Рішення

від 14.04.2009 по справі 36/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/31

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.09 р.                                                                                                       Справа № 36/31                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Н.В.Будко

при секретарі судового засідання І.О.Губенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом:                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт”

м.Дніпродзержинськ

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа

„Обжора” м.Донецьк

про:                               стягнення 49 684грн. 89коп. та розірвання договору №2103/274 від

21.03.06р.

за участю:

представників сторін:

від позивача:                     Лямець М.Г. по дов.;

від відповідача:           Мірзоян Л.К. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Крафт” м.Дніпродзержинськ,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 49 684,86грн. та розірвання договору №2103/274 від 21.03.06р.

          В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №2103/274 від 21.03.06р., видаткові накладні, податкові накладні, письмову вимогу б/н та б/д.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що заборгованість виникла не по договору №2103/274 від 21.03.06р. оскільки поставка товару за наявними в матеріалах справи накладними відбувалася поза межами умов договору №2103/271 від 21.03.06р. так як в накладних не має посилань на спірний договір, замовлення відповідача та графік поставки позивачем не надані.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          21.03.06р. сторони уклали договір №2103/274, згідно якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, згідно замовлення на поставку та товаросупровідної  документації, яка є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з позовної заяви позивач посилається на те, що за вищевказаним договором №2103/274 від 21.03.06р. він передав відповідачу товар на суму 60 960,72грн. Означений товар відповідачем оплачений не був, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 49 684,89грн.

          На підтвердження позовних вимог позивач надав суду видаткові накладні №8113 від 08.08.08р., №8114 від 08.08.08р., №8115 від 08.08.08р., №8116 від 08.08.08р., №8117 від 08.08.08р., №8121 від 11.08.08р., №8122 від 11.08.08р., №8134 від 29.08.08р., №8135 від 29.08.08р., №8136 від 29.08.08р., №8536 від 12.09.08р., №8537 від 12.09.08р., №8538 від 12.09.08р., №8137 від 22.08.08р., №8138 від 22.08.08р., №8515 від 29.08.08р., №8539 від 12.09.08р., №8540 від 12.09.08р., №8516 від 29.08.08р., №8517 від 29.08.08р., №8518 від 29.08.08р., а всього на суму 60 960,72грн., в яких не міститься жодного посилання на те, на якій підставі позивач здійснював поставку відповідачу товару.

          За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини.

          Позивач стверджує, що підставою виникнення обов”язків відповідача по оплаті товару є договір №2103/274 від 21.03.06р.

          За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

          Разом з тим, як вказувалося вище, в наданих позивачем видаткових накладних відсутні посилання на договір, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а саме договір №2103/274 від 21.03.06р.

          Відповідно до п.1.2 договору відповідач надає замовлення на поставку позивачу на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій вказаний асортимент товарів, які поставляються за цим договором, та їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною даного договору.

          Замовлення на поставку та поставка формуються на підставі затвердженого сторонами графіку поставок (п.1.3 договору).

          Ухвалами від 19.02.09р., 11.03.09р. господарський суд зобов'язав позивача надати замовлення відповідача на отримання товару та специфікації згідно п.1.2 договору, а також надати графік поставок згідно п.1.3 договору.

          Однак таких доказів позивач не представив, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку, що відповідач не звертався до позивача з замовленнями на поставку товару за спірними накладними згідно умов п.1.2, 1.3 договору, тобто поставка товару за видатковими накладними №8113 від 08.08.08р., №8114 від 08.08.08р., №8115 від 08.08.08р., №8116 від 08.08.08р., №8117 від 08.08.08р., №8121 від 11.08.08р., №8122 від 11.08.08р., №8134 від 29.08.08р., №8135 від 29.08.08р., №8136 від 29.08.08р., №8536 від 12.09.08р., №8537 від 12.09.08р., №8538 від 12.09.08р., №8137 від 22.08.08р., №8138 від 22.08.08р., №8515 від 29.08.08р., №8539 від 12.09.08р., №8540 від 12.09.08р., №8516 від 29.08.08р., №8517 від 29.08.08р., №8518 від 29.08.08р.

          В наданому позивачем гарантійному листі відповідача №1923 від 10.10.08р. відсутнє жодне посилання на те, що відповідач визнає заборгованість в сумі 49 952,04грн., яка виникла саме по договору №2103/274 від 21.03.06р.

          За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позивач недовів в розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України факт поставки товару та виникнення у відповідача заборгованості саме по договору №2103/274 від 21.03.06р., на який  він посилається як на підставу виникнення спору.

Враховуючи вищевикладені обставини господарський суд відмовляє позивачу в заявлених вимогах в частині стягнення заборгованості в смі 49 684,89грн. у зв”язку з недоведеністю.

Крім того, однією з вимог позивача є розірвання договору №2103/274 від 21.03.06р. у зв”язку з істотним порушенням умов договору з боку відповідача.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однак, істотного порушення умов спірного договору з боку відповідача судом встановлено не було, оскільки поставка товару згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних відбувалася поза межами умов договору №2103/274 від 21.03.06р.

Інших доказів в підтвердження істотного порушення відповідачем умов спірного договору позивач не додав, тобто не довів в розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Ухвалою від 11.03.09р. господарський суд зобов'язав позивача надати пропозицію про розірвання договору з доказами її направлення відповідачу в порядку ст.188 Господарського кодексу України, але таких доказів позивач суду не представив.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для розірвання договору №2103/274 від 21.03.06р., у зв'язку з чим в цій частині позову відмовляє.

          Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

          На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд,-

ВИРІШИВ:

          Відмовити в повному обсязі у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт” м.Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Обжора” м.Донецьк про стягнення 49 684,89грн. та розірвання договору №2103/274 від 21.03.06р.

          У судовому засіданні 14.04.09р. за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

          Повний текст рішення підписано 14.04.09р.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Будко Н.В.