Рішення

від 27.09.2013 по справі 910/14818/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14818/13 27.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 3 891 630,03 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Харів І.О. (дов. б/н від 21.02.2013 року) від відповідача Воробйов О.В. (дов. № 06-5/13 від 02.01.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 3 891 630,03 грн., з яких 3 662 026,01 грн. основної заборгованості, 187 415,47 грн. пені, 38 526,52 грн. три проценти річних, 3 662,03 грн. інфляційних нарахувань, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/14818/13, слухання справи призначено на 30.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/14818/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/14818/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/14818/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/14818/13 до свого провадження.

У судовому засіданні 24.09.2013 року було оголошено перерву до 27.09.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 26.09.2013 року відповідач подав заяву про часткове визнання позову, а саме, у розмірі 3 853 103,51 грн.

26.09.013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 3 662 026,01 грн. основної заборгованості, 187 415,47 грн. пені та 3 662,03 грн. інфляційних нарахувань.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 26.09.2013 року.

У судовому засіданні 27.09.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2013 року не заперечив проти задоволення позову, урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2012 року між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник) та Приватним підприємством "Топаз ЛТД" (постачальник) було укладено договір № 06/153-12 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (надалі по тексту - Договір № 06/153-12), відповідно до умов якого постачальник протягом дії Договору зобов'язується передавати у власність замовника продукти нафтоперероблення рідкі (дизельне паливо) код за ДК 016-97 23.20.1 (надалі по тексту - Товар).

Кількість товару відповідно до специфікації (додаток № 1 до Договору), що є його невід'ємною частиною (пункт 1.2. Договору № 06/153-12).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. Договору № 06/153-12 ціна (середня за 1 літр) цього Договору становить 10,8850 грн. Загальна вартість товару, що поставляється згідно з даним Договором, становить - 14 150 500,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1. Договору № 06/153-12 замовник проводить оплату за фактично отриманий товар протягом 30 банківських днів, згідно Договору та виставленого рахунку - фактури.

Пунктом 5.1. Договору № 06/153-12 сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити товар замовнику, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Incoterms 2010: EXW" (товар завантажений в автомобільний транспорт замовника з резервуарів нафтобази).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі письмових заявок замовника протягом одного дня з моменту їх отримання будь-яким способом (листом, факсом) постачальником (пункт 5.2. Договору № 06/153-12).

На виконання умов Договору № 06/153-12 позивач поставив на користь замовника товар у кількості 1 300 000 літрів на загальну суму 14 150 500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

За твердженням позивача, внаслідок ненаналежного виконання замовником своїх зобов'язань згідно Договору № 06/153-12 в частині оплати за поставлений Приватним підприємством "Топаз ЛТД" товар, у Комунального підприємства "Київпастранс" виникла заборгованість у розмірі 3 084 775,46 грн.

22.01.2013 року між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник) та Приватним підприємством "Топаз ЛТД" (постачальник) було укладено договір № 06/02-13 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (надалі по тексту - Договір № 06/02-13), відповідно до умов якого постачальник протягом дії Договору зобов'язується передавати у власність замовника продукти нафтоперероблення рідкі (дизельне паливо) код за ДК 016-97 23.20.1 (надалі по тексту - Товар).

Кількість товару відповідно до специфікації (додаток № 1 до Договору), що є його невід'ємною частиною (пункт 1.2. Договору № 06/02-13).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. Договору № 06/02-13 ціна (середня за 1 літр) цього Договору становить 10,5249 грн. Загальна вартість товару, що поставляється згідно з даним Договором, становить - 7 367 430,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1. Договору № 06/02-13 замовник проводить оплату за фактично отриманий товар протягом 30 банківських днів, згідно Договору та виставленого рахунку - фактури.

Пунктом 5.1. Договору № 06/02-13 сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити товар замовнику, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Incoterms 2010: EXW" (товар завантажений в автомобільний транспорт замовника з резервуарів нафтобази).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі письмових заявок замовника протягом одного дня з моменту їх отримання будь-яким способом (листом, факсом) постачальником (пункт 5.2. Договору № 06/02-13).

На виконання умов Договору № 06/02-13 позивач поставив на користь замовника товар у кількості 700 000 літрів на загальну суму 7 367 430,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Внаслідок ненаналежного виконання замовником своїх зобов'язань згідно Договору № 06/02-13 в частині оплати за поставлений Приватним підприємством "Топаз ЛТД" товар, у Комунального підприємства "Київпастранс" виникла заборгованість у розмірі 577 250,55 грн.

Таким чином, станом на 25.03.2013 року загальна заборгованість Комунального підприємства "Київпастранс" перед Приватним підприємством "Топаз ЛТД" за Договором № 06/02-13 та Договором № 06/153-12 становила 3 662 026,01 грн.

26.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" (цесіонарій) та Приватним підприємством "Топаз ЛТД" (цедент) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 3ВВ (надалі по тексту - Договір цесії), відповідно до умов якого цедент відступив цесіонарієві, а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові, і став кредитором у розмірі 3 662 026,01 грн. за Договором № 06/02-13 та Договором № 06/153-12 між цедентом та Комунальним підприємством "Київпастранс" (боржник).

За цим Договором цесіонарій набув право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків:

а) оплатити 3 084 775,46 грн. за Договором за № 06/153-12;

б) оплатити 577 250,55 грн. за Договором № 06/02-13 (пункт 2 Договору цесії).

Згідно з пунктом 5 Договору цесії до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника.

У відповідності до пункту 2.1. Договору цесії до цесіонарія перейшло зазначене вище право вимоги цедента в загальному обсязі 3 662 026,01 грн. та на умовах, що існували до моменту підписання даного Договору.

Пунктом 7 Договору цесії сторони погодили обов'язок цедента письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором.

Листом за вих. № 69 від 26.03.2013 року Приватне підприємство "Топаз ЛТД" повідомило Комунальне підприємство "Київпастранс" про зміну кредитора у зобов'язанні за Договором № 06/02-13 та Договором № 06/153-12.

Вищевказаний лист відповідач отримав 26.03.2013 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції Комунального підприємства "Київпастранс" на даному листі.

Між Комунальним підприємством "Київпастранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 26.03.2013 року по 01.04.2013 року за Договором цесії, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 3 662 026,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент розгляду даної справи, відповідач не здійснив оплату на користь позивача на загальну суму 3 662 026,01 грн. за Договором цесії.

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 3 662 026,01 грн. основної заборгованості, 187 415,47 грн. пені та 3 662,03 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, визнав у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи між Комунальним підприємством "Київпастранс" та Приватним підприємством "Топаз ЛТД" було укладено Договір про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/153-12 та Договір про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/02-13, предметом яких є постачання продуктів нафтоперероблення рідких (дизельного палива).

За своєю правовою природою вищевказані Договори є змішаними договорами, які містять ознаки договору поставки та договору купівлі - продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Топаз ЛТД" виконало свої зоовязання за Договором № 06/02-13 та Договором № 06/153-12 належним чином та поставило на користь відповідача товар на загальну суму 21 517 930,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Внаслідок ненаналежного виконання замовником своїх зобов'язань за Договором № 06/02-13 та Договором № 06/153-12, у відповідача виникла заборгованість перед Приватним підприємством "Топаз ЛТД" на загальну суму 3 662 026,01 грн.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

В результаті укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" та Приватним підприємством "Топаз ЛТД" Договору цесії, позивач набув право вимоги, належне Приватному підприємству "Топаз ЛТД" та став кредитором на загальну суму 3 662 026,01 грн. за Договором № 06/02-13 та Договором № 06/153-12.

Спір у даній справі виник у зв'язку з несплатою відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором цесії на загальну суму 3 662 026,01 грн.

Вищевказані обставини підтверджуються актом звіряння розрахунків між Комунальним підприємством "Київпастранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" за період з 26.03.2013 року по 01.04.2013 року за Договором цесії, а також письмовими та усними поясненнями позивача та відповідача.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 3 662 026,01 грн. належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" 3 662 026,01 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 187 415,47 грн. пені та 3 662,03 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до пункту 7.5. Договору № 06/02-13 та Договору № 06/153-12 за несвоєчасну оплату у строк. встановлений пунктом 4.1. цих Договорів замовник сплачує постачальнику пеню, в розмірі продвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати до повного розрахунку за поставлений товар.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 7.5. Договору № 06/02-13 та Договору № 06/153-12, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені, за період з 26.03.20113 року по 31.07.2013 року, у розмірі 187 415,47 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на загальну суму 3 662,03 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору у розмірі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтеграл" (79019, м. Львів, площа Старий Ринок, буд. 8, код ЄДРПОУ 35286991) 3 662 026 (три мільйони шістсот шістдесят дві тисячі двадцять шість) грн. 01 коп. заборгованості, 187 415 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 47 коп. пені, 3 662 (тритсячі шістсот шістдесят дві) грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат з судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.2013 року

Суддя Стасюк С.В.