Рішення

від 14.04.2009 по справі 32/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.09                                                                                           Справа№ 32/62

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Дочірнього підприємства „Моноліт”, м.Дрогобич Львівська область.

До відповідача Малого приватного підприємства „Беркут”, м.Дрогобич.

Про стягнення 5 331,47 грн.             

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірнім підприємством „Моноліт”, м.Дрогобич Львівська область до Малого приватного підприємства „Беркут”, м.Дрогобич про стягнення  5 331,47 грн.,  з яких 4 952,00 грн. сума основного боргу,  15,87 грн. три відсотки річних,  143,60 грн. інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 16.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 07.04.2009р. Ухвалою суду від 07.04.2009р. розгляд справи відкладено, з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 14.04.2009р.

Позивач в судове засідання 14.04.2009р. не з»явився, надіслав на адресу суду клопотання вих. № 70 від 08.04.2009р. про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, у зв'язку проплатою відповідачем 4 952,00 грн. та просить суд стягнути з МПП „Беркут” на користь „ДП „Моноліт” три відсотки річних в сумі 15,87 грн.,  інфляційні нарахування в сумі  143,60 грн. та судові витрати по справі.

Представник відповідача в судове засідання 14.04.2009р. повторно не з'явився, проти позову у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату, місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників сторін, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Дочірнім підприємством „Моноліт” та Малим приватним підприємством „Беркут” укладено усний договір поставки, відповідно до якого позивач на підставі накладних  здійснив поставку будівельних матеріалів (товар) на загальну суму  9 952, 00 грн.

19.01.2009р. ДП „Моноліт” звернулось до МПП „Беркут” з претензією вих. №11 про погашення заборгованості, яка станом на 19.01.2009р. становила 9 952,00 грн.

Заявлену позивачем претензію відповідач залишив без відповіді, проте частково оплатив заборгованість у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 27.01.2009р. на суму 5 000,00 грн. про поступлення на рахунок ДП „Моноліт” коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент подання позовної заяви основний   борг МПП „Беркут” перед ДП „Моноліт”  за поставлений  товар становив    4 952,00 грн.

Факт виконання позивачем зобов»язань щодо постави підтверджується накладними №РН-0004678 від 10.11.2008р. на суму 1 514,75 грн.; №РН-0004679 від 10.11.2008р. на суму 2 281,46 грн.; №РН-0004709 від 11.11.2008р. на суму 208,27 грн.; №РН-0004719 від 11.11.2008р. на суму 91,52 грн.; №РН-0004792 від 17.11.2008р. на суму 860,00 грн., всього на загальну суму 4 956,00 грн. Товар (будівельні матеріали) передано відповідачу на підставі довіреності серії МПП №4/11 від 10.11.2008р. виданої на ім'я Хомина Ярослава Ілліча.

Оскільки згідно накладної №РН-0004678 від 10.11.2008р. на суму 1 514,75 грн. відповідачем було сплачено 4,00 грн., загальна сума боргу станом на день подання позову становила 4 952,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов»язання позивач нарахував відповідачу на підставі ст.625 ЦК України 3 % річних в сумі 15,87 грн. та 143,60 грн. втрат від інфляції.

Враховуючи клопотання позивача вих. №70 від 08.04.2009р. про зменшення позовних вимог в зв»язку із сплатою відповідачем основного боргу в сумі 4 952,00 грн., заборгованість за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 159,47 грн., з яких: 15,87 грн. три відсотки річних,  143,60 грн. інфляційні нарахування.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами було усно укладено договір поставки. Факт поставки позивачем будівельних матеріалів підтверджується накладними: №РН-0004678 від 10.11.2008р. на суму 1 514,75 грн.; №РН-0004679 від 10.11.2008р. на суму  2 281,46 грн.; №РН-0004709 від 11.11.2008р. на суму 208,27 грн.; №РН-0004719 від 11.11.2008р. на суму 91,52 грн.; №РН-0004792 від 17.11.2008р. на суму 860,00 грн., всього на загальну суму 4 956,00 грн., (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи) та довіреністю серії МПП № 4/11 від 10.11.2008р. виданої Хомину Ярославу Іллічу.

Позивач сплатив суму основного боргу, що підтверджується випискою банку від 08.04.2009р. на суму 4 952,00 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 15,87 грн. 3% річних та 143,60 грн. інфляційних нарахувань.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 15,87 грн. - три відсотки річних,  143,60 грн. - інфляційні нарахування.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 582 від 05.03.2009р. –102,00 грн. держмита і № 581 від 05.03.2009р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки сплата боргу була проведена відповідачем  після порушення провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 11, 205, 525, 526, 530, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю, з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Беркут” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Стрийська, буд.105, кв.145; р/р №26000329810405 у Дрогобицькій філії ВАТ „Кредобанк”; МФО 325202, код ЄДРПОУ 20776493) на користь Дочірнього підприємства „Моноліт” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 7/1;                                       п/р 26001626324021 в ТВБВ №626 ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”; МФО 325019; код ЄДРПОУ 22354141)  15,87 грн. - три відсотки річних,  143,60 грн. - інфляційні нарахування,                   102,00 грн. держмита, 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя