22/182
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2009 № 22/182
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.01.2009
у справі № 22/182 (суддя
за позовом Приватне підприємство "Барвінок"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення боргу в розмірі 146284,59 грн. та штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “Барвінок” (далі - ПП “Барвінок”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (далі - ТОВ “Святослав”, відповідач) 146.284,59 грн. суми основного боргу за договором № 81/69 від 01.08.2007 р., 18.422,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, 2.406, 07 грн. – 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором на поставку продукції № 81/69 від 01.08.2007 р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3 процентів річних.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ “Святослав” (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 11.09.2008 р. наявна в матеріалах справи).
В ході розгляду справи у зв'язку з частковою сплатою заборгованості сума боргу зменшилась та станом на час вирішення складала 126.284,59 грн. Сплата коштів в сумі 20.000 грн. підтверджується банківською випискою за 13.11.2008 р., яка в оригіналі долучена до матеріалів справи.
Вказані обставини позивачем не заперечувались, що, відповідно, свідчить про відсутність спору між сторонами в цій частині.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2009 у справі № 22/182 (далі – Ухвала суду) позов задоволено частково:
- припинено провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” 20.000 грн.;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (юрид. адреса: 04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда 39-В, р/р 260080101338 в ЗАТ “Прокредит Банк”, МФО 320984, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31724464) на користь Приватного підприємства “Барвінок” (юрид. адреса 08431, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Дем'янці, вул. Леніна 2-В; адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна 16, р/р 26006119010001 АКІБ “Укрсиббанк” “Київське регіональне відділення”, МФО 300733, ідент. код 32705222) 126.284,59 грн. (сто двадцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 59 копійок) основного боргу, 18.422 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні) пені та 2.406,07 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 07 копійок) 3% річних;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (юрид. адреса: 04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда 39-В, р/р 260080101338 в ЗАТ “Прокредит Банк”, МФО 320984, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31724464) на користь Приватного підприємства “Барвінок” (юрид. адреса 08431, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Дем'янці, вул. Леніна 2-В; адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна 16, р/р 26006119010001 АКІБ “Укрсиббанк” “Київське регіональне відділення”, МФО 300733, ідент. код 32705222) 1.671,13 грн. (одну тисячу шістсот сімдесят одну гривню 13 копійок) витрат на оплату державного мита, та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, що згідно 3 п. ч. 3 ст. 104 ГПК України є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2009 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” і порушити апеляційне провадження у справі № 22/182, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2009.
В судове засідання 31.03.2009 відповідач не з'явився. Також у суду виникла необхіднсть у витребуванні від сторін нових додакових доказів та пояснень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.04.2009.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 Новікова М.М. у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів Іваненко Я.Л., Скрипки І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя – Євсіков О.О. (доповідач), судді: Іваненко Я.Л., Скрипка І.М., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.04.2009.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання 14.04.2009 вдруге не з'явився, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило.
Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, 01.08.2007 р. між ТОВ “Святослав” та ПП “Барвінок” укладено Договір на поставку продукції № 81/69, за умовами якого останнє зобов'язувалось передавати у власність, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався приймати та оплачувати поставлену м'ясну продукцію (п. 1.1 Договору).
Ціна продукції є договірною, узгоджується сторонами в окремому порядку і вказується в приймально-здавальних документах (п. 3.1 Дговору).
На виконання договору позивачем передано відповідачу продукцію, яка згідно з видатковими накладними № 773 від 02.08.2007 р., № 798 від 07.08.2007 р. на суму 31.734,18 грн., № 845 від 14.08.2007 р. на суму 22.207,08 грн., № 825 від 11.08.2007 р. на суму 30.302,40 грн., № 874 від 20.08.2007 р. на суму 11.801,16 грн., № 882 від 21.08.2007 р. на суму 7.052,26 грн., № 903 від 24.08.2007 р. на суму 23.319, 58 грн., № 936 від 31.08.2007 р. на суму 6.655,61 грн., № 924 від 28.08.2007 р. на суму 19.686,39 грн., № 968 від 04.09.2007 р. на суму 983 грн., від 07.09.2007 р. на суму 8.269,81 грн., № 996 від 11.09.2007 р. на суму 11.420,63 грн., № 1001 від 14.09.2007 р. на суму 29.702,29 грн., № 1016 від 18.09.2007 р. на суму 5.506,17 грн., № 1028 від 21.09.2007 р. на суму 21.598, 34 грн., № 1039 від 25.09.2007 р. на суму 20.863,32 грн., № 1052 від 28.09.2007 р. на суму 6.637,84 грн., № 1069 від 03.10.2007 р. на суму 12.430,98 грн., № 1087 від 08.10.2007р. на суму 11.292,60 грн., № 1079 від 05.10.2007р. на суму 19 753, 93 грн., № 1095 від 03.10.2007 р. на суму 12 773, 90 грн., № 1106 від 12.10.2007 р. на суму 12.423,70 грн., № 1143 від 23.10.2007 р. на суму 6.858,30 грн., № 1131 від 19.10.2007 р. на суму 15.190 96 грн., № 1156 від 26.10.2007 р. на суму 23.151 грн., № 1172 від 30.10.2007 р. на суму 9.625,68 грн., № 1267 від 16.11.2007 р. на суму 14.116, 20 грн., № 1187 від 02.11.2007 р. на суму 9.741,89 грн., № 1197 від 05.11.2007 р. на суму 11.743,20 грн., № 1206 від 06.11.2007 р. на суму 12.298,23 грн., № 1222 від 14.881,04 грн., № 1236 від 12.11.2007 р. на суму 11.412 грн., № 1245 від 13.11.2007 р. на суму 17.936,32 грн., № 1271 від 19.11.2007 р. на суму 3.345, 30 грн., № 1268 від 19.11.2007 р. на суму 1.854,36 грн., № 1282 від 20.11.2007 р. на суму 15.832,50 грн., № 1315 від 28.11.2007 р. на суму 10.000,26 грн., № 1295 від 23.11.2007 р. на суму 13.585,13 грн., № 1298 від 23.11.2007 р. на суму 6.542,64 грн., № 1321 від 30.11.2007 р. на суму 6.858,36 грн., № 1329 від 03.12.2007 р. на суму 8.799,12 грн., № 1342 від 05.12.2007 р. на суму 3.814,32 грн., № 1351 від 07.12.2007 р. на суму 9.044,55 грн., № 1353 від 07.12.2007 р. на суму 4.967,98 грн., № 1360 від 10.12.2007 р. на суму 9.885,31 грн., № 1366 від 11.12.2007 р. на суму 11.355,23 грн., № 1386 від 17.12.2007 р. на суму 21.597,18 грн., № 1379 від 14.12.2007 р. на суму 19.057,56 грн., № 1406 від 21.12.2007 р. на суму 16.327,04 грн., № 1418 від 24.12.2007 р. на суму 26.948, 64 грн., № 1434 від 27.12.2007 р. на суму 13.570, 80 грн., № 1446 від 13.464 грн., № 8 від 04.01.2008 р. на суму 12.019,97 грн., від 09.01.2008 р. на суму 11.816,98 грн., від 04.01.2008 р. на суму 4.617 грн., № 23 від 10.01.2008 р. на суму 6.044, 04 грн., № 28 від 11.01.2008 р. на суму 11.537,64 грн., № 34 від 14.01.2008 р. на суму 14.824,68 грн., № 99 від 29.01.2008 р. на суму 12.413,70 грн., № 75 від 24.01.2008 р. на суму 7.415, 16 грн., № 135 від 07.02.2008 р. на суму 11.340, 78 грн., № Б-127 від 06.02.2008 р. на суму 5.587, 44 грн., № 171 від 15.02.2008 р. на суму 11.620,68 грн., № 69 від 22.01.2008 р. на суму 4.905,60 грн., № 194 від 22.01.2008 р. на суму 15.956,28 грн., № 239 від 04.03.2008 р. на суму 10.315,20 грн., № 253 від 06.03.2008 р. на суму 15.607,80 грн., № 298 від 17.03.2008 р. на суму 10.269 грн., № 312 від 20.03.2008 р. на суму 18.340,76 грн., № 325 від 25.03.2008 р. на суму 18.231,73 грн., № 339 від 27.03.2008 р. на суму 14.477,24 грн., № 421 від 23.04.2008 р. на суму 33.063,12 грн., № 407 від 19.04.2008 р. на суму 7.362,03 грн., № 450 від 30.04.2008 р. на суму 14.993,22 грн., № 434 від 25.04.2008 р. на суму 14.021,04 грн., № 485 від 12.05.2008 р. на суму 19.324,80 грн., № 458 від 02.05.2008 р. на суму 19.851,84 грн., № 506 від 16.05.2008 р. на суму 13.457,47 грн., № 496 від 14.05.2008 р. на суму 21.278,40 грн., № 524 від 26.05.2008 р. на суму 14.409,30 грн., № 533 від 28.05.2008 р. на суму 19.788,60 грн., № 398 від 19.04.2008 р. на суму 33.828,82 грн., № 603 від 24.06.2008 р. на суму 14.912,88 грн., № 624 від 02.07.2008 р. на суму 10.011,60 грн., № 648 від 10.07.2008 р. на суму 8.904,42 грн., № 666 від 16.07.2008 р. на суму 8.793,48 грн., № 682 від 22.07.2008 р. на суму 8.655 грн., № 697 від 29.07.2008 р. на суму 8.481,90 грн., № 737 від 12.08.2008 р. на суму 11.060,20 грн., № 713 від 11.08.2008 р. на суму 11.815,81 грн., у повному обсязі не оплачена.
Відповідно до п. 9.1, 9.2 договору договір діє до 31 грудня 2007 року і у випадку якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим на один рік.
Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).
Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за поставлену продукцію проводиться протягом 5 банківських днів.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково (виписки з банківського рахунку на підтвердження часткової сплати долучені до матеріалів справи), за актом звірки за 2007 рік підтверджується заборгованість відповідача в сумі 103.115,23 грн.
Складеним актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 28.08.2008 р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем станом на 28.08.2008 р. на суму 156284,59 грн. (зазначені акти підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи).
Заборгованість відповідача станом на дату подання позовної заяви до суду складала 146.284,59 грн. та враховуючи сплату 13.11.2008 р. – 20.000,00 грн. станом на час вирішення спору судом першої інстанції становила 126.284,59 грн.
Доказів, які б спростовували визначену суму боргу, відповідачем не представлено судам ані першої, ані апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 3.2 Договору покупець мав здійснити оплату товару протягом 5 банківських днів з дня отримання товару. Відповідно, строк виконання зобов'язань щодо оплати товару, переданого згідно з видатковими накладними, зазначеними в позовній заяві, станом на час вирішення спору судом першої інстанції є таким, що настав.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції за зазначеними видатковими накладними, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 126.284,59 грн. обґрунтовано визнанні місцевим судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно з п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, розрахована позивачем з урахуванням часткового погашення боргу за обліковими ставками, встановленими листом НБУ від 17.05.2007 р. № 14-011/1150-5118 в періоді нарахування пені по 31.12.2007 р. – 8,0%, Постановою НБУ від 29.12.2007 р. № 492 за обліковою ставкою 10% в періоді нарахування пені з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р., Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008 р. за встановленою ставкою в розмірі 12% в періоді з 30.04.2008 р. по 17.10.2008 р. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений позовній заяві, перевірний колегією суддів та відповідає положенням законодавства).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем, колегія суддів погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 2.406,07 грн., наведеним позивачем у позовній заяві, і вважає такий розрахунок обґрунтованим.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду першої інстанції (як і апеляційного суду) не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 81/69 від 01.08.2007 р. відповідно до положень та у строки, встановлені договором, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підставно задоволено в частині стягнення з відповідача 126.284, 59 грн. основного боргу, 18.422 грн. пені та 2.406,07 грн. – 3 % річних.
Щодо розподілу судових витрат колегія суддів відзначає наступне.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі з урахуванням нарахованих штрафних санкцій в розмірі 167.112,66 грн., тобто заявлено позовні вимоги майнового характеру.
Відповідно до пп. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” державне мито із позовних заяв майнового характеру складає 1% від ціни позову.
Платіжними дорученнями № 615 від 30.09.2008 р. та № 588 від 12.09.2008 р. позивачем сплачено 25 грн. та 1.735 грн. державного мита, тобто в розмірі більшому, ніж передбачено чинним законодавством (відповідно до розміру суми, заявленої до стягнення). За таких обставин зайво сплачене державне мито в розмірі 88,87 грн. підлягає поверненню позивачу з видачею довідки.
Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 1.671,13 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки часткове погашення заборгованості в сумі 20.000,00 грн. (13.11.2008 р.) здійснено відповідачем після подання позовної заяви до суду (позов подано 22.10.2008 р.).
Згідно з частиною другою п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995 р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення підставно покладено судом першої інстанції на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.
Скаржник стверджує, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.
З цього приводу колегією суддів встановлено наступне.
Позовна заява та додані до неї документи були одержані Господарським судом міста Києва 22.10.2008 р., що підтверджується описом вкладень в цінний лист, повідомленням про вручення поштового відправлення.
Господарським судом міста Києва 27.10.2008 р. було винесено ухвалу про порушення провадження у справі, розгляд справи було призначено на 28.11.2008 р.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання 28.11.2008 р. не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду міста Києва 27.10.2008 р. та позовна заява направлені судом першої інстанції на юридичну адресу ТОВ “Святослав” (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 11.09.2008 р. наявна в матеріалах справи).
У зв'язку з нез'явленням відповідача в судове засідання 28.11.2008 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2008 р. розгляд справи було відкладено на 23.01.2009.
В судове засідання 23.01.2009 р. відповідач знову не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду міста Києва 28.11.2008 р. направлена судом першої інстанції на юридичну адресу ТОВ “Святослав”.
Колегія суддів враховує, що в судове засідання 23.01.2009 р. відповідач не з'явився, однак докази, наявні в матеріалах справи, були достатніми для прийняття рішення у справі. Відомостей щодо повної оплати суми, заявленої до стягнення позивачем, місцевому суду (як в подальшому і апеляційному суду) станом на час прийняття рішення у справі не надано.
Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що відповідач (ТОВ “Святослав”) під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді справи.
За висновком колегії суддів, причини неявки відповідача до суду обґрунтовано визнані місцевим судом неповажними.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Таким чином, Господарським судом міста Києва обґрунтовано відповідно до ст. 75 ГПК України прийнято рішення у справі 23.01.2009 р. за відсутності представника відповідача за первісним позовом.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується а всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 22/182 від 23.01.2009 р. прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 22/182 від 23.01.2009 р. - без змін.
2. Матеріали справи № 22/182 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3466792 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні