Постанова

від 09.04.2014 по справі 910/14818/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа№ 910/14818/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): Харів І.О. - за довіреністю

від відповідача (боржника): Воробйов О.В. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. за заявою Комунального підприємства «Київпастранс» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року

по справі №910/14818/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 3 891 630,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. у задоволенні заяви Комунального підприємства «Київпастранс» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. у справі №910/14818/13 на 2 (два) роки відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. та прийняти нову ухвалу про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. по справі №910/14818/13.

В апеляційній скарзі скаржник також просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не визнав обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві, винятковими, оскільки негайне виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. по справі №910/14818/13 призведе до негативних наслідків: незабезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом у м. Києві, вилучення грошових коштів з господарського обороту, що вплине на можливість виконання відповідачем перевезень пасажирів, погіршення фінансового становища і так збиткового підприємства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2014р. у справі №910/14818/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Ільєнок Т.В., Коротун О.М., поновлено Комунальному підприємству «Київпастранс» строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013р., апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.04.2014р.

У судове засідання 09.04.2014р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача 09.04.2014р. через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 3 891 630,03 грн., з яких 3 662 026,01 грн. основної заборгованості, 187 415,47 грн. пені, 38 526,52 грн. три проценти річних, 3 662,03 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року у справі № 910/14818/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 662 026,01 грн. заборгованості, 187 415,47 грн. пені, 3 662,03 грн. інфляційних втрат, 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

20.12.2013 Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до господарського суду міста Києва з заявою, в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. у справі № 910/14818/13 на 2 роки.

В обгрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач послався на те, що є комунальним підприємством, перебуває у тяжкому фінансовому становищі, яке виникло внаслідок заборгованості державного та міського бюджету перед відповідачем, що призвело до недоотримання останнім від перевезення пільгових категорій громадян за 2012 та 2013 роки до фактично наданих послуг - 1 719,4 млн. грн. Крім того, вказує на те, що відповідач є збитковим підприємством. Заявник, також, зазначає, що повне негайне виконання рішення суду може призвести до незабезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом у місті Києві, вилучення грошових коштів з господарського обороту, що вплине на можливість виконання відповідачем перевезень пасажирів, погіршення фінансового становища і так збиткового підприємства.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення та виходить з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Положеннями п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

В обгрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач послався на те, що є комунальним підприємством, перебуває у тяжкому фінансовому становищі, яке виникло внаслідок заборгованості державного та міського бюджету перед відповідачем, що призвело до недоотримання останнім від перевезення пільгових категорій громадян за 2012 та 2013 роки до фактично наданих послуг - 1 719,4 млн. грн. Крім того, вказує на те, що відповідач є збитковим підприємством. Заявник, також, зазначає, що повне негайне виконання рішення суду може призвести до незабезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом у місті Києві, вилучення грошових коштів з господарського обороту, що вплине на можливість виконання відповідачем перевезень пасажирів, погіршення фінансового становища і так збиткового підприємства. До заяви про відстрочку виконання рішення відповідачем надані довідка від 18.12.2013 № 02/862 про недофінансування в 2012-2013 роках та копії звітів про фінансові результати за 2012р. та 6 місяців 2013 р.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливості виконання рішення.

Судова колегія зазначає, що сам факт тяжкого матеріального становища відповідача не являється безумовною підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, для надання відстрочки заявник повинен навести та обґрунтувати обставини можливості його виконання після настання строку відстрочки, проте, відповідачем не надано жодного доказу щодо можливості виконання судового рішення після спливу відстрочки, не обгрунтовано підстав для надання відстрочки саме на два роки, а тому слід зазначити, що тяжке матеріальне становище, в даному випадку, не може бути тією виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає відсутніми обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду, та погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 24.12.2013 по справі № 910/14818/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013 по справі № 910/14818/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013 по справі № 910/14818/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14818/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

О.М. Коротун