Рішення

від 07.04.2009 по справі 9/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07.04.2009                                                                Справа №  9/13-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк

до Закритого акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 738300,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Широкова Е.І., юрисконсульт, довіреність №9/281 від 08.01.2009 р.;

від відповідача - Шатило М.В., представник, довіреність від 05.01.2009 р.

          Суть спору: Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з закритого акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (відповідач) пеню у сумі 32300,00 грн. та просить зобов'язати відповідача повернути попередню оплату (50%) вартості товару у розмірі 706000,00 грн. за договором № 02-01/1-129 від 27.05.2008 року.

          Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю по результатам відкритих аукціонів. Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано попередню оплату за товар (електродвигун АКН2 - 18 - 43 - 12 М УХЛ4 у кількості 2 шт.) у розмірі 706000,00 грн. (50 % вартості товару), шо підтверджується платіжним дорученням № 113 від 28 серпня 2008р. на суму 706000,00 грн.

          В свою чергу відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний після отримання попередньої оплати 50% від вартості товару в строк від 61 до 90 календарних днів з моменту попередньої оплати поставити позивачу товар.

          Відповідач 28.08.2008р. отримав попередню оплату за товар у розмірі 706000,00 грн. (50 % вартості товару), проте станом на 24.12.2008р. свої зобов'язання за договором не виконав, тобто товар позивачу не поставлений, що стало підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 32300,00 грн.

          27 січня 2009 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав клопотання про уточнення суми позовних вимог, яке за своєю правовою природою є клопотанням про збільшення суми позовних вимог, в частині нарахування сум пені та 3% річних. В даному клопотанні позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 35300,00 грн., 3 % річних у розмірі 2553,20 грн. та зобов'язати відповідача повернути попередню оплату (50 %) вартості товару у розмірі 706000,00 грн. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник позивача позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог підтримав у повному обсязі.

          У судовому засіданні 07.04.2009р представник позивача подав клопотання в якому просить суд долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 2006 від 24.03.2009 р. по сплаті державного мита в розмірі 7060,00 грн. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, але письмового відзиву на позов не надав. У судовому засіданні 07.04.2009р. представник відповідача подав клопотання в якому просить долучити до матеріалів справи докази часткової сплати боргу у сумі 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від  31.03.2009 р. та № 1230 від 03.04.2009 р. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

          27 травня 2008 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір про закупівлю по результатам відкритих торгів №02-01/1-129, які відбулись 24.04.2008 року.

          За своєю правовою природою характер даного договору відповідає приписам ст. 655 Цивільного кодексу України, тобто є договором купівлі-продажу.

          На виконання умов даного договору ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (позивач) відповідно до платіжного доручення № 113 від 28 серпня 2008р. перерахувала на рахунок ЗАТ "Завод крупних електричних машин" (відповідач) попередню оплату за товар (електродвигун АКН2 - 18 - 43 - 12 М УХЛ4 у кількості 2 шт.) у сумі 706000,00 грн. (50 % вартості товару).

          Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний після отримання попередньої оплати у розмірі 50 % від вартості товару, передати у власність ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" електродвигун АКН2 - 18 - 43 - 12 М УХЛ4 у кількості 2 шт. на суму 1412000,00 грн.

          Згідно до умов специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, встановлений термін постачання товару - від 61 до 90 календарних днів з моменту попередньої оплати. Отже, останнім терміном відповідно до якого відповідач повинен був поставити товар є 29 листопада 2008р.

          Проте, станом на 24.12.2008р. відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, товар позивачу не поставив.

           Позивачем 03 грудня 2008 року направлено на адресу відповідача претензію з вимогою щодо постачання та передання у власність товару, яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

          На день звернення позивача з позовом до суду відповідач перед позивачем не виконав свої договірні зобов'язання.  

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

          Відповідно до положень ст. 530 ГК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Положеннями ч.1, ч. 3 ст. 612 ЦК України предбачено, що боржник вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

           Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

           Відповідно до клопотання позивача від 22.01.2009р. про збільшення суми позовних вимог в частині сум пені та 3-х% річних, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 35300,00 грн. та 3% річних у розмірі 2553,20 грн.

          07.04.2009р. відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 21 від 31.03.2009 р. та № 1230 від 03.04.2009 р., які підтверджують часткову сплату відповідачем боргу у сумі 200000,00 грн.

          Представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт часткової сплати відповідачем боргу у розмірі 200000,00 грн., яка відноситься до суми попередньої оплати вартості товару.                              

          Таким чином, спір в частині повернення 200000,00 грн. попередньої оплати вартості товару частково врегульовано і суд на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України припиняє провадження у справі через відсутність спору в цій сумі.

          Доказів повернення позивачу попередньої оплати вартості товару у розмірі 506000,00 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути  попередню оплату вартості товару у розмірі 506000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, та визнаними відповідачем.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 10.1. договору зазначено, що у разі затримки постачання товару або постачання не в повному обсязі, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленого товару.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 35300,00 грн. та 3% річних у розмірі 2553,20 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені сторонами в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

          Позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку.

          Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

          Платіжними дорученнями: № 1063 від 26.12.2008р.; № 1096 від 15.01.2009р.; № 2006 від 24.03.2009р., позивачем сплачено: 323,00 грн.; 55,53 грн.; 7060,00 грн. відповідно, державного мита, що разом становить 7438,53 грн.   

          Оскільки спір доведений до врегулювання в судовому порядку з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита у сумі 7438,53 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено представникам сторін про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 44, ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

          1.  Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35-А, код ЄДРПОУ 30769085, п/р 26005870840881 в ХФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Херсон МФО 352015; р/р 260050130293 в ТОВ "БМ БАНК", м. Київ, МФО 380913, ІПН 331617605090) на користь державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769, п/р 26003000527001 у філії "Донбаська дирекція" АТ "Індустріально-експортний банк" в м. Донецьк, МФО 335850, ІПН 307690821026) пеню у розмірі 35300,00 грн., 3 % річних у сумі 2553,20 грн.;  7438,53 грн. витрат зі сплати держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Зобов'язати закрите акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" повернути державному підприємству "Донецька вугільна енергетична компанія" 506000,00 грн. попередньої оплати вартості товару за договором № 02-01/1-129 від 27.05.2008 року.

          4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 200000,00 грн. попередньої оплати вартості товару.

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

             Суддя                                                                                                С.В. Ребриста

                   Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

          13 квітня 2009 року.