виконавче провадження під номером 2/3-6П із загальною сумою стягнення 133298,62грн. При цьому, згідно облікової картки (а.с.а.с.38,39) боржником за зведеним виконавчим провадженням №2/3-6П на вказану суми визначена База відпочинку „Нева”.

Згідно пояснень викликаного у судове засідання в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України головного державного виконавця Відповідача 1 Буханцова О.В. фактично постанова про об'єднання у зведене виконавче провадження була прийнята 14.08.2006р., проте в її вступній частині помилково було вказано дату 16.08.2006р.

Постановою від 16.08.2006р. (а.с.45 т.1) Буру М.С. призначено експертом у виконавчому провадженні щодо стягнення з Бази відпочинку „Нева” та постановлено вказаному експерту надати письмовий висновок з питань експертної оцінки арештованого майна, вказаного в акті опису та арешту від 15.08.2006р. (а.с.а.с.41,42 т.1). Цією ж датою із призначеним експертом був укладений договір б/н на проведення незалежної оцінки майна (а.с.а.с.46,47 т.1), акт приймання-передачі виконаних робіт за яким складено 21.08.2006р. (а.с.48 т.1).

Згідно пояснень (а.с.108 т.1) Бурої М.С. наданої на вимогу суду в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, вона не знаходиться в Реєстрі атестованих судових експертів державних та комерційних структур, а перебуває у Державному реєстрі оцінювачів, що підтверджується відповідним свідоцтвом та сертифікатом  (а.с.а.с.110-112 т.1).

21.08.2006р. головний державний виконавець Відповідача 1 склав повідомлення (а.с.а.с.49,51 т.1)  на адресу стягувачів та директора філії Третьої особи 1 про встановлену за результатами оцінки ринкову вартість майна Бази відпочинку „Нева” – 157267грн.

Листом №1198 від 05.12.2006р. (а.с.51 т.1) Відповідач 2 повідомив Відповідача 1, філію Третої особи 1 та її стягувачів про те, що прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, приналежного боржникові  та розташоване за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Юріївка, вул. Набережна, 2Г призначені на 18.12.2006р. об 11.00. за адресою: Донецька область, смт. Володарське, вул. Леніна, 128 зі стартовою ціною у  157267грн. без ПДВ.

Проте, як вбачається із наявних у справі документів, відповідні торги відбулися 12.02.2007р., про що складено протокол № 6050289-1 та затверджено акт від 14.03.2007р. (а.с.36 т.1), згідно яких переможцем торгів став Відповідач 3, який придбав майно Бази відпочинку „Нева” в межах здійснення примусового виконання зведеного виконавчого провадження, боржником за яким вказувалося саме База відпочинку „Нева”.

Згідно пояснень викликаного у судове засідання в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України головного державного виконавця Відповідача 1 Буханцова О.В. торги не відбулися у первісно визначену  в  листі №1198 від 05.12.2006р. (а.с.51 т.1) дату, оскільки у зв'язку із здійснюваною перевіркою законності дій виконавче провадження зупинялося.

14.02.2007р. між Відповідачами 1 і 2 підписано акт №6050289 про виконання робіт (а.с.18 т.2).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2007р. у справі №2/352 (а.с.а.с.47-48 т.2), порушеної за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Каліпсо-2” до Товариство з обмеженою відповідальністю „Мультимедія софт” задоволені вимоги першого у повному обсягу – визнано дійсним правочин щодо придбання Товариством з обмеженою відповідальністю „Каліпсо-2”  нерухомого майна Бази відпочинку „Нева” та визнано право власності за набувачем на вказане майно.

Ухвалою від 05.09.2008р.  (а.с.49 т.2) Господарським судом м. Києва до резолютивної частини вказаного рішення були внесені зміни, вмотивовані необхідністю виправлені описки.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.50 т.2) 12.02.2009р. право власності на базу відпочинку „Нева” було зареєстроване за Відповідачем 3 на підставі рішення Господарського суду мю Києва у справі № 2/352 від 23.10.2007р.

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.46 т.2) 16.01.2008р. зареєстроване обтяження на базу відпочинку „Нева” у вигляді арешту за повідомленням прокуратури Першотравневого району Донецької області.

27.01.2009р. проведена перевірка повноти надання податкової звітності філії Державного підприємства „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний” - Бази відпочинку „Нева”, с. Юр'ївка, в результаті якої складено акт (а.с.31 т.1), який встановлює, що з 01.01.2007р. Філія не надавала декларації з податку на прибуток.

За наведених обставин, Позивач, вважаючи дії Відповідачів протиправними, звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Прокурор заявлений позов підтримав, про що зазначив у судовому засіданні 13.04.2009р.

Відповідачі 1 з заявленим позовом не погодився з підстав, викладених у запереченнях №14/22-05 від 10.04.2009р. (а.с.а.с.1-2 т. 2)

Відповідач 2 та Третя особа 1 у судові засідання не з'являли, письмового відзиву та витребуваних судом документів попри неодноразові вимоги не надали.

Відповідач 3 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 13.04.2009р. (а.с.а.с.42-44 т.1)

Третя особа 2 у судові засідання не з'являлась, витребуваних документів не надала, свою позицію по суті справи сформулювала  у письмових поясненнях від 23.03.2009р. №160/05-42 (а.с.85 т.1) та у листі від 10.04.2009р. №0542 (а.с.8 т.2).

Третя особа 3 по суті спору певної позиції не висловила, зазначивши про можливість його вирішення на розсуд суду.

Викликані у судове засіданні посадові особи Відповідача 1 та Третьої особи 3 у судове засідання 13.04.2009р. з'явилися та надали усні  пояснення по суті розглядуваного спору та поставлених судом питань, які узгоджуються із обставинами, встановленими судом, та позицією, сформульованою Відповідачем 1 та Третьої особою 3 відповідно як юридичними особами – учасниками справи.

Викликана у судове засідання посадова особа Третьої особи 2 не з'явилися, про що повідомила у листі  від 10.04.2009р. №0542 (а.с.8 т.2).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірних прилюдних торгів недійсними.

За своєю правової природою прилюдні торги опосередковують угоду з купівлі-продажу відповідного майна, сторонами якої є покупець – учасник торгів, і продавець – відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці торги за договором із державною виконавчою службою.  Цей висновок суду узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 6 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008р. № 01-8/164 та у Постанові від 27.07.2004р. у справі №109/19-03 (а.с.а.с.34,35 т.1), на яку слушно вказує Позивач.

Викладене спростовує твердження Відповідача 1 про те, що діюче законодавство не передбачає ані норм, ані підстав для оспорювання дійсності прилюдних торгів.

Виходячи із загальних положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України щодо обов'язкової умови для застосування будь-якого способу судового захисту  - наявність порушення певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача діями відповідача, суд вважає за необхідне зауважити на такому.

Позивач не є учасником спірних торгів, проте, в силу свого статусу згідно до встановлених ст.ст. 2, 10 Закону України „Про державну податкову службу”  завдань і функцій має об'єктивну зацікавленість у збереженні джерела погашення податкового боргу – активів Третьої особи 1 – для їх подальшої реалізації у встановленому діючим законодавством порядку, що кваліфікується судом як належний, з точки зору у достатності для віднесення до об'єктів судового захисту, правовий інтерес щодо оспорювання прилюдних торгів.  В свою чергу, наявність зазначеного правового інтересу у світлі позиції Вищого господарського суду України, приведеної як в п. Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111 і в п. 18 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008р. № 01-8/211, зумовлюють висновок суду про можливість ініціації Державною податковою інспекцією у Першотравневому районі розглядуваного позову.

В контексті викладеного висновку суд відхиляє заперечення Відповідача 1 в цій частині як юридично неспроможні.

Як зазначено в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії законності судового рішення, визначені  в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму ВСУ „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судового дослідження є питання відповідності спірних прилюдних торгів та документів, складених за їх результатами, вимогам відповідного законодавства, що регламентує правовідносини у цій сфері.  

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Законом України „Про виконавче провадження”, Тимчасовим положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 (далі – Тимчасове положення), Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України  від 15.12.1999р. № 74/5 (далі – Інструкція), в контексті приписів яких в редакції на момент проведення вчинення відповідних дій згідно вимог ст. 58 Конституції України та п. 10  Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111, судом буде здійснюватися оцінка правомірності та обґрунтованості заявлених вимог.

Виходячи із наведених  Позивачем підстав позову у  розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірні торги є недійсним, оскільки: відносно Бази відпочинку „Нева” взагалі не могло бути правомірно порушене та здійснюватися будь-яке виконавче провадження; реалізоване майно не належало визначеному неналежному боржникові на праві власності; не було дотримано встановленої послідовності звернення стягнення на нерухоме майно – лише після з'ясування відсутності достатнього розміру грошових коштів; незаконність використання визначеної початкової ціни у зв'язку із неналежністю суб'єкту її визначення та відсутністю рецензування і незабезпечення можливості оскарження; інформаційне повідомлення про прилюдні торги не містило всієї необхідної інформації,  а належних боржник не був повідомлений про такі торги у встановленому порядку; спірні торги проведені не у визначеному законодавством місці.

Стосовно зазначених підстав недійсності спірних торгів позиція суду полягає у такому:

Відповідно до положень ст.ст. 1,2 та 4 Закону України „Про державну виконавчу службу” органи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої влади, а державні виконавці – посадовими особами цих органів. Вказаний статусу служби та державних виконавців зумовлює обов'язок останніх дотримуватися приписів ч.2 ст. 19 Конституції України стосовно дій виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження” вказує, що за загальним правилом відкриття виконавчого провадження покладене у залежність від наявності відповідної заяви ініціатора (стягувача, прокурора) та виконавчого документу, вимоги щодо належності якого встановлені ст. 19 цього Закону. Серед вказаних вимог законодавцем зазначається і необхідність певної  ідентифікації боржника – юридичної особи. Вказані положення у сукупністю із нормами ч. 2 ст.  11 Закону дають підстави для однозначного висновку про те, що боржником у виконавчому провадженні, а отже – і відповідним реквізитом у виконавчому документі  - може бути виключно самостійний суб'єкт правовідносин – фізична або юридична особа.

В свою чергу, п.6  ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” встановлює обов'язок державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документу вимогам ст. 19 цього Закону.

Беручи до уваги, що наявні в матеріалах справи документи виконавчого провадження, а саме – згадувані в описовій частині цього рішення  акт приймання-передачі виконавчих проваджень (а.с.40 т.1), акт опису та арешту майна від 15.08.2006р. (а.с.а.с.41,42 т.1), постанови від 16.08.2006р. (а.с.37, 45 т.1), облікова картка зведеного виконавчого провадження (а.с.а.с.38,39 т.1), акт про проведені прилюдні торги від 14.03.2007р. (а.с.36 т.1) – однозначно вказують на те, що боржником у зведеному виконавчому провадженні була визначена База відпочину „Нева”. Факт відкриття виконавчого провадження та його здійснення саме відносно Бази відпочинку „Нева” підтвердили у судовому засіданні 13.04.2009р. своїми поясненнями викликані посадові особи Відповідача 1 та Третьої особи 3.

Оскільки судом було встановлено, що База відпочинку „Нева” не має статусу юридичної особи, остільки остання не могла перебувати у статусі боржника у виконавчому провадженні, що зумовлює висновок суду про безпідставність відкриття виконавчого провадження щодо неї та про протиправне невиконання встановленого п.6 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” обов'язку державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження.

При цьому, посилання Відповідача 1 в своєму запереченні на зміст певних пунктів Положення про філію Третьої особи 1 жодною мірою не спростовую вказані приписи законодавства щодо можливості перебування у статусі боржника виключно особи – фізичної або юридичної, у зв'язку із чим такі заперечення відхиляються як вочевидь хибні та необґрунтовані.

З огляду на те, що прилюдні торги згідно ст.ст. 4, 50, 61 Закону України „Про виконавче провадження” є складовою частиною процедури звернення стягнення на майно боржника в межах виконавчого провадження, безпідставність відкриття останнього вочевидь зумовлює незаконність здійсненого продажу майна за спірними прилюдними торгами.

З огляду на вказані висновки, суд погоджується із обґрунтованістю тверджень Позивача про те, що неналежність боржника зумовлює цілу низку порушень приписів діючого законодавства щодо повідомлення про хід виконавчого провадження, як це, зокрема,  передбачено ст.ст. 11, 17,  ч. 5 ст. 24, ч.3 ст. 55, ст. 56, ч. 4 ст. 57, ч. 3 ст. 64 Закону України „Про виконавче провадження”, п. 3.11 Тимчасового положення.

Проте, констатуючи вказані порушення, суд зауважує на тому, що вони безпосередньо стосуються лише прав Третьої особи 1, не зачіпаючи при цьому Позивача як обтяжувача майна цієї особи, а отже і не можуть впливати на обґрунтованість заявлених позовних вимог, спрямованих на захист законних інтересів саме Позивача.

Судом також не приймаються до уваги як недоведені належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами посилання Позивача щодо недотримання Відповідачем 2 вимог п. 3.6., 3.7., 3.10. Тимчасового положення стосовно змісту відповідного інформаційного повідомлення.

Разом із тим,  зумовлене неналежністю боржника порушення вимог п.5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, згідно якого стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності, судом враховується у якості належного аргументу Позивача на користь своєї позиції, адже саме реалізоване майно є джерелом погашення податкового боргу.

Відносно доводів Відповідача 3 про необґрунтованість підстав позовних вимог  з огляду на відсутність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідного обтяження на дату проведення спірних торгів суд зазначає, що Відповідач 3 при цьому:

по-перше, не враховує приписів п. 1 Наказу Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України від 07.02.2003р. №9/5/59 „Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна” та встановлених судом обставин виникнення обтяження нерухомого майна Бази відпочинку „Нева” у зв'язку із податковою заставою ще з 20.10.2003р.;

по-друге, безпідставно ототожнює посилання Позивача на наявність податкової застави із підставами позову – із змісту позовної заяви вбачається, що вказаним фактом Позивач лише обґрунтовує наявність правового інтересу на подання розглядуваного позову, а не зазначає про недійсність торгів з огляду на податкову заставу.

Судом приймається до уваги і слушне зауваження Позивача на недотримання встановлених ст.ст.63, 64 Закону України „Про виконавче провадження” послідовності державного виконавця з задоволення грошових вимог стягувачів, згідно якої насамперед вживаються заходи із звернення стягнення на грошові кошти боржника (п.5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій), і лише у разі їх відсутності у достатньому для покриття заборгованості розміру – звертається стягнення на інше майно. При цьому, нерухоме майно реалізується в останню чергу. Дійсно, оскільки реалізоване майно належало саме Третій особі 1 на праві власності, примусовий продаж його у виконавчому провадженні вимагав попереднього здійснення дій, спрямованих на безпосередньому стягненні саме з Державного підприємства „Залізнична станція Санкт-Петербург-Головний” відповідної суми грошових коштів, вчинення яких Відповідачем 1 з матеріалів справи не вбачається.

Згідно ст. 14 Закону України „Про виконавче провадження” оціночна вартість може бути визначена або експертом, або спеціалістом - суб'єктом оціночної діяльності, які залучаються державним виконавцем. В розглядуваному випадку така оціночна вартість, яка згідно ст. 66 Закону України „Про виконавче провадження” і п.п. 2.6., 3.2. Тимчасового положення є початковою на торгах, визначалася експертом – саме в такому статусі постановою  від 16.08.2006р. (а.с.45 т.1)  було залучено Буру М.С.

Як вбачається із змісту ч. 1 ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження”  та п.2.1.1. Інструкції експерт та спеціаліст – суб'єкт оціночної діяльності є різними учасниками виконавчого провадження, до яких встановлюються різні вимоги щодо відповідності. Оскільки посадовою особою Відповідача 1 Бурої М.С. було надано статус експерта у виконавчому провадженні, остільки такий експерт мав відповідати вимогам п. 2.2.1. Інструкції стосовно віднесення Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. При цьому, факт залучення Бурої М.С. саме у якості експерту підтвердив у судовому засіданні і державний виконавець Буханцов О.В. як викликана посадова особа в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України. Наразі, як було встановлено судом із пояснень Бурої М.С. (а.с.109 т.1), остання до відповідного Реєстру не віднесена, що унеможливлює правомірність залучення її у якості експерта – остання могла брати участь лише у якості спеціаліста – оцінювача, проте такий статус у зведеному виконавчому провадженні їй не надався.

Більш того, оскільки звіт про оцінку майна готувався саме для Відповідача 1 і у розумінні 2.2.1 Інструкції та п. 3.2 Тимчасового положення був прийнятий ним, на що вказує договір б/н на проведення незалежної оцінки майна (а.с.а.с.46,47 т.1) та акт приймання-передачі виконаних робіт за яким складено 21.08.2006р. (а.с.48 т.1), остільки за змістом ст. 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” можливість подальшого використання відповідної оцінки законодавцем покладається у залежність від попереднього здійснення обов'язкового рецензування.  

Відтак, із матеріалів справи не вбачаться дотримання Відповідачем 1 зазначених вимог, що у сукупністю із неправомірністю залучення Бурої М.С. у статусі експерту зумовлює висновок про незаконність використання на спірних прилюдних  торгах у якості початкової ціни визначеної ринкової вартості нерухомого майна Бази відпочинку „Нева”.

Як вбачається із змісту листа Відповідача 2 №1198 від 05.12.2006р. (а.с.51) місце проведення спірних торгів – Донецька область, смт. Володарське, вул. Леніна, 128 - всупереч п. 1.3. Тимчасового положення не співпадає ані із місцем знаходження майна (Донецька область, Першотравневий район, с. Юріївка, вул. Набережна, 2Г), яке розташовано у сусідньому із місцем проведення торгів районі Донецької області, ані із місцем розташування постійно діючого органу боржника – юридичної особи (Російська Федерація).  

При цьому, факт проведення спірних торгів саме у Володарському районі Донецької області за адресою смт. Володарське, вул. Леніна, 128 підтвердили представники Відповідачів 1, 3.

Вказані встановлені судом на підставі наданих до матеріалів справи доказів істотні та чисельні порушення спеціальних норм законодавства, яке регламентує проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні, у сукупності та кожне (порушення) окремо зумовлюють висновок про незаконність таких торгів та обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Оскільки правовою підставою для припинення права власності Третьої особи 1 на майно Бази відпочинку „Нева”, яке обтяжене податковою заставою та є джерелом погашення податкового боргу філії Третьої особи, та, відповідно, для виникнення такого права у Відповідача 3,   є (підстава) саме угода з відчуження такого майна, здійснена за результатами проведених прилюдних торгів, остільки у світлі приписі ст.ст.216, 236 Цивільного кодексу України правовий наслідок у вигляді вказаного  переходу права власності на нерухоме майно не відбувся.

У світлі наведених вище висновків відносно посилань Відповідача 3 на рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2007р. у справі №2/352 суд наголошує на такому:

- по-перше, у зв'язку із неспівпадінням сторін у розглядуваній справі та у справі №2/352 рішення, прийняте в межах останньої не має преюдиціального у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України значення для справи №37/22пд, з огляду на що обставини відповідності правочину з набуття у власність нерухомого майна Бази відпочинку „Нева” приписам законодавства підлягають доведенню у загальному порядку;

- по-друге, із змісту рішення  у справі №2/352 вбачається, що судом не тільки не надавалась правова оцінка, але навіть і не досліджувалося питання наявності порушень процедури проведення прилюдних торгів, на які вказано у розглядуваному позові Державної податковою інспекції Першотравневого району;

- по-третє, за змістом ст. 220 Цивільного кодексу України єдиний випадок застосування такого способу судового захисту, як визнання правочину, до оформлення якого має залучатися нотаріус, дійсним передбачений виключно для ситуації ухилення сторони правочину від його нотаріального посвідчення. У такому випадку судове рішення фактично замінює нотаріальне посвідчення. Разом із тим, розглядуваний позов заявлений не з підстав відсутності нотаріального посвідчення (видачі свідоцтва про права власності на нерухоме майно), а у зв'язку із численними істотними порушеннями процедур проведення торгів, які передують видачі нотаріусом відповідного свідоцтва.

Таким чином, Рішення Господарського суду м. Києва у справі №2/352 жодною мірою не спростовує  і в принципі (за характером застосованого способу судового захисту) не може спростовувати обґрунтованості заявлених Державною податковою інспекцією Першотравневого району позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача 1 в доход державного бюджету, оскільки саме внаслідок його неправомірних дій виник розглядуваний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6,  33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі, смт. Мангуш, Донецької області (ідентифікаційний код 3448843) до Головного управління юстиції у Донецькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби м. Донецьк (ідентифікаційний код 34898941), Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультимедія софт” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33343701) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Каліпсо-2”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34723463) про визнання прилюдних торгів недійсними задовольнити у повному обсягу.

2. Визнати недійсними прилюдні торги з реалізації майна Бази відпочинку „Нева”, які відбулися 12.02.2007р., оформлені протоколом №6050289-1 та актом про проведені прилюдні торги від 14.03.2007р.  

3. Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби м. Донецьк (ідентифікаційний код 34898941) в доход державного бюджету компенсацію судових витрат: 85грн.00 коп. державного мита, 118грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх учасників справи у судовому засіданні 13.04.2009р. оголошену вступну та резолютивну частину судового рішення.

Повний текст судового рішення підписано 13.04.2009р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя