Ухвала

від 01.11.2013 по справі 48/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 48/26 01.11.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. розглянув матеріали скарги стягувача у справі Шведа Ігоря Григоровича - на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

за позовом Шведа Ігоря Григоровича, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", м. Київ

про стягнення вартості частини майна та належної частини прибутку (дивідендів)

колишньому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю

за участю представників сторін:

від стягувача: Кітесов А.Я. - представник

від боржника: не з'явився

від Державної виконавчої служби: не з'явився

СУТЬ ПИТАННЯ: Стягувач у справі - Шведа Ігор Григорович звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою у порядку ст. 121-2 ГПК України на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та просить суд, зокрема:

· визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві по розгляду скарг Заявника на бездіяльність державного виконавця по виконанню Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 48/26;

· визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києва по виконанню Рішення Господарського суду м. Києва № 48/26 від 02.04.2010;

· зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві провести заходи щодо пошуку майна, фінансових інвестувань, здійснити примусове виконання Рішення Господарського суду м. Києва № 48/26 від 05.12.2011 та накласти арешт на цінні папери (фінансове інвестування) на суму 3 488 520 грн. частини вартості майна товариства, що належить до виплати Шведу І.Г. у зв'язку з його виходом зі складу учасників, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 522 грн. 80 коп. витрат на проведення судової експертизи, присуджених за ним.

Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Тому не з'явлення до судового засідання представника боржника та Державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги по суті, у зв'язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 121-2 ГПК України.

Представник Шведа Ігоря Григоровича наполягає на поданій скарзі та просить суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заяву, з'ясувавши підстави звернення з нею стягувача, суд встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2010р. у справі № 48/26 були задоволені позовні вимоги Шведа Ігора Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", зокрема щодо стягнення з останнього 3 488 520 грн. частини вартості майна товариства, що належить Шведу Ігорю Григоровичу, у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2010 видано наказ від 05.07.2010 року, який було направлено стягувачу.

11 березня 2013р. за наказом № 48/26 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 36889642 про стягнення з Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Шведа Ігоря Григоровича борг в сумі 3 490 380,80 грн.

В подальшому наказ № 48/26 відповідно до постанови від 23.07.2013 був повернутий державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

30 серпня 2013 після звернення стягувача, державним виконавцем було повторно відкрите виконавче провадження № 39504223 по виконання наказу Господарського суду міста Києва № 48/26 від 05.07.2010

Скаргу стягувача мотивовано тим, на протязі тривалого часу, а саме з березня 2013р. Стягувачем на підставі ст. 12 Закону Україні «Про виконавче провадження» неодноразово надавались клопотання щодо дослідження достовірності факту інвестування ТОВ «Автоконтинент» грошових коштів на набуття цінних паперів, відповідно до наданих керівником товариства Романченко В.Г. документів щодо фінансового інвестування шляхом набуття цінних паперів на суму 12 472 100 грн. і відображення у фінансових звітах, встановлення місцезнаходження цінних паперів та їх фактичного власника, вжити заходи прокурорського реагування з приводу службової недбалості та бездіяльності державного виконавця, однак жодного реагування на дані клопотання не надходило.

Разом з тим державний виконавець не звернувся до правоохоронних органів та інших державних органів щодо перевірки фактів наявності фінансових інвестицій боржника, не встановив власника та місцезнаходження цінних паперів.

Також стягувач зазначає, що на протязі часу з дати повторного відкриття виконавчого провадження стягувачем надавались заяви про виконання усіх необхідних дій для стягнення грошових коштів, та відповідно лише 20.09.2013 була отримана відповідь від Державної виконавчої служби в якій було вказано, що всі необхідні дії для звернення стягнення на кошти боржника проводяться.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані зі виконанням рішення суду, вислухавши доводи стягувача, суд дійшов висновку, що доводи викладені у скарзі є правомірними, а скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", далі Закон, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Частиною першою ст. 82 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" (ч. 8 ст. 82 Закону).

Відповідно до п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки незважаючи на вимоги Закону державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві не проведено належних виконавчих дій щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2010 на підставі наказу № 48/26 від 23.07.2010. скарга стягувача в частині визнання неправомірною бездіяльності державної виконавчої служби щодо розгляду скарг та визнання неправомірною бездіяльності державної виконавчої служби по виконанню рішення № 48/26 від 02.04.2010 підлягає задоволенню.

У задоволенні заяви стягувача у частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві провести заходи щодо пошуку майна, фінансових інвестувань, здійснити примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва № 48/26 від 05.12.2011 та накласти арешт на цінні папери (фінансове інвестування) на суму 3 490 380,80 грн. слід відмовити на тих підставах, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 було змінено спосіб виконання рішення, а саме звернуто стягнення на майно боржника в сумі 3 490 380,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Доводи стягувача у справі - Шведа Ігоря Григоровича, викладені у скарзі визнати правомірними.

2. Скаргу Шведа Ігоря Григоровича задовольнити частково.

3. Визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві по розгляду скарг Заявника на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2010 у справі № 48/26.

4. Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києва по виконанню Рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2010 № 48/26.

5. У задоволенні скарги стягувача у справі в частині зобов'язання зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві провести заходи щодо пошуку майна, фінансових інвестувань, здійснити примусове виконання Рішення Господарського суду м. Києва № 48/26 від 05.12.2011 та накласти арешт на цінні папери (фінансове інвестування) на суму 3 488 520 грн. частини вартості майна товариства, що належить до виплати Шведу І.Г. у зв'язку з його виходом зі складу учасників, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 522 грн. 80 коп. витрат на проведення судової експертизи, присуджених за ним - відмовити.

Суддя Ю.О.Підченко