cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 листопада 2013 року Справа № 912/738/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відокремленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", м. Кіровоград
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013
зі справи № 912/738/13
до відповідача вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відокремленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", м.Кіровоград
про стягнення 282 243,21 грн.,
ВСТАНОВИВ:
07.10.2013 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у справі № 912/738/13.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон) встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що за подання касаційної скарги майнового характеру на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012, установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147,00 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2013, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013, позовні вимоги дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" задоволені повністю. Стягнуто з відповідача 239 170,60 грн. основного боргу, 32 636,17 грн. пені, 9139,98 грн. 3% річних, 1 395,46 грн. інфляційних витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у справі № 912/738/13 та прийняти нове рішення.
Таким чином, скаржник на момент подачі касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 823,42 грн.
Проте, заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додана квитанція від 07.10.2013 № 9 про сплату судового збору у розмірі 2 823,00 грн., яка не може бути доказом його сплати у встановленому законодавством розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, у скарзі має чітко викладатися суть порушення з його обґрунтуванням нормами законодавчих актів та зазначатися конкретні їх пункти та статті. При цьому, не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.
Згідно з вимогами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.
Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки в скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень, а також не зазначено в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень. При цьому доводи скаржника щодо неправильності прийнятих за справою судових рішень зводяться виключно до переоцінки досліджених за справою доказів, що суперечить вищенаведеним вимогам процесуального законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 4 та 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1.Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 зі справи № 912/738/13 повернути вищому навчальному закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відокремленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", а справу - господарському суду Кіровоградської області.
2.Повернути вищому навчальному закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" в особі відокремленого підрозділу Кіровоградського інституту розвитку людини вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" судовий збір сплачений за квитанцією від 07.10.2013 № 9 у сумі 2 823,00 грн.
Суддя В.П. Селіваненко
Суддя І.М. Бенедисюк
Суддя В.М. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2013 |
Оприлюднено | 07.11.2013 |
Номер документу | 34590255 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Харченко В.М.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чоха Любов Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чоха Любов Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чоха Любов Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні