Вирок

від 16.08.2007 по справі 1-239/07

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ВИРОК

іменем  України

Справа

№1-239/2007р.

16

серпня 2007 року                                                                        Лубенський

міськрайонний суд

Полтавської

області

в

складі:    головуючого судді: Яценка В.В.

при секретарі: Гребінчук І.О. з участю прокурора: Мамедова Р.І. захисника:

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

М.Лубни кримінальну справу про

обвинувачення :

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1року

народження, уродженка м. Лубни, Полтавської області, мешканка АДРЕСА_1,

українка, громадянка України, освіта неповна середня, не працює, раніше не

судима. у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.15чЗ ,186ч2КК України, -

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2року

народження, уродженка м. Лубни, Полтавської області, мешканка АДРЕСА_2,

українка, громадянка України, освіта середня, не працює, раніше судима

09.03.2004 року Лубенським міським судом Полтавської області за ст. 189 ч. 2 КК

України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75, 104 КК України, від

відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки. у скоєнні

злочину, передбаченого ст.187ч2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , будучи неповнолітньоюІНФОРМАЦІЯ_1р.н..

перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння. за Попередньою змовою з

неповнолітньою ОСОБА_3.ІНФОРМАЦІЯ_2р.н..

яка також перебувала в стані алкогольного сп'яніння, 24.Ц.2005 року о 21 год. 10 хв.

знаходились неподалік кафе «Фортуна», по вул.. Радянська40. м. Лубни.

Полтавської області. В приміщені кафе між ОСОБА_2 , ОСОБА_3та гр. ОСОБА_4,

котра відпочивала в приміщені кафе , виникла сварка , під час якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3вирішили

пограбувати ОСОБА_4. відібрати

у неї телефон "Моторола

СІ 15" який остання тримала в в руках а потім помістила до сумочки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим

майном. ОСОБА_2долонею правої руки нанесла один удар в обличчя ОСОБА_4. у район

правої щоки та кулаком правої руки нанесла один удар в обличчя в район носу. ОСОБА_3. в цей час

спостерігала за навколишньою обстановкою. Після цього. ОСОБА_2разом із ОСОБА_3. завели ОСОБА_4. за приміщення

кафе "Фортуна " на пл. Жовтнева І м. Лубен в не освітлене місце, , та

продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння майном ОСОБА_4.. ОСОБА_2штовхнула

останню від чого ОСОБА_4.

впала на спину. Потім ОСОБА_2сіла зверху на ОСОБА_4 . яка лежала на спині, та лівою рукою вхопила її за волосся,

вимагаючи віддати їй мобільний телефон. ОСОБА_3. в цей час намагалася вирвати з

руки ОСОБА_4. сумочку в якій знаходився мобільний телефон .Злочинні дії ОСОБА_2

та ОСОБА_3були припинені працівниками міліції які затримали ОСОБА_2. В

результаті нанесення ударів ОСОБА_2заподіяла ОСОБА_4. тілесні ушкодження у

вигляді саден лівої щоки, синця в ділянці носу, які згідно висновку судово-

медичної експертизи № 284 від 15.05.2006 року, відносяться до легких

тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Цього ж дня маючи намір довести свій злочинний умисел до кінця на

заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_4. слідкуючи за останньою , ОСОБА_3. о 21 год.

25 хвилин наздогнавши ОСОБА_4. біля

входу до Лубенського міського ринку на пл.. Жовтневій м. Лубни, підбігла до неї

ззаду та схопила рукою за сумку намагаючись її вирвати .При цьому ОСОБА_3.

звалила ОСОБА_4. на сідниці і почала руками давити за шию, яка вирвалась від

ОСОБА_3. та почала тікати в бік парку ім. Леніна, м. Лубен. ОСОБА_3. наздогнала

ззаду ОСОБА_4.. двома

руками штовхнула останню, від чого та впала лицем на лід, а потім сівши на

спину ОСОБА_4.. яка лежала на льоду , схватила

її за волосся, двічі вдарила головою об лід. Після цього. ОСОБА_3. піднялась та

нанесла ОСОБА_4. носком

правої ноги один удар в обличчя в район лобу зліва та носком правої ноги

нанесла один удар в район грудної клітки справа, в наслідок чого ОСОБА_4. випустила

сумочку .ОСОБА_3.

відібравши сумочку забрала з неї мобільний телефон "Моторола С 115"

вартістю 249 грн. із стартовим пакетом мобільного оператора

"Київстар" , вартістю 25 грн.. на рахунку якого знаходилось 50 грн..,

а всього на загальну суму 324 грн.

В наслідок нападу ,на ОСОБА_4.

, ОСОБА_3. згідно висновку судово- медичної експертизи №284 від

15.05.2006 року заподіяла останній тілесні ушкодження у вигляді : забою правої

половини грудної клітки з синцем в цій ділянці, синця лівого тазостегнового

суглобу, саден шиї. садна лобу , які відносяться до легких тілесних ушкоджень ,

що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Заволодівши мобільним телефоном , ОСОБА_3.

продала його біля ринку невстановленій слідством особі, гроші витратила на

власні потреби .

Допитана в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_2 свою вину в інкримінуємому

їй злочині визнала повністю, та показала, що вона близько 18 год. 24.11.2005 року

зі своєю знайомою ОСОБА_3.

після вживання спиртного, пива, пішли гуляти в до кафе «Фортуна», яке

знаходиться на вул. Радянській м. Лубни. В даному кафе вони разом із ОСОБА_3. випили ще по

пляшці літровій пива. В цьому ж кафе також відпочивала ОСОБА_4 . яку вона знає

,так як ОСОБА_4. проживає

неподалік ОСОБА_3.. Під час

того як вони відпочивали, то вона бачила в ОСОБА_4. мобільний телефон, який остання положила до своєї сумочки

. Вона запропонувала ОСОБА_3.

заволодіти цим телефоном , на що ОСОБА_3погодилась

.Коли ОСОБА_4. вийшла

на вулицю ,то вони вийшли за нею і між ними виникла невелика словесна сварка

.Під час сварки маючи намір заволодіти телефоном , вона долонею руки вдарила ОСОБА_4 по "обличчю ,

а потім кулаком також в обличчя .Після цього вони завели ОСОБА_4 за приміщення

кафе , де вона ОСОБА_2штовхнула ОСОБА_4

твід чого вона впала спиною до землі , а вона ОСОБА_2сіла на ОСОБА_4.. яка лежала на

спині та руками почала тягати ОСОБА_4.

за волосся. При цьому вона ОСОБА_2вимагала у ОСОБА_4.., щоб вона віддала їй належний мобільний телефон .Так як ОСОБА_4 добровільно не

віддавала телефон , то ОСОБА_3стала

виривати сумочку у неї із руки ІВона більше тілесних ушкоджень , ОСОБА_4 не наносила .В цей

момент ОСОБА_3їй

сказала ; щоб вона тікала , так як приїхав наряд міліції, на що вона не

звертала увагу і продовжувала сидіти зверху на ОСОБА_4. у була затримана працівниками міліції, та доставлена до

Лубенського МРВ .Коли її відпустили з міліції то вона зустрілась відразу з ОСОБА_3. яка їй

повідомила , що вона заволоділа телефоном ОСОБА_4

і телефон продала .

Допитана в судовому засіданні , підсудна ОСОБА_3 свою вину в інкримінуємому їй злочині визнала повністю,

та показала, що вона близько 18 год.

24.1L2005

року зі своєю знайомою ОСОБА_2 після вживання спиртного, пива, пішли гуляти

в до кафе «Фортуна», яке знаходиться на вул. Радянській м. Лубни. В даному кафе

вони разом із ОСОБА_2«ипили ще по пляшці літровій пива . Під час того як вони

відпочивали, то ОСОБА_2бачила в ОСОБА_4.

мобільний телефон, який остання положила до своєї сумочки . Вона

запропонувала їй , ОСОБА_3.

заволодіти цим телефоном , на що вона погодилась .Коли ОСОБА_4. вийшла на вулицю

,то вони вийшли за нею і між ними виникла невелика словесна сварка .Під'час

сварки маючи намір заволодіти телефоном , ОСОБА_2долонею руки вдарила ОСОБА_4 по обличчю , а

потім кулаком також в обличчя .Після цього вони завели ОСОБА_4 за приміщення кафе

, де ОСОБА_2штовхнула ОСОБА_4

твід чого вона впала спиною до землі, а ОСОБА_2сіла на ОСОБА_4.. яка лежала на

спині та руками почала тягати ОСОБА_4.

за волосся , та вимагала у ОСОБА_4..,

щоб вона віддала їй належний мобільний телефон. Так як ОСОБА_4 добровільно не

віддавала телефон , то вона ,ОСОБА_3 

стала виривати сумочку у неї із руки .Коли приїхав наряд міліції то вона

намагалась

забрати ОСОБА_2 , але остання продовжувала знаходитись зверху на ОСОБА_4. Вона відійшла в

сторону і працівники міліції затримали лише ОСОБА_2 і доставили в МРВ. Маючи

намір заволодіти телефоном, вона наздогнала ОСОБА_4. яка пішла від кафе в сторону ринку ,схопила її за сумочку

і намагалась вирвати , при цьому повалила ОСОБА_4

на землю та стала наносити удари в область голови руками , ,схопивши за

волосся головою об лід , та ногами в область голови та тулубу .Після нанесення

одного із ударів ногою , ОСОБА_4.

відпустила сумочну і вона заволоділа телефоном , який продала тут же біля

ринку , не встановленій слідством особі.

Показами

потерпілої ОСОБА_4яка в

судовому засіданні повністю підтвердила покази підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3.

Згідно ст.. 299 КПК України, судом

не досліджувались інші докази вини підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3.   стовно фактичних обставин справи.

Підсудна ОСОБА_2під час вчинення злочину була затримана працівниками

міліції та доставлена до Лубенського МРВ, таким чином не довела злочин до кінця

з причин, що не залежали від її волі.

При таких обставинах, дії підсудної ОСОБА_2необхідно кваліфікувати за ст. ст. 15 ч.3, 186

ч.2 КК України, як замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , поєднаний

з насильством , який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,

вчинений за попередньою змовою групою осіб, коли винна особа з причин, що не

залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для

доведення злочину до кінця.

Дії підсудної ОСОБА_3.

необхідно кваліфікувати за ст. 187 ч.2 КК України, як напад з метою

заволодіння чужим майном поєднаний із насильством небезпечним для життя та

здоров"я особи , яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою

осіб.

При призначенні міри покарання підсудним ОСОБА_2та ОСОБА_3. суд у

відповідності до вимог ст.65 КК України , враховує характер та ступінь

суспільної небезпечності вчиненого ними злочину .

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3. суд визнає

вчинення злочину будучи неповнолітніми , щире каяття у вчиненому , що знайшло

своє підтвердження в дачі правдивих показів , як на досудовому слідстві так і в

ході судового слідства, добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілій.

Обставинами, що обтяжують вину підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3. суд визнає

вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння, а відносно ОСОБА_3. особою, що

раніше вчинила який не будь злочин..

Разом з тим суд

враховує особи підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3.

Так, ОСОБА_2раніше не судима , позитивно характеризується

за місцем помешкання, проживає поза межами сім'ї , не навчається і не працює,

перебуває на обліку відділі кримінальної міліції Лубенського МРВ та комісії в

справах неповнолітніх при Лубенському міськвиконкомі як особа схильна до

вчинення правопорушень.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2покарання за вчинений злочин у

вигляді позбавлення волі.

Разом з тим суд вважає , що виправлення та перевиховування підсудної

ОСОБА_2. можливо без ізоляції від суспільства , і з урахуванням призначаємо!

міри покарання вважає можливим звільнити її від відбування покарання на

підставі ст .75 КК України .

ОСОБА_3. раніше

судима , злочин вчинила під час відбування покарання ,не працює, позитивно

характеризується за місцем помешкання .

ОСОБА_3. згідно

вироку Лубенського міськрайонного суду від 09.03.2004гроку засуджена за ст. 189

ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, та згідно ст. ст. 75, 104 КК

України від відбування покарання звільнена із іспитовим строком на два роки.

Постільки ОСОБА_3.

злочин вчинила під час відбуття покарання , суд до покарання за новим

вироком частково приєднує покарання у вигляді 3 місяців позбавлення волі.

Вчинення тяжкого злочину ОСОБА_3..

під час відбуття покарання за вчийення тяжкого злочину , свідчить про

підвищену суспільну небезпечність її особи.

Постільки підсудна ОСОБА_3.

вчинила тяжкий злочин , суд вважає за необхідне призначити їй міру

покарання у вигляді позбавлення волі, пов'язану з ізоляцією від суспільства .

Санкція ст.

187ч2 КК України , передбачає як основну міру покарання

позбавлення волі від семи років та конфіскацію майна. Враховуючи те , що

ОСОБА_3. скоїла злочин будучи неповнолітньою , особистого майна ніякого не має

,а також те що ст.98 КК України така міра покарання, як конфіскація майна по

відношенню до неповнолітнього не передбачена, а згідно ст. 102 КК України,

позбавлення волі за тяжкий злочин можливе лише на строк не більше іп'яти років,

суд на підставі ст.69 КК України , вважає можливим призначити ОСОБА_3.

покарання, нижче від найнижчої межі ніж передбачено санкцією ст.187ч.2 КК

України, без конфіскації майна.

На підставі

викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 за ст.

187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України, до   5 (п"яти) років позбавлення волі, без

конфіскації індивідуального майна.

На підставі ст.741 КК України , до покарання за новим вироком , частково

приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного

суду від 09.03.2004 року , у вигляді трьох місяців позбавлення волі.

Остаточно вважати засудженою ОСОБА_3.

до 5 (п"яти) років трьох місяців позбавлення волі ,без конфіскації

індивідуального майна .

Міру запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_3. змінити із підписки про невиїзд на утримання під вартою,

взявши негайно із зали суду.

Строк відбування

покарання  засудженій ОСОБА_3. рахувати з

16 серпня 2007 року .

ОСОБА_2 за ст. ст. 15 ч.3, 186ч.2 КК України до 4 (чотирьох) років

позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК

України звільнити засуджену ОСОБА_2від відбування призначеного покарання з

випробовуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудній

ОСОБА_2залишити попередню - підписку про невиїзд.

Відповідно до ст..

76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_2не виїжджати за межі України без

дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну

місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської

області в 15 добовий термін.