Ухвала

від 08.10.2013 по справі 14/113-08/8/9/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"08" жовтня 2013 р. Справа № 14/113-08/8/9/11

За заявою Саніцького В'ячеслава Тадеушовича

про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23 червня 2010 року за нововиявленими обставинами

у справі № 14/113-08/8/9/11

за позовом 1. Саніцького В'ячеслава Тадеушовича, м. Вишневе;

2. Паламарчука Василя Михайловича, м. Вишневе;

3. Жовновського Анатолія Тимофійовича, м. Вишневе;

до 1. Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне

підприємство - 1001», м. Вишневе;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця», м. Київ;

3. Приватного підприємства «Сюрприз», м. Вишневе;

треті особи 1. Лобанова Тетяна Василівна, с. Гореничі;

2. Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних

паперів та фондового ринку, м. Київ;

3. Реєстраційна служба Києв-Святошинського районного управління юстиції у

Київській області, с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району

Київської області;

про визнання договору недійсним, відшкодування збитків та зобов'язання вчинити дії.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача 1 (заявника): Давиденко П.А. (довіреність № 629 від 27.02.2013 р.);

від позивача 2: не з'явився;

від позивача 3: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Фастовець В.В. (довіреність № 36 від 16.11.2011 р.);

від відповідача 3: Сай В.І. (довіреність б/н від 20.07.2013 р.);

від третіх осіб: не з'явились.

Обставини справи:

Саніцький В'ячеслав Тадеушович, Паламарчук Василь Михайлович, Жовновський Анатолій Тимофійович звернулися до господарського суду Київської області з позовом та заявою про уточнення позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство1001", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Столиця", Приватного підприємства "Сюрприз", за участю третіх осіб Лобанової Тетяни Василівни, Київського обласного управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Відділу державної реєстрації Києво-Святошинської райдержадміністрації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2004р., за умовами якого продавець Відкрите акціонерне товариство "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство1001" передав, а покупець Приватне підприємство "Сюрприз" прийняв та оплатив нерухоме майно-столову на 40місць площею 269,4м2, за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2004р., за умовами якого продавець Відкрите акціонерне товариство "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" передав, а покупець Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Столиця" прийняв та оплатив нерухоме майно адміністративний корпус з іншим майном, повернення продавцю Відкритому акціонерному товариству "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство1001" усе отримане покупцями за спірними договорами: столову на 40 місць площею 269,4м2, адміністративний корпус з іншим майном, повернення покупцю Приватному підприємству "Сюрприз" продавцем за оспорюваним договором 39920 грн. після продажу предмету оспорюваного договору на прилюдних торгах, повернення покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Столиця" продавцем 300000грн. після продажу предмету оспорюваного договору на прилюдних торгах, зобовязання продавця Відкрите акціонерне товариство "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство1001" відшкодувати збитки акціонерам у розмірі вартості акцій за ринковими цінами на день винесення рішення після продажу оспорюваного майна.

Позивачі в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2004 р. та від 05.03.2004 р. недійсними посилались на те, що: голова правління ВАТ "КСАТП-1001" уклала спірний договір з перевищенням повноважень; нерухоме майно, яке відчужувалось за спірними договорами, входило до складу статутного фонду ВАТ "КСАТП-1001". Продажем зазначеного нерухомого майна порушено порядок зменшення розміру статутного фонду товариства, визначений пп. 6.2.4 Статуту товариства, п. б) ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України, Положенням ДКЦПФР № 158 від 16.10.2000 р., відповідно до яких рішення про зменшення розміру статутного фонду приймається виключно загальними зборами акціонерів; рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2009 р. у справі № К5/047-09 було визнано недійсним пункти 6.3.14, 6.3.15, 6.3.16 ст. 6.3 "Спостережна рада" та пункт" з" ст. 6.4 "Компетенція Спостережної ради" Статуту ВАТ "КСАТП-1001"; рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2009 р. по справі № 21/272-09 визнано недійсним рішення Спостережної ради ВАТ "КСАТП-1001", що оформлене протоколом № 4 від 02.03.2004 р. про укладення ВАТ "КСАТП-1001" договору купівлі-продажу нерухомого майна із ПП "Сюрприз"; рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2010 р. по справі № К4/021-10 визнано недійсним рішення Спостережної ради ВАТ "КСАТП-1001", що оформлене протоколом № 5 від 12.05.2004 р. про укладення ВАТ "КСАТП-1001" договору купівлі-продажу нерухомого майна із ТОВ "ТК "Столиця"; оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна недійсні в силу приписів ч. 2 ст. 203 та ст. 215 ЦК України, оскільки вчинені з порушенням ч. 3 ст. 92 та 241 ЦК України.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11, залишеного без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2010 р., у позові відмовлено повністю.

27.06.2013 р. через загальний відділ діловодства від Саніцького В'ячеслава Тадеушовича надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування своїх вимог заявник (позивач у справі) посилається на те, що господарським судом Київської області по справі № 911/1411/13 винесено рішення від 28.05.2013 р., яким визнано: недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001», оформлене протоколом загальних зборів за б/н від 05 вересня 2003 року, щодо порядку обрання голови правління Лобанової Тетяни Василівни та членів правління ВАТ «КСАТП 1001», а також визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001», оформлене протоколом загальних зборів за б/н від 02 лютого 2004 року, по питанню обрання членів спостережної ради ВАТ «КСАТП 1001».

Отже, на думку заявника, зазначеним рішення суду встановлення факту відсутності у Голови правління Лобанової Тетяни Василівни, як законного представника продавця, який зазначений в договорах купівлі продажу нерухомого майна, від 05.03.2004 р. та від 28.05.2004р., всіх необхідних прав для розпорядження зазначеним майном.

На момент винесення рішення господарським судом Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 зазначені обставини не були відомі заявнику, а тому є підставою для перегляду рішення від 23.06.2010 р. за нововиявленими обставинами.

Крім того, у своїй заяві заявник посилається на ухвалу господарського суду Київської області від 15.02.2013 р. у справі № 21/272-09, ухвалу господарського суду Київської області від12.03.2013 р. у справі № К5/047-09, ухвалу господарського суду Київської області від 25.02.2013 р. у справі № К4/021-10, які винесені в порядку ст. 89 ГПК України та в яких роз'яснюється, що рішення Спостережної ради та положення Статуту, які визнані недійсними в судовому порядку, слід вважати недійсним з моменту їх прийняття.

Відповідно до автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу у господарському суді Київської області, вказану заяву позивача 1 про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі №14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами розподілено для розгляду судді Карпечкіну Т.П.

Згідно з ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

У відповідності до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до ст. 113-1 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви чи подання. Ухвала надсилається відповідно сторонам у справі та прокурору, який брав участь у справі чи подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 01.07.2013 р. суд прийняв заяву Саніцького В'ячеслава Тадеушовича до провадження та призначив до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін на 09.07.2013 р.

До господарського суду Київської області 09.07.2013 р. надійшли заява представника Саніцького В'ячеслава Тадеушовича та клопотання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване атотранспортне підприємство - 1001» про відкладення розгляду заяви.

В судове засідання, яке відбулось 09.07.2013 р., представники позивачів, відповідача 1, відповідача 3 та третіх осіб не з'явились, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 01.07.2013 р. Саніцьким В'ячеславом Тадеушовичем не виконані. Крім того, під час рогляду справи, у судовому засіданні, у суду виникла необхідність витребування нових доказів у справі.

Ухвалою від 09.07.2013 р. суд відклав розгляд заяви на 24.07.2013 р.

23.07.2013 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача 2 - ПП «Сюрприз» надійшли заперечення на заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Присутній у судовому засіданні 24.07.2013 р. представник заявника підтримав заявлені вимоги повністю.

Представники відповідачів 2 та 3 проти задоволення заяви за нововиявленими обставинами заперечили, посилаючись на те що рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 р. у справі № 911/1411/13 на момент винесення спірного рішення не існувала, а відповідно не є нововиявленою обставиною.

Представники позивачів 2, 3, відповідача 1 та третіх осіб у судове засідання не з'явились про причини неявки господарський суд не повідомили.

Ухвалою від 24.07.2013 р. суд відклав розгляд заяви на 13.08.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу та неподанням витребуваних судом пояснень.

08.08.2013 р. через загальний відділ господарського суду від позивача 1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомості, які були відчужені за спірними договорами купівлі-продажу.

Крім того, 13.08.2013 р. від відповідача 3 через канцелярію суду надійшли заперечення на заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Присутній у судовому засіданні 13.08.2013 р. представник позивача 1 подав витребувані судом пояснення до заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами та просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представники відповідачів 2 та 3 просили надати час на ознайомлення з заявою про забезпечення позову та поданими в судовому засіданні поясненнями позивача 1.

Суд відклав розгляд по суті заяви позивача 1 про забезпечення позову.

В судове засідання, яке відбулось 13.08.2013 року представники позивачів 2, 3, відповідача 1 та третіх осіб 1, 3 не з'явились, вимоги ухвал господарського суду Київської області від 24.07.2013 року не виконали.

Крім того, під час розгляду справи судом було встановлено, що третя особа 2 - Київське обласне управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України ліквідовано як юридичну особу та відповідно до Указу Президента України № 1063/2011 від 23.11.2011р. утворено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з рішенням Комісії від 26.01.2012 р. № 174 утворено Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з центром розміщення у м. Київ, повноваження якого поширюються на м. Київ, Київську, Вінницьку, Житомирську, Чернігівську та Черкаську області.

Таким чином, виходячи зі змін, які відбулись у чинному законодавстві, фактичним правонаступником прав та обов'язків Київського обласного управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на даний час є Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Також, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», головним органом в системі центральних органів виконавчої влади, в тому числі з питань реєстрації юридичних осіб, є Державна реєстраційна служба України. Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012р. № 198/5 (додаток № 10), територіальним органом Державної реєстраційної служби в Києво-Святошинському районі Київської області є реєстраційна служба Києв-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

Отже, з огляду на вище зазначене, на даний час державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює реєстраційна служба Києв-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, яка фактично виступає правонаступником прав і обов'язків Відділу державної реєстрації Києво-Святошинської райдержадміністрації.

Виходячи з приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив; про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу, суд здійснив заміну третіх осіб 2 та 3 їх правонаступниками та залучив до участі у розгляді справи в якості правонаступника третьої особи 2 - Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та в якості правонаступника третьої особи 3 - реєстраційну службу Києв-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

У зв'язку з заміною третіх осіб 2 та 3 їх правонаступниками та витребуванням нових доказів у справі, ухвалою від 13.08.2013 р. суд відклав розгляд заяви на 27.08.2013 р.

Від відповідача 2 через загальний відділ господарського суду надійшли 23.08.2013 р. надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, а 27.08.2013 р. - заперечення щодо письмових пояснень позивача.

Присутній у судовому засіданні 27.08.2013 р. представник заявника підтримав заявлені вимоги повністю, а також просив задовольнити заяву про забезпечення позову, проте всіх витребуваних ухвалою від 13.08.2013 р. доказів суду не подав.

Представники відповідачів 2 та 3 заперечили проти задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами та заяви про забезпечення позову.

Представники позивачів 2, 3, відповідача 1 та третіх осіб не з'явились, вимоги ухвал господарського суду Київської області від 13.08.2013 р. не виконали.

Ухвалою від 27.08.2013 р. суд відклав розгляд заяви на 10.09.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивачів 2, 3, відповідача 1 та третіх осіб, а також неподанням усіх витребуваних судом доказів.

06.09.2013 р. через загальний відділ господарського суду від позивача 1 надійшло клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування у державного реєстратора витягу з Державного реєстру речових прав щодо реєстрації та правового статусу спірного нерухомого майна.

10.09.2013 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, та ухвалою від 13.09.2013 р. розгляд заяви був призначений на 08.10.2013 р.

Присутній у судовому засіданні 08.10.2013 р. представник заявника підтримав заявлені вимоги повністю, а також просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представники відповідачів 2 та 3 заперечили проти задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами та заяви про забезпечення позову.

Представники позивачів 2, 3, відповідача 1 та третіх осіб не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Позивачі 2 та 3, а також відповідач 1 та треті особи належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 01.07.2013 р., від 09.07.2013 р., від 24.07.2013 р., від 13.08.2013 р., від 27.08.2013 р., від 13.09.2013 р. надсилались учасникам судового процесу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресами, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, приписами ч. 4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву Саніцького В'ячеслава Тадеушовича, суд дійшов висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК Укрїни) Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, за змістом ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Так, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов, зокрема:

- їх існування під час розгляду справи;

- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- істотність даних обставин для розгляду справи (тобто в разі врахування таких обставин судом під час розгляду справи, це мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Разом з тим, під нововиявленими обставинами треба розуміти нові факти, а не нові докази.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»).

Стаття 112 Господарського процесуального кодексу України не містить переліку обставин, що їх слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи. Тому у вирішенні цих питань слід керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Однак, головним є те, що не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХII ГПК України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Розглядаючи нововиявлені обставини, суд не досліджує зміст рішення, яке набрало законної сили.

Не можуть бути визнані як нововиявлені обставини викладені в рішенні суду в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норми права.

Також, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові , тобто такі, що виникли чи змінилися після постановляння рішення обставини , а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційної скарзі, або які могли бути встановлені судом.

Частиною першою статті 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні стати відомі заявникові.

При цьому чинним законодавством не передбачено можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як на підставу для перегляду рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами посилається на рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 р. прийняте у справі № 911/1411/13.

Проте, вказане рішення суду не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки, по-перше, воно було прийнято 28.05.2013 р. та відповідно не існувало на момент розгляду даної справи та винесення 23.06.2010 р. відповідного рішення; по-друге, рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 р. у справі № 911/1411/13 не встановлює будь-яких істотних обставин для даної справи, з урахуванням яких судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, так як підставою для відмови в позові у даній справі стало те, що позивачі не є суб'єктами, право яких може бути захищено шляхом подання позову про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 28.05.2004 р. та від 05.03.2004 p., оскільки позов заявлено акціонерами ВАТ "КСАТП-1001" фактично в інтересах самого ВАТ "КСАТП-1001", яке було стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна і саме ВАТ "КСАТП-1001" буде набувачем майна в разі проведення двосторонньої реституції.

Водночас, позивачі, як акціонери, не позбавлені права на звернення до акціонерного товариства із позовами про відшкодування можливих збитків.

Також, суд не приймає до уваги посилання заявника на ухвали господарського суду Київської області від 15.02.2013 р. у справі № 21/272-09, від 12.03.2013 р. у справі № К5/047-09, від 25.02.2013 р. у справі № К4/021-10, які винесені в порядку ст. 89 ГПК України, оскільки зазначені ухвали не встановлюють будь-яких обставин, що впливають на прийняте судом рішення від 23.06.2010 р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Київської області, прийняті у справах № 21/272-09, № К5/047-09, № К4/021-10, досліджувались судом під час винесення рішення у справі № 14/113-08/8/9/11.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Саніцького В'ячеслава Тадеушовича про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами та скасування вказаного рішення.

Крім того, не підлягає задоволенню заява позивача про забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого останнім заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено з огляду на її необґрунтованість, а також відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Саніцького В'ячеслава Тадеушовича про перегляд рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 за нововиявленими обставинами.

2. Рішення господарського суду Київської області від 23.06.2010 р. у справі № 14/113-08/8/9/11 залишити без змін.

3. Відмовити в задоволенні заяви Саніцького В'ячеслава Тадеушовича про забезпечення позову.

Суддя Карпечкін Т.П.