Постанова

від 04.11.2013 по справі 826/12997/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2013 року 11:12 № 826/12997/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальтернатива» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецекспертгруп» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013 № 0003802207 та № 0003792207,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоальтернатива» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013, а саме:

- № 0003792207, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 31 500 грн. за основним платежем та на 7 875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0003802207, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 30 000 грн. за основним платежем та на 7 500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

які ухвалені за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Спецекспертгруп».

Окрім того, у позовній заяві позивач також просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2013 № 240/10/26-15-10-04-04 «Про результати розгляду первинної скарги», яким скарга позивача на податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 - залишена без задоволення.

Ухвалою суду від 04.11.2013 року закрито провадження у справі в частині оскарження позивачем рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2013 № 240/10/26-15-10-04-04 «Про результати розгляду первинної скарги».

В обґрунтування позовних вимог щодо оскарження ППР позивач зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на нікчемності правочину, укладеного позивачем з його контрагентом (третьою особою), та у зв'язку з цим на безтоварності спірних операцій. У свою чергу висновки про нікчемність зроблені з урахуванням обставин викладених в постанові слідчого про призначення позапланової перевірки ТОВ «Енергоальтернатива», яка винесена в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва стосовно контрагента позивача.

Проте, як зазначає позивач, зазначені в акті перевірки факти не є встановленими і потребують доказування, тому посилання на них, як на підставу визнання правочину нікчемним також потребують доведення. При цьому, як зазначає позивач визнання правочинів нікчемними не належить до повноважень податкового органу, а отже, як вважає позивач, ДПІ діяла з перевищенням повноважень. Позивач вважає висновки, покладені в основу оскаржуваних рішень такими, що ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентом (монтажні та пусконалагоджувальні роботи по зовнішньому електропостачанню АЗК), який має відповідну ліцензію, фактично виконані, що документально підтверджується наявними у позивача первинними, платіжними документами та податковими накладними.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що спірні суми податкових вигод сформовані законно, а отже підстав для прийняття оскаржуваних рішень не було.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа викликалася у судове засідання, однак направлена їй за визначеними в ЄДР та у справі адресами ухвала суду повернута без вручення з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України третя особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. У той же час, третя особа в судова засідання 17.10.2013 року не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала. Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи без участі третьої особи за наявними матеріалами справи.

У зв'язку із змінами у структурі податкових органів, пов'язаними із реорганізацією податкових органів, під час судового розгляду здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва ДПС на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи при цьому неприбуття у судове засідання третьої особи, яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, у судовому засіданні 17.10.2013 р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енергоальтернатива» (код ЄДР 35620498, адреса: 03151, м. Київ, вул. Керченська, буд. 7/7) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Спецекспертгруп» (код ЄДР 37849140) за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 2102/22.7/35620498 від 08.05.2013 року (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивача взято на податковий облік 20.12.2007 р. З 29.01.2008 р. позивач є платником ПДВ.

В контексті наведеного під час перевірки встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Енергоальтернатива» (замовник) та ТОВ «Спецекспертгруп» (підрядник) укладено договір підряду від 07.09.2012 року № 0109-12, згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати та надати замовнику роботи по зовнішньому електропостачанню АЗК, розташованого за адресою: с. Микуличи, Бородянського району, Київської обл., згідно розробленого проекту по технічним умовах ТУ № К-00-10-0964 від 04.11.2010, виданих ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго».

Згідно пункту 1.3 Договору етапи виконання робіт складається з 1) виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт та 2) виготовлення технічної документації для введення змонтованого обладнання в експлуатацію.

Термін виконання робіт - 60 календарних днів з дати отримання підрядником авансового платежу.

Вартість робіт за Договором складає 180 000 грн., в т.ч. ПДВ - 30000 грн.

Між сторонами складено акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.03.2013 року на суму 180 000 грн., в т.ч. ПДВ - 30000 грн.

На підставі вказаного договору ТОВ «Енергоальтернатива» отримало від ТОВ «Спецекспертгруп» податкові накладні на загальну суму 180 000 грн., в т.ч. ПДВ - 30000 грн., перелік та реквізити яких зазначено у табличному вигляді на стор. 4,5 Акту перевірки.

Розрахунки між сторонами договору проведено безготівково, перелік та реквізити платіжних документів зазначено на стор. 5 Акту перевірки.

Суми ПДВ по вказаним вище податковим накладним включені позивачем до податкового кредиту за вересень та жовтень 2012 року та відображені в реєстрі отриманих податкових накладних.

Надалі в Акті перевірки зазначається, що до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва листом від 18.03.2013 № 346/7/09 надійшла Постанова старшого слідчого СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС ст. лейтенанта Беспалова О.О. від 15.03.2013 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Енергоальтернатива» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спецекспертгруп» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 р..

В акті перевірки зазначено, що в провадженні СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратурою Печерського району м. Києва за № 42013110060000070 від 17.01.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України. Під час провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні, було допитано колишнього засновника та директора ТОВ «Спецекспертгруп» - ОСОБА_2, який надав показання, що до діяльності вказаного підприємства відношення не має, статутний фонд підприємства не формував, створив ТОВ «Спецекспертгруп» за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Також в Акті перевірки зазначено, що в ході аналізу діяльності ТОВ «Спецекспертгруп» код ЄДРПОУ 37849140 було встановлено, що з вказаним підприємством проводило взаємні розрахунки ТОВ "Енергоальтернатива" (код ЄДРПОУ 35620498).

Виходячи з наведеного, ДПІ прийшла до висновку, що ТОВ «Спецекспертгруп» безпідставно сформовано податкові зобов'язання по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів, у т.ч. на адресу ТОВ "Енергоальтернатива", зокрема складені ТОВ «Спецекспертгруп» із позивачем первинні документи не відповідають вимогам законодавства та є дефектними, у зв'язку з чим не має підстав для включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ суми за відносинами із зазначеним контрагентом.

Враховуючи наведене, як зазначає ДПІ, позивачем занижено податок на прибуток на суму 31 500 грн. та податок на додану вартість у розмірі 30 000 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0003802207 та № 0003792207.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема , це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України не довів належними та допустимими доказами факту невиконання спірних операцій, не довів наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, на неможливості встановити певні обставини, з огляду на що вони не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентом та підставою для позбавлення позивача податкових вигод, сформованих за спірними операціями.

Так, щодо посилання ДПІ на обставини викладені у постанові слідчого, зокрема на пояснення ОСОБА_2 відносно діяльності ТОВ «Спецекспертгруп» з урахуванням яких ДПІ по суті зазначає про юридичну дефектність первинних документів, які (пояснення) по суті є основою доказової бази ДПІ, слід зазначити , що за відсутності висновків експертизи, проведеної, зокрема, за ініціативою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, на установчих документах, на податкових накладних, які (висновки експерта) повинні були бути наявні у ДПІ вже під час перевірки, оскільки ДПІ посилається на дефекти первинних документів, самі по собі зазначені пояснення не є достатнім та допустимим доказом юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, нездійснення спірних операцій та порушення позивачем податкового законодавства.

До того ж, із змісту постанови слідчого та з Акту перевірки не вбачається проведення експертизи первинних документів за спірними операціями щодо можливої підробки підписів на первинних документах та встановлення фактів їх підробки.

Із змісту постанови та з Акту перевірки не вбачається і оцінки конкретних операцій за відносинами позивача з ТОВ «Спецекспертгруп» та встановлення їх фіктивності, нездійснення спірних операцій тощо.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/перереєстрації цього підприємства на підставних осіб, на чому фактично ґрунтуються доводи ДПІ в Акті перевірки.

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, вчинених між позивачем та його контрагентом.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, в контексті наведеного, наголошує на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод.

У той же час , в контексті дослідження питання щодо реальності спірних операцій, слід зазначити, що сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових (бухгалтерського обліку) та звітних документів за спірними операціями, а також інших відомостей, зокрема, ліцензія, деталізовані відомості щодо використання субпідрядних робіт при виконанні договорів з субпідрядниками, документально підтверджені відомості щодо передачі зазначених робіт замовникам, відомості із технічної документації щодо спірних робіт (технічні умови № К-00-10-0964 від 04.11.2010, видані ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»), тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод. Напроти, сукупність цих відомостей та документів підтверджує фактичне виконання спірних операцій.

Зокрема позивачем надано договори, первинні документи (акти виконаних робіт), платіжні документи, податкові накладні за відносинами із замовниками робіт, які із залученням контрагента позивача виконувались на користь зазначених замовників. Зазначені документи у повній мірі деталізують виконані роботи та зміст зазначених документів кореспондується із змістом первинних документів за відносинами позивача з його контрагентом.

В контексті спірних операцій під час розгляду справи з боку ДПІ не доведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

У той же час, як вбачається з декларацій з податку на прибуток ТОВ «Спецекспертгруп» за 2012 р., за 3 кв. 2012 р. товариство несло відповідно адміністративні витрати, що вказує на несення витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності та, відповідно, на ведення контрагентом господарської діяльності. Відтак, з наявної звітності контрагента вбачається декларування ним витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та, відповідно, власне здійснення цієї діяльності.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що згідно наданих Держархбудінспекцією України матеріалів ліцензійної справи ТОВ «Спецекспертгруп» вбачається: подання 01.02.2013 року ТОВ «Спецекспертгруп» заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку зі зміною місцезнаходження та обставини видачі ТОВ «Спецекспертгруп», на підставі такої заяви, нової ліцензії від 14.02.2013, а також обставини наявності у ТОВ «Спецекспертгруп» організаційно-функціональної структури підприємства, що підтверджується відповідним експертним висновком. Тобто, з наведених документів вбачається наявність у контрагента відповідних можливостей для здійснення діяльності та, зокрема, спірних операцій.

Слід додати, що вищезгадані податкові накладні, видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ним податкових накладних, є правомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, та які свідчили б про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування з моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. На поверненні судового збору позивач в судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальтернатива» (код ЄДР 35620498, адреса: 03151, м. Київ, вул. Керченська, буд. 7/7) задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 23.05.2013 № 0003802207 та № 0003792207.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін