Рішення

від 29.01.2009 по справі 8/4пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

29.01.09 р.                                                                                                      

Справа № 8/4пн                              

за позовом Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1,

                    м.Маріуполь, код НОМЕР_1

до відповідача Міського

комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної

                          інвентаризації”,

м.Маріуполь, ЄДРПОУ 03336574

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- по дов.

від відповідача: Конівченко В.В. -

по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець

ОСОБА_1, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до

відповідача, Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної

інвентаризації”, м.Маріуполь про визнання права власності на основну нежитлову

будівлю (літера А-1) площею 20,7 кв.м., що розташована за адресою:

пр.Будівельників, 32, м.Маріуполь, Донецька область. 

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на наявність у нього права користування земельною ділянкою, на якій

самочинно збудована спірна будівля, а також на відсутність з його боку

будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва  об'єкту нерухомості.

          Відповідач у судовому засіданні

повідомив суд про ті обставини, що з його боку законні права та інтереси

позивача ніяким чином не порушуються. Одночасно, відповідач посилається на ті

обставини, що він є неналежним відповідачем по справі у зв'язку з відсутністю

оспорювання ним будь-яких прав позивача на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд встановив:

Рішенням №5/16-2975 від

27.11.2007р. Маріупольською міською радою Донецької області вирішено затвердити

проекти землеустрою та надати позивачу, зокрема, земельну ділянку площею 0,0021

га (кадастровий номер 1412300000:02:014:0174) по пр.Будівельників, 32 у

м.Маріуполі для  ремонту взуття (встановлення

та подальше функціонування зупиночного навісу у комплексі з кіоском по ремонту

взуття).

На підставі вказаного рішення між

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою Донецької

області був укладений договір від 01.02.2008р., за умовами якого  позивач отримав у користування вказану вище

земельну ділянку.

Виходячи зі змісту позовної заяви,

позивачем в процесі господарської діяльності на зазначеній земельній ділянці

було збудовано основну нежитлову будівлю (літера А-1) площею 20,7 кв.м.

Листом без номеру та дати позивач

звернувся до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації права

власності на спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр.

Будівельників, 32.

Листом №225 від 13.11.2008р. відповідачем

було повідомлено позивача про те, що будівництво основної нежитлової будівлі

(літера А-1)  проведено Фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 самовільно.

За таких обставин, у зв'язку з не

проведенням Міським комунальним підприємством „Маріупольське бюро технічної

інвентаризації” у передбачені діючим законодавством строки реєстрації права

власності на зазначений об'єкт нерухомості, а також за відсутністю відповідних

правоустановчих документів, позивачем заявлені вимоги про визнання права

власності на основну нежитлову будівлю (літера А-1) площею 20,7 кв.м., що

розташована за адресою: м.Маріуполь, пр. Будівельників, 32.

          Представник Міського комунального

підприємства „Маріупольське бюро технічної                            інвентаризації” заперечує

проти позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що він є неналежним

відповідачем по справі у зв'язку з відсутністю оспорювання ним будь-яких прав

позивача на спірне майно.

Виходячи з принципу повного,

всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги

позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.16 Цивільного

кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути

визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського

кодексу України права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються

шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу

України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд

може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване

на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог

вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно

збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на

земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того

факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського

процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється

на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які

вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, рішенням

Маріупольської міської ради Донецької області №5/16-2975 від 27.11.2007р.

вирішено надати позивачу земельну ділянку площею 0,0021 га (кадастровий номер

1412300000:02:014:0174) по пр.Будівельників, 32 у м.Маріуполі для  ремонту взуття (встановлення та подальше

функціонування зупиночного навісу у комплексі з кіоском по ремонту взуття).

01.02.2008р. між позивачем та

Маріупольською міською радою Донецької області був укладений договір,

відповідно до якого Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є законним користувачем

зазначеної земельної ділянки.

При цьому, як вказує позивач,

самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки,

визначеної договором оренди від 01.02.2008р. Ці обставини з боку відповідача не

спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку,

що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про

визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу

України.

Згідно з наданим до матеріалів

справи висновком про технічний стан будівельних конструкцій основної нежитлової

будівлі, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю

"Донбасспецмонтаж", встановлено, що спірна будівельна конструкція

знаходиться в задовільному технічному стані та може безпечно експлуатуватися

надалі. Крім того, за змістом вказаного висновку збудована позивачем основна

нежитлова будівля є капітальним будівництвом (сьома група капітальності).

За приписом ст.43 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Виходячи з того, що згідно з

ліцензією серії АВ №153610 Товариству з обмеженою відповідальністю

"Донбасспецмонтаж" надане право здійснювати обстеження та оцінювання

технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище

висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при

будівництві спірного об'єкту. 

Як вказувалося вище, Фізична особа

- підприємець ОСОБА_1 звернулась до Міського комунального підприємства

„Маріупольське бюро технічної інвентаризації” з клопотанням про реєстрацію

права власності на спірну будівлю.

За приписами п.3.4 Тимчасового

положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим

наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., розгляд заяви і

прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у

строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти

календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а

також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього

Положення.

Листом №225 від 13.11.2008р.

відповідачем було повідомлено позивача про те, що будівництво основної

нежитлової будівлі (літера А-1) проведено самовільно.

        Згідно з п. 18 Інформаційного листа

Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи

законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та

його захистом” оскільки відповідно  

до   пункту  5 

розділу  V  "Прикінцеві положення" Закону

України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно 

та  їх  обмежень" до створення єдиної системи

органів реєстрації прав,  а також до

формування Державного реєстру  прав  у складі державного земельного кадастру

реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами  бюро технічної  інвентаризації,  останні 

можуть  бути  відповідачами у таких справах. 

Виходячи з того, що відповідачем не

було проведено реєстрацію права власності позивача на спірне нерухоме майно,

суд дійшов висновку, що позивач має право на звернення до суду за захистом

свого порушеного права.

На підставі вищевикладеного,

враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що

спірний об'єкт збудований на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, а

також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірного об'єкту

прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на основну

нежитлову будівлю (літера А-1)  площею

20,7 кв.м, що розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь,

пр.Будівельників, 32, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що на момент звернення

позивача до суду у останнього були відсутні правоустановчі документи на спірне

майно, за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких

неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі.

Таким чином, у відповідності із

ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають

віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський

суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь до Міського комунального підприємства

„Маріупольське бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь задовольнити

повністю.

Визнати право власності Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь на основну нежитлову будівлю (літера

А-1)  площею 20,7 кв.м., що розташована

за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Будівельників, 32.

За згодою сторін у судовому

засіданні 29.01.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано

30.01.2009р.

               Суддя