Постанова

від 13.11.2013 по справі 26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 справа №26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Манець О.В. - за довіреністю б/н від 04.11.13р. від відповідача: ОСОБА_5 - за договором про надання правової допомоги б/н від 04.11.13р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. (повний текст підписано 26.04.2012р.) у справі№26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685-11 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Пивний дім", м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення 5 496грн.43коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. у справі №26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пивний дім", м. Дніпропетровськ (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) були задоволені та з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя стягнуто суму основного боргу в розмірі 4 566,59грн., 10% річних в розмірі 277,05грн., пеню в розмірі 421,12грн., інфляційні витрати в розмірі 231,67грн.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що спірний договір та первинні документи відповідачем не підписувались.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні судового рішення та відмові у задоволенні позовних вимог, про що також зазначено у клопотанні від 27.09.2013р.

У судовому засіданні 05.11.2013р. представником відповідача надано заяву про направлення звернення до правоохоронних органів за встановленими експертним дослідженням фактами. Зазначена заява залишається судом без задоволення у зв'язку з недоречністю. Крім того, відповідач не позбавлений права самостійно звернутись у даному випадку до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пивний дім", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення суми основного боргу в розмірі 4 566,59грн., 10% річних в розмірі 350,17грн., пеню в розмірі 429,81грн., інфляційні витрати в розмірі 100,46грн.

Заявами про зміну розміру позовних вимог позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4 566,59грн., 10% річних в розмірі 277,05грн., пеню в розмірі 421,12грн., інфляційні витрати в розмірі 231,67грн.

Позовні вимоги до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній 05.01.2005р. та 12.01.2005р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 4 944,52грн., що підтверджує наявними у матеріалах справи видатковими накладними, при цьому, вартість поставленого товару відповідач оплатив частково. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 4 566,59грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.п.4.1, 4.2 договору на суму заборгованості позивачем нараховані пеня, інфляційні витрати та 10% річних.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором поставки №Д214/40 від 13.01.2004р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. у справі №26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685/11 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУМВС в Запорізькій області.

Відповідно до ухвали від 23.07.2013р. провадження у справі поновлено після надходження експертного висновку.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, 13.01.2004р. між ТОВ „Пивний Дім" (постачальник) та ПП ОСОБА_6 (покупець) був укладений договір поставки №Д214/40, у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно накладних, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його у строки, обумовлені Договором.

Згідно із п.1.2 Договору ціна, кількість, асортимент товару відображуються у накладних, які вважаються і специфікаціями та являються невід'ємними частинами Договору.

Пунктом 7.3 Договору термін дії Договору встановлено до 31.12.2004р. При цьому, п.7.4 договору передбачено, що у випадку якщо за 10 днів до спливу терміну договору ні одна із сторін не виявить бажання щодо розірвання Договору, він вважається пролонгованим на один рік. Докази припинення договору у спірний період відсутні.

У відповідності до п.1.4 договору сторони домовились застосовувати до договору умови DDР (доставка товару у пункт, вказаний покупцем) згідно з редакцією правил ІНКОТЕРМС 2000 року.

Згідно п.1.5 договору місцем поставки зазначено: м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 61, магазин „Вина Криму".

Поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями після складання замовлення покупцем та узгодження його у телефонному режимі, факсом чи у іншій формі (п.3.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору узгоджені умови оплати товару, в залежності від виду продукції. Зокрема, за лікеро-горілчані вироби передбачено здійснення оплати з відстрочкою платежу у 7 календарних днів з моменту поставки, за вина вітчизняних виробників - з відстрочкою у 18 календарних днів з моменту поставки.

За твердженням позивача, останній на підставі договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 4 944,52грн., зокрема за видатковою накладною №50524 від 12.01.2005р. на суму 46,26грн., за видатковою накладною №50238 від 05.01.2005р. на суму 384,12грн., за видатковою накладною №50239 від 05.01.2005р. на суму 991,00грн., за видатковою накладною №50241 від 05.01.2005р. на суму 127,23грн., за видатковою накладною №50522 від 12.01.2005р. на суму 2368,65грн., за видатковою накладною №50240 від 05.01.2005р. на суму 374,46грн., за видатковою накладною №50523 від 12.01.2005р. на суму 652,80грн.

Як зазначає позивач, вартість отриманого товару відповідач оплатив частково (22.04.2005р. здійснив оплату в сумі 600,00грн.), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 4 566,59грн., що й стало підставою звернення до господарського суду із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а позов вважає таким, що підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами укладеного договору.

Договір №Д214/40 від 13.01.2004р. за своєю правовою природою є договором поставки і підпадає під правове регулювання норм статей 655-712 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначено вище, відповідно до п.2.2 договору узгоджені умови оплати товару, в залежності від виду продукції. Зокрема, за лікеро-горілчані вироби передбачено здійснення оплати з відстрочкою платежу у 7 календарних днів з моменту поставки, за вина вітчизняних виробників - з відстрочкою у 18 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивач повинен довести факт здійснення поставки відповідачу товару на заявлену до стягнення суму, а суд повинен встановити факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за фактично здійснену поставку продукції.

Наразі, дослідивши у сукупності матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем недоведено, а матеріалами справи непідтверджується факт здійснення останнім на адресу відповідача поставки та наявності у відповідача перед позивачем боргу за поставлену продукцію на суму 4 566,59грн., з наступних підстав:

Так, в апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та призначити по справі почеркознавчу експертизу, посилаючись, на те, що договір поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. та видаткові накладні №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р., №50524 від 12.01.2005р. ним не підписувались, у зв'язку з чим при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування усіх обставин справи.

У зв'язку з суперечливістю доказів та з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи, Донецький апеляційний господарський суд призначив почеркознавчу експертизу для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору. На вирішення експерту було поставлено наступні питання:

1. Чи виконані підписи, які містяться на видаткових накладних №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р. за поставками продукції від ТОВ „Пивний дім" в графі „Получил:", на договорі поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. в графі „Покупатель:" та на додатках до договору, ОСОБА_6 або іншою особою?

2. Чи виконані підписи, які містяться на видаткових накладних №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р. за поставками продукції від ТОВ „Пивний дім" в графі „Получил:", на договорі поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. в графі „Покупатель:" та на додатках до договору, однією особою?

3. Чи виконано рукописний текст від імені ОСОБА_6 на видаткових накладних №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р. за поставками продукції від ТОВ „Пивний дім" в графі „Получил:", на договорі поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. та на додатках до договору іншою особою, навмисно зміненим почерком?

4. Чи містить підпис та рукописний текст на договорі поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. та на додатках до договору елементи рукописного тексту, наданого ОСОБА_6 у зразках?

5. Чи міг бути підпис на видаткових накладних №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р. за поставками продукції від ТОВ „Пивний дім" в графі „Получил:", на договорі поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. в графі „Покупатель:" та на додатках до договору, виконаний відповідачем, але навмисно змінений?

6. Чи виконано підпис на видаткових накладних №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р. за поставками продукції від ТОВ „Пивний дім" в графі „Получил:", на договорі поставки №Д214/40 від 13.01.2004р. в графі „Покупатель:" та на додатках до договору ОСОБА_6 у незвичних умовах, під впливом збивальних факторів (на незвичних поверхнях, незвичними засобами, у незвичний спосіб, при поганому освітлені, тощо)?

Згідно експертного висновку Д/№48 від 18.03.2013р., складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по справі №26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685-11, встановлено, що підписи, які містяться на видаткових накладних №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., за поставками продукції від ТОВ „Пивний дім" в графі „Получил:" - виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

За іншими питаннями суду встановити фактичні обставини експерту не виявилось можливим у зв`язку з непридатністю та незіставимістю наданих підписів.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Оцінивши наявний в матеріалах справи експертний висновок Д/№48 від 18.03.2013р., судова колегія вважає, що він відповідає вимогам процесуального закону, оскільки науково обґрунтований, відповідає фактичним обставинам справи, узгоджується з іншими доказами по справі та не суперечить їм, а тому покладається в основу прийнятої постанови як доказ по справі.

Таким чином, враховуючи вищевказаний висновок експерту, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відмови у позові в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 876,81грн., заявленої за видатковими накладними №50238 від 05.01.2005р., №50239 від 05.01.2005р., №50240 від 05.01.2005р., №50241 від 05.01.2005р., оскільки позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту здійснення ТОВ „Пивний дім" поставки за вказаними накладними на адресу ФОП ОСОБА_6 та отримання останнім цього товару.

Одночасно, дослідивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем також не доведено факту здійснення поставки та фактичного отримання відповідачем товару за видатковими накладними №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р., враховуючи наступне:

Так, твердження позивача про фактичне отримання відповідачем спірного товару за видатковими накладними №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р. є суперечливими, оскільки самим відповідачем такий факт заперечується, а достовірність підпису та штампу ФОП ОСОБА_6 на вказаних накладних експертом не підтверджено, як і не спростовано. Тому, встановлюючи відповідні обставини, колегія суддів виходить з інших наявних у справі доказів та умов договору.

Як зазначено вище, відповідно до п.3.1 договору, поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями після складання замовлення покупцем та узгодження його у телефонному режимі, факсом чи у іншій формі.

Втім, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що відповідні замовлення на поставку товару, яка нібито здійснена позивачем за видатковими накладними №50522 від 12.01.2005р., №50523 від 12.01.2005р. та №50524 від 12.01.2005р., були узгоджені відповідачем.

Посилання ж позивача на часткову оплату суми заборгованості за зазначеними накладними, що стало підставою для зміни розміру позовних вимог, останні колегією суддів не приймаються, оскільки позивачем взагалі не представлено доказів здійснення вказної оплати.

Крім того, надані позивачем до матеріалів справи копії податкових накладних, що виписані до спірних видаткових накладних, колегією суддів не приймаються в якості належного та допустимого доказу по даній справі, оскільки є одностороннім документом, а доказів внесення зобов`язань за цими накладними до податкового обліку позивачем не надано. Вказані докази також були витребувані ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в порядку ст.33 ГПК України не доведено підстав для стягнення боргу за поставлену продукцію на суму 4 566,59грн., а відтак нарахування та заявлення до стягнення пені, річних та інфляційних витрат також є необґрунтованим.

З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, оскаржуване рішення не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги, а також витрати за проведення судової експертизи покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. у справі №26/361-9/385-26/379-1/20-26/130/06-16/5009/1685/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Пивний дім", м. Дніпропетровськ (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення суми основного боргу в розмірі 4 566,59грн., 10% річних в розмірі 277,05грн., пені в розмірі 421,12грн., інфляційних витрат в розмірі 231,67грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивний дім" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, кімн.401, код ЄДРПОУ 32186777) на користь Приватного підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 820,50грн., витрати по сплаті судової експертизи в сумі 2 250,24грн.

Господарському суду Запорізької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 05.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 08.11.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко