Вирок

від 30.11.2007 по справі 1-30/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-30/ 07 2007 рік

Справа № 1-30/ 07 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО листопада 2007 року Судова колегія в кримінальних

справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого

судді

народних засідателів

Ткаченка В.Л.

Заліщука М.С.

Вандяєвої М.В.,

Дорощук НА.,

Хеєнка М.А.

при секретарях: з участю прокурора адвокатів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4, ОСОБА_5

законного

представника ОСОБА_6, ОСОБА_7

потерпілої        ОСОБА_8

спеціаліста

служби в справах неповнолітніх

Димитращук Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі

кримінальну

справу про обвинувачення

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста Себеж

Себежського р-ну Псковської області РФ, українця, громадянина України, освіта середня,

неодруженого, непрацюючого, несудимого в силу ст. 89 КК України, до затримання

16.02.2007 року згідно ст.115 КПК України, проживавшого в АДРЕСА_1;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженки

села Тхорин Овруцького району Житомирської області, українки, громадянки

України, освіта 9

2

класів, незаміжньої, непрацюючої, несудимої, до

затримання 16.02.2007 р. згідно ст.115 КПК України проживала в селі Тхорин

Овруцького р-ну Житомирської області обох у вчиненні злочину, передбаченого ст.

115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України,

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця,

громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, несудимого у

вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2,396 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

29 грудня 2006

року, близько 17 години, в селі Тхорин Овруцького району Житомирської області

підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшли

вулицею села від магазину в напрямку житлового будинку родини ІНФОРМАЦІЯ_4.

Співмешканці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вели додому батька ОСОБА_10 - ОСОБА_6, який, після

сімісно вжитих спиртних напоїв, самостійно пересуватися не міг. Оскільки

неповнолітня ОСОБА_10 також була в стані алкогольного сп'яніння їй

співмешканець ОСОБА_9 також допомагав їй іти, утримуючи від падіння, - то

зустрічні неповнолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (син ОСОБА_6 та брат підсудної

ОСОБА_10) почали вести додому батька - ОСОБА_6.

Випадково, на

вулиці села Тхорин, підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зустрів місцевий житель -

ОСОБА_13, 1974 р. народження, який сказав, що ОСОБА_10 п'яна.

Сприйнявши це як

образу, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі,

використовуючи цей незначний привід і прагнучи продемонструвати грубу силу,

жорстокість та цинізм - підсудна ОСОБА_10 запропонувала

підсудному ОСОБА_9 вбити ОСОБА_13 з хуліганських мотивів та з особливою

жорстокістю, повідомивши підсудному ОСОБА_9, що ОСОБА_13 зґвалтував її

матір - ОСОБА_14. Підсудний ОСОБА_9 погодився вчинити запропонований злочин, і

таким чином підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вступили між собою у попередню змову.

Реалізуючи свій злочинний намір, шляхом обману, під приводом надання допомоги -

завести додому батька - ОСОБА_6, підсудні заманили ОСОБА_13 на подвір'я

господарства ІНФОРМАЦІЯ_4.

Крім того, підсудний ОСОБА_9,

переслідуючи ціль підкріпити сили шляхом залучення до вчинення злочину

ОСОБА_11, який в цей час знаходився в

будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 як співмешканець старшої сестри

3

підсудної, запропонував молодому

брату підсудної - неповнолітньому ОСОБА_12, побігти додому і покликати на

вулицю ОСОБА_11 для надання допомоги вести додому п'яного батька. Про свої

злочинні наміри ОСОБА_9 неповнолітньому ОСОБА_11 не повідомляв.

Коли ОСОБА_9,

ОСОБА_10 з ОСОБА_13, який не мав підозри про злочинні наміри підсудних, завели

на подвір'я господарства п'яного батька - ОСОБА_6, то підсудні ОСОБА_9,

ОСОБА_10, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, діючи спільно за

попередньою змовою групою осіб з метою вбивства ОСОБА_13, грубо порушуючи

громадський порядок, з особливою зухвалістю нанесли потерпілому ОСОБА_13 зі

значною силою численні удари руками та ногами в різні частини тіла, у тому

числі - в область розташування життєво важливих органів: голову, грудну клітину

та черевну порожнину. Першим ударом, кулаком в обличчя, підсудний ОСОБА_9 збив

з ніг потерпілого ОСОБА_13 і наніс лежачому на землі потерпілому руками і

ногами серію ударів. Підсудна ОСОБА_10 з криком, що ОСОБА_13 насильник, який

знущався з її матері, активно підтримала дії пісудного ОСОБА_9 словами

"Дай йому" та сама стала наносити удари ногами по тулубу та голові потерпілого.

На подвір'я з

будинку ІНФОРМАЦІЯ_4, вийшов ОСОБА_11, якому не було відомо про злочинну змову

підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_10 стосовно вбивства потерпілого.

Оцінивши на свій

розсуд ситуацію, ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з

хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства та грубо

порушуючи громадський порядок в присутності неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12,

підбіг до лежачого на землі потерпілого

ОСОБА_13 і наніс йому два удари рукою в область грудей і два удари ногою

по ногах потерпілого, заподіявши ОСОБА_13 фізичного болю.

Шум, крики та

нецензурну лайку, якими супроводжувалось побиття ОСОБА_13, почула сусідка

ОСОБА_15, яка з території свого господарства почала голосно кричати зауваження,

щоб перестали бити ОСОБА_13, однак підсудна ОСОБА_10 почала зі свого двору

кричати на адресу сусідки ОСОБА_15

образливі слова та кричала: "Добивайте його, а то він нас заложить працівникам

міліції"". Сусідка ОСОБА_15 пішла до свого будинку, а підсудні

ОСОБА_9 і ОСОБА_11. разом з ОСОБА_10 відвели потерпілого ОСОБА_13 від хвіртки

подвір'я до веранди та хліва.

ОСОБА_13 став

поснювати ОСОБА_10 та ОСОБА_9, що він не винний, бо матір ОСОБА_10 не ґвалтував

і не бив. Однак, підсудний ОСОБА_9 наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_13 і звалив

його на землю. Підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 стали наносити удари ногами по голові

і тулубу лежачому на землі ОСОБА_13.

ОСОБА_11. сказав підсудним, щоб

припинили бити ОСОБА_13, а сам пішов в будинок. Неповнолітні ОСОБА_11 та

ОСОБА_11 також пішли до клубу.

4

Підсудні ОСОБА_9

та ОСОБА_10, збуджуючи самі себе вчиненими діями

і розпаливши себе лютістю стали вишукувати особливо жорстокий спосіб вбивства.

Так, підсудні усвідомлювали, що вже завдали протягом тривалого часу (близько

години) чисельних ударів руками і ногами в життєво важливі частини тіла і

голову, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_13 вже зазнав особливих страждань,

однак ця обставина для ОСОБА_10 сприймалась недостатньою, і тому вона з метою

вбивства з особливою жорстокістю шляхом заподіяння особливих фізичних та моральних

страждань потерпілому, запропонувала роздягнути ОСОБА_13 незважаючи на те, що

29 грудня 2006 року температура повітря була нижче - 1° С. Крім того, ОСОБА_10,

як особа жіночої статі, усвідомлювала, що, роздягаючи насильно особу чоловічої

статі, вона завдає потерпілому особливі моральні страждання шляхом приниження

гідності та глумління.

Насильно

роздягнувши потерпілого ОСОБА_13 підсудні продовжували завдавати йому особливі

фізичні страждання. Так, підсудний ОСОБА_9 став наносити удари ногою по різних

частинах тіла потерпілого, а підсудна ОСОБА_10, незважаючи на низьку зимову

температуру - вилила на голого потерпілого відро води. Через хвилин 30-40 до

будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 повернулись неповнолітні ОСОБА_12, ОСОБА_16. З ними

прийшов неповнолітній ОСОБА_17 (учень 9 класу Тхоринської загальносвітньої

школи). Вони (зазначені неповнолітні) звернули увагу на те, що ОСОБА_13 лежав

на землі ближче до хліва.ОСОБА_13 був голий, лише в шкарпетках. Біля ОСОБА_13

стояло порожнє відро. Неповнолітні зрозуміли, що ОСОБА_13 обливали водою ОСОБА_10 та ОСОБА_18 ще був живий, так

як намагався одягнути на себе штани, при цьому стогнав.

Неповнолітній

ОСОБА_17 сказав, що ОСОБА_13 може замерзнути, та запропонував ОСОБА_9 та

ОСОБА_10 занести ОСОБА_13 в будинок. Після цього неповнолітні ОСОБА_17,

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пішли до клубу.

Перед тим, як

піти до клубу, ОСОБА_10 попередила їх всіх, що в разі розголошення ними

побаченого, станеться таке саме і з ними.

Приблизно через 20 хвилин вийшов на

вулицю ОСОБА_11. і звернув увагу, що ОСОБА_13 лежав на землі поблизу хліва та

веранди і був зовсім роздягнутий. Його одяг лежав поблизу. ОСОБА_10 пояснила,

що вони роздягай ОСОБА_13 в зв'язку з тим, що ОСОБА_13 колись роздяг та побив

її матір. ОСОБА_11. став одягати ОСОБА_13, так як боявся, щоб той не замерз.

Потім підсудний ОСОБА_9 допоміг одягти ОСОБА_13, однак, після того, як одягли,

ОСОБА_9 знову став наносити удари ногою по тулубу ОСОБА_13 Обличчя потерпілого

було закривавлене. ОСОБА_13 лише перевертався з одного боку на інший. ОСОБА_10 кричала

ОСОБА_13: "Це все тобі за мою матір". ОСОБА_11. знову втік в житловий

будинок. Через 20 хвилин в будинок зайшли підсудні ОСОБА_9 і ОСОБА_10 і

повідомили, що ОСОБА_13 мертвий і тіло треба заховати. ОСОБА_11. подивився

пульс і зрозумів, що ОСОБА_13 дійсно мертвий.

5

З метою

приховування слідів злочину та уникнення від кримінальної відповідальності

ОСОБА_9, ОСОБА_10 при допомозі ОСОБА_11 в той же день 29 грудня 2006 p.,

близько 20 годин, перенесли на драбині труп ОСОБА_13 до рівчака, що

знаходиться на південно-західній околиці села Тхорин, де і залишили, а 31

грудня 2006 року, біля 09 години, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

з участю ОСОБА_11 в зазначеному рівчаку біля трупа викопали яму, у якій захоронили труп ОСОБА_13„ де

його в подальшому 3.01.2007 р. і було виявлено працівниками правоохоронних

органів (т.1,а.с.7-9 Протокол огляду місця

пригоди, а.с. 10-21 фототаблиця до протоколу огляду місця події).

Відповідно до

висновку судово-медичної експертизи від 5 лютого 2007 року - смерть ОСОБА_13,

1974 року народження, мешканця с.Тхорин

Овруцького району настала внаслідок травматичного шоку.

При

судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 були виявлені тілесні ушкодження:

Тупа поєднана травма голови, грудної клітки та органів черевної порожнини:

Субдуральна гематома правої тімяно-скроневої ділянки головного мозку.

Сударахноїдальний крововилив лівої та правої тімяно-скроневих ділянок головного

мозку. Корововиливи в м'які тканини голови з внутрішньої сторони. Множинні

переломи ребер зправа та зліва з пошкодженням лівої легені та плеври.

Лівобічний гемотаракс (до 400 мл темно-червоної крові зі згортками).

Розрив-розміження селезінки. Гемоперетониум (до 300 мл темно-червоної крові зі

згортками). Підшкірна гематома волосяної частини голови. Множинні синці та

садна обличчя, грудної клітки та верхніх кінцівок, які ускладнились розвитком

травматичного шоку, який і став безпосередньою причиною смерті.

Виявлені тілесні

ушкодження, які були спричинені дією тупих, твердих предметів зі значною силою

дії, відносяться до категорії тілесних ушкоджень ТЯЖКОГО ступені тяжкості

(відносно живої людини) та могли виникнути від ударів ногами та руками по тілу

потерпілого.

На момент смерті

гр.ОСОБА_13, 1974 р.н. був тверезий (т.1, а.с.42-45).

Після оголошення

обвинувального висновку, в судовому засіданні підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_11. по

пред'явленим їм обвинуваченням вину визнали, а підсудна ОСОБА_10 не визнала

себе винною.

Всі підсудні -

ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. не заперечували щодо встановленого досудовим

слідством часу та місця події, факту вживання ними 29.12.2006 року спиртних

напоїв, аОСОБА_9 і ОСОБА_10 різноманітних спиртних напоїв у великій кількості,

однак відносно своєї участі та участі інших у вчиненні злочинних дій стосовно

потерпілого ОСОБА_13, підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали показання, які суттєво

відрізняються від їх показань на досудовому слідстві.

Так, в судовому засіданні підсудний

ОСОБА_9 стверджував, що він винний в тому, що бив ОСОБА_13, але не вбивав,

оскільки після нього ОСОБА_13 ще бив ОСОБА_11, що після ударів ОСОБА_11 потерпілий

помер.

6

В суді підсудний

ОСОБА_9 заперечував обвинуваченню у вбивстві за попередньою змовою групою осіб

і наголосив, що не бачив, щоб ОСОБА_10 била ОСОБА_13. Такого не було.

Спростовуючи обвинувачення стосовно вбивства за попередньою змовою групою

осіб, підсудний ОСОБА_9 стверджував в суді, що 29.12.2006 p., близько 16ої

години, він з ОСОБА_10 повертався до неї додому. По дорозі зустріли батька

ОСОБА_10 - ОСОБА_6, він був п'яний. Його вели брат ОСОБА_10 -ОСОБА_11 з

товаришем - ОСОБА_18. Потім зустріли хлопця, якого він (ОСОБА_9) раніше не

знав.

Як потім йому

стало відомо, це був ОСОБА_13 Він (ОСОБА_9) попросив ОСОБА_13 допомогти довести

ОСОБА_6 додому. Не доходячи до будинку ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10 сказала йому

(ОСОБА_9), що це той хлопець, ОСОБА_13, про якого вона розповідала йому

(ОСОБА_9) раніше. Що цей хлопець приймав участь у зґвалтуванні і побитті її

матері, яка померла у 2004 році.

Підсудний

ОСОБА_9 в суді наполягав, що крім цього повідомлення ОСОБА_10, ніякої

домовленності між ним (ОСОБА_9) та ОСОБА_10 щодо побиття та вбивства ОСОБА_13

не було.

Про фактичні

обставини справи підсудний ОСОБА_9 в суді пояснював так, що на вулиці попросив

ОСОБА_11 покликати з будинку ОСОБА_11, щоб допоміг забрати батька ОСОБА_10 до

хати. Потім він (ОСОБА_9) запитав ОСОБА_13, навіщо він раніше очікував ОСОБА_10

біля хвіртки її будинку і погрожував їй. ОСОБА_13 недобре висловився на адресу

ОСОБА_10 і тоді він (ОСОБА_9) вдарив рукою в обличчя, а потім раза два ногами. ОСОБА_13

впав. Підійшов ОСОБА_11. і почав бити лежачого ОСОБА_13 руками і ногами, вдарив

його раза чотири,

а потім кулаком стукнув в обличчя і груди. Сусідка ОСОБА_10, ОСОБА_15 почала

кричати, вона сварилася з ОСОБА_10. Що саме вона кричала - не чув. Він

(ОСОБА_9) з ОСОБА_11 взяли ОСОБА_13 під руки і відвели від хвіртки далі в

подвір'я до хліва.

Підсудний

ОСОБА_9 в суді стверджував, що на цьому місці він ударом кулака в обличчя збив

з ніг ОСОБА_13 і після слів: "Ти хотів зробити з ОСОБА_10 те, що зробив з

її мамою?" раз десять руками і ногами наніс удари ОСОБА_13.

В судовому

засіданні підсудний ОСОБА_9, стверджував, що саме ОСОБА_10 запропонувала

роздягнути ОСОБА_13, посилаючись на те, що її матір знайшли після побиття та

зґвалтування роздягнутою.

Після цих слів, він (ОСОБА_9) не

зважаючи, що ОСОБА_13 запевняв, що ніколи не бив і не ґвалтував матір ОСОБА_10,

наказав ОСОБА_13 роздягнутися. ОСОБА_13 зняв штани до колін, а далі вже не міг

зняти. ОСОБА_10 сама стягнула з ОСОБА_13 штани. Він (ОСОБА_9) стукнув ОСОБА_13

ногою один раз поміж ніг. Підійшов ОСОБА_11. і ногами наніс приблизно шість

ударів ОСОБА_13 у груди, живіт, голову. ОСОБА_10 запалила сірник. Побачили, що

все обличчя ОСОБА_13 в крові. Підсудний ОСОБА_9 в суді наполягав, що саме

ОСОБА_11. приніс відро води і вилив воду на обличчя

7

ОСОБА_13, щоб змити кров. Потім

ОСОБА_11. пішов до хати. ОСОБА_9 в суді стверджував, що ОСОБА_13 лежав на

землі, встати вже не міг, почав хрипіти. Він (ОСОБА_9) зайшов у хату і

присутнім сказав: "ОСОБА_13 -"хана". ОСОБА_20, сестра ОСОБА_10

сказала: "Треба викликати швидку", може ще спасуть його". Вийшли

всі на вулицю і побачили, що ОСОБА_13 вже мертвий. ОСОБА_10 і ОСОБА_11.

одягнули ОСОБА_13. ОСОБА_10 сказала, що покаже місце, куди можна занести труп.

Він (ОСОБА_9) з ОСОБА_11 поклали труп на драбину і понесли до яру. ОСОБА_10

йшла перша.

В судовому

засіданні підсудний ОСОБА_9 пояснив, що дані ним показання на досудовому

слідстві не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки дані під тиском.

Під час досудового слідства фізичного насильства до нього не застосовували,

однак погрожували на словах та виконували слідчі дії без захисника.

Крім цього,

ОСОБА_9 в суді стверджував, що ОСОБА_10 про матір йому не розповідала, про все

дізнався лише у той вечір.

В судовому

засіданні підсудна ОСОБА_10 відмовившись від своїх показань на досудовому

слідстві в тій частині, де зазначено, що вона особисто наносила удари ногою в

життєво-важливі органи потерпілого ОСОБА_13 та наголосивши, що вона нікому не

пропонувала помстится за

свою матір, повідомила суду наступне: 29 грудня 2006 року, починаючи

зранку, під всяким приводом, разом зі своїм

співмешканцем - підсуднимОСОБА_9 вживала спиртні напої: 0,5 л. пляшку

вишневої настойки та 0,5 л. пляшку горілки (разом з батьком ОСОБА_6 у подружжя

ІНФОРМАЦІЯ_5), 1 л. пакет вина в магазині (разом з батьком ОСОБА_6) Коли

виходили з магазину, то спіткнулась. ОСОБА_9 став нести її на плечах додому, а

батька повів молодший брат - ОСОБА_11 з товаришем ОСОБА_16, яких випадково

зустріли.

По дорозі

зустріли ОСОБА_13, який сказав, що вона (ОСОБА_10) п'яна. ОСОБА_9 попросив

ОСОБА_13 допомогти вести батька додому. ОСОБА_13 разом з братом ОСОБА_12 повели

батька додому. Вона (ОСОБА_10) разом зОСОБА_9 йшли позаду них.

Підсудна

ОСОБА_10 в суді стверджувала, що лише сказала ОСОБА_9, що це той хлопець, про

якого йому (ОСОБА_9) раніше розповідала.

Після цього,

ОСОБА_9 сказав молодшому брату ОСОБА_12, щоб покликав з будинку ОСОБА_11

допомогти вести батька.

Біля хвіртки на

подвір'ї ОСОБА_9 кулаком вдарив в обличчя ОСОБА_13. ОСОБА_11. вийшов з хати, а

батько пішов до хати. В цей час почала кричати сусідка ОСОБА_15 Бачила

(ОСОБА_10) як ОСОБА_11. наніс ОСОБА_13 два чи три удари ногою, але куди саме не

помітила, було темно. ОСОБА_13 лежав на землі.

Підсудна ОСОБА_10 ствердила в суді

про те, що сварилася з сусідкою ОСОБА_15, пояснивши, що сварка виникнула із-за

бідона. В цей час ОСОБА_9 і ОСОБА_11. відвели ОСОБА_13 подалі від калітки до

хліва. Коли вона (ОСОБА_10) підійшла до них, то побачила, що ОСОБА_13

8 лежав на землі.

Стосовно своїх

дій щодо потерпілого, підсудна ОСОБА_10 в суді ствердила, що хотіла вдарити

ОСОБА_13, але не змогла, бо впала. Підсудна ОСОБА_10 не заперечувала тому, що

саме вона сказавши ОСОБА_9 про те, що її маму знайшли роздягнутою -

запропонувала роздягнути ОСОБА_13. Підтвердила підсудна ОСОБА_10, що ОСОБА_9

бив руками і ногами ОСОБА_13 у голову, груди, що саме вона (ОСОБА_10) запалила

сірник і побачивши кров на обличчі ОСОБА_13

- пішла в хату, взяла відро води, щоб змити кров. Коли вийшла з хати, то

побачила, що ОСОБА_9 і ОСОБА_11. били ОСОБА_13. Підійшла до них і вилила воду в

обличчя ОСОБА_13.Потім з ОСОБА_11 одягла ОСОБА_13. Підсудна ОСОБА_10 в суді

показала, що вона, ОСОБА_9 і ОСОБА_17 пішли

в хату, а ОСОБА_13 залишився лежати на землі. Через деякий час вийшли

подивитися, що там з ОСОБА_13 і побачили, що ОСОБА_13 вже не дихав. Підсудна

ОСОБА_10 не заперечувала,що саме вона сказала ОСОБА_9, де можна сховати труп

ОСОБА_13. ОСОБА_9 і ОСОБА_17 поклали труп ОСОБА_13 на драбину і понесли. Вона

(ОСОБА_10) йшла попереду них. Труп залишили в яру.

Лише 31.12.2006

р. втрьох: вона зОСОБА_9 і ОСОБА_11 пішли до трупа і закопали тіло ОСОБА_13

Свою зміну в показаннях, які відрізняються від попередніх показань, даних на

досудовому слідстві, підсудна ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснювала тим, що

під час допиту в протоколі слідчий записав так і сказав, що ОСОБА_9 дадуть

менший строк, якщо вона (ОСОБА_10) скаже,

що також била ОСОБА_13, адвоката при цьому не було.

Вину не визнає,

оскільки не мала змови на вбивство, сама особисто тілесних ушкоджень

потерпілому не наносила, оскільки ледь трималась на ногах, перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння.

В судовому

засіданні підсудний ОСОБА_11. повністю визнав себе винним по обвинуваченню за

ст.ст.296 ч.2, 396 ч.1 КК України і дав наступні показання: 29.12.2006 р.

знаходився в с.Тхорин Овруцького району у своєї співмешканки - ОСОБА_7, яка

проживає у будинку разом з батьком ОСОБА_6, сестрою ОСОБА_10, братом ОСОБА_12

та дідом ОСОБА_21. В будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 також в той день знаходився

співмешканець ОСОБА_10 - ОСОБА_9.

Приблизно о 9 годині

вони втрьох: він, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 розпили пляшку горілки.

Особисто,

стверджував в суді ОСОБА_11, він випив близько 200 гр. горілки і залишився в

будинку, а ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пішли з дому.

29.12.2006 року, близько 18 години,

в хату зайшов ОСОБА_11, який попросив допомогти завести з вулиці в будинок

п'яного батька - ОСОБА_6. Одягнувшись, він (ОСОБА_11) вийшов на подвір'я, біля

хвіртки побачив багато людей і підійшов до них. Побачив, як ОСОБА_9 наніс удар

рукою в обличчя невідомому на той час чоловіку (як потім стало відомо -

ОСОБА_13).

9

Підсудний

ОСОБА_11. в суді стверджував,що раніше ОСОБА_13 не знав. Від отриманого удару

ОСОБА_13 впав на землю поблизу хвіртки. Подумавши, що це якісь

"розборки", він (ОСОБА_11.) вдарив ОСОБА_13 два рази кулаком в груди

та два рази ногою по ногах ОСОБА_13 Після цього ОСОБА_9 наніс ОСОБА_13 ще

кілька ударів, але чим - чи рукою, чи ногою і куди саме - не пам'ятає, бо чітко

не побачив.

Підсудний

ОСОБА_11. в суді ствердив, що сусідка ОСОБА_15 (свідок ОСОБА_15) щось почала

кричати. До сусідки було метрів 10 або більше. Що саме кричала сусідка, не чув.

Сусідка брала сіно із своєї копиці. ОСОБА_13 підвівця і самостійно пішов.

ОСОБА_9 і він (ОСОБА_11.) йшли поруч з ОСОБА_13 і відвели ОСОБА_13 далі від

вулиці, до хліва господарства, щоб поговорити з ним і розібратись, оскільки

хтось в цей же день сказав, що колись ОСОБА_13 приймав участь у побитті і

зґвалтуванні матері ОСОБА_10 Коли привели ОСОБА_13 до хліва, то він (ОСОБА_13)

почав кричати, що ні в чому не винний. Попросив закурити, але ОСОБА_9, ударив

ОСОБА_13, і той упав.

Підсудний

ОСОБА_11. в суді стверджував, що він пішов у хату, вирішивши, що без нього

розберуться. В хаті був 20-30 хвилин, а коли вийшов, то побачив, що ОСОБА_13

лежить на землі роздягнутий, а порожнє відро стоїть біля хліва. Він (ОСОБА_11.)

сказав ОСОБА_9, що ОСОБА_13 треба одягнути

і не треба бити. Втрьох одягнули ОСОБА_13 і він (ОСОБА_11.) знову пішов

в хату. Потім ОСОБА_9 зайшов в хату і сказав, що ОСОБА_13 помер.

Підсудний

ОСОБА_11. в суді стверджував, що крім чотирьох ударів, нанесених ним ОСОБА_13

біля хвіртки, більш він особисто ОСОБА_13 не бив, водою не обливав, не

роздягав, а навпаки сказав підсудним одягти ОСОБА_13 і більш не бити. Підсудний

ОСОБА_11. суду пояснив, що дійсно, разом з ОСОБА_9 ніс на драбині тіло ОСОБА_13

до яру. ОСОБА_10, як місцева жителька, йшла

попереду і показала місце у рівчаку, де можна заховати труп. Приймав

участь в похованні, оскільки злякався.

Підсудний

ОСОБА_11. в судовому засіданні заперечував твердженням підсудного ОСОБА_9, який

в судовому засіданні неодноразово посилався на те, що саме від дій ОСОБА_11

помер потерпілий.

Наведені

показання підсудного ОСОБА_11 суд визнає достовірними і відповідаючими

дійсності, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи.

Проаналізувавши

версію захисту ОСОБА_10 та ОСОБА_9 стосовно фактичних обставин справи у

сукупності з доказами, безпосередньо досліджених при розгляді даної справи, суд

вважає, що винність ОСОБА_9, ОСОБА_10 в

умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_13, його вбивстві,

вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з хуліганських мотивів, з

особливою жорстокістю - доведена.

Так, підсудна ОСОБА_10 на

досудовому слідстві і в суді зазначала, що приводом для побиття ОСОБА_13 стали

не слова ОСОБА_13 при їх випадковій зустрічі на вулиці: " Вона

п'яна", а те, що ОСОБА_13 був одним

10

з учасників побиття і зґвалтування її матері, яка після цього померла в

2004 році.

Дана версія

досліджувалась. 20.04.2007 р. з цього приводу була винесена слідчим постанова

про виділення матеріалів із кримінальної справи для додаткової перевірки

(т.1,а.с.1). Під час проведення перших слідчих дій батько - ОСОБА_6 та старша

сестра ОСОБА_7 не повідомляли про зґвалтування і побиття ОСОБА_14, 1963

р.народження (т.1,а.с.26,104,234). Додатково допитаний з цього приводу свідок

ОСОБА_6 показав наступне: " В липні 2004 р. померла моя дружина ОСОБА_14, яка являється матір'ю ОСОБА_10. Причини смерті

дружини я сказати не можу. Про факт зґвалтування дружини мені невідомо, вона

мені нічого не розповідала про це, в міліцію та прокуратуру з заявами ніхто не

звертався з цього приводу. Розтин трупу дружини проведено не було. Я особисто

про факт зґвалтування нічого не знаю" (т.2,а.с.180).

Згідно

відповідей начальника Овруцького РВ УМВС та Овруцького міжрайонного прокурора

видно, що в 2004 році, заяв та повідомлень з приводу зґвалтування жительки села

Тхорин ОСОБА_14 не зареєстровано (т.2, а.с.172,174).

Допитана в

судовому засіданні в якості свідка старша сестра підсудної -ОСОБА_7 ствердила,

що не знає, за що били ОСОБА_13, бо вони їй не казали. ОСОБА_9, ОСОБА_10 і

ОСОБА_17 були п'яні. Про бійку їй повідомили брат ОСОБА_12 і ОСОБА_16. Вони

були коло хвіртки до того, як знайшли до хати, і повідомили. Коли вийшла, то

побачила, як ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_13. Чула також лайку ОСОБА_9, ОСОБА_11

і сварку сусідки ОСОБА_15. Побиття ОСОБА_13 тривало протягом двох годин. З хати

виходила двічі, але до хліва не підходила. Що саме кричала ОСОБА_15 не чула.

ОСОБА_11. від ОСОБА_9 відійшов, що робив ОСОБА_11. не знає. ОСОБА_11. був

тверезіший, а ОСОБА_10 - дуже п'яна, бо коли йшла, то хиталась.

Допитана в

судовому засіданні свідок ОСОБА_15 стверджувала, що вона на пенсії, працювала

завмагом, в селі знає людей. За станом здоров'я на слух та зір не скаржиться.

Без окуляр читає газету.

Знає сім'ю

ІНФОРМАЦІЯ_3 як сусідів. Дала негативну оцінку батьку ОСОБА_6, який не займався

вихованням дітей. Стосовно померлої в 2004 році ОСОБА_14 - матері підсудної

ОСОБА_10, свідок ОСОБА_15 ствердила, що між односельцями ніколи не було розмов

про побиття і зґвалтування з роздяганням ОСОБА_14. Вважає це видумкою, оскільки

ОСОБА_14 померла з іншої причини.

Стосовно вбивства потерпілого

ОСОБА_13 свідок ОСОБА_15 показала, що 29 грудня 2006 року, біля 17-18 години, в

с.Тхорин, вона була біля копни з сіном біля паркану, який межує з господарством

су судів ІНФОРМАЦІЯ_4. На дворі сутініло. Почула нецензурну лайку, глухі удари

ногами, чоловічі голови, збуджений і високий за тоном крик молодої сусідки -

ОСОБА_10. З уривків слів та звернення ""Мишта" зрозуміла, що

б'ють односельця ОСОБА_13

11

ОСОБА_13, який мав в селі це призвісько.

По звуку глухих

ударів зрозуміла, що людину б'ють ногами. Від копи сіна стала кричати, щоб

перестали вбивати людину. У відповідь почула образи, які на її адресу

викрикувала підсудна ОСОБА_10, чула брутальну лайку з голосу ОСОБА_6 та інших.

Звернула увагу, що ОСОБА_10 була дуже активною і розлюченою, своєю поведінкою

задавала агресивний настрій, чула як ОСОБА_10 кричала: "Добивайте його, а

то він нас заложить працівникам міліції"". Свідок ОСОБА_15 в суді

стверджувала, що після почутого побігла до своєї хати, зачинилась і на всякий

випадок зателефонувала знайомій.

З акту судової

психолого-психіатричної експертизи № 201-2007 видно, що під час огляду ОСОБА_10

лікарям послідовно розповіла, що 29 грудня шукали з ОСОБА_9 батька, вона

боялась, щоб той не пропив зарплату. Зустріли його біля магазину та пішли

святкувати до сватів, де випили 2 стопки настойки. Близько 17 вертались додому,

по дорозі заходили до бару, де пили вино. По дорозі додому деякий час ніс на

плечах, бо було слизько, та вона ледь не впала. По дорозі зустріли ОСОБА_13,

який був тверезий. Образив її нецензурно, але допоміг

довести батька до подвір'я, де ОСОБА_9 з ОСОБА_11 почали бити ОСОБА_13, що

колись ґвалтував та побив її матір. (т.1,а.с.204).

З огляду на

викладене, судова колегія критично ставиться до версії захисту підсудної, що

причиною побиття ОСОБА_13 стала його неправомірна поведінка в минулому і

вважає, що було вчинено вбивство з хуліганських мотивів з малозначного приводу

- зауваження потерпілого до ОСОБА_10, що вона п'яна. Доведено, що під час

вбивства ОСОБА_13 з хуліганських мотивів та проявів хуліганства і цинізму

шляхом глумління над особою потерпілого, також був грубо порушений громадський

порядок в селі Тхорин та порушений спокій інших громадян (сусідки ОСОБА_15, її

родини), був допущений аморальний, хуляганський вплив на випадково присутніх

учнів 8,9 класів -ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_17.

Зазначені

неповнолітні в судовому засіданні як свідки ствердили про місце, час події та

як очевидці показали про дії підсудних.

Так, свідок

ОСОБА_11 на досудовому слідстві показав, що 29 грудня 2006 року в вечірній час,

він разом зі своїм односельцем, учнем 8 класу ОСОБА_16 знаходився в центрі села

Тхорин. До них підійшла його сестра ОСОБА_10 із своїм співмешканцем ОСОБА_9,

які йому сказали,щоб він завів додому свого п'яного батька. Він разом із

ОСОБА_16 повели батька додому. На перехресті вулиць Миру та Комсомольська

проходив ОСОБА_13.

Сестра ОСОБА_10

попросила, щоб ОСОБА_13 допоміг їм завести додому батька. ОСОБА_13 погодився.

Тоді ОСОБА_10 з ОСОБА_9 відправили його (свідка ОСОБА_12) з ОСОБА_16 до них

додому покликати на допомогу ОСОБА_11

Перед цим, він (ОСОБА_11) звернув

увагу, що ОСОБА_10, побачивши на вулиці ОСОБА_13, про щось з ОСОБА_9 стала

перешіптуватись.

12

Зайшовши в свій

будинок, він (ОСОБА_11) сказав ОСОБА_11, щоб той йшов на вулицю на зустріч

батьку, а сам з ОСОБА_16 ненадовго залишились в будинку. Коли вийшли з будинку

на подвір'я, то він (ОСОБА_11) побачив, що ОСОБА_17 біля вхідної хвіртки двічі

вдарив лежачого на землі ОСОБА_13 рукою по спині та грудях. Після цього,

ОСОБА_9 та його сестра ОСОБА_10 стали

наносити лежачому на землі ОСОБА_13 удари ногами по голові та тулубу. В

присутності їх, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вдарили ОСОБА_13 ногами приблизно по п'ять

раз кожний. Коли вони (свідки) стали говорити, щоб не били ОСОБА_13, то ОСОБА_9

їм сказав, щоб йшли з подвір'я в будинок.

В будинку, про

те, що побачив на подвір'ї, він сказав своїй сестрі ОСОБА_7, яка разом з ними (свідками)

вийшла на подвір'я. Він (ОСОБА_11) звернув увагу, що ОСОБА_9 із ОСОБА_10

продовжували наносити удари ногами по тілу ОСОБА_13. їхня сусідка ОСОБА_15, яка

в цей час брала із копи сіно, стала кричати на ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за те, що

вони б'ють ОСОБА_13. Після цього разом з ОСОБА_16 пішов до ОСОБА_17. Коли через

20-30 хвилин повернулись назад, то побачили, що ОСОБА_13 лежав на землі їхнього

подвір'я повністю голий і був облитий водою (том 1,а.с.105-107).

Незважаючи на

те, що під час складання протоколу допиту свідка ОСОБА_12. була присутня його

старша сестра ОСОБА_7, власноручний запис якої про присутність та ствердження

про правильність запису показань ОСОБА_12. зазначений в протоколі - в судовому

засіданні неповнллітній частково змінив показання.

Так, свідок

ОСОБА_11 в суді зазначив, що незнає, чи вірно записані покази щодо того, що

ОСОБА_10 з ОСОБА_9 перешіптувались, побачивши на вулиці ОСОБА_13. Наполягав, що

неправильно в протоколі записано, що ОСОБА_10 і ОСОБА_9 вдарили потерпілого

приблизно по п'ять разів кожний. Свідок стверджував, що бачив, як підсудні били

ногами потерпілого, але не пам'ятає кількість ударів. В решті свідок ОСОБА_11

дав показання аналогічні зі свідченнями на досудовому слідстві.

В судовому

засіданні свідок ОСОБА_11 стверджував, що був присутнім з початку події, бачив

як на вулиці підійшов ОСОБА_13 і став вести додому батька ОСОБА_6, що разом з

ОСОБА_12, по вказівці ОСОБА_9 і ОСОБА_10, покликали з будинку ОСОБА_11

Коли вийшли з

будинку, то бачив, що ОСОБА_13 лежить на землі, а підсудні ОСОБА_9, і ОСОБА_10

б'ють його ногами по тулубу, голові. Бачив також, що ОСОБА_11. стояв біля ніг

ОСОБА_13 і два раза рукою

ударив по тілу ОСОБА_13, але куди саме, не помітив.

Свідок ОСОБА_11 висловив сумніви

щодо ударів ОСОБА_11 ногами. Ствердив удар ногою по ногам, стосовно удару ногою

в голову - не ствердив. Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що сусідка ОСОБА_15 кричала

зауваження, після яких він і ОСОБА_12 пішли до ОСОБА_17. Втрьох повернулись

додому ІНФОРМАЦІЯ_4 за зарядним пристроєм і на подвір'ї, поблизу хліва,

побачили ОСОБА_9, ОСОБА_10, які стояли біля лежачого на землі

13

голого ОСОБА_13 Поряд стояло пусте

пластмасове відро і видно було, що ОСОБА_13 обливали водою. Коли стали іти з

двору, то ОСОБА_10 їх трьох попередила і пригрозила.

Допитаний в судовому

засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 29 грудня 2006 року, у вечірній час, до

нього додому прийшли його односельці -однолітки ОСОБА_12 і ОСОБА_16.

Мали намір піти

в клуб. Однак пішли до будинку ОСОБА_12. ОСОБА_11 сказав, що там ОСОБА_9 із

співмешканкою ОСОБА_10 б'ють ОСОБА_13. На подвір'ї господарства ІНФОРМАЦІЯ_4,

біля хліва побачив повністю голого ОСОБА_13 Він лежав на землі. Біля нього

стояли ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Поряд з ОСОБА_13 стояло порожнє пластмасове відро.

Було видно, що на ОСОБА_13 перед цим вилили воду. ОСОБА_13 ще був живий, так як

намагався одягнути штани, при цьому стогнав.

Свідок ОСОБА_17

в суді ствердив, що на вулиці було холодно. Від побаченого його аж затрусило, і

тому він сказав, що ОСОБА_13 може замерзнути, що ОСОБА_13 треба занести в

будинок. ОСОБА_10 сказала, що вони одягнуть ОСОБА_13 та відведуть на околицю

села. Після цього він з ОСОБА_16 і ОСОБА_12 пішли до клубу, а ОСОБА_10 їх

попередила, що в разі розголошення ними побаченого, то з ними станеться таке

саме.

Проаналізувавши

версію підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_9 стосовно фактичних обставин справи у

сукупності з доказами, безпосередньо дослідженими судом, щодо участі кожного з

них у вчиненні вбивства та доводи підсудного ОСОБА_9, викладені ним під час

судового слідства, щодо участі у вчиненні вбивства підсудного ОСОБА_11, якому

не пред'являлося обвинувачення за ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України - судова

колегія вважає, що досудовим слідством перевірялись дії ОСОБА_11, і постанова

ст. слідчого Овруцької міжрайонної прокуратури від 21 лютого 2007 року про

відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_11 за ст. 115 КК

України, за відсутністю в його діях ознак вказаного складу злочину винесена

законно і обгрунтовано (т.1,а.с.181).

Крім того, в

судовому засіданні твердження підсудного ОСОБА_9 щодо дій ОСОБА_11 - бив

потерпілого ногами біля хліва, приніс і вилив на потерпілого воду - спростовані

в судовому засіданні. Ніхто зі свідків, в тому ж числі і підсудна ОСОБА_10, не

підтвердив, що біля хліва ОСОБА_17 наносив будь-які удари потерпілому. Стосовно

облиття потерпілого водою, то підсудна ОСОБА_10 ствердила, що воду на

потерпілого вона вилила сама.

Проаналізувавши версію захисту

підсудної ОСОБА_10, що вона, в силу сп'яніння, не наносила удари потерпілому,

судова колегія вважає достовірними показання свідків ОСОБА_12. і ОСОБА_11

стосовно ударів ногою по тулубу і голові

потерпілого з боку підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Крім цього, сама

ОСОБА_10 під час відтворення обстановки і обставин події 20 лютого 2007 року, з

участю захисника ОСОБА_4 пояснювала, що вона особисто також нанесла лежачому на

землі ОСОБА_13 три удари ногою зверху, в область його живота, спереду та з

використанням манекена показала,

14

як саме вона

це зробила (т.1, а.с.176, а.с.180 фототаблиця № 6).

Висновком

додаткової судово-медичної експертизи від 10.04.2007 року стверджуються

показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12. і самої підсудної ОСОБА_10 - про те, що

тілесні ушкодження у вигляді розриву -розмізження селезінки, гемоперитоніум,

виявлені на трупі ОСОБА_13, могли утворитися при обставинах, відтворених в

процесі відтворення обстановки, та обставин події за участю обвинуваченої

ОСОБА_10, тобто при нанесенні нею ударів ногою в область живота потерпілому

(т.1,а.с.221).

Проаналізувавши

версію захисту підсудного ОСОБА_9, що під час досудового слідства було порушено

його право на захист, судова колегія вважає, що під час досудового слідства і в

суді право на обов'язковий захист ОСОБА_9 не порушувалось, оскільки обов'язкова

участь захисника почалась з моменту

пред'явлення йому обвинувачення за ст.115 ч.2 КК України. З матеріалів

справи видно, що 11.04.2007 р. ОСОБА_9 звернувся з заявою до ст.слідчого з проханням запросити захисника

ОСОБА_5 (т.1, а.с.237). В той же день, 11.04.2007 р. був складений

протокол про забезпечення ОСОБА_9, права на захист (т.1,а.с.238) відповідно до

ордера - угоди з адвокатом ОСОБА_5,

складеного 11.04.2007 р. (т.1,а.с.239), а перше обвинуваченя за ст. 115 ч.2

п.12 КК України ОСОБА_9 було пред'явлено 23.04.2007 р. (т.2,а.с. 12).

В протоколі

допиту обвинуваченого від 23.04.2007 р. ОСОБА_9 в присутності захисника ОСОБА_5, визнавши себе

повністю винним в злочині, передбаченому ст.115 ч.2 п.12 КК України

(т.2,а.с.14-15), також в протоколі допиту обвинуваченого від 10.05.2007 р. по

пред'явленому обвинуваченню за ст.115 ч.2 п.п.4,12 КК України (т.2,а.с.5,58) і

також в протоколі допиту обвинуваченого від 06.06.2007 року по пред'явленому

обвинуваченню за ст. 115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України (т.2, а.с.183-184) ОСОБА_9,

з участю захисника кожний раз, визнавав себе винним повністю.

ОСОБА_9

вказував, що ОСОБА_10 образилась на слова ОСОБА_13, що вона п'яна і сказала, що

той хлопець, який колись приймав участь в побитті та зґвалтуванні нині покійної

матері. Почувши це, разом з нею (ОСОБА_10) підійшов до ОСОБА_13 з метою заманити

його з вулиці села до ОСОБА_10 на подвір'я, щоб провести з ним

"розрахунки".

Тобто, на

досудовому слідстві ОСОБА_9 не заперечував тому, що ОСОБА_10 із малозначного

приводу (образилась на слова ОСОБА_13, що п'яна) стала підбурювати його. Як

видно з матеріалів справи, для більш вагомої причини

свого обурення, з метою схилення співмешканця до вчинення злочину, ОСОБА_10

повідомила ОСОБА_9, невідому для нього та інших допитаних в суді свідків

інформацію про зґвалтування і побиття ОСОБА_13 її матері.

Як видно з протоколу допиту

обвинуваченого - у них виник план дій. Разом підійшли до ОСОБА_13 з метою

заманити його в подвір'я. Продовжуючи планувати динаміку розвитку злочину,

ОСОБА_9 і ОСОБА_10 відсилають неповнолітніх за ОСОБА_11, доводять потерпілого

до обумовленого ними

15 місця

початку злочину.

Таким чином,

кваліфікуюча ознака вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб,

знайшла своє підтвердження.

Стосовно своїх

дій, ОСОБА_9 в протоколі допиту обвинуваченого вказує: " Я особисто наніс

ОСОБА_13 більше 10-ти ударів ногою в груди та голову".

Стосовно дій

ОСОБА_10 в цьому ж протоколі ОСОБА_9 вказав: "Біля гною моя співмешканка

ОСОБА_10 також декілька разів ударила своєю ногою лежачого на землі ОСОБА_13 в

живіт. Скільки точно ударів нанесла, я сказати не можу" (т.2, а.с.183

зворот).

Стосовно дій

ОСОБА_11 в цьому ж протоколі ОСОБА_9 вказував: "Вийшовши в цей час із

будинку на подвір'я ОСОБА_17, який не розуміючи наших намірів, підбіг до нас та

один чи два рази ударив лежачого на землі ОСОБА_13 ногою по його тілу, але куди

саме, я не побачив, так як на вулиці було темно" (т.2, а.с.183). Більше в

протоколі ОСОБА_9 не вказував про будь-які удари з боку ОСОБА_11 по тілу

потерпілого.

Показання

підсудного ОСОБА_9 на досудовому слідстві судова колегія визнає достовірним і

відповідаючими дійсності, оскільки вони узгоджуються

з матеріалами справи - показами допитаних в судовому засіданні свідків

та висновком додаткової судово-медичної експертизи від 10.04.2007 року, з якого

слідує, що тілесні ушкодження тяжкого ступеню тяжкості заподіяні ОСОБА_13,

могли утворитися при обставинах відтворених в процесі відтворення обстановки та

обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_9, тобто при чисельних ударах

руками та ногами по обличчю та грудній клітці потерпілого (том 1, а.с.220).

Згідно висновку

додткової судово-медичної експертизи від 07.05.2007 року - враховуючи

кількість, локалізацію та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених при

судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13, можна вважати, що під час їх

отримання (при житті) ОСОБА_13 відчував особливий біль. Кількість ударів,

нанесених потерпілому ОСОБА_13, була не менш, ніж десять (том 2,а.с.31).

Протоколом

огляду речових доказів від 29.03.2007 р.

та фототаблицею до нього з зафіксованими фрагментами дерев'яної перемички

від драбини та дерев'яного держака від лопати, вилучених під час огляду місця

події неподалік місця виявлення трупа ОСОБА_13 (т.1, а.с.229,230-231),

стверджуються показання підсудних стосовно їх участі в похованні потерпілого.

Сукупність вказаних доказів, їх

оцінка переконує суд про злочинну обізнаність підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та

ОСОБА_11 про місце і час події та суттєві подробиці обставин вчинення злочину,

про знаряддя злочину, місця розташування тілесних пошкоджень, місця схованки

трупа ОСОБА_13 знаряддя транспортування тіла потерпілого - виключає сумніви

щодо самообмови. Крім того, самі підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. (які

приймали активну участь в судовом

процесі, використо-

16

вуючи свої права у відповідності до

ст. 263 КПК України, - заявляли клопотання, задавали питання один одному та

свідкам, просили суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків),

оцінивши під час судового засідання показання свідків та досліджені докази про

доведеність їх вини, в останньому слові кожний щиро розкаявся у вчиненому, дав

критичну оцінку своєї злочинної поведінки і висловив готовність нести

кримінальну відповідальність.

Одночасно

підсудні просили надто суворо їх не карати. Підсудна ОСОБА_10 посилалась на

свій молодий вік, тяжкі сімейні обставини - виросла непівсиротою без належного

виховання у неблагополучній сім'ї та на те, що має посвідчення дитини, яка

потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1.

Підсудний

ОСОБА_11. просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі

Закону України "Про амністію", пославшись на те, що має посвідчення

громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорії 3) НОМЕР_2

і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Те, що під час

судового слідства підсудний ОСОБА_9 змінив свої показання на користь своєї

співмешканки - підсудної ОСОБА_10, судова колегія розцінює - як спробу зменшити

її роль і надати можливість уникнути відповідальності.

Згідно висновків

судово-психіатричних експертиз № 200-2007 від 20.03.2007 р. щодо ОСОБА_9 №

201-2007 від 20.03.2007 р. щодо ОСОБА_10, які в момент вчинення злочину і на

даний час були комісійно визнані психічно здоровими і примусових заходів

медичного характеру по психічному стану не потребують

(т.1,а.с.201-202,203-204).

ОСОБА_11. ОСОБА_9,

ОСОБА_10 у лікаря нарколога та психіатора на обліку не перебували

(т.2,а.с.50,70,81).

Оцінивши

викладені докази в їх сукупності, судова колегія визнає ОСОБА_9 та ОСОБА_10

осудними і винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК

України. їх дії у вчиненні даного злочину досудовим слідством кваліфіковано

правильно і знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. Будучи об'єданими

єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконали (кожний з підсудних) обсяг дій,

який вважали необхідним для реалізації цього умислу. Про особливу

жорстокість свідчить сам спосіб вчинення вбивства - тривалий та особливо

болісний для вбитого з глумлінням над особою та грубим порушенням громадського

порядку, що підтверджує хуліганський мотив - з малозначного приводу.

Оцінивши викладені докази в їх

сукупності, судова колегія визнає ОСОБА_11 осудним і винним у вчиненні

злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2, 396 ч.1 КК України, оскільки своїми

умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з

мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою

зухвалістю,

17

вираженою в заподіянні фізичного

болю, вчиненого групою осіб, ОСОБА_11. вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч.2

КК України. Своїми умисними діями, які виразились у заздалегідь не обіцяному

приховуванні особливо тяжкого злочину, ОСОБА_11. вчинив злочин, передбачений

ст. 396 ч.1 КК України. Дії ОСОБА_11 у вчиненні зазначених злочинів досудовим

слідством кваліфіковано правильно, і це знайшло своє підтвердження в судовому

засіданні.

Обираючи

покарання підсудним ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судова колегія, у

відповідності до ст.65 КК України, призначає покарання кожному у межах,

установлених у санкціях зазначених статей пред'явленого їм обвинувачення,

враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставин, що

пом'якшують та обтяжують покарання.

За місцем

постійного проживання ОСОБА_9 і ОСОБА_10 характеризуються посередньо, ОСОБА_11.

- позитивно. ОСОБА_10 і ОСОБА_11. мають посвідчення потерпілих від

Чорнобильської катастрофи, раніше до кримінальної відповідальності не

притягувалися.

Обставинами, які пом'якшують покарання, є :

у ОСОБА_10 - є

вчинення злочину у неповнолітньому віці та щире каяття в останньому слові;

у ОСОБА_11 - щире каяття;

у ОСОБА_9 - визнання повністю вини на досудовому слідстві і щире каяття в

останньому слові.

Обставиною, яка

обтяжує покарання ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є вчинення злочину в стані

алкогольного сп'яніння.

Вказані

обставини свідчать як про особливу суспільну небезпечність вчиненого злочину

підпнимиОСОБА_9 і ОСОБА_10, так і про їх особи, в зв'язку з чим їм необхідно

призначити покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк.

На підставі ст.

1 п.ж Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року, судова

колегія, після призначення покарання, звільняє ОСОБА_11 Олександра

Станіславовча від призначеного покарання, оскільки свою згоду на застосування

амністії ОСОБА_11. дав в останньому слові.

Судових витрат по справі немає, цивільний позов не

заявлений.

Речові докази:

дерев'яна драбина, дерев'яний держак від лопати, лопата, які зберігаються в

камері схову речових доказів Овруцького РВ УМВС -підлягають знищенню після

набуття вироком законної сили.

Строк відбуття

покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обчислювати з 16 лютого 2007 року, з часу їх

затримання згідно ст.115 КПК України (т.1, 124,136).

На підставі

наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, судова колегія, -

ЗАСУДИЛА:

18

ОСОБА_9,

ОСОБА_10 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2

п.п.4,7,12 КК України та призначити їм покарання:

ОСОБА_9 - за ст.

115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України -тринадцять років позбавлення волі;

ОСОБА_10 - за

ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України - десять років позбавлення волі.

Початок строку відбуття

покарання ОСОБА_9, ОСОБА_10 рахувати з 16 лютого 2007 року - моменту їх

затримання згідно ст.115 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_9, ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу

залишити попередній - утримання під вартою.

Речові докази,

які зберігаються в камері схову речових доказів Овруцького РВ УМВС згідно

списку: дерев'яна драбина, дерев'яний держак від лопати, лопату - знищити

ппісля набуття вироком законної сили.

ОСОБА_11 визнати

винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2, 396 ч.1 КК України та

призначити йому покарання:

за ст.296 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі;

за ст.396 ч. 1 КК України - два роки обмеження волі.

На підставі ст.

70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за

сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_11 - три роки позбавлення волі.

В зв'язку з тим,

що ОСОБА_11. під час своєї промови в останньому слові, у відповідності до вимог

ст. 9 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року просив суд

про застосування до нього амністії і подав заяву зі згодою про застосування

амністії, судова колегія, на підставі ст. 1 п.ж Закону України "Про

амністію" від 19.04.2007 p.,

звільняє ОСОБА_11 від призначеного покарання і скасовує обраний йому

запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений і на

нього може бути внесено касаційне подання в колегію суддів палати Верховного

Суду України з кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області

протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими ОСОБА_9 та

ОСОБА_10, які знаходяться під вартою - в той же строк з моменту вручення їм

копій цього вироку.