Постанова

від 01.09.2009 по справі 9/13-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/13-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 вересня 2009 р.                                                                                    № 9/13-09  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Першиков Є.В.

розглянувши

касаційну скаргуПП "Ельба-Інвест"

на постанову від 02.04.2009 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 9/13-09 господарського суду Дніпропетровської  області

за позовомПП "Ельба-Інвест"

До

ТОВ "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість"

провизнання недійсним договору та стягнення 55 935,48 грн.  

За участю представників сторін:

позивача – Басенко Г.Г. дов. від 20.03.2009 р.,

відповідача –не з'явились

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 р. (суддя  - Подобєд І.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про надання охоронних послуг № 559 від 06.05.2008 р., укладений між Приватним підприємством "Ельба-Інвест" та Полупанівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" на майбутнє. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 р. (судді –Голяшкін О.В., Герасименко І.М., Науменко І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 р. залишено без змін.

           Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, ПП "Ельба-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

             Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

          Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.

  Розпорядженням В.о. Голови Вищого господарського суду України від 31.08.2009 року, у зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 9/13-09 призначеної до розгляду на 01.09.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді –Полянський А.Г., Першиков Є.В.

   Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

  Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

           Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Полупанівською філією ТОВ "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" був укладений договір про надання охоронних послуг № 549 від 06.05.2008 р. строком на один рік з правом його пролонгації.

Згідно умов договору, позивач надавав послуги по охороні майна замовника послуг, яке знаходиться за адресою: с. Полупанівка, Підволочиського району, Тернопільської області, що зазначено в додатку № 1 до договору.

          В процесі розгляду справи, судами було з'ясовано, що відповідач не уповноважував директора Полупанівської філії Штогрина І.Б. та не видавав відповідного доручення на укладення договору про надання охоронних послуг № 549 від 06.05.2008 р.

Акти виконаних робіт по спірному договору підписувалися безпосередньо директором Полупанівської філії, платежі також здійснювалися  Полупанівською філією без участі та погодження юридичної особи –відповідача, що підтверджено матеріалами справи, а саме листом генерального директора відповідача від 30.01.2009 р.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 5 Положення про Полупанівську філію ТОВ "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", директор філії, зокрема: - представляє Філію у відносинах з організаціями, підприємствами, установами та громадянами, укладає угоди стосовно діяльності Філії в обсязі, визначеному дорученням, і забезпечує їх виконання. Директор філії не має права підписувати будь-які угоди та договори без дозволу Зборів Учасників Товариства.

Відповідачем не було надано доказів отримання повноважень директора Полупанівської філії Штогрина І.Б. на укладення спірної угоди.

          Крім того, згідно довідки ЄДРПОУ від 19 січня 2005 року № 11342 Полупанівська філія як відокремлений підрозділ не має права юридичної особи.

        Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

        Враховуючи викладене, судами був зроблений обґрунтований висновок про те, що директор Полупанівської філії Штогрин І.Б. не мав повноважень на укладення договору про надання охоронних послуг № 549 від 06.05.2008 р. від імені ТОВ "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість".

Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

          Слід зазначити, що судами правомірно було відхилено посилання позивача про подальше схвалення спірного договору ТОВ "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", оскільки акти  здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень-липень 2008 року були підписані філією в особі директора Штогрина І.Б., також безпосередньо філією здійснювалась оплата наданих послуг у травні-червні 2008 року.

Так, згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Враховуючи, що укладення спірного договору від 06.05.2008 року № 559 директором філії відбулось без відповідних на те повноважень наданих ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", суд першої інстанції правомірно визнав його недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України.

          Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що спірний договір має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 230 ЦК України.

          Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

          Колегія суддів погоджується з доводами судів про відхилення зазначеного обґрунтування для звернення з даним позовом, оскільки позивачем не було надано доказів, які би доводили факт навмисного обману як з боку директора Полупанівської філії ТОВ "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" Штогрина І.Б. та зі сторони відповідача.

        Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину  кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала  на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Оскільки, попередніми судовими інстанціями встановлено, що послуги охорони були надані позивачем відповідачу, (хоча і були отримані філією), в такому разі, цей договір має бути визнаний недійсним тільки на майбутнє.

  Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про  часткове задоволення позовних вимог.

       Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ельба-Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 року у справі №  9/13-09 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Муравйов О.В.

Судді                                                                                            Полянський А.Г.     

                                                                                                     Першиков Є.В.