Рішення

від 25.12.2006 по справі 15/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

"25"

грудня 2006 р.                                                                           

Справа  № 15/344

За позовом          

Приватне підприємство “Концерн Патріот”

до відповідача-1  Підприємець ОСОБА_1

до відповідача-2  Товариство з обмеженою відповідальністю

“Компаньйон”

про                                стягнення в

сумі 37512 грн. 00 коп.

                                                  Суддя          Коломис

В.В.

Секретар судового засідання:

Михалевська Л.В.

За участю представників:

від позивача    -ОСОБА_2 (дов. в

справі);

від відповідача-1-не

з'явився;

від відповідача-2-Бутко

В.В., Опейда В.Й. (дов. в справі);

Стаття 22 ГПК України роз'яснена.

В судовому засіданні оголошувалася

перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач -Приватне підприємство “Концерн Патріот” м. Рівне, звернувся до

господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з

підприємця ОСОБА_1, м. Рівне, 1.000,00 грн. заборгованості та з ТзОВ

“Компаньйон” м. Луцьк, 36.512,00 грн. в тому числі 21.000,00 грн. основного

боргу, 6.600,01 грн. штрафу, 1.794,71 грн. відсотків річних та 6.117,26 грн.

інфляційних нарахувань.

Відповідач-1 -підприємець ОСОБА_1 -

витребуваних доказів суду не подала, в судове засідання не з'явилась. При

цьому, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач-2 -ТОВ “Компаньйон”-у

поданому суду відзиві та його представники безпосередньо в судовому засіданні

повідомили суд про повне проведення розрахунків за отриману продукцію. При

цьому, посилаються на неповідомлення його в установленому порядку про укладений

з відповідачем-1 договір поруки. Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій,

відповідач-2 вважає, що строк позовної давності для їх нарахування сплив.

З огляду на це, вважає, що підстави

для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і

об'єктивну оцінку, суд встановив таке.

03 серпня 2005 року та 10 серпня

2005 року між позивачем та відповідачем-2 були укладені договори поставки

металопродукції з додатками № 1 (далі по тексту -Договори; а.с. 5-8),

відповідно з якими позивач зобов'язувався в порядку та на умовах цих договорів

поставки (передати у власність) відповідачу-2 металопродукцію, а останній, в

свою чергу, зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договорами,

прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1 Договорів). Назва продукції, кількість

та її загальна вартість визначені в додатках № 1, що є невід'ємною частиною

Договорів (п. 1.2 Договорів).

Розглядом матеріалів справи судом

встановлено, що позивачем на виконання умов Договорів згідно наявних в

матеріалах справи видаткових накладнихНОМЕР_1 та НОМЕР_2 на підставі відповідних

довіреностей відповідача-2 (а.с. 12, 14, 16, 17) було поставлено останньому

металопродукцію на загальну суму 96.364,69 грн. (67.542,85 + 28.821,84).

Відповідно до п. 4.1 Договорів

відповідач-2 зобов'язувався провести розрахунки за отриману продукцію на

протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Натомість відповідач-2, в порушення

взятих на себе зобов'язань та умов Договорів, розрахунки за отриманий товар

здійснив несвоєчасно і неналежним чином.

Внаслідок таких неправильних дій

відповідача-2 на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного

права, заборгованість останнього склала 22.000,02 грн.

Як з'ясовано судом, платіжним

дорученням НОМЕР_3 відповідачем-2 було перераховано на розрахунковий рахунок

позивача 22.000,00 грн.

Викладене свідчить про здійснення

відповідачем-2 остаточних розрахунків за отриману в серпні 2005 року

металопродукцію.

Як встановлено під час розгляду

справи і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, з метою часткового

забезпечення виконання відповдіачем-2 взятих на себе за основними договорами

зобов'язань, 03 серпня 2005 року та, відповідно, 10 серпня 2005 року між

позивачем та відповідачем-1 були укладені договори поруки (а.с. 9-10).

Відповідно до умов останніх, відповідач-1 в частковому обсязі поручився за

виконання відповдіачем-2 взятих на себе за основними договорами зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки, осяг відповідальності відповдіача-1

становить 500,00 грн. за кожним основним договором.

Враховуючи це та зважаючи, що

відповідачем-2 повністю ліквідований основний борг, провадження у справі в

частині стягнення з відповдіача-1 1.000,00 грн. та з відповідача-2  21.000,00 грн. основного боргу підлягає

припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

При цьому, відповідач-1 з огляду на

проведення розрахунків в повному обсязі відповідачем-2 підлягає звільненню від

відповідальності.

Щодо позовних вимог в частині

стягнення з відповідача-2  6.600,01 грн.

штрафу, 1.794,71 грн. відсотків річних та 6.117,26 грн. інфляційних нарахувань,

то суд врахував таке.

Як з'ясовано судом, одночасно з

основними Договорами поставки металопродукції, 03.08.2005 р. та 10.08.2005 р.

між позивачем та відповідачем-1 були укладені договори поруки.

Відповідно до цими договорами

поруки, відповідач-1 взяла на себе зобов'язання частково відповідати перед

позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2, що виникли в результаті

укладення основних договорів. Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки, обсяг

відповідальності поручителя в разі невиконання відповідачем-2 взятих на себе

зобов'язань -500,00 грн.

Таким чином, загальний обсяг

відповідальності відповідача-1 становить 1.000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договорів

поруки, підставою за цими договорами є порушення відповідачем-2 умов основних

договорів.

При цьому, в разі невиконання,

прострочення виконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання, що

виникло в результаті укладення основних договорів, відповідач-1 зобов'язувався

виконати за відповідача-2 зобов'язання останнього перед позивачем в загальній

сумі 1.000,00 грн., на умовах, в порядку та терміни, визначені в основному

Договорі (п. 3.1 Договорів поруки).

Натомість, позивачем при здійсненні

нарахування штрафу, відсотків річних та інфляційних нарахувань зазначене

враховано не було.

Не зважаючи на те, що обсяг відповідальності

відповідача-1 договорами поруки було встановлено лише в частині сплати 1.000,00

грн. основного боргу, позивач при здійсненні вищезазначених нарахувань

безпідставно прийняв за основу загальну суму боргу відповідача-2 без врахування

обсягу відповідальності поручителя за договорами поруки, укладеними в момент

укладення основних договорів.

Починаючи з передбачених основними

Договорами кінцевих строків проведення розрахунків, борг відповідача-1

автоматично зменшився на 1.000,00 грн., що позивачем у розрахунку позовних

вимог враховано не було.

Враховуючи викладене та зважаючи,

що розрахунок позовних вимог в цій частині не відповідає фактичним обставинам у

справі, з огляду на взаємовідносини сторін, відповідно, здійснені позивачем

нарахування не можна рахувати підставними та обгрунтованими.

Судові витрати, передбачені ст. 44

ГПК України і понесені позивачем в зв'язку із зверненням до суду за захистом

порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача-2

пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1.1,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          В частині стягнення з суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_4)

1000,00 грн. заборгованості -провадження у справі припинити.

2.          Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичну особи ОСОБА_1 звільнити від відповідальності.

3.          В частині стягнення з Товариства з

обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (43000, м. Луцьк Волинської області,

вул. Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 32273309) 21.000,00 грн. заборгованості

-провадження у справі припинити.

4.          В частині стягнення з Товариства з

обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (43000, м. Луцьк Волинської області,

вул. Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 32273309) 6.600,01 грн. штрафу, 1.794,71 грн.

відсотків річних та 6.117,26 грн. інфляційних нарахувань -в позові відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (43000, м.

Луцьк Волинської області, вул. Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 32273309, р/р

260033012278 в ВАТ Ощадбанк м. Луцьк, МФО 303398),--на користь Приватного

підприємства “Концерн Патріот” (33000, м. Рівне, вул. Дубенська,

БОС 217/13, код ЄДРПОУ 33276777, р/р 26001000050001 в РФ ВАТ “Універсальний”,

МФО 333733),-338 (триста тридцять вісім) грн. 00 коп. понесених судових

витрат.

6.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

   Суддя                                                               

Повний

текст рішення складено в повному обсязі та підписано "26" грудня 2006

року.