Ухвала

від 24.10.2013 по справі 2а-5225/12/0170/30

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5225/12/0170/30

24.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джурчі"- Большакова Аріна Анатоліївна, довіреність № 7/Д від 01.06.13

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим- Гришин Роман Юрійович, довіреність № 415/10 від 12.08.13

представник третьої особи, Приватного підприємства "Неомаркет"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромстройсантехмонтаж"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріал"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Приватного підприємства "Інтенція"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Закритого акціонерного товариства "Теодосія"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Приватного підприємства "Констракшн груп"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 19.06.13 у справі № 2а-5225/12/0170/30

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джурчі" (вул. Інтернаціональна, буд.1,Первомайське,Первомайський район, Автономна Республіка Крим,96300)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Констракшн груп" (вул. Костюшко, 18, кв.7,Львів,79000)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" (вул. Щекавицького, 37/48, оф.1,Київ 71,04071)

Закрите акціонерне товариство "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

Приватне підприємство "Інтенція" (вул. Волгоградська, 132, блок Б, оф. 415,Алчевськ,Луганська область,94220)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріал" (просп. Металургів, 47,Алчевськ,Луганська область,94220)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугпромстройсантехмонтаж" (вул. 50 років освіти СРСР, буд. 24, оф.12,Луганськ,91053)

Приватне підприємство "Неомаркет"(вул. Кірова, 136, оф.105,Алчевськ,Луганська область,94217)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2012 року Закрите акціонерне товариство "Джурчи" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим з вимогами про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 10.05.2012 року № 0000032201, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 549611,00 грн. та штрафних санкцій на суму 45,25 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 10.05.2012 року № 0000022201, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 456109,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 194318,25 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 10.05.2012 року № 0000012201, яким зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1690297,00 грн.

Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 19.06.13 року позов TOB «Джурчі» до Красноперекопської ОДНІ задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДНІ від 10.05.12 року № 0000032201, № 0000022201, № 0000012201.

Також судом вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з зазначеною постановою податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 19.06.13 року та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи явку представників у судове засідання не забезпечили, проте їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 2012 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ЗАТ "Джурчі", код ЄДРПОУ 30951066 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., про що складений акт перевірки № 416/22-01/30951066.

Перевіркою встановлено порушення ЗАТ "Джурчі":

- п. 3.1 ст. 3 закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами, що привело до заниження податку на прибуток у сумі 99418,00 грн., в т.ч. за 2010 рік у сумі 342,00 грн., за І квартал 2011 року у сумі 99 076,00 грн.,

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ - ІV квартали 2011 року у сумі 169 084,00 грн. та завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за період ІІ - ІV квартали 2011 року у сумі 169 297,00 грн.,

- п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, заниження всього у сумі 438 026,89 грн., у тому числі за грудень 2010 року у сумі 6461,32 грн., за січень 2011 року у сумі 232,52 грн., за лютий 2011 року 64011,39 грн., за серпень 2011 року 5633,00 грн., за жовтень 103050,00 грн., за грудень 258638,66 грн.,

- п. 185.1 ст. 185 Розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, ЗАТ "Джурчі" занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 18082,67 грн., в т.ч. за серпень 2011 року у сумі 76,74 грн., за вересень 2011 року у сумі 226, 76 грн., за жовтень 2011 року у сумі 4905,25 грн., за листопад 2011 року у сумі 5839,36 грн., за грудень 2011 року у сумі 7034,56 грн.,

- ч.1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах,

- абз. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 1-4 квартали 2011 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач звернувся до Красноперекопської ОДПІ із запереченнями по якій відповідачем була надана відповідь 07.05.2012 року вих. № 2861/10/22-01.

Внаслідок розгляду відповідачем заперечень позивача, відповіддю від 07.05.2012 року вказані порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, платником податків занижено податку на прибуток у сумі 15942,00 грн. в т.ч. за 2010 рік у сумі 177,00 грн., за І квартал 2011 року у сумі 15765,00 грн.,

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, платником податків занижено податок на прибуток за ІІ - ІV квартали 2011 року у сумі 533 699,00 грн. та завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за період ІІ - ІV квартали 2011 року у сумі 1 690 297,00 грн.,

- п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 186/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-ІV платником податків занижено всього у сумі 438026,89 грн., у тому числі за грудень 2010 року у сумі 6461,32 грн., за січень 2011 року у сумі 232,52 грн., за лютий 2011 року 64011,39 грн., за серпень 2011 року 5633,00 грн., за жовтень 103050,00 грн., за грудень 258638,66 грн.,

- п. 185.1 ст. 185 V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, ЗАТ "Джурчі" занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 18082,67 грн., в т.ч. за серпень 2011 року у сумі 76,74 грн., за вересень 2011 року у сумі 226, 76 грн., за жовтень 2011 року у сумі 4905,25 грн., за листопад 2011 року у сумі 5839,36 грн., за грудень 2011 року у сумі 7034,56 грн.

Розбіжності у встановлених актом перевірки порушень порівняно з відповіддю на заперечення полягають у зменшенні позивачу сум заниження податку на прибуток за 2010 рік з 342,00 грн. до 177,00 грн., у І кварталі 2011 року з 99076,00 грн. на 15765,00 грн. та у збільшенні позивачу податку на прибуток за ІІ - ІV квартали 2011 року з 169084,00 грн. до 533699,00 грн.

На підставі акту перевірки з урахуваннями відповіді на заперечення, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення 10 травня 20121 року:

- № 0000032201, яким збільшений податок на прибуток підприємств на суму 549611,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 45,25 грн.,

- № 0000022201, яким збільшений податок на додану вартість на суму 456109,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 194318,25 грн.,

- №0000012201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 1 690 297,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення позивачем зазначених у податкових повідомленнях - рішеннях, акті перевірки та відповіді на заперечення норм законів, діючих у період, що перевірявся та порушень Податкового кодексу, що вказує на протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

Стосовно доводів апелянта щодо донарахування податку на прибуток, колегія суддів вказує наступне.

Так, в апеляційній скарзі зазначається, що ЗАТ «Джурчі» було завищено суму валових витрат, за 1 квартал 2011 року у сумі 396301,52 грн. В ході перевірки не підтверджено первісними документами сума відхилення у 75552,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що для вирішення питань щодо правильності ведення податкового обліку з боку ЗАТ «Джурчі» у справі була призначена судово-економічна експертиза, в результаті якої було досліджено розходження в сумі 75552,00 грн.

Експертним дослідженням первинних документів бухгалтерського обліку ЗАТ "Джурчі" було встановлено, що загальна сума документально підтверджених валових витрат ЗАТ "Джурчі" на придбання в 1 кварталі 2011 року товарів (послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності складає 1753186 грн. Завищення задекларованої платником суми валових витрат 1 кварталу 2011 року склало 13335,00 грн. (1766521 - 1753186= 13335).

Отже, висновки про завищення валових витрат 1 кварталу 2011 року на 75552,00 грн. (вартість товарів, робіт, послуг, придбання яких не підтверджено первинними документами), викладені Відповідачем, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ "Джурчі" підтвердилися частково - в сумі 13335,00 грн.

Податковий орган вказує про завищення позивачем валових доходів за 1 квартал 2011 року у сумі 513834,24 грн. Експертним дослідженням було встановлено, що загальна сума завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року складає 397290,00 грн. (410625 - 13335), де:

- 410625,00 грн. - завищення загальної суми валових доходів,

- 13335,00 грн. - завищення валових витрат.

Тобто, як встановлено експертом, позивач завищив об'єкт оподаткування податком на прибуток, внаслідок чого необґрунтовано збільшив податок на прибуток, тож недоплата податку на прибуток не мала місця.

В скарзі відповідач зазначає про незгоду з висновком суду, який відхилив висновки податкового органу, зроблені за наслідками перевірки щодо нікчемності угод позивача та його контрагентів. Зокрема, по взаємостосункам з ПП «Теодосія», яке у жовтні та грудні 2011 року надавало позивачеві послуги по експлуатації мереж газопостачання за договором «Про технічне обслуговування» не маючи на це відповідного дозволу, отриманого у встановленому порядку та зареєстрованого в місцевому органі Держнаглядохоронпраці.

Такий довід колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відсутність дозволу, на який посилається апелянт не свідчить про «безтоварність» господарської операції, а вказані обставини можуть бути предметом для перевірки та реагування інших контролюючих органів.

Стосовно взаємовідносин позивача з контрагентами - ПП «Інтенція» та ТОВ «Лугстройсантехмонтаж», які не мали реальної можливості надавати позивачеві послуги по господарським операціям, які відображені позивачем, оскільки не мають майна, на запит податкового органу ці особи не надали до перевірки ніяких бухгалтерських документів у підтвердження здійснених операцій, а тому, на думку податкового органу, правочини з такими особами є нікчемними, колегія суддів вказує на таке.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).

Статтею 215 Цивільного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦІ-С України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Інтенція», ПП «Теодосія» та ТОВ «Лугстройсантехмонтаж», як цього вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

В той же час, на перевірку відповідачеві, а пізніше - експертній установі та суду позивачем були надані всі первинні документи, що підтверджували фактичне здійснення господарських операцій за договорами з зазначеними контрагентами.

Акти перевірок контрагентів ЗАТ «Джурчі», самі по собі не можуть бути доказами щодо нікчемності правочинів та як вірно вказав суд першої інстанції, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби викладені в актах перевірок, що призначені на виконання постанови старшого слідчого, відповідно до кримінально-процесуального законодавства можуть бути оцінені як докази лише у кримінальній справі і не можуть бути підставою для встановлення порушень законодавства позивачем.

Стосовно віднесення відповідачем ЗАТ «Джурчі» до підприємств житлово-комунального господарства і розповсюдження на нього касового методу визначення доходів, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 14.1.59. Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства - суб'єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово- комунальні послуги (застосовується до розділу XVI цього Кодексу). Розділ XVI Податкового кодексу України має назву «Збір за спеціальне використання води» і не має жодного відношення до ЗАТ «Джурчі».

Термін «підприємства житлово-комунального господарства» міститься в п. З Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 9 від 26.01.11 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства» і під ним розуміються суб'єкти господарювання, які виробляють, транспортують, постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з вивезення побутових відходів, перевезення пасажирів міським електричним транспортом (трамвай, тролейбус) та які здійснюють діяльність у сфері благоустрою.

Як вбачається з тексту наведеного визначення, серед підприємств житлово-комунального господарства відсутні суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з постачання та розподілу природного газу.

Як встановлено апеляційним розглядом, ЗАТ «Джурчі» здійснює розподіл та постачання природного газу на підставі ліцензій НКРЕ, тобто є газопостачальним та газорозподільним підприємством, а не підприємством житлово-комунального господарства.

Отже, на ЗАТ «Джурчі» не розповсюджується дія п. 13. підрозд. 4 розд. XX Податкового Кодексу України щодо особливого порядку визначення доходів і витрат за касовим методом.

Апелянт зазначає, що ЗАТ «Джурчі» завищено валові витрати у 4 кварталі 2011 року у розмірі 1030500,00 грн. за операціями з ЗАТ «Теодосія» та у розмірі 369647,00 грн. за операціями з TOB «Запорізький коксохімремонт». Свій висновок відповідач мотивує тим, що витрати по зазначеним операціям не підтверджуються первинними документами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, господарські операції між позивачем та цими особами підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а саме - договорами, актами прийому-здачі робіт, довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, актами приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2, податковими накладними. Факт надання цих документів відображено в самому акті та вони були предметом експертного дослідження у справі, за результатами якого жодних порушень з боку ЗАТ «Джурчі» у веденні податкового обліку операцій з ЗАТ «Теодосія» та TOB «Запорізький коксохімремонт» не виявлено та не підтверджено висновків відповідача щодо завищення валових витрат у 4 кварталі 2011 року на суму 1030500,00 грн. та 369647,00 грн. відповідно.

Апелянт також вказує на те, що висновком судово-економічної експертизи підтверджується завищення податкового кредиту грудня 2010 року частково у сумі 4334,15 грн., що судом не взято до уваги. Таке завищення податкового кредиту не оспорюється позивачем.

Однак, відповідно до п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.12 року № 1236, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу. Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

Враховуючи те, що колегія суддів позбавлена можливості достовірно здійснити перерахунок грошового зобов'язання з урахуванням та вирахуванням не оспорювуаної позивачем суми, відсутність законодавчо встановленої можливості внесення змін до податкових повідомлень-рішень, колегія суддів доходить висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення цілком.

При цьому, колегія суддів наголошує, що у відповідача є право прийняти на направити позивачу інше податкове повідомлення-рішення на суму заниження податку на додану вартість, яке виникло через завищення податкового кредиту у розмірі 4334,15 грн., і суд не може в даних відносинах підміняти відповідача і виконувати його функції.

Податковий орган у своїй скарзі наголошує на тому, що позивачем занижено суми податкових зобов'язань з ПДВ при відображенні операцій з використання імпортованого газу.

З цього питання колегія суддів зазначає наступне.

Так, в період з серпня по грудень 2011 року ЗАТ «Джурчі» придбано у НАК "Нафтогаз України" імпортований природний газ за нульовою ставкою ПДВ за Договором купівлі- продажу природного газу № 14/169/11 від 31.01.11, предметом якого є передача Покупцю імпортованого природного газу в обсязі до 210 тис. куб.м. для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат Покупця.

Згідно п. 3.4 договору, обсяги виробничо-технологічних витрат і нормативних втрат природного газу визначаються газорозподільним підприємством згідно з Методикою визначення питомих виробничо-технологічних витрат/втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженими наказом Мінпаливенерго № 264 від 30.05.03 року, та Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Мінпаливенерго № 595 від 21.10.03 року.

Таким чином, зазначеним Договором передбачене цільове призначення використання природного газу, який передається за цим договором - для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат Покупця - ЗАТ «Джурчі».

Згідно Методики, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 15.07.97 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", "виробничо-технологічні витрати газу - це газ, що витрачається під час виконання комплексу робіт, пов'язаних з введенням в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих або капітально відремонтованих об'єктів системи газопостачання та на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання.

Придбання природного газу за договором № 14/169/11 від 31.01.2011 в бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт92 "Адміністративні витрати" - Кт 631. Згідно приписам "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом МФ України № 291 від 30.11.19 року, на рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Таким чином, відображення в бухгалтерському обліку придбання у НАК "Нафтогаз України" природного газу за договором № 14/169/11 від 31.01.11 року підтверджує його придбання та використання для власних виробничих потреб підприємства.

Доводи відповідача про те, що придбаний у НАК "Нафтогаз України" за договором № 14/169/11 від 31.01.11 року природний газ взагалі був комусь проданий, є припущенням, і не ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та не підтверджується жодними первинними документами, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Більше того, загальний обсяг природного газу, що закуповується ЗАТ «Джурчі» для подальшої реалізації споживачам, дорівнює обсягам реалізації такого газу відповідним споживачам, тобто додаткової реалізації природного газу, який був придбаний для власних потреб ЗАТ «Джурчі» не здійснювало.

Природний газ, придбаний у НАК "Нафтогаз України" за договором № 14/169/11 від 31.01.2011 за нульовою ставкою ПДВ, нікому не поставлявся, а був використаний для власних виробничих потреб ЗАТ «Джурчі», що підтверджено даними аналітичного бухгалтерського обліку підприємства.

Судово-економічною експертизою висновки Відповідача про заниження податкових зобов'язань на суму 18082,67 грн. також не підтверджуються.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що ЗАТ «Джурчі» завищено податковий кредит у сумі 800968,33 грн. в порушення п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України. З цими доводами також неможливо погодитися з огляду на таке.

Пунктом 187.10 Податкового кодексу України в редакції, що була чинною в 2011 р. (в якому перевіркою ОДПІ виявлено завищення податкового кредиту), встановлено: "Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно- експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом."

Законодавче визначення терміну "касовий метод" наведено у пп, 14.1,266 Податкового кодексу: "касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)".

При цьому відповідно до Листа ДПА України від 04.03.11 року № 4546/6/16-1515-26 касовий метод поширюється на операції з:продажу комунальних послуг фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку; придбання товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку.

Поставка зазначених у цьому пункті товарів (послуг) іншим категоріям споживачів чи поставка інших товарів (послуг) категоріям споживачів, визначеним у цьому пункті, здійснюються у загальному порядку (за правилом першої події), а саме касовий метод не поширюється на операції з: продажу комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень., що не є бюджетними організаціями, та не належать до категорії населення; придбання товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями, та не належать до категорії населення.

Таким чином, якщо платник податку здійснює операції, перелічені у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, то за касовим методом таким платником визначаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій, оподаткованих за касовим методом.

Отже, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, за яками податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

Якщо продаж робіт (послуг) оподатковується за правилом першої події, то включення до податкового кредиту сум, використаних на придбання (виготовлення) цих товарів (послуг), обліковується теж за правилом першої події.

Що стосується операції з закупівлі природного газу у TOB «Він-Пласт», такий газ придбавався виключно для реалізації промисловим споживачам, які не відносяться до категорій, перелічених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України. Отже, підстави для застосування касового методу в даному випадку відсутні.

Що стосується придбання послуг у ТОВ «Запорізький коксохімремонт», ЗАТ «Теодосія», ПП «Контракти ГРУП» з обслуговування газопроводів, необхідно зауважити таке.

Послуги з обслуговування газопроводів входять до вартості транспортування природного газу.

Згідно з ліцензіями, виданими НКРЕ України ЗАТ «Джурчі» на розподіл природного і нафтового газу та на постачання природного газу за регульованим тарифом, господарською діяльністю позивача є транспортування та постачання (реалізація) природного газу.

Таким чином, постачання природного газу та його транспортування є двома різними видами господарської діяльності.

В п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України застосування касового методу передбачено для підприємств, що здійснюють постачання (не транспортування) природного газу. Населенню та бюджетним установам ЗАТ «Джурчі» надає саме послуги з постачання природного газу, до яких взагалі не має відношення обслуговування розподільних газопроводів.

Отже, оскільки послуги з обслуговування газопроводів не призначаються для їх використання в операціях з постачання природного газу, для застосування касового методу в даному випадку також немає підстав.

Зазначене знайшло підтвердження у висновку судово-економічної експертизи.

Також слід зазначити, що, не зазначаючи в чому саме суд порушив норми матеріального та процесуального права, відповідач повідомляє про відображення у складі валового доходу 519958,00 грн., а в подальшому він посилається вже на суму 513834,24 грн. При цьому відповідач в апеляційній скарзі не дає жодної оцінки такій сумі та наслідкам її відображення (привело це до заниження або завищення податку на прибуток).

Як встановлено судом першої інстанції, сума - 513834,24 грн. була встановлена ще у відповіді від 07.05.12 року на заперечення до Акту перевірки як завищення позивачем валових доходів за 1 квартал 2011 року, однак таке завищення призвело не до недоїмки, а навпаки - до завищення податку на прибуток.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13 у справі № 2а-5225/12/0170/30 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна