Ухвала

від 31.10.2013 по справі 2а-14271/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14271/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2012 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 рЬку, позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо недотримання строків надіслання постанови від 14.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) №31228399, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та визнано протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо недотримання строків надіслання постанови від 14.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) №31228601, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». В іншій частині позову відмовлено.

Позивач звернулась до суду з заявою про винесення додаткової постанови по справі, в якій позивач просить визначити спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2012 року в частині: «Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо недотримання строків надіслання постанови від 14.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) №31228399, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»; Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо недотримання строків надіслання постанови від 14.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчих документів) №31228601, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та встановити судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2012 року по справі №2а-14271/12/2670. Заявниця зазначає, що суд зобов'язаний був в рішенні визначити спосіб виконання постанови суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови

Не погоджуючись з ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову, якою визначити спосіб виконання постанови та встановити строк для відповідача звіту про виконання. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови прийшов до висновку, що висновок суду щодо встановлення способу виконання судового рішення не належить до переліку питань, які повинні обов'язково бути визначенні при постановлені судового рішення, а, відтак, покладено на розсуд суду в залежності від обставин справи.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у заяві про винесення додаткового судового рішення позивач, зокрема, вказує на те, що судом при винесенні постанови від 30.11.2012 року не визначено способу виконання даного судового рішення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом, а також під час розгляду справи по суті, не заявлялися вимоги про зобов'язання відповідача письмово визнати неправомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що визначення обсягу вимог, які підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, встановлюючи юридичний факт щодо неправомірності дії відповідача, суд не вбачає необхідності зобов'язання відповідача письмово визнати такий факт.

Крім того, що стосується вимоги позивача зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення, то відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимоги в цій частині, так як, відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а тому недоцільно встановлення судом строку для надання відповідачем звіту про виконання судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач має право звернутись до суду першої інстанції з вимогою про надання звіту про виконання рішення в порядку ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 05 листопада 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.