Рішення

від 21.04.2009 по справі 40/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/72

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 40/72                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні  справу за позовом приватного підприємства „АТЛАНТИК” м. Донецьк

до  закритого акціонерного товариства „Насолода”  м. Слов'янськ

про стягнення 13 487 грн. 37 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Користін А.Г. - юрисконсульт

від відповідача:  не з'явився

      Суть спору:

      Заявлені вимоги про стягнення боргу в сумі 12 065 грн. 91 коп., пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 920 грн. 31 коп., інфляційні в сумі 386 грн. 11 коп. та  три процента річних  в сумі 115 грн. 04 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно договору поставки  № АТ0000006 від 01.02.07р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

              Неприбуття до судового засідання  представника позивача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в неї матеріалів.

           З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

           Позов мотивовано тим, що між приватним підприємством „ АТЛАНТИК”, надалі  Постачальник, та закритим акціонерним товариством  „ Насолода” , надалі Покупець, було укладено договір  поставки  № АТ0000006 від 01.02.07р. продуктів харчування.

            На виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору Постачальник  здійснив на адресу Покупця постачання продукції харчування що підтверджено накладними: № АТ-0000406 від 27.08.08р. на суму 27 198 грн. 97 коп.  та № АТ - 0000407 від 16.04.08р. на суму 7 295 грн. 05 коп.

            Відповідно до пункту 5. 1 договору відповідача була надана відстрочка платежу станом на 30  календарних днів. Строк платежу відповідно до вимог статті 253 ЦК України настає з наступного дня після дати, з якою зв'язані дії, тобто після дати отримання товару. Відповідач частково розрахувався за придбаний товар.

             Однак, свої зобов'язання за договором відповідач  у повному обсязі не виконав, ув'язку з чим за ним станом на 20.01.09р. утворився борг в сумі 12 065 грн. 91 коп., який позивач намагається стягнути.

            Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач з посиланням на пункт 10.3 договору намагається стягнути з відповідача додатково пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань за період прострочення з 28.09.08р. по 20.01.09р., яка дорівнює 920 грн. 31 коп.

          Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендних та комунальних платежів, тому позивач відповідно до вимог ст. 625 ЦК України намагається стягнути з нього  додатково три процента річних в сумі 115  грн. 04 коп. та  інфляційні в сумі 386 грн. 11 коп. за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 28.09.08р. по 20.01.09р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо  предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні  вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

            Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а саме ст. ст. 655-697 ЦК України, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарський кодекс України чітко вказує, що сторонами договору постачання можуть бути лише суб'єкти господарювання в розумінні статті 55 ГК України.

            Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

  У частині  2 статті 266 ГК України визначено, що  предметом   поставки   є   визначені   родовими   ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

           Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України.

  Факт наявності  боргу за відповідачем в сумі 12 065 грн. 91 коп.. за відвантажену  на його адресу продукцію( труби) підтверджено матеріалами справи та доказами на їх підтвердження.

  З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що своє  господарське зобов'язання відповідач не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього  боргу в сумі  12 065  грн. 91 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

        Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

        Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договорами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплату продукції харчування в сумі  920 грн. 31 коп., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

             Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного оплати отриманого ним товару,  а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 115  грн. 04 коп. та  інфляційних в сумі 386  грн. 11 коп. за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 28.09.08р. по 20.01.09р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

 Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

           Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі. Представник позивача надав суду  згоду на оголошення скороченого тексту рішення.

      На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9,  ст.ст.  11, 15, 16,  253, 526, 599, 625  ст. 655-697, ст. 712 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181,  193,  202,  п. 6 ст. 232, 264,  265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2,4-3,  44, 49, 75,  82, 84,  ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд

           В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Насолода”, 84115,  Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Нарвська, 9, ід. код 31477332, п/р 26007340001 в АБ „ЕНЕРГОБАНК”, МФО 335690, на користь:

              - приватного підприємства „ АТЛАНТИК”, 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80-в, ід. код 34359540, п/р 26008301787391 в ГУ  „ПІБ” в Донецькій області, МФО 334635, борг в сумі 12065 грн. 91 коп., пеню в сумі 920 грн. 31 коп., інфляційні в сумі 386 грн. 11 коп., три процента річних в сумі  115 грн. 04 коп. витрати по держмиту в сумі 134 грн., 87 коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. видавши наказ.

             3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                              Ю.О.Підченко  

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 22.04.09р.

               Суддя