Постанова

від 19.03.2009 по справі 53/98

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/98

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.03.2009                                                                                           № 53/98

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Кривонос Т.С. – юрист     

від відповідача –  представник не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ТИСК"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.01.2009

 у справі № 53/98 (суддя Грєхова О.А.)

 за позовом                               ВАТ "Індустріальна скляна компанія"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ТИСК"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 536627,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 у справі №53/98 позовні вимоги ВАТ "Індустріальна скляна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ТИСК" про стягнення 536627,16 грн. було задоволено. З відповідача на користь позивача було призначено до стягнення 525589,77 грн. – основного боргу, 11037,39 грн. інфляційних витрат, 5366,27 грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та  відзив на неї, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01.02.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 68/08 про постачання газу (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач по справі зобов'язався передавати позивачеві у власність природний газ, а позивач - приймати газ та оплачувати його вартість в строки та на умовах зазначених в Договорі.

Згідно з п. 6.1. Договору, розрахунки Споживача за договором проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в розмірі 30% вартості за плановий обсяг природного газу до 25 числа перед місяцем споживання, 35% до 8 числа місяця споживання, 35% до 15 числа місяця споживання.

Поставки газу були здійснені у лютому та березні 2008р., що підтверджується належним чином засвідченими копіями актів приймання передачі природного газу за лютий та березень 2008р. за Договором № 68/08 від 01.02.2008р.

В п. 7.2.1 Договору сторони погодили, що позивач зобов'язаний прийняти та оплатити відповідачу вартість поставленого природного газу. Підставою для сплати є Договір, рахунок на передоплату, рахунок-фактура.

Матеріали справи свідчать, що відповідач виставив позивачу рахунки-фактури № Т-00111190 від 26.02.2008р. - «100% планового обсягу на березень 2008.» та № Т-00111198 від 20.03.2008р. - «100% планового обсягу на квітень 2008р.», належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно   до   умов Договору позивачем було здійснено відповідачу передоплату в розмірі 525 589,77 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 256 від 18.03.2008р., № 325 від 25.03.2008р., № 331 від 27.03.2008р., № 351 від 28.03.2008р.

У зв'язку з тим, що у квітні 2008р. відповідач припинив виконання взятих на себе зобов'язань не   зважаючи   на   перераховану   позивачем   передоплату, позивач направив відповідачу претензію №3818/1 від 22.04.2008р. з вимогою виконати зобов'язання по договору №68/08 від 01.02.2008р.   

20.11.2008р. враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання по договору №68/08 від 01.02.2008р. не виконав, ВАТ "Індустріальна скляна компанія" звернулось з позовом до суду  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ТИСК" 536627,16 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не поставив позивачу природний газ за квітень 2008р. на суму 525 589,77 грн., в зв'язку з чим на дату прийняття рішення судом першої інстанції заборгованість відповідача складала 525 589,77 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 47 від 12.12.2008р. за підписами Голови правління та головного бухгалтера позивача.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач контррозрахунку суми боргу, а також доказів та заперечень щодо спростування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суду не надав.

Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі - 525 589,77 грн.

Крім того, позивач заявив про вимогу сплатити боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Позивач зробив розрахунок збитків від інфляції, які становлять - 11 037,39 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду  першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині стягнення збитків від інфляції на суму 11 037,39 грн.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки представник відповідача не був жодного разу присутній у судовому засіданні, у зв'язку з несвоєчасним отриманням виклику до суду і таким чином був позбавлений права на судовий захист, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача належним чином було повідомлено про час, дату та місце слухання справи про що свідчать відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвал Господарського суду м. Києва у справі №53/98 від 27.11.2008р. та від 22.12.2008р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Таким чином,  суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим  та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Також, слід зазначити, що відповідно до копії довідки №2233 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ідентифікаційний код ВАТ "Індустріальна скляна компанія" – 35568570, тоді як в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва  від 19.01.2009р  по справі №53/98 зазначений невірний код ЄДРПОУ позивача -352640.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

З огляду на викладене, Господарському суду м. Києва слід виправити допущену у резолютивній частині рішення від 19.01.2009р  по справі №53/98 описку не зачіпаючи його  суті, з урахуванням чого видати наказ.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "ТИСК". залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва  від 19.01.2009р  по справі №53/98– без змін.

2.          Матеріали справи № 53/98 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.