Постанова
від 06.11.2013 по справі 5023/3404/12
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 5023/3404/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 17.07.2013 у справі№ 5023/3404/12 господарського судуХарківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" доДочірнього підприємства "Дослідний центр медіатехнологій" простягнення 571 853,94 грн. у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Біла В.І.; - відповідача повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дослідний центр медіатехнологій" про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 489 438,11 грн., заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат у розмірі 82415,80 грн. та розірвання договору оренди, посвідченого 07.03.2012 Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1313, з 01.08.2012 без підписання актів приймання-передачі щодо повернення позивачеві нежитлових приміщень в літ. "А-3"; А'-4", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 88 (2-й поверх: площею 431,8м.кв.; 3-й поверх: площею 427,6м.кв.; 4-й поверх: площею 23,6м.кв.).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2013 у справі № 5023/3404/12 (суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено частково. За рішенням стягнуто з Дочірнього підприємства "Дослідний центр медіатехнологій" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" 489 438,12 грн. заборгованості по орендній платі, 43 264,66 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 5023/3404/12 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І., - головуючий суддя, судді Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2013 у справі № 5023/3404/12; у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 5023/3404/12, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Дочірнього підприємства "Дослідний центр медіатехнологій" визначених позивачем заборгованості по орендній платі у сумі 489 438,11 грн., заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат у розмірі 82415,80 грн. та розірвання договору оренди від 07.03.2012.

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 у справі № 5023/3481/12 визнано недійсним договір оренди від 07.03.2012 (вказана постанова є преюдиціальною в силу приписів ст. 35 ГПК України).

З урахуванням змісту статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.01.2004 у справи № 7/85/4/68-81, у п. 2. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення (Така правова позиція викладена як у п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", так і в п. 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного господарського суду, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши умови договору оренди № 1313 від 07.03.2012; встановивши, що позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, передав в оренду нежитлові приміщення в літ. "А-3"; А'-4", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 88 (факт передачі підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі до договору оренди від 07.03.2012 - т. 1 а. с. 15); відповідно до п. 3.1 договору орендна плата за користування об'єктом оренди нараховується орендарю з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди та становить 128581,20 грн. в т.ч. ПДВ; орендна плата підлягає сплаті орендарем щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, шляхом перерахування (або внесення до каси банка) коштів на рахунок орендодавця (п.3.1. договору); натомість, відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату позивачу не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 489 438,12 грн. за період з березня 2012 року по червень 2012 року; згідно з п.3.2 договору експлуатаційні витрати не входять в орендну плату, а сплачуються орендарем щомісяця або в іншій погоджений сторонами строк на підставі виставленого рахунку; розмір експлуатаційних витрат за березень 2012 року у розмірі 31 608,06 грн. та за квітень 2012 року у розмірі 11 655,60 грн. підтверджується наданими позивачем актами виконаних робіт по договору оренди від 07.03.2012 (арк.с.70-71), які підписані представниками обох сторін та скріпленими печатками їх підприємств; розмір експлуатаційних витрат за період травень-червень 2012 року позивачем, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 32, 33 ГПК України, не обґрунтовано належними та допустимими доказами; беручи до уваги те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 у справі № 5023/3481/12 визнано недійсним спірний договір, зобов'язання за яким припиняються на майбутнє в силу закону; дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 489 438,12 грн. та заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі 43 264,66 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції приймаючи постанову у справі та дійшовши висновку про те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 у справі № 5023/3481/12 визнано недійсним спірний договір з моменту його укладення, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для стягнення заборгованості по орендній платі та по експлуатаційним витратам, не врахував, що зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє в силу закону, зокрема статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України; відтак суд апеляційної інстанції припустився порушення та неправильного застосування норм процесуального права (приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності).

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій врахувавши те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5023/3481/12 визнано недійсним договір оренди від 07.03.2012, та беручи до уваги положення ч.1 ст.216 ЦК України; дійшли правомірного висновку про відмову у позові в частині розірвання договору оренди.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 5023/3404/12 в частині відмови у стягненні заборгованості по орендній платі у розмірі 489 438,12 грн. та заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі 43 264,66 грн. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2013 у справі № 5023/3404/12 в цій частині - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 5023/3404/12 в частині відмови у стягненні заборгованості по орендній платі у розмірі 489 438,12 грн. та заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі 43 264,66 грн., та в цій частині залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2013 у справі № 5023/3404/12.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 5023/3404/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.А. ГОЛЬЦОВА

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення06.11.2013
Оприлюднено12.11.2013
Номер документу34714332
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5023/3404/12

Ухвала від 04.07.2013

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Медуниця О.Є.

Ухвала від 14.06.2013

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Медуниця О.Є.

Постанова від 06.11.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Ухвала від 24.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Ухвала від 22.08.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Постанова від 22.07.2013

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Медуниця О.Є.

Ухвала від 27.07.2012

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 22.08.2012

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 15.08.2012

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Рішення від 29.05.2013

Господарське

Господарський суд Харківської області

Суярко Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні